Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Жовтень 2018 09:47

Україна не дозволить Росії домінувати в Азовському морі

Rate this item
(0 votes)

На засіданні РНБО ухвалено рішення про створення на Азовському морі військовоморської бази України. Від скарг на росіян, які затримують в Азовському морі наші судна, Українська держава переходить до реальних протидій.

Україна несе економічні збитки

Якщо не брати до уваги події навколо острова Тузли, який росіяни намагалися привласнити восени 2003 року, то, висловлюючись морською термінологією, Азовське море не штормило. Але останнім часом не минає практично і дня, щоб російські моряки не затримували українські чи іноземні судна: за останні місяці вони зупинили близько 200 суден.

Цим самим вони створюють економічний тиск на Україну. Найбільше потерпають промислові гіганти Маріуполя, Бердянська та інших міст, які залежать від морської логістики.
Утім, це провокує не тільки економічні збитки: подібна тактика на морі може призвести у недалекому майбутньому і до соціальнополітичної дестабілізації ситуації у цьому регіоні, що дуже на руку нашим сусідам.
Наприклад, якщо зупиняться металургічні та інші комбінати, на яких працюють десятки тисяч робітників, то люди опиняться без роботи і без шматка хліба.
Зважаючи на щоденне зомбування російським ТБ, яке уміє фальсифікувати факти, задіяння агентів ФСБ та інші чинники, вони звинувачуватимуть у всіх своїх бідах українську владу. І спробуй поясни їм, хто насправді винен!..
Незабаром мають відбутися вибори Президента, Верховної Ради, тож росіяни використовуватимуть цей чинник у власних інтересах. Наприклад, «підказуватимуть» виборцям, за кого слід віддавати свої голоси.
Ще одним поясненням провокацій росіян може бути їхнє намагання змусити Україну відновити водопостачання Криму: прісної води на півострові не вистачає не тільки для господарської діяльності, а й для жителів півострова. А експерти кажуть, що впродовж наступних кількох років її запаси вичерпаються взагалі.
Затримання морських суден в Азовському морі є однією зі складових так званої гібридної війни: якщо не вдається виснажити противника військовим шляхом, то в хід ідуть «мирні» варіанти його спонукання до виконання своїх умов.

Міна уповільненої дії

Заради справедливості слід сказати, що сьогоднішні проблеми в Азовському морі були — за великим рахунком — запрограмовані ще у 2003 році, коли Україна і Росія уклали двосторонній Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Ось що каже з цього приводу заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука: «Згідно з чинними нормами, закладеними у цей документ, і українські, і російські силові структури мають право зупиняти і оглядати кораблі. Обмежень не існує. Йдеться не про порушення права, а про зловживання правом».
Виникає цілком закономірне запитання: що ж робити Україні у такій ситуації? Існує кілька варіантів розв’язання цієї проблеми. Сьогодні у парламенті перебуває проект постанови, яка передбачає денонсацію договору. Але фахівці з морського права кажуть, що цього робити аж ніяк не треба. Принаймні поки що.
За словами юристаміжнародника Ольги Буткевич, існуючий договір дає можливість заявляти про порушення з боку Російської Федерації у Міжнародному трибуналі з морського права.
Цю думку підтримує і професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Одеської юридичної академії Тимур Короткий: «Денонсувати договір в односторонньому порядку Україна потенційно може, — говорить він.
Проте я би обережно ставився до цього питання, оскільки тоді Україна позбавиться правової основи, на підставі якої зможе закликати Росію до відповідальності, оцінювати протиправність її дій».

Чи висадять росіяни морський десант?..

І військові, і незалежні експерти схиляються до думки, що така ймовірність не є фантастичною, для цього у Росії достатньо сил і засобів. Натомість наші ВійськовоМорські сили за цими показниками поступаються. Але це не значить, що Україна має почуватися приреченою зустрічати «гостей», не маючи жодної можливості «пригостити» їх як слід.
«За умов, що склалися, потрібно більше піклуватися про узбережжя, створивши умови для оперативного встановлення мінного загородження, проведення протидесантних операцій, — вважає військовий експерт Валентин Бадрак.
До цього слід залучити сили спецпризначення, прискорити роботу зі створення і постачання мобільних ракетних установок, які зараз розробляються, зокрема «Нептун»: вони здатні вражати цілі за сотні кілометрів від узбережжя, у тому числі і в місцях їх дислокації, і стануть серйозним посиленням берегової охорони».
Військове відомство останнім часом активізувало свої дії: до Бердянська вже відправили суходолом кілька бронекатерів. У вересні на воду спустили десантний катер «Кентавр», озброєний кулеметами, гранатометом та реактивною системою залпового вогню. Він спроможний взяти на борт 30 морських десантників.
За неофіційною інформацією, найближчим часом передбачається побудувати не менше 10 аналогічних катерів. Із них планується створити тактичну групу, місцем базування якої стане один із південних портів.
23 вересня пошуковорятувальне судно «Донбас» та морський буксир «Корець» пройшли Керченську протоку та увійшли в Азовське море.
При цьому ВійськовоМорські сили ЗС України не просили дозволу у росіян, а реалізували своє право на вільне плавання Керченською протокою та Азовським морем.
Перехід до Керченської протоки та через неї проходив у супроводженні кількох російських кораблів. А ще — американського розвідувального літака.
— Відсутність сильного морського потенціалу з боку ЗС України можна компенсувати за рахунок Сухопутних військ, — вважає колишній заступник начальника Генерального штабу ЗС України генераллейтенант Ігор Романенко.
Зокрема, артилерії, реактивних систем залпового вогню і танків, готових вести вогонь по морських цілях. А також вертольотами «Мі24», штурмовиками «Су25» і бомбардувальниками «Су24», яких у нас, слава Богу, вистачає.
На сьогодні залишаються два варіанти вирішення цієї прооблеми.
Перший — міжнародна допомога, тобто посилення санкцій із боку США та країн Європи. На думку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, одним з інструментів відновлення контролю в Азовському морі є позов до Міжнародного арбітражу в рамках Конвенції ООН з морського права: в такому випадку можна розраховувати на компенсацію збитків, яких Україна зазнає внаслідок дій Росії на морі.
Другий — зміцнення бойової готовності берегових частин наших ВійськовоМорських сил, призначених для відбиття агресії з боку моря.

Готуємося до захисту узбережжя

До честі наших військових, до можливої висадки морського десанту вони почали готуватися ще у 2015му. Наприклад, у районі Маріуполя, який є прифронтовим містом, зведено оборонні загородження, іншу інфраструктуру, яка використовуватиметься в час «Х».
Посилено армійське угруповання Збройних Сил у напрямку Азовського моря. Наприклад, почастішали військові навчання, на яких відпрацьовуються варіанти можливих дій.
Одне з таких відбулося буквально цими днями з бойовою стрільбою танків та броньованих машин піхоти: екіпажі танків Т64 та БМП виконували завдання зі стрільби по умовному ворогу й тактики ведення бою.
За словами заступника командира однієї з бригад підполковника Дмитра Герасименка, у цих маневрах задіювались екіпажі броньованих машин, які перебувають у резерві Об’єднаних сил. І стріляли екіпажі із закритих вогневих позицій та ще й по мішенях, які розташовувались у морі.
До виконання завдань зі зміцнення берегової оборони долучились і підрозділи Державної прикордонної служби.
— Ми діємо за двома напрямами, — говорить головний прикордонник України генерал Петро Цигикал. — Перший — це правоохоронний сектор і другий — збільшуємо кількість наших резервів на Сході України.
Думаю, що до кінця року у нас буде до тисячі осіб спецназу. Уже зараз у ЗСУ сформовано підрозділ спецназу з 270 осіб, які нестимуть службу у підрозділах за акваторією Азовського та Чорного морів.
Чи ризикне російське керівництво віддати наказ атакувати Україну ще й з моря — достеменно невідомо, виключати таку ймовірність не варто. Отже, потрібно бути готовими і до такого сценарію.
Події навколи Криму і Донбасу переконливо довели: росіяни зупиняться там, де їх зупинять самі українці...

Сергій ЗЯТЬЄВ
Фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».