Відчуваєте різницю? А все тому, що поважні державні мужі зрозуміли: найбільший наш товариш, брат і союзник — український солдат. Принаймні, хочеться вірити, що саме так вони ставляться віднедавна до оборонців рідної землі, усвідомивши, нарешті, що якщо нашого Грицька не одягти як слід, не нагодувати і не озброїти, то може статися так, що доведеться годувати російського Івана. І не лише годувати, а й напувати...
Із зазначених 55,6 мільярда гривень, асигнованих цьогоріч на потреби армії, 11,5 мільярда передбачається витратити на розвиток озброєнь, військової техніки. Зокрема, на їх закупівлю буде витрачено 7 мільярдів, а на ремонт — 3,6 мільярда.
Нікого, мабуть, не потрібно переконувати у тім, що спроможність будьякої армії значною мірою залежить від її технічного оснащення. Локальні військові конфлікти, що час від часу спалахують у різних куточках планети, зайвий раз це підтверджують. Усі, хто хоч трохи цікавиться життям українського війська, знає: 90% техніки, озброєнь є морально і фізично застарілими, ресурс яких давно вичерпано. Дехто б’є на сполох, мовляв, усе пропало, бо військовопромисловий комплекс за попередні роки практично знищений.
Так, нищений, але не знищений. На підтвердження сказаного звернімося до офіційної інформації, а вона свідчить, що лише у 2015 році, згідно з державним оборонним замовленням, для Збройних Сил України було закуплено близько 4700 одиниць озброєння та військової техніки, а також понад 400 тисяч одиниць ракет і боєприпасів.
Окрім цього, розгорнута система технічного забезпечення Збройних Сил України дозволила відновити понад 34 тисячі одиниць озброєння та військової техніки, які відразу ж були відправлені у частини і підрозділи, що беруть участь в антитерористичній операції.
Збільшення фінансування потреб армії автоматично призводить і до збільшення навчань особового складу. Так, нещодавно на Одещині підрозділи реактивної артилерії ВійськовоМорських сил провели практичні стрільби по надводних цілях. А потім, здійснивши марш, зайнявши визначені позиції, знищили умовний ворожий десант. Подібні навчання провели і механізовані бригади, десантники.
Передбачається, що цьогоріч підрозділи Збройних Сил України братимуть участь у 10 багатонаціональних навчаннях, з них 4 пройдуть на теренах України, а 6 — поза її межами. Зокрема, на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки, який розташований у Львівській області, відбудуться кілька багатонаціональних тактичних навчань.
Окрім цього, в акваторії Чорного моря, в Одесі та на полігоні Широкий Лан пройде традиційне щорічне українськоамериканське командноштабне навчання із залученням військ «Сі Бриз2016». Планується, що у ньому візьмуть участь понад 12,5 тисяч українських військовослужбовців.

Оборонка живе і працює...
У 1991 році ми успадкували могутній обороннопромисловий комплекс, підприємства якого були здатні продукувати високоякісну продукцію. Але з різних причин він почав гаснути на очах.
— Наш ОПК дійсно зазнав руйнувань, — каже Валентин Бадрак — директор Центру конверсії, роззброєння і досліджень армії. — Та не настільки, щоб панікувати: збереглися підприємства, здатні випускати продукцію якщо не кращих світових зразків, то таку, що здатна з ними конкурувати. Наприклад, нещодавно на одному з військових полігонів пройшли випробування бойової броньованої машини «Азовець», створеної на базі танка Т64.
За інформацією представників «Укроборонпрому», лише минулого року на підприємствах концерну виготовили 673 бронемашини, 275 автомобілів, 53 одиниці авіаційної техніки та майже дві тисячі одиниць ракетноартилерійського озброєння.
Не забували і про розробки новітніх зразків озброєнь і техніки. Зокрема, нового безпілотника, 120міліметрового самохідного міномета на базі БТР4Е, керованих протитанкових ракет. Є сподівання, що тенденція до заміщення старих зразків озброєння і військової техніки зберігатиметься й надалі.
До останніх успіхів вітчизняної оборонки варто включити і створення на Київському бронетанковому заводі нового кулеметногранатометного модуля для бойової техніки. На ньому встановлена інноваційна комп’ютерна система управління вогнем «Каштан», особливістю якої є те, що вона створена на базі електроніки універсального захищеного комп’ютера і мікропроцесорів. До системи можна підключити відеокамери різного типу і різної кількості.
Модуль, про який ідеться, призначений для ураження живої сили, транспортних засобів, наземних і низьколітаючих об’єктів. Він може встановлюватись як на колісні та гусеничні транспортні засоби, так і на стаціонарні об’єкти.
У цьогорічному бюджеті Міністерства оборони передбачено понад 600 мільйонів гривень на проведення науководослідних робіт. Для порівняння: у минулому ця сума була майже в 4,5 разу меншою. На сьогодні колективом Державного наукововипробувального центру Збройних Сил України виконано понад 30 науководослідних робіт, 250 випробувань і 100 оперативних завдань різної складності.
Фахівці Центру беруть активну участь у вдосконаленні наявних та розробці нових зразків озброєнь і техніки. Зокрема, вертольотів, бронетранспортерів, реактивних вогнеметів, мінометів, а також безпілотних авіаційних комплексів, систем залпового вогню тощо.
Державний концерн «Укроборонпром», що об’єднує головні обороннопромислові підприємства України, має намір у 2016 році зосередитися на серійному виробництві новітніх високотехнологічних радарів для задоволення внутрішніх потреб і поставок на експорт.
Нині «Укроборонпром» працює над відновленням потенціалу у сфері виробництва контрбатарейних радарів станцій радіотехнічної розвідки. Також серед пріоритетних напрямків роботи «Укроборонпрому» є реанімація виробництва комплексу дальньої радіотехнічної розвідки.
Сергій ЗЯТЬЄВ