Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 10, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Квiтень 2018 10:08

Слово і діло

Rate this item
(0 votes)

ЦИ­МИ ДНЯ­МИ ВИ­ПОВ­НИ­ЛО­СЯ ДВА РО­КИ ДІ­ЯЛЬ­НО­СТІ 
КА­БІ­НЕ­ТУ МІ­НІС­ТРІВ ВО­ЛО­ДИ­МИ­РА ГРОЙС­МА­НА

По­дія ні­би­то не та­ка вже й знач­на, тим па­че, остан­нім ча­сом віт­чиз­ня­ні уря­ди пе­ре­ста­ли бу­ти аж над­то швид­ко­плин­ни­ми. Для при­кла­ду: упро­довж пер­шо­го де­ся­ти­літ­тя не­за­леж­но­сті Ук­раї­ни ли­ше уряд Ва­ле­рія Пус­то­вой­тен­ка про­пра­цю­вав 2,5 ро­ку.

Решта урядових керманичів (Вітольд Фокін, Леонід Кучма, Юхим Звягільський, Віталій Масол, Євген Марчук, Павло Лазаренко, Віктор Ющенко та Анатолій Кінах) навіть близько не підійшли до дворічного умовного рубікону.

Далі ж урядові команди перетворилися на майже «довгожителів». Віктор Янукович та Юлія Тимошенко упродовж двох каденцій у сумі відпрацювали по три з гаком роки, а Микола Азаров так узагалі встановив рекорд, пробувши на прем’єрській посаді без малого чотири роки.
Що ж до Арсенія Яценюка, то його кар’єра прем’єр-міністра сягнула саме двох років. Після чого настала черга Володимира Гройсмана.


Прем’­єр­ські од­кро­вен­ня
Власне, судячи із зізнань Володимира Гройсмана, сам він доволі серйозно підійшов до дати. Принаймні, він визнав, що очолювати уряд протягом двох останніх років йому було непросто. А от причину цьому факту прем’єр традиційно шукає не стільки у власній діяльності, скільки в суб’єктивних факторах.
«Доводиться не тільки боротися із проблемами, а ще й із постійним протистоянням, — написав Гройсман у соціальних мережах. — За ці два роки не було жодного легкого дня. Неймовірна кількість викликів, проблеми практично в кожній сфері, які потрібно вирішувати одночасно».
Однак, за його словами, є чимало того, що урядовій команді вдалося зробити за цей період. «Хоча залишається ще більше завдань, які ми тільки почали вирішувати, — продовжує український прем’єр. — Я завжди усвідомлював свою величезну відповідальність перед людьми і завжди намагався сумлінно робити свою роботу».
На завершення Гройсман запевнив, що прагне зробити так, аби кожен українець мав гідне життя і пишався своєю країною.
Читаючи ці одкровення, мимоволі пригадуєш ключову фразу, сказану Володимиром Борисовичем у день його сходження на урядову посаду: тоді він привселюдно пообіцяв усім нам, що покаже, як потрібно керувати країною.
Подібних гучних заяв до нього не робив ніхто з його попередників. Саме тому сьогодні цілком доречно коротко проаналізувати дворічну діяльність Кабінету Міністрів. А заразом і простежити стиль керування країною «від Гройсмана».

 

Ком­плекс­ний під­хід до ре­форм
Передусім варто звернути увагу на те, що головною подією квітня позаминулого року стало якраз формування урядового складу. Після довготривалої політичної кризи воно викликало певні очікування. Хоча чинний Кабмін і не був позбавлений певних компромісних ноток.
Зрештою, саме відтоді в суспільстві й почалися розмови стосовно правочинності формування нинішньої коаліції з БПП «Солідарність» та «Народного фронту».
Разом із тим були різні очікування від майбутньої діяльності нового Кабінету Міністрів — як позитивні, так і негативні. Уряд Володимира Гройсмана мало не з порогу заявив про п’ять структурних реформ.
Низку з них удалося так чи інакше виконати. Чимало експертів вважають, що найпродуктивнішим для уряду став період кінця минулого — початку нинішнього року.
«Якщо говорити про структурні реформи, то це реформа охорони здоров’я, освіти, пенсійна реформа, децентралізація, — вважає менеджер групи «Економічний розвиток» Дмитро Ливч. — На жаль, так і не було прийнято земельної реформи. Уже 15 років поспіль в Україні немає ринку землі.
Звичайно, всі урядові досягнення — це не тільки заслуга Володимира Борисовича, але й міністрів, які є відповідальними за свої напрямки. А ще — це заслуга громадської та міжнародної спільноти.
Якщо говорити про економіку, то досить важливим є питання дерегуляції та покращення бізнес-клімату в Україні. Було прийнято стратегію дерегуляції, постанову Кабміну щодо впровадження дерегуляції в Україні.
На даний момент близько 60 відсотків плану виконано, але є багато роботи, яку потрібно зробити ще.
Я не можу назвати роботу уряду в цьому напрямку успішною, але є окремі персоналії, наприклад перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, які намагаються покращувати бізнес-клімат в Україні, залучати інвесторів, а також стимулювати економічне зростання», — вважає Дмитро Ливч.

 

Обі­цян­ки-ця­цян­ки...
Цікаво також поглянути на виконання урядових обіцянок. Їх традиційно не соромляться роздавати практично всі урядовці і Кабінет Володимира Гройсмана — тут не виняток.
До дворіччя уряду експерти аналітичного порталу «Слово і діло» навіть підготували цікаву статистику. Так, було проаналізовано більшість обіцянок, що їх робили міністри нинішнього Кабінету. Спеціально відокремили ті, що були дані в перший і другий роки роботи.
З’ясувалося, що рівень відповідальності уряду протягом першого року становив 24%. Щодо другого року роботи КМ, то загальний рівень відповідальності сягнув лише 18%. Щоправда, й обіцянок міністри на другий рік уже давали менше.
Отже, упродовж першого року своєї роботи міністри на чолі зі своїм керівником загалом роздали 560 обіцянок, а упродовж другого — лише 381. Але тут слід зазначити, що протягом першого року Кабмін виконав 134 запевнення, а 76 — провалив.
Ще 359 обіцянок перекочували для виконання на другий рік. Із них були виконані 65, а 48 — провалені. Досі з першого року чекають виконання 246 обіцянок міністрів та очільника уряду.
До цього додалися ще обіцянки другого року, тому загалом урядовці за два роки встигли дати 740 обіцянок, із них 502 — усе ще чекають свого виконання.
У принципі показник не такий уже й нікчемний, враховуючи непрості реалії діяльності уряду. З того, що вдалося здійснити уряду Гройсмана, — підняття із січня 2017-го мінімальної зарплати до 3 тисяч 200 гривень.
Також на 20% зросли заробітки вчителів та лікарів, як і обіцяв прем’єр. У 2016-му запровадили електронні декларування статків держслужбовців.
Міністру інфраструктури Володимиру Омеляну з другої спроби вдалося виконати обіцянку й привести в Україну ірландську авіакомпанію-лоукостер Ryanair. А ще — Міністерство інфраструктури пролобіювало ухвалення закону про створення Державного дорожнього фонду.
Саме з нинішнього року цей Фонд почав реально наповнюватися, щоправда, на дорожні потреби нині буде виділено лише 50% усіх надходжень. Решта — розпорошиться по інших видатках. З наступного року ця цифра зросте до 75%, а з 2020-го — до ста.
В умовах військової агресії з боку Росії важливо простежити виконання обіцянок, що стосуються функціонування Збройних Сил. Так, міністр оборони Степан Полторак підвищив виплати військовослужбовців, як його зобов’язав уряд.
Зокрема, збільшено частку посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років до 60%. Крім того, ліквідовано диспропорцію в розмірах грошового забезпечення в різних силових структурах і надано правові підстави для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
А от невиконані обіцянки в частині функціонування військового відомства здебільшого пов’язані з проваленими термінами. Якось так виходить, що ті чи інші виконавці не встигають вчасно побудувати військові містечка в Широкому Лані чи гуртожитки для військовослужбовців.
Те ж саме подекуди стосується і забезпечення військовослужбовців усім необхідним. Але тут дуже часто на допомогу приходять волонтери.
На жаль, серед виголошених урядових пріоритетів можна виділити й такі, що навряд чи будуть виконані взагалі, адже вони відверто популістські. Наприклад, особисто Володимир Гройсман ще в травні 2016 року, тобто пропрацювавши на прем’єрській посаді лише місяць, запевняв: Україна стане енергонезалежною державою завдяки власному видобутку газу.
«Ідеться про те, що раніше змішували власний видобуток газу і той, що належить державі й громадянам України. Ми цього не допустимо. Ми починаємо відновлення видобування українського газу, який забезпечить енергонезалежність для нашої країни та наших громадян», — заявляв Гройсман під час позаторішнього візиту на підприємство «Шебелинкагазвидобування».
Відтоді минуло майже два роки. Звісно, певний поступ у сфері видобування газу помітний неозброєним оком: торік ПАТ «Укргазвидобування» збільшило його видобуток порівняно з 2016-м на 4,4% — до 15,25 мільярда кубометрів. Це — рекордний рівень за роки незалежності, однак цього все одно явно замало для справжньої енергонезалежності.
Не дивно, що міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик не виконав обіцянки про те, що до кінця 2017-го половина українських шахт будуть прибутковими.
Нещодавно у Міненергетики повідомили, що за результатами торішньої роботи прибуток від виробництва товарної вугільної продукції отримали лише два вугледобувних підприємств.
Загалом у 2017-му реально працювало 11 державних підприємств, до складу яких входять 32 шахти. Тобто виходить, що торік тільки 6% державних шахт мали прибуток.

 

А ко­ли зві­ту­ва­ти­муть?
Показово також, що саме в ці дні питання звіту Кабінету Міністрів постало і в парламентських стінах. Спершу один із лідерів пропрезидентської фракції БПП Ігор Кононенко заявив, що буцімто урядовий звіт має розглядатися в парламенті уже цього пленарного тижня.
Однак під час засідання погоджувальної ради Голова ВР Андрій Парубій розвіяв сподівання тих, хто волів послухати прем’єрський спіч.
За словами Парубія, звіт роботи уряду в 2017-му нині перебуває на розгляді профільного Комітету парламенту з питань економічної політики і буде винесений до зали після його рішення.
«Верховна Рада як колективний орган має процедуру ухвалення рішень. Звіт уряду було подано Верховній Раді вчасно, він перебуває на розгляді в комітеті, але без рішення комітету це питання не може бути винесене до зали й розглядатися там, — додав спікер.
Наскільки мені відомо, комітет із цього приводу планує досить широкі слухання і широкі дебати для ухвалення рішення».
При цьому прес-служба Верховної Ради на сайті парламенту повідомляє, що звіт про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України в 2017 році на засіданні Комітету Верховної Ради з питань економічної політики буде розглянуто аж 20 червня.
Відтак дискутувати про те: наскільки чинний уряд успішний і що б йому зробити ще для поліпшення своєї ефективності, в суспільстві, схоже, ще будуть досить довго.

Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».