Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Серпень 2014 03:00

«Вам належить прибути до військкомату...»

Rate this item
(0 votes)

Найближчим часом тисячі українців будуть мобілізовані до українського війська і вирушать на Схід України, де тривають запеклі бої, в ході яких наша армія звільняє від терористів населені пункти, наближаючись до державного кордону.
Але, незважаючи на той факт, що терористам підконтрольні лише 25 відсотків території Донецької і Луганської областей, ситуація залишається складною: ворог, підтримуваний важкою артилерією і «Градами» з території Російської Федерації, чинить запеклий опір.
Військове угруповання, задіяне в антитерористичній операції, потребує нових сил. Тож наприкінці липня Верховна Рада України проголосувала за проведення часткової мобілізації громадян України, а Президент України видав відповідний указ. 



Скільки призвуть — таємниця
Перед написанням цих рядків намагався з’ясувати: скільком українцям належить одягти військові однострої і відправитись на схід. У жодній структурі Міністерства оборони, причетній до реалізації президентського указу, мою цікавість не задовольнили. І справа не в їх закритості від громадськості: подібні заходи в усіх цивілізованих країнах світу проводяться під грифом «таємно». Але з неофіційних джерел стало відомо, що це може бути 30–50 тисяч чоловік. За інформацією начальника відділу впровадження служби в резерві Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗС України полковника Михайла Щербини, планується розгорнути кілька десятків частин.
Мобілізація військовозобов’язаних триватиме півтора місяця. Зі столиці армійське угруповання поповнять близько 700 чоловік. Решта — з усіх регіонів України, в тому числі і зі звільнених від терористів районів Донеччини і Луганщини. Зараз проходить так звана третя хвиля мобілізаційного розгортання, яка матиме, у свою чергу, п’ять хвиль.
— Кожна хвиля триватиме сім днів, — говорить військовий комісар міста Києва Володимир Кидонь. — У перший день відбувається оповіщення людей. На другий і третій — військовозобов’язаний проходитиме медичну комісію, яка визначатиме, чи придатний він за станом здоров’я до армійської служби. Після цього — направлення громадян до військових частин.
Мобілізовані направлятимуться як до частин ЗС, так і МВС, Національної гвардії, підрозділів СБУ, Державної прикордонної служби. Перед тим, як вирушити у зону бойових дій, вони проходитимуть підготовку на базі навчальних центрів: стрілятимуть, водитимуть бойові машини, виконуватимуть інші вправи. Принаймні, під час двох попередніх мобілізацій так і було, тож, як стверджують у МО, у подальшому діятимуть так само.
— Інакше це будуть не солдати, а, вибачте, гарматне м’ясо, — відверто сказав один з офіцерів, який займається питаннями мобілізації. — Люди повинні згадати армійську науку, якій їх навчали під час служби у війську, освіжити деякі теоретичні знання. Від цього залежить їхнє життя.
Головна мета мобілізації — зміцнення українських сил. Під «зміцненням» слід розуміти поповнення, оскільки сотні військовиків загинули, а більше тисячі дістали поранення і перебувають на лікуванні в госпіталях. До того ж люди втомилися від війни і потребують хоча б короткочасного відпочинку. Значить, їх хтось має замінити.
Передбачається за рахунок мобілізованих укомплектувати частини забезпечення. У військовому відомстві кажуть, що призиватимуть лише тих, хто має потрібну спеціальність. А на сьогодні найбільше потрібні водії категорії «С», гусенично-тракторної техніки, а також медичні працівники — як лікарі, так і середній медперсонал.
Мобілізація десятків тисяч українців пов’язана ще з однією обставиною: армія готується до тотального наступу на терористів. Кінцева мета — взяття Донецька і Луганська — міст, перетворених бандитами на укріплені райони. Складність їх взяття обумовлена, насамперед, тим, що вони є густонаселеними, а терористи свої позиції облаштували серед житлових будинків, а то й у самих будинках. Тому, як запевнив міністр оборони Валерій Галетей, ні авіація, ні важка артилерія не будуть застосовані. «Розбиратимуться» з незаконними військовими угрупованнями наземні сили.
Віднедавна в нашій країні поновлено призов на дійсну строкову службу, скасований Віктором Януковичем. Але тим, хто досяг 18-річного віку, хвилюватися не варто: їх не чіпатимуть. Стосовно студентів. Ті, хто навчається на денній формі навчання, теж може бути спокійним. Не отримуватимуть повісток і батьки трьох і більше дітей, опікуни, особи, заброньовані для роботи в органах державної влади і, звичайно ж, депутати Верховної Ради України.
Нині багато хто вважає, що призивають на 45 діб. Але це не так: кожен, хто поповнить армійські лави, служитиме доти, доки наш парламент ухвалить закон про демобілізацію, а Президент України його підпише. Лише тоді, протягом певного проміжку часу, відбуватиметься звільнення військовиків — учорашніх педагогів, лікарів, підприємців.

«Ми мирні люди...»
За всі 23 роки існування України як суверенної держави не було проведено жодного масштабного військового навчання, жодного розгортання військ, жодної мобілізації. Вище керівництво країни вважало, мабуть, що Україні ніхто й ніщо не загрожує. Пам’ятаю, коли на одній із прес-конференцій журналісти запитали в одного з колишніх президентів України: чому у нас не проводяться військові навчання із залученням хоча б кількох з’єднань? У відповідь почули:
— Нам і так є куди гроші витрачати. Та і хто нам загрожує? Ми взагалі мирні люди...
Так, українці — люди мирні, нам не потрібна нічия земля, ми не просуваємо «український світ». Але, як свідчить вся наша історія, і в нас мають бути бронепоїзди на запасних коліях. Шкода, що цього не розуміли колишні керманичі. Тому, мабуть, і нищилася вся оборонна система.
Наприклад, було ліквідовано сотні військових комісаріатів. Якщо раніше у кожному районі був комісаріат, то внаслідок «організаційно-штатних змін» у деяких регіонах один РВК обслуговував два, а то й три райони. При цьому їх штат зменшили до мінімуму.
Коли я поцікавився в одного з колишніх посадовців Генерального штабу, чому так сталося, він сказав:
— Збройні Сили скорочуються. При цьому акцент робиться на частини і установи, які не мають прямого стосунку до бойової готовності.
Дійсно, протягом багатьох років вважалося, що служба у військкоматі — це відпочинок, мовляв, у офіцерів немає особового складу, вони, на відміну від своїх колег із військ, не несуть відповідальності за техніку, зброю і боєприпаси. Все так. Але водночас на них покладені функції, від виконання яких залежить бойова готовність усього українського війська, спроможність держави дати гідну відсіч тому, хто зазіхне на її територіальну цілісність. Бо при виникненні військової загрози, коли стає очевидним, що агресії не уникнути або ж вона вже розпочалася, то саме офіцери військкоматів мають у стислі строки провести призов до армії.
— Військовий комісар кожного району, міста забов’язаний володіти достовірною інформацією про контингент, який, у разі необхідності, мобілізується до армії, — розповідає підполковник у відставці Анатолій Климук, у минулому комісар одного з районів Вінниччини. — Він має знати, як табличку множення, кількість придатних і непридатних до служби, тих, хто обмежено придатний, підтримувати контакти з керівниками підприємств і організацій, медиками. При сумлінному ставленні до виконання своїх функціональних обов’язків роботи у офіцерів комісаріатів вистачає.

За ухилення— в’язниця
Сьогодні до складу сил АТО входять не лише підрозділи Збройних Сил, МВС і СБУ, а й добровольчі батальйони. Вони укомплектовані на всі 100 відсотків людьми, які самі виявили бажання воювати з терористами. Але, водночас, вистачає не лише патріотів України, а й тих, хто не надто переймається її долею.
На правах анонімності посадовці МО розповідають, що під час першої та другої мобілізаційних кампаній було чимало випадків ухилення від виконання свого конституційного обов’язку. Кожен цю проблему вирішує по-своєму. Зазвичай, за «грошову винагороду» посадовцям військових комісаріатів, лікарям, які визначають придатність до служби, керівникам підприємства чи організації, де людина працює.
Багато хто просто ігнорує повістки. Але жартувати, кажуть правоохоронці, не варто, адже за подібні «жарти» передбачена відповідальність. Наприклад, за неявку до військкомату загрожує штраф — 85 — 119 гривень. Сума, погодьтеся, смішна. Натомість за ухилення від мобілізації можна «загриміти» на два–п’ять років до буцегарні.

Сергій ЗЯТЬЄВ 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».