Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Березень 2018 10:52

Майбутні захисники України

Rate this item
(0 votes)

УВАГОЮ ТА ПІКЛУВАННЯМ ОТОЧЕНІ ХЛОПЧАКИ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНО-
ОЗДОРОВЧОМУ КОМПЛЕКСІ КИЇВСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ЛІЦЕЮ ІМ. ІВАНА БОГУНА

Мишкові не виповнилось і трьох років, як помер батько. А через рік пішла з життя і мати. Тож виховували його дідусь з бабусею на Дніпропетровщині.
— Ліцеїстом став саме за їхньою порадою, — розповідає хлопчина. — І жодного разу не пошкодував про це...
А ось у його товариша Ернеста (прізвище просив не вказувати) подібних проблем не було: він зростав у повноцінній кримськотатарській сім’ї, з ранніх літ оточений батьківською любов’ю. На запитання, що привело його до цього навчального закладу, 14-літній підліток відповідає:

— Після того як росіяни захопили Крим і розпочали проти татар репресії, тато поцікавився моїми планами на майбутнє. Я сказав, що допоки Крим під росіянами, у мене тут майбутнього не може бути...
Згодом батько запропонував Ернесту спробувати вступити до цього навчального закладу. Той погодився і сьогодні він уже перейшов на 2-й курс. Хлопчина не приховує, що сумує за Кримом, батьками, які там залишились. Адже, одягнувши однострій ліцеїста, провідати їх не може: існує ймовірність, що окупанти його затримають.
— Хочу стати офіцером і служити Українській державі, допомогти їй повернути Крим, — каже Ернест. — Справедливість все одно переможе, але за неї треба боротися...
— Наш заклад створено у 1998 році, — говорить начальник Навчально-оздоровчого комплексу, який є структурним підрозділом Київського військового ліцею ім. Івана Богуна, полковник Петро Потєхін. — Навчатись у ньому можуть підлітки, які закінчили 7 класів загальноосвітніх українських шкіл і успішно склали іспити з української та іноземної мов, математики і фізичної підготовки, пройшли професійно-психологічний відбір і медогляд.
Пріоритет при вступі віддається тим, у кого батьки загинули, захищаючи Україну, сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, чи з багатодітних сімей, синам військовослужбовців. З 240 ліцеїстів у 34 батьки — учасники АТО, а у 4 загинули, захищаючи Україну. 25 хлопчаків не мають ні батька, ні матері.
Навчання проходить за програмою звичайної загальноосвітньої школи, але є і відмінності. Наприклад, ліцеїсти поглиблено вивчають історію України і її війська, ознайомлюються зі стрілецькою зброєю, відвідують стрілецький тир однієї зі столичних частин.
Звісно, багато уваги приділяється фізичній підготовці, заняттям спортом: майбутній офіцер повинен бути фізично здоровий і витривалий.
— Загалом наші вихованці всі 24 години живуть за умов, максимально — як для 14–15-річних підлітків — наближених до армійських, — продовжує полковник Потєхін. — Наприклад, команда «Відбій» для них звучить о 22-й годині, а «Підйом» — о 7-й ранку: як у військових вишах.
Ранкова зарядка, шикування, пересування строєм, прийом їжі у чітко визначений час — далеко не повний перелік ознак армійського життя, до яких вони звикають.
Харчування, правда, відрізняється від солдатського, адже ліцеїсти, на відміну від військовиків строкової служби чи курсантів військових навчальних закладів, приймають їжу 4 рази на день.
Раціоном задоволені. І це не дивно, оскільки щодня на їхніх столах вершкове масло (вранці і ввечері), варені яйця, смачні борщі, супи і каші, м’ясо, у тому числі куряче, морська риба, різні салати. Рідко який день обходиться без свіжих овочів та фруктів. На вихідні та святкові дні — солодощі, соки.
Перше, на що звертаєш увагу, переступивши поріг контрольно-перепускного пункту, — це Алея Героїв. На ній фотографії Героїв України — учасників АТО. Відкриває її портрет генерал-майора Ігоря Гордійчука — начальника Київського військового ліцею ім. Івана Богуна: захищаючи влітку 2014-го Україну, він дістав важке поранення, а після одужання очолив ліцей.
— Ми, офіцери, робимо все можливе, щоб наші вихованці виросли справжніми патріотами України, — говорить заступник начальника з навчальної роботи підполковник Олег Мостипака.
gorВлаштовуємо зустрічі з військовиками, які сьогодні боронять на сході нашу країну. Лише останнім часом у нас побували Максим Денисов, Анатолій Свирид, Володимир Кутя, які розповіли про свої бойові будні.
Серед офіцерів, які воюють на Донбасі, є чимало вихованців ліцею. Один із них, Олександр Шаповал, загинув: про нього нагадує меморіальна дошка на навчальному корпусі. До речі, чимало офіцерів Навчально-оздоровчого комплексу ще недавно зі зброєю в руках захищали нашу країну.
Це, зокрема, полковник Петро Потєхін, який був двічі поранений, обороняючи стратегічну висоту «Савур-Могила» і нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня та відзнакою «Народний Герой України», командир взводу — офіцер-вихователь майор Євген Трушковський, старші лейтенанти Руслан Поліщук і Олександр Возний, старший сержант контрактної служби Сергій Остапчук, сержант контрактної служби Григорій Шпитько, вихователь Олег Миколаєнко: майже кожний другий офіцер цього навчального закладу є учасником АТО.
З великим інтересом діти відвідували протягом кількох тижнів пересувну експозицію Національного військово-історичного музею України, експонати якої розповідають про події, що відбуваються сьогодні на сході нашої країни, мужність і героїзм українських вояків. При цьому вони намагаються робити добрі справи для наших солдатів, котрі воюють на Донбасі. Наприклад, нещодавно передали їм маскувальні сітки, сплетені власними руками.
Піклуються тут і про дозвілля ліцеїстів: під опікою офіцерів-вихователів вони відвідують кінотеатри міста, парк. Постійно проводяться спортивні турніри з футболу, волейболу, регбі та інших видів спорту.
До послуг юні прекрасно облаштовані спортзал і спортивний майданчик під відкритим небом. Тут працюють музичний і спортивний гуртки.
Передбачені і звільнення у місто, але для цього потрібно добре навчатись. Якщо, наприклад, з якогось предмета є незадовільна оцінка, то про це можна навіть не мріяти. За словами офіцерів, така «санкція» є для хлопчиків стимулом у навчанні. Самих їх, зважаючи на вік, не відпускають — лише з батьками, іншими родичами чи опікунами. У них вони проводять і канікули.
На жаль, вистачає у цього навчального закладу і проблем. Ситуація кардинально почала змінюватись на краще, коли Київський військовий ліцей, до складу якого входить Навчально-оздоровчий комплекс, очолив полковник (на той час) Ігор Гордійчук. Обійнявши цю посаду, він запропонував полковнику Потєхіну очолити Комплекс.
potТож із його приходом на цю посаду в багатьох навчальних аудиторіях, спальних приміщеннях замінено на пластикові чимало вікон, дверей. У деяких кімнатах розпочато капітальний ремонт, який до початку нового навчального періоду планується завершити.
Відкрили новий клас географії і технічно облаштували кабінети з вивчення кількох предметів, закупили нові парти, упорядкували стадіон. Словом, останнім часом тут сталося багато позитивних змін.
— Я дуже вдячний тим громадсько-благодійним організаціям, які відгукнулися на наші прохання і протягли нам руку допомоги у розв’язанні багатьох проблем, — говорить Петро Потєхін. — Це, зокрема, «Україна-21», яку очолює Всеволод Кожем’яко і яка подарувала дітворі 10 сучасних велосипедів, на яких діти у вихідні дні здійснюють екскурсійно-ознайомлювальні поїздки місцями Боярщини, де відбувались історичні події. А також громадській організації із США «Союз українок Америки», які придбали нам 240 нових ліжок і стільки ж ортопедичних матраців до них!..
По закінченні навчання, яке триває два роки, у вихованців Боярського навчально-оздоровчого комплексу є дві дороги: продовжити цей процес у загальноосвітніх школах або ж у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна.
Правда, для цього потрібно витримати шалений конкурс, але абсолютна більшість хлопчаків намагається стати ліцеїстами! А провчившись ще два роки, вступають до вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, поповнюючи згодом офіцерський корпус наших Збройних Сил.

Сергій ЗЯТЬЄВ

 

* * *
Спілкуючись із ліцеїстами, поцікавився їхніми думками щодо перебування у Навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею ім. Івана Богуна.
Данило Маковєй, першокурсник:
— Мені тут усе до вподоби. А особливо те, як нам викладають навчальні дисципліни. Порівняно зі школою, де я раніше навчався, це відбувається на значно вищому рівні. Харчування чотириразове, багато овочів і фруктів.
Усі офіцери, які нами опікуються, ставляться до нас дуже привітно і добре — як до власних синів. Із ними завжди є про що поговорити. За це ми їх і поважаємо. Сподіваюся продовжити навчання у КВЛ і стати офіцером. Хочу захищати Україну від усіляких ворогів.
Артем Кіпішінов, другокурсник:
— Спершу було трохи незвично звикати до дисципліни, організованості і порядку. Але з часом втягнувся і сьогодні почуваюся досить комфортно. Вільний час проводимо цікаво і змістовно, оскільки для цього тут створені всі умови.
Мені, наприклад, найбільше до вподоби відвідувати спортзал і бібліотеку. За час навчання я перечитав більше літератури, ніж на всі попередні роки.
Артем Бердис, другокурсник:
— Мій батько загинув, захищаючи нашу землю. Я радий, що мені поталанило навчатися тут. Намагаюся добре вчитися, щоб згодом стати курсантом військового інституту і офіцером. Я теж хочу захищати, як і мій тато, Україну.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».