Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 26 Квiтень 2018 23:15

Центрвиборчком: рекорди нелегітимності

Rate this item
(0 votes)

ФОР­МУ­ВАН­НЯ НО­ВО­ГО СКЛА­ДУ ОР­ГА­НУ, 
ВІД­ПО­ВІ­ДАЛЬ­НО­ГО ЗА ВИ­БО­РИ, ЗНО­ВУ ВІД­КЛА­ДАЄ­ТЬ­СЯ

По­при ба­га­то­обі­ця­ючі за­яви Го­ло­ви Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрія Па­ру­бія ми­ну­лий пле­нар­ний тиж­день так і не по­ста­вив крап­ки в дов­же­лез­ній епо­пеї під умов­ною на­звою: «Онов­лен­ня віт­чиз­ня­но­го Центр­ви­борч­ко­му». Хо­ча но­вий по­тен­цій­ний тер­мін де­пу­тат­сько­го го­ло­су­ван­ня за чле­нів ЦВК — не та­кий уже й да­ле­кий: обі­зна­ні на­род­ні об­ран­ці го­во­рять про тра­вень.

А якщо врахувати, що впродовж останнього місяця весни заплановано лише два пленарних тижні (загалом з 15-го до 25 травня), стає зрозумілим: щоб виконати цю чергову обіцянку, часу залишається не так уже й багато.

І це при тому, що в Україні, здається, ще жодного разу не було настільки «простроченого» державного органу, як Центральна виборча комісія. Термін повноважень переважної більшості її членів сплив майже чотири роки (!) тому — 1 червня 2014-го.
Відповідно до вітчизняного законодавства термін дії членів Центрвиборчкому — сім років. А Верховна Рада України постанову про призначення на посади більшості нинішніх членів ЦВК ухвалила ще 1 червня 2007 року.
Підписав її тодішній спікер Олександр Мороз, про якого у вітчизняному політикумі вже давно почали забувати навіть його колишні палкі прихильники. Відтак чинний-нечинний склад ЦВК — чи не останнє нагадування про його діяльність.

 

Роз­ко­нсер­ву­ван­ня про­це­су
Взагалі тему такої довгоочікуваної ротації в Центрвиборчкомі у владних коридорах почали активно обговорювати приблизно два з половиною місяці тому.
Нагадаємо, саме тоді, на початку лютого, Президент Петро Порошенко вніс до парламенту подання про призначення на посади членів ЦВК Алли Басалаєвої, Наталії Бернацької, Михайла Вербенського, Андрія Євстигнеєва, Ірини Єфремової, Ольги Желтової, Олега Конопольського, Світлани Кустової, Ольги Лотюк, Віталія Плукаря, Євгена Радченка, Тетяни Сліпачук, Леонтія Шипілова та Тетяни Юзькової — усього 14 кандидатур.
Понад три роки Петро Порошенко не міг визначитися з новими кандидатами в цей колегіальний державний орган. І нинішня його спроба оновити склад ЦВК узагалі-то не перша: ще в 2016 році Глава держави вносив до Верховної Ради подання на звільнення членів, термін повноважень яких вийшов, але до голосування справа тоді так і не дійшла.
Наприкінці січня нинішнього року він ще раз подав до парламенту список із кандидатів, але в ньому не виявилося представників від фракцій «Батьківщина» та «Опозиційний блок». Відтак через обурення керівників цих фракцій список довелося вкотре оновлювати.
Серед запропонованих тепер є кандидат від «Батьківщини», однак немає кандидата від фракції, котра складається із залишків Партії регіонів.
«У поданні Президента представлені всі парламентські фракції та групи, окрім «Опозиційного блоку». Зважаючи на те, що важливим для незалежної роботи комісії залишається дотримання принципу політичного плюралізму, ми не можемо не відзначати цієї прогалини», — ще невдовзі після президентського подання наголошувала експерт з виборчого законодавства Реанімаційного пакета реформ Ольга Айвазовська.
Не дивно, що колишні регіонали й досі обурюються своїм непотраплянням до майбутнього Центрвиборчкому. Раніше вони навіть зверталися до послів країн «великої сімки» та Посольства Європейського Союзу зі скаргами на «недемократичну процедуру призначення нового складу ЦВК».

 

З при­ці­лом на ви­бо­ри
В оновленому ж списку, котрий, щоправда, поки так і не дійшов до парламентської зали, присутні шість кандидатів від фракції «Блок Петра Порошенка», троє — від «Народного фронту» та по одному кандидату — від фракцій «Самопоміч», «Батьківщина», «Радикальна партія», груп «Воля народу» та «Партія «Відродження».
Експерт із виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем IFES Денис Ковриженко наголошує, що у цьому списку домінують представники правлячої коаліції.
«Якщо цих членів призначать, то БПП і «Народний фронт» повністю контролюватимуть роботу ЦВК. А це не забезпечить її незалежність, яка вимагається міжнародними стандартами.
Аби уникнути цього, потрібен був би більш публічний відбір кандидатів і врахування інтересів усіх політичних сил, незалежно від того, симпатизує їм Президент чи ні», — зауважує експерт.
Ковриженко також переконаний: хоча Глава держави й обговорював формування нового складу ЦВК з неурядовими та громадськими організаціями, однак персональний склад цього списку не був узгоджений з експертами.
Але разом із тим голова Комітету виборців України Олексій Кошель стверджує, що до думки громадськості таки прислухались, і у підсумку кандидатури, яких підтримали експерти Реанімаційного пакета реформ, були внесені у цей список.
«Експерти пропонували у список 5–6 справді гідних кандидатур. З цього переліку фракції врахували наші дві пропозиції — кандидатуру Євгена Радченка та Леонтія Шипілова. Їх від себе подали «Самопоміч» і «Народний фронт». Усі інші кандидати — це люди з партійних орбіт», — підкреслює Олексій Кошель.
Серед цих самих інших кандидатів є суддя районного суду, представник Адміністрації Президента, юрисконсульт, колишня довірена особа кандидата в президенти України Арсенія Яценюка, представниця секретаріату Комітету Верховної Ради, дві народні депутатки, працівник МВС України, перша заступниця міністра юстиції та представниця Української арбітражної асоціації.

 

Як об­ра­ти?
Отже, як уже було сказано, всього у списку — 14 кандидатур. Натомість Верховна Рада має обрати з них лише 13, адже саме такою є кількість вакантних посад у ЦВК.
«Очевидно, у Президента немає впевненості, що за всіх кандидатів буде результативне голосування. Тому одного з кандидатів висунули для підстраховки. Але ж якщо за всіх чотирнадцятьох депутати проголосують, то як бути тоді?» — дивується уже згадуваний Олексій Кошель.
І тут-таки пояснює: відповідно до регламенту Верховної Ради голосування за кожного кандидата у нові члени ЦВК має відбуватись окремо і за кожного повинні віддати свої голоси не менше 226 народних депутатів.
Аби уникнути непорозумінь із більшою кількістю кандидатів, аніж вакантних посад, експерти пропонують парламентарям провести рейтингове голосування за кандидатів, щоб до ЦВК потрапили ті, до кого є найбільша довіра.
Але й це не убезпечить Центральну виборчу комісію від подальшого політичного впливу, переконаний Денис Ковриженко.
«Ми вже є свідками складного тривалого процесу і от тепер знову бачимо: невідомо, чи є політичні домовленості щодо голосування за цих претендентів, які внесені Президентом. Якщо не домовляться, то буде сформоване ядро Центрвиборчкому з кандидатів від БПП і «Народного фронту», — констатує експерт.
Представниця Реанімаційного пакета реформ Ольга Айвазовська вважає, що громадськість та журналісти мають ретельно стежити за формуванням ЦВК. На її думку, якщо буде задано тренд щодо прозорості, підзвітності та відкритості роботи комісії, тіньовий спосіб ухвалення рішень буде мінімізований.
Хоч би там як, а станом на сьогодні всі чотирнадцятеро претендентів у члени Центрвиборчкому пройшли спеціальну перевірку, за результатами якої отримали позитивні висновки. 18 квітня Комітет Верховної Ради з правової політики і правосуддя рекомендував парламенту визначитися щодо кожної із запропонованих кандидатур.
Саме тоді спікер Андрій Парубій і припустив, що це питання розглянуть уже наступного дня — у передостанній пленарний день перед тривалою тритижневою перервою.
На жаль, ці прогнози парламентського керманича поки що так і не справдилися. Отже, дочекаємося травня? Чи, може, ситуація складеться таким чином, що нинішні нелегітимні члени ЦВК відзначать у перший день літа четверту річницю своєї нелегітимності...

Яро­слав ГА­ЛА­ТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».