Потім протягом двох років війни Недбайло заслужив ще сім орденів — один орден Леніна, три — Червоної зірки, два — Вітчизняної війни і Олександра Невського. І найголовніша нагорода — дві «Золоті зірки» Героя Радянського Союзу, причому з перервою усього у два місяці — перший указ про нагородження був 19 квітня 1945-го, а другий — 29 червня цього ж року.
— У штурмовиків Героя давали, хто здійснив 100 бойових вильотів і зостався живим, — продовжує Анатолій Костянтиновч. — Я літав на штурмовику 219 разів, а під кінець війни по два-три рази на день, неодноразово був поранений, але доля мене зберегла.
— Ви не боялися стільки разів дивитися смерті в очі?
— Боявся, але доти, доки не сів у кабіну штурмовика, а потім страх кудись зникав, залишалося бажання завдати якомога більшої шкоди ворогу і живим повернутися до своїх.
— Про що Ви шкодуєте в житті?
— Шкодую, що у 1945 році не брав участі у параді Перемоги. Я повинен був летіти у Москві над Красною площею у складі ескадрильї штурмовиків Іл-2. Ми багато тренувалися, добре підготувались, але через негоду політ авіації скасували.
— Ще гарна згадка, — включається в розмову дружина Недбайла — Катерина Михайлівна. — Ми в одному полку служили, Анатолій прийшов до нас у 1943 році молодшим лейтенантом, а до кінця війни став майором — командиром ескадрильї. Я — сержант, воювала з 1942 року, разом із дівчатами підвішували до Іл-2 100 і 200-кілограмові бомби, гармати, кулемети. Пошили мені дівчата з парашутного шовку біле плаття, а Анатолію — сорочку теж із парашутного шовку і зіграли гарне весілля всім полком. Разом ми понад 60 років. Двох синів виростили, старший Володимир — майстер спорту, молодший Віктор — полковник, уже є правнуки.
Після війни льотчик-герой закінчив військову академію, у 1983 році вийшов у відставку генералом. Є у Недбайла і нагороди незалежної України — три ордени Богдана Хмельницького — першого, другого і третього ступенів, які йому вручили за активну роботу у раді ветеранів.
На жаль, Анатолія Костянтиновича не стало у 2008 році, похований він у Києві, на Байковому кладовищі.
Підготував Віталій СТЕГНІЙ