Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Червень 2015 00:12

Адмінреформа: фальстарт чи підніжка на старті?

Rate this item
(1 Vote)

На­ра­зі в Ук­раї­ні є кіль­ка важ­ли­вих ре­чей, до яких, че­рез їх­ню ак­ту­аль­ність та очі­ку­ва­ний для су­спіль­ства ре­зуль­тат, при­ку­та під­ви­ще­на ува­га су­спіль­ства. Як­що не бра­ти вій­ну на схо­ді, яка по­за кон­ку­рен­цією в цьо­му пе­ре­лі­ку, то ад­мі­ніс­тра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма по­сі­дає чіль­не міс­це, адже у ра­зі її успіш­но­го про­ве­ден­ня укра­їн­ці жи­ти­муть в ін­шій кра­їні — з но­ви­ми ад­мі­ніс­тра­тив­ни­ми і внут­ріш­ні­ми те­ри­то­рі­аль­ни­ми кор­до­на­ми та но­вою струк­ту­рою ре­гіо­наль­ної вла­ди.
Ре­фор­ма, вже по­до­лав­ши тео­ре­тич­ну час­ти­ну сво­го шля­ху, ко­ли її бать­ки роз’­яс­ню­ва­ли на­се­лен­ню прин­ци­пи її про­ве­ден­ня та зна­чу­щість для дер­жа­ви, ни­ні пе­рей­шла в прак­тич­ну пло­щи­ну — під­го­тов­ку до ре­аль­но­го доб­ро­віль­но­го об’­єд­нан­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Але, як мо­вить­ся, ви­хо­дить, мов у при­каз­ці: де два укра­їн­ці — там три геть­ма­ни...

На папері все виходило гладко
Про непростий шлях до укрупнення територіальних громад, яке має статися в країні відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» ще до кінця 2015 року, можна судити з перебігу подій на Полтавщині. Регіону Центральної України, де маховик адміністративно-територіальної реформи її керманичі розкручують тотожно до схожих за територією, адміністративним устроєм та соціально-економічним потенціалом інших сусідніх областей.
Про те, що реформа вже «пробуксовує», можна було пересвідчитися на позачерговій сесії Полтавської обласної ради, яку скликали в обласному центрі 3 червня 2015 року. На порядок денний сесії було винесено півтора десятка питань. Власне, другорядних, порівняно з питанням, яке обласному керівництву вкрай важливо було затвердити в сесійній залі. А саме — «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Полтавської області». Інтриги додавало ще одне питання з цієї теми — «Про заяву-звернення депутатів Полтавської обласної ради до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України щодо недопущення проведення в Україні широкомасштабної адміністративно-територіальної реформи, в ході якої має бути ліквідовано більшість районів та місцевих рад».
Про те, що в сесійній залі буде гаряче, свідчили не лише ці два взаємовиключні питання порядку денного, а й люди, які зібралися перед будівлею облради з промовистими гаслами: «Ганьба убивцям села!», «Ні!» примусовій колективізації!», «Кастрація по-полтавськи» тощо. Ці гасла свідчили про несприйняття адміністративно-територіальної реформи. Принаймні, тими, хто тримав у руках плакати. Згодом усі вони перейшли з цими плакатами до зали засідань, перевищивши за кількістю самих депутатів.
Варто зазначити, що підготовча робота до добровільного об’єднання громад на Полтавщині проводилася цілеспрямовано й професійно. Для цього навіть утворили Полтавський офіс реформ при облдержадміністрації. Великі надії покладали на пропагандистську роботу з полтавцями щодо доцільності проведення реформи. До агітації за добровільне об’єднання громад долучили депутатів облради. Причому, переважно з-поміж так званого аграрного лобі — тих, котрі мають вплив на людей, які проживають на «їхніх» територіях.
Було проведено чимало зустрічей із представниками територіальних громад, сільськими головами, організовані виступи в ЗМІ тощо. Тож, здавалося б, позитивному результату голосування в сесійній залі за перспективний план формування територіальних громад не було альтернативи. Але сталося не так, як гадалося.
Чи то під впливом мітингувальників попід стінами облради, чи від вражень почутих від людей в округах думок про адмінреформу, але депутати від самого початку обговорення питання адмінреформи поводилися не за очікуваним сценарієм. Керівництво облради звинуватили у фальсифікації та нещирості вже одразу після того, як на трибуну сесії вийшла доповідачка — директор Полтавського офісу реформ Ірина Балибіна. Голову облради Петра Ворону з цієї нагоди запитали про те, чому доповідатиме вона, а не директор департаменту економічного розвитку облдержадміністрації, як це передбачено порядком денним, затвердженим депутатами?
Крім того, дехто з обранців, вислухавши доповідь, резонно заявив, що питання такої ваги депутатам мав би доповідати, як мінімум, один із заступників ОДА або облради. Усе це, резюмували в залі ще до обговорення, свідчить про нещирість та незацікавленість обласної влади проводити реформу справді в інтересах людей, а не для того, аби вкластися у відведені строки і відрапортувати про зроблене в столиці.
Далі ситуація в сесійній залі загострилася настільки, що П. Ворона, який головував на сесії, пригрозив тим, хто намагається зірвати обговорення, міліцією, яку викличе, щоб вивести із зали порушників спокою. Правда, погрози очікуваної дії не мали, і обговорення питання реформи й далі проходило в доволі гострій суперечці та затяглося настільки, що довелося двічі робити перерви. Під час перепочинку голів депутатських фракцій і груп запрошували до кабінету голови облради, де у вузькому колі обговорювали тактику подальшого розгляду скандального питання.
Ситуація загострилася ще більше після того, як частина депутатів і присутніх у залі активістів запропонувала поміняти місцями черговість розгляду питань. Зокрема, спочатку розглянути питання про недопущення проведення адмінреформи в Україні, а вже потім — про перспективний план реформування громад. Інакше, резонно наголошували в залі, втрачає сенс розгляд питання про відкладення реформи, якщо буде затверджено перспективний план її проведення. Але більшості голосів ця, здавалося б, слушна пропозиція, не набрала.


Добровільність з примусу?
Чим була невдоволена частина депутатів облради та тих активістів, яких допустили до зали? У галасливому обговоренні потроху вимальовувалися дві головні проблеми, котрі змушують замислитися над доцільністю проведення реформи. Принаймні, в тому вигляді, як її бачать чиновники, чиї дії скуті вимогами керівництва наполегливо і в стислі терміни реформу таки завершити. Натомість, той, хто виходив до мікрофона, наголошував на великій кількості проблем, які реформа може додати простим полтавцям.
Головна теза ініціаторів реформи — ДОБРОВІЛЬНЕ об’єднання громад, говорили противники перетворень, вочевидь, не цікавить керівництво області. Хоча керманичі регіону раз у раз стверджують, що реформа повинна бути проведена і, причому, добровільно, вони ігнорують думки громад, які не бажають укрупнюватись і ділити свої функції та кошти з іншими громадами. Знайти компроміс чи шляхи вирішення проблеми обласна влада не бажає. Як не хоче і дослухатися до думок тих, кого «реформують». На сесії проти такого принципу проведення адмінреформи об’єдналися активісти Пирятинського, Семенівського, Шишацького, Оржицького, Решетилівського та інших районних громад, котрі категорично виступили проти об’єднання. Але їхні пропозиції при складанні плану територіальних громад не враховують.
— Чи можна в такому разі говорити про принцип добровільності, який начебто закладено в основу реформи? — запитували на сесії представники цих громад.
Приміром, голова Опішнянської селищної ради (Зіньківський район) розповіла депутатам, що в їхній столиці гончарства України, де нині проживають шість тисяч жителів, на сходці вони вирішили не об’єднуватися з іншими громадами, бо вважають свою територіальну громаду самодостатньою. Рішення зборів представників громади належним чином оформили і передали до Зіньківської РДА, але там його навіть не взяли до уваги.
«От вам і принцип добровільності!» — констатувала селищний голова.
У Решетилівському районі населення так само сколихнула звістка про те, що реформування району чиновники хочуть провести без урахування думки громадськості. Аби адміністративно-територіальна реформа не перетворилася на черговий блеф, у районі навіть скликали позачергову сесію райради. Районний Будинок культури, де зібралися депутати, був ущент заповнений решетилівцями, котрі захотіли особисто взяти участь в обговоренні дуже важливого для району питання.
«Нам запропонували розглянути питання щодо створення на території Решетилівського району, з додаванням частини Новосанжарського і Козельщинського районів, двох громад, — просвітив учасників сесії голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця. — Конкретних пропозицій про створення інших альтернативних громад до райдержадміністрації не надходило».
Правда, чиновник не назвав тих осіб, які «запропонували» схему адмінреформи в районі. А ідея замість нині існуючих 19 територіальних громад у районі залишити лише дві решетилівців не влаштовує. Чиновників РДА активісти звинуватили у відсутності бажання захищати інтереси свого району та його жителів, які порушуються ще на стадії планування реформи, та «пробиванні» ними цієї реформи за будь-яку ціну.
У свою чергу, на спеціальній сесії Кобеляцької райради депутати так само виступили проти того, щоб їхній район було ліквідовано, а територіальні громади «прикріпили» до громад сусідніх районів.
Показовим став виступ на сесії депутата облради від Кременчука Івана Гальченка, котрий розкритикував принципи складання перспективного плану об’єднання територіальних громад на Полтавщині.
«Перспективний план має бути дороблений разом із радами районних, сільських, селищних територіальних громад, — вважає депутат. — Планом передбачається створення в області 76 територіальних громад із своїми органами влади. Наразі на Полтавщині 524 міських, селищних та сільських рад. План не враховує, приміром, побажань жителів Кременчука приєднати 13 сіл, а передбачає, що до складу Кременчуцької територіальної громади увійде лише Кременчук. Полтава так само залишиться сама по собі. А от сусідній з ним Комсомольський район, згідно з планом, приєднає п’ять сіл сусідніх сільрад, населений пункт Омельники, об’єднає навколо себе 20 сіл чотирьох сільрад Кременчуцького району, а весь Решетилівський район узагалі перетвориться на одну територіальну громаду».
Менш дипломатично щодо методів проведення реформи нинішнім керівництвом області висловився з трибуни сесії депутат Олександр Удовіченко — у недавньому сам голова Полтавської ОДА. Він був переконаний у тому, що проект рішення «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Полтавської області» треба відправити на доопрацювання. Винесення ж цього питання на позачергову сесію в тому вигляді, як запропоновано депутатами, на думку екс-голови ОДА, лише дискредитує полтавську владу.
«Ми маємо рухатися в напрямку реформування територіальної єдності, а не навпаки. Але те, що сьогодні зроблено, Валерію Анатолійовичу (нинішній голова Полтавської ОДА В. Головко.— Авт.) дискредитує вас і дискредитує нас»,— зазначив В. Удовіченко.— Вношу пропозицію відправити план на доопрацювання протягом тижня чи двох. Але щоб це було прозоро в районах зроблено, і кожен вийшов з пропозицією. Пропоную сесію не закривати, а якщо з цього питання треба провести чергову сесію — давайте її проведемо. Але тоді, коли перспективний план буде відпрацьовано з громадами по-чесному», — закликав керівництво області О. Удовіченко.
Звісно, в залі засідання виявилося і чимало прихильників ухвалення перспективного плану реформування Полтавщини, котрі наголошували на тому, що іншого шляху немає, бо необхідно змінювати затратну, ще радянську систему керування регіоном. На їхню думку, адмінреформа дозволить зекономити десятки мільйонів гривень лише за рахунок скорочення управлінського апарату тощо. Але голоси прибічників реформи тонули у вигуках «Ганьба!», на які не скупилися їхні опоненти.
Обговорення питання, яке таки перетворилося на питання розбрату, тривало понад чотири години. Урешті-решт, сесію вирішили не закривати, перспективний план реформування територіальних громад Полтавщини взяти лише за основу і продовжити над ним працювати, з урахуванням усіх порушених на сесії питань та думок громадськості. Тобто, керівництво регіону взяло тайм-аут і вирішило «не педалювати» ухвалення плану і не пришвидшувати проведення адмінреформи на Полтавщині, поки її не сприймуть самі полтавці. А для цього необхідно ще дуже багато зробити, навіть якщо план реформування територіальних громад під загрозою зриву.
В інтерв’ю журналістам місцевих ЗМІ голова обласної ради П. Ворона так прокоментував рішення обласної ради щодо перспективного плану формування територій громад Полтавської області:
— Початок адміністративно-територіальної реформи, необхідність якої в Україні назріла ще років тридцять тому, — це унікальний крок уперед. Сьогодні перспективний план формування територій громад мусить зрушити з місця процес реформи місцевого самоврядування, в основі якого — створення виконавчих комітетів, повернення повноважень, податків до територіальних громад, які сплачувалися на теренах районів, фінансова самодостатність, ліквідація місцевих державних адміністрацій, — вважає він.— Якби відмовилися від цього кроку — це означало б, що ми не підтримуємо реформу місцевого самоврядування. Суть реформи не в тому, чи збережеться влада у селі, а в тому, щоб люди отримали належні послуги та умови життя.
Водночас П. Ворона вважає важливим, що своїм рішенням депутати відправили на доопрацювання перспективний план формування територій громад Полтавської області.
«Ми приймемо те, що люди запропонують,— наголосив голова обласної ради.— І ці позиції будемо відстоювати перед Кабміном. Є міста і села, які вирішили об’єднатися. А є, навпаки, самодостатні села. Вони теж мають право на існування. І це має бути відображено у перспективному плані. Керівники адміністрацій будуть змушені їхати у громади та радитися з людьми».
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».