Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 05, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Серпень 2016 10:51

Чи здолає корупцію електронна звітність?

Rate this item
(0 votes)

15 серп­ня роз­по­чи­нає­ть­ся елек­трон­не де­кла­ру­ван­ня до­хо­дів осіб, які пе­ре­бу­ва­ють на дер­жав­ній служ­бі. Про цю но­ви­ну «про­тру­би­ли» всі за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції. 
За кіль­ка днів до за­зна­че­ної да­ти про­лу­на­ла гуч­на за­ява Пре­зи­ден­та Пет­ра По­ро­шен­ка, який на­го­ло­сив, що цьо­го ра­зу все бу­де до­сить сер­йоз­но, і жод­них пе­ре­не­сень тер­мі­нів ро­бо­ти елек­трон­ної сис­те­ми біль­ше не бу­де.

Однак грізна заява не подіяла. Буквально напередодні старту деклараційної кампанії стався казус: Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) відмовила Національному агентству із запобігання корупції (НАЗК) у потрібному для роботи сертифікаті. Пояснення просте — система недосконала і не захищена від зовнішнього втручання. Та й необхідні документи нібито надійшли запізно, лише 11 серпня. Тож у відомстві переконані, що система не готова до роботи, тому експертна рада відмовила у видачі атестата відповідності.

На заяву тут же відреагував Прем’єр-міністр. Він обурився ситуацією, що склалася, і пригрозив жорсткою персональною відповідальністю чиновникам НАЗК і ДССЗЗІ.
Колотнеча тривала більш як добу. Зустрічі сторін то призначалися, то відкладалися, то нібито проходили в закритому режимі. Змінювалися й причини, через які електронна система декларування не може запрацювати. Спочатку нарікали на слабку комплексну систему захисту інформації від хакерів. Далі йшлося про зауваження, які стосувалися лише супровідної документації, а не самого програмного забезпечення.

Врешті очільниця НАЗК Наталія Корчак повідомила, що проблема — у модулях інтеграції з іншими державними реєстрами і передачі у власність НАЗК апаратної частини системи. Розробник, а це ТОВ «Міранда», має впоратися з неполадками якнайшвидше і запустити систему у визначений законодавством строк. Щодо іншої частини програмного забезпечення, яка дає можливість приймати, зберігати та публікувати декларації, то її було передано ще 27 липня.
У визначений термін НАЗК таки запустило систему електронних декларацій без сертифікації Держспецзв’язку. Оцінку такій роботі дадуть фахівці, однак уже зараз більшість збігається на думці, що фактично це стало дозволом на приховування реальних статків, адже ні змусити подати документ удруге, ні притягти декларанта за сфальсифікований звіт до кримінальної відповідальності неможливо.
Спостерігаючи за цими з’ясуваннями стосунків, знавці підводних течій в українській політиці переконані, що сталася чи не остання відчайдушна спроба чиновницької еліти зірвати запуск системи електронних декларацій та введення кримінальної відповідальності за подання завідомо неправдивої інформації про свої активи.
Як іще можна пояснити той факт, що сама служба спецзв’язку входила в робочу групу і суттєвих зауважень не робила? До того ж усі коди їй були передані завчасно на засіданні Кабінету Міністрів. То що це, як не чергова штучна перешкода на шляху електронного декларування?
П’ять місяців тому депутати Верховної Ради проголосували за оновлену редакцію Закону (проект № 3755) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» з поправками Президента.
Це був фініш справжнього марафону на тернистому шляху боротьби з корупцією. А ще це була вимога часу і, звісно ж, настійне нагадування Євросоюзу неквапливим українським можновладцям виконати взяті на себе зобов’язання щодо набуття безвізового режиму для наших громадян з країнами Шенгенської зони.
Попри те, що у світі одним із найефективніших методів профілактики корупції в державній сфері є посилення заходів фінансового та іншого контролю осіб, уповноважених на виконання державних та інших, прирівняних до них функцій, влада України не надто поспішала йти цим шляхом. Навіть зобов’язання перед МВФ, згідно з якими нова система декларування для вищих посадових осіб повинна була розпочати роботу не пізніше кінця квітня 2016 року, не стимулювало керівництво нашої держави.
Не підштовхувало й положення Шостого звіту Європейської комісії щодо виконання Україною плану дій із візової лібералізації, що фактично було ще одним зобов’язанням розпочати в І кварталі нинішнього року роботу НАЗК із перевірок роботи публічних службовців у сферах та на посадах, що найвразливіші до корупції.
Загалом процес розвивався так. У травні 2014 року тодішній прем’єр Арсеній Яценюк підписав із президентом Європейської комісії Ж. Баррозу угоду про фінансування контракту для України щодо розвитку держави. У ньому йшлося і про рівень порядності держслужбовців, і про впровадження обов’язкової ефективної системи перевірки активів, доходів та видатків державних службовців.
У жовтні того ж року Верховна Рада під тиском громадськості та міжнародного співтовариства схвалила пакет антикорупційних законів («Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про основи антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів із визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів»).
У законі про корупцію передбачалося введення з 2016 року електронного декларування майна і видатків посадовців, причому за досить деталізованою формою. Затвердити її мало спеціально утворене Національне агентство з питань запобігання корупції, якому надавалося право детальної перевірки задекларованих відомостей.
Однак у подальшому процес загальмувався. «Світити» свої статки високопосадовці не поспішали. Закон розробляли, переробляли, доопрацьовували, і навіть на початку січня нинішнього року ніхто нікуди не поспішав. Стався навіть скандал: з’ясувалося, що ще в грудні минулого року в законі про держбюджет звідкілясь з’явилася норма, згідно з якою на рік переносилося запровадження електронного декларування доходів чиновників.
Це просто підірвало суспільство, тож виправляти ситуацію кинулися одразу всі: уряд, парламент, Президент. Міністр юстиції Павло Петренко почав вимагати розслідування, аби з’ясувати, як таке могло статися.
Тодішній спікер Верховної Ради України В. Гройсман пообіцяв домогтися запуску електронних декларацій із квітня 2016 року, а Президент переконував, що електронне декларування доходів державних службовців має бути запроваджено вже в поточному році й запевняв: законопроект щодо цих змін доопрацюють з урахуванням європейського досвіду.
І справді — одразу після цього народний депутат від БПП В. Денисенко зареєстрував законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (№ 3755). Але замість того, щоб просто прибрати неприйнятну правку про перенесення термінів, розгорівся новий скандал. Народні обранці запропонували низку «нововведень», які істотно пом’якшували вимоги щодо декларування, причому ініціатор законопроекту вносив ці правки з голосу.
У результаті наголосували багато чого. Народ обурювався і водночас знущався над законотворцями. Відбулися акції протесту, пікетування Адміністрації Президента з вимогою накласти вето на закон. Врешті так і сталося: закон, ухвалений 16 лютого, ще раз переглядали і за остаточну редакцію проголосували всередині березня з урахуванням поправок Президента. У той же день Порошенко підписав багатостраждальний документ.
Щоправда, йшлося в ньому не лише про повернення колишніх термінів декларування (на 2016 рік). Як у першому, так і в другому варіанті вносили інші суттєві поправки, причому переважно на користь чиновників-багатіїв. Зокрема, змінювали вартість рухомого майна і цінних подарунків, які слід декларувати, маніпулювали з грошовими активами коштів. Відкоригували навіть визначення «члени сім’ї», яке трактується досить своєрідно.
Усе це дало підстави багатьом експертам стверджувати, що схвалений закон хоч і запускає систему електронного декларування, проте значно нівелює її цінність. Мовляв, складається враження, що справжньою метою його схвалення було формальне дотримання вимог, узятих державою перед МВФ та Світовим банком у рамках програм фінансування України та перед ЄС у частині реалізації вимог, необхідних для лібералізації візового режиму.
Однак рух таки почався. 15 березня нинішнього року після презентації проекту ПРООН «Прозорість та доброчесність публічного сектора в Україні» у НАЗК чиновницькій еліті дали два місяці для подання електронних декларацій. Міністр юстиції П. Петренко уточнив, що ті держслужбовці, хто вже подав декларації, повинні зробити це повторно за механізмом електронного декларування.
У червні Прем’єр-міністр доручив НАЗК, до чиєї компетенції віднесено цю справу, запустити до 15 серпня систему електронного декларування доходів чиновників: з 00 годин 00 хвилин 15 серпня вона мала офіційно стартувати.
Власне, сам старт передбачався двоетапним. Першими протягом 60 днів декларації подають особи, які згідно зі ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Це майже 50 тисяч високопосадовців, починаючи від Президента, глави уряду, народних депутатів, міністрів і закінчуючи керівниками департаментів виконавчих органів влади. Усі інші державні службовці почнуть заповнювати електронні декларації з 1 січня 2017 року.
Згідно з прийнятими рішеннями, кожен декларант пройде електронну ідентифікацію за допомогою електронного цифрового підпису або BankID та матиме свій персональний електронний кабінет на сайті НАЗК. Декларації подаватимуться через офіційний сайт агентства шляхом заповнення відповідних форм із використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб. Перевірятиме їх департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя згаданого агентства.
Та чи все буде так, якщо систему врешті-решт запустять? Адже нова влада вже створила чотири нових відомства із боротьби з корупцією, а особливих успіхів на цих теренах досі не видно. Це відзначають як наші співвітчизники, так і зарубіжні партнери України, які заявляють, що корупція руйнує майбутнє держави та підриває довіру до неї міжнародної спільноти.
Чиновники найвищих рангів, які весь цей час противилися процесу декларування своїх статків, прагнуть хоча б якось відтермінувати «судний» день: 48 народних депутатів (переважно опозиціонерів) надіслали до Конституційного Суду подання щодо відповідності низки положень Закону «Про запобігання корупції» Основному Закону.
Їм байдуже, що це європейський і світовий досвід, суть якого в тому, що декларування доходів і співвідношення їх із реальним рівнем життя чиновників у цивілізованому світі публічно обговорюється, перебуває в центрі уваги суспільства та під ретельним контролем спеціальних фіскальних органів.
Справді, чого так боятися? До всіх, хто зобов’язаний звітувати, закон досить лояльний. Якщо за старою звичкою хтось і надумає приховати майно, то протягом 7 діб із моменту подання декларації може виправити «помилку», відізвавши попередню та подавши нову декларацію. Жодного покарання не буде, як, до речі, й за дрібні помилки. Але якщо недостовірні відомості вчасно не виправлені, то закон передбачає досить жорстку (кримінальну) відповідальність за сфальсифіковану інформацію.
Приміром, якщо розбіжність між реальними та поданими даними становитиме від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 травня від 145 тис. до 362,5 тис. грн), то на службову особу накладається штраф від 1 до 2,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (689 тис. — 1,722 млн).
Каратимуть чиновника і за незаконні надприбутки. Скажімо, якщо він живе у розкошах, які перевищують задекларовану суму в понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати. За таких умов його мають право покарати штрафом від 2,5 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1,722 млн до 2,067 млн грн).
Можуть присудити й громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або навіть посадити за ґрати на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років.
Оцінивши ситуацію, українські можновладці й навіть дехто зі знавців світового законодавства стурбовані тим, що у нашому законі передбачена кримінальна відповідальність за недостовірне декларування. Мовляв, за кордоном такого немає, однак забувають сказати, що далеко не скрізь.
І все ж будемо сподіватися, що закон справді запрацює. Якщо так станеться, то обійти покарання не вдасться навіть звільненим зі служби. Річ у тім, що перевірка достовірності декларацій може бути здійснена протягом 3 років після звільнення службової особи. Причому, Національне агентство з протидії корупції може провести її на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, або ж із засобів масової інформації чи інших джерел.
Лариса ДАЦЮК

 

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ПОВНОЦІННО ЗАПРАЦЮЄ З ВЕРЕСНЯ

В Адміністрації Президента сподіваються, що система електронного декларування повноцінно запрацює з вересня, хоча на її перевірку, за інформацією відомства, потрібно близько півроку.
Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив завідувач відділу департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента Володимир Горковенко.
«Тут є бачення айтішників, етап перевірки програми на предмет зламу, доступу сторонніх осіб, проблем витривалості — все це займало стільки часу, скільки це розроблялося. Вона розроблялася півроку. Відповідно стільки ж потрібно часу, щоб її перевірити. Але в ідеалі хотілося б вірити, що це запрацює з вересня», — зазначив він.
При цьому Горковенко підкреслив, що винуватцем у зриві запуску системи е-декларування є не Президент Петро Порошенко або інші високопосадовці, а розробники.
«Розробники програми, яка має забезпечити повноцінне функціонування цієї системи, зробили свою роботу неякісно. Тут намагаються перенести з хворої голови на здорову. Звинувачують Турчинова, Президента, Гройсмана. Але чому всі мовчать? Чому розробники зробили діряву програму, яка не дозволяє належним чином запустити електронне декларування?», — додав він.
Нагадаємо: 15 серпня опівночі сайт Національного агентства із запобігання корупції відкрив доступ до інтерфейсу електронного декларування попри відсутність атестату захисту інформації, який є необхідним відповідно до законодавства.
Водночас, через відсутність атестату, декларації не можна використовувати як доказ у суді, а посадовців, що опублікують неправдиву інформацію про свої статки, неможливо буде притягнути до відповідальності.
У Євросоюзі вже заявили, що запуск системи електронного декларування з сертифікатом технічної безпеки є ключовою умовою.
Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».