Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Вересень 2015 09:30

Україна здатна виробляти надсучасне озброєння і військову техніку

Rate this item
(0 votes)

ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА ДК «УКРОБОРОНПРОМ» СЕРГІЙ ПІНЬКАС

З про­го­ло­шен­ням Ук­раї­ною не­за­леж­но­сті во­на ус­пад­ку­ва­ла сот­ні під­при­ємств обо­рон­но-про­мис­ло­во­го ком­плек­су (ОПК), знач­на час­ти­на яких зго­дом бу­ла пе­ре­про­фі­льо­ва­на на ви­пуск то­ва­рів ши­ро­ко­го вжит­ку, а де­які вза­га­лі, як мо­вить­ся, на­ка­за­ли дов­го жи­ти.
Ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли пос­та­ло пи­тан­ня за­хис­ту те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті й су­ве­ре­ні­те­ту Ук­раї­ни, ви­яви­ло­ся, що на­ша ар­мія не ли­ше го­лод­на і роз­дяг­не­на, а й украй по­га­но озбро­єна. Звіс­но, що в тій си­ту­ації ви­ще дер­жав­не ке­рів­ниц­тво від­ра­зу зга­да­ло про обо­рон­но-про­мис­ло­вий ком­плекс...
Про йо­го сьо­го­ден­ня, роз­роб­ки но­віт­ніх озбро­єнь і вій­сь­ко­вої тех­ні­ки, по­став­ки до військ су­час­них бо­йо­вих ма­шин роз­по­ві­дає пер­ший за­ступ­ник ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра «Укро­бо­ронп­ро­му» Сер­гій ПІНЬ­КАС.

— Протягом кількох десятиліть наші підприємства — за незначним винятком — деградували, — говорить пан Пінькас. — Адже на оснащення вітчизняної армії вони практично не працювали.
— Чому?
— То була воля вищого політичного керівництва держави. До Збройних Сил потрапляли лише одиниці нашої продукції. Через це парк озброєнь, військової техніки усіх без винятку силових відомств України виявився і морально, і фізично застарілим. Лише на початку минулого року ми почали працювати на свою Українську державу!
— Скільки заводів, які спеціалізувалися на випуску техніки військового призначення, опинилися на окупованих територіях?
— 12 заводів ми втратили через бойові дії на сході країни.
— Яку саме продукцію вони виробляли?
— Зокрема, спорядження бойових високоточних засобів ураження, працювали над розробкою та виробництвом радіотехнічних засобів і комплексів, балістичних порохів для ракетного озброєння, а також ремонтували двигуни і головні редуктори для вертольотів.
— А чи здатні сепаратисти-терористи налагодити на них випуск озброєння, техніки, наприклад, тих же засобів ураження, не кажучи вже про набої до стрілецької зброї?
— Це не так легко зробити, а для них — майже нереально.
— Як Українська держава компенсувала втрату цих заводів?
— Ми змогли оперативно вивезти фахівців та технічну документацію. Тепер ті завдання, які раніше покладалися на них, виконують підприємства, розташовані в інших регіонах країни. Судячи з результатів їх виробничої діяльності, це непогано у них виходить. Цей потенціал продовжує працювати на обороноздатність України.
— Ви сказали, що ОПК протягом багатьох років деградував у всіх відношеннях. Очоливши його, до яких вдалися кроків, щоб змінити ситуацію на краще?
— Зважаючи на те, що проти нас ведеться неоголошена війна, часу на роздуми не було. Але нашій команді, тобто людям, які прийшли до керівництва «Укроборонпромом», вдалося не лише стабілізувати ситуацію, а й піти вперед. Лише за перше півріччя 2014 року ми відправили до військ більше своєї продукції, ніж за попередні 22 роки! У тому ж півріччі збитки концерну становили 400 мільйонів гривень, а закінчили рік з прибутками в 150 мільйонів. Тобто — не лише розрахувалися з боргами, а й заробили для держави.
— Як же вам це вдалося?
— Насамперед, за рахунок запровадження електронних торгів, провівши сотні тендерів і заощадивши при цьому мільйони гривень. За останніми підрахунками, економія «Укроборонпрому» вже перейшла межу у 200 млн грн. Також додам, що концерн став першим в Україні державним промисловим об’єднанням, яке запровадило таку систему.
— Мас-медіа повідомляли про факти корупції на підприємствах ОПК, а то й порушення кримінальних справ, фігурантами яких є окремі їх керівники...
— Ми ніколи не приховували недоліків у роботі окремих керівників підприємств. Свідченням цього можуть слугувати прецеденти, коли з власної ініціативи змінювали керівників тих чи інших підприємств. Ну а щодо боротьби з корупцією, то ми провели понад 200 перевірок різного характеру, 28 з яких є фундаментальними, оскільки до деяких наших підприємств були певні претензії. Їх результатом є притягнення близько 15 посадовців до дисциплінарної відповідальності, кількох — до матеріальної, а з 9 припинено трудові відносини. На підставі наданих нами матеріалів правоохоронні органи розпочали 20 кримінальних проваджень.
Ми зуміли запобігти переказуванню контрагентам, діяльність яких має ознаки фіктивності та відмивання брудних грошей, 600 мільйонів гривень.
— А як прокоментуєте випадки, коли захисники України отримували неякісну військову техніку?
— Уся техніка, яка випускається за межі підприємств після виконаних робіт, перевіряється військовими представництвами. Жодна одиниця не може потрапити до війська, поки не буде перевірено її боєздатність. Тому відповідальність за передану у війська техніку лежить як на працівниках заводу, так і на тих військових, які здійснюють приймання.
Також треба розуміти, що підприємства виконують саме ті завдання з ремонту та відновленню техніки, які ставлять нам військові. Якщо несправність не була вчасно виявлена, її ремонт не буде замовлений.
Загалом понад 90% випадків поломок — некваліфікована, неправильна її експлуатація. Тут концерн також узяв на себе ініціативу та розробив спеціальні програми навчання саме тих екіпажів, які в подальшому керуватимуть технікою. Перед тим, як вона передається замовнику, на наших підприємствах військові проходять спеціальний курс її експлуатації. З цією ж метою були розроблені та передані до ЗСУ унікальний довідник з техніки виробництва «Укроборонпрому».
— Перейдемо, пане Сергію, до більш нагальних проблем. Скажіть, над розробками яких новітніх зразків озброєнь і техніки працюєте?
— Завершені розробки протитанкових ракет Р-3, Р-2М, комплексу «Корсар», вертолітної ракети «Альта», трикоординатної оглядової радіолокаційної станції, спеціальних бойових модулів, які встановлюватимуться на шасі імпортних бронеавтомобілів, а також тактичної колісної бойової машини «Дозор-Б».
— Розкажіть, будь ласка, про тактико-технічні характеристики деяких із них.
— Наприклад, «Дозор-Б» — це повноприводна бойова броньована машина, створена фахівціями Харківського конструкторського бюро ім. О. О. Морозова і призначена для транспортування особового складу, зброї і військового обладнання до 2 тонн. Виготовляється на Львівському бронетанковому заводі.
Може використовуватись у підрозділах Сухопутних військ, військової поліції, штабах, розвідувальних та тилових підрозділах. Залежно від призначення, передбачені різні варіанти виконання бронеавтомобіля у виробництві: бронетранспортер, санітарна, командно-штабна, розвідувально-дозорна та інші спеціальні машини.
Улітку цього року успішно завершилися випробування протитанкового ракетного комплексу «Корсар». Важить ПТР 18 кілограмів і має калібр 107 мм, дальність стрільби становить 2,5 км.
Розробка броньованої розвідувально-дозорної машини «Хазар» почалася ще у 2005-му з урахуванням бойового досвіду українських військовиків, отриманого ними в Іраку протягом 2003–2005 років. У 2011-му пройшла державні випробування, але серійне виробництво розпочалося лише торік.
Ми готові забезпечити оборонців країни сучасними протитанковими ракетними комплексами «Стугна-П», розробленими фахівцями Київського конструкторського бюро «Луч», яке є провідним підприємством-розробником авіаційного та протитанкового озброєння в Україні. Цей ПТРК може уражати не лише танки та інші броньовані цілі, а й завислі вертольоти. Ракетою можна і дистанційно керувати — по тепловізійному каналу із закритої позиції. Дальність стрільби — до 5 кілометрів.
— Можете назвати кількість поставленої в район АТО бойової та спеціальної техніки?
— Передано ЗС, Національній гвардії та іншим військовим формуванням понад 4 тисячі нових та модернізованих зразків озброєнь і військової техніки (ОВТ). Для порівняння скажу, що це майже в 40 разів більше, ніж за попередній аналогічний період. Зокрема, поставлено у війська 105 одиниць бронетехніки, близько 3 тис. ракет і боєприпасів, понад 600 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, більш як 1440 одиниць броне- і спецавтомобілів.
Передбачається, що до кінця року Збройні Сили отримають 300 одиниць бронетехніки, 40 тис. автомобілів різного призначення, а також 30 тис. ракет і боєприпасів, 300 приладів нічного бачення та 3 тис. одиниць стрілецької зброї. Нещодавно фахівці Харківського бронетанкового заводу завершили капітальний ремонт нової партії танків Т-64, модернізувавши їх до версії Т-64БВ. При цьому корпуси та вежі танків оснастили навісним динамічним захистом типу «Контакт», забезпечивши захист від сучасних протитанкових засобів і значно підвищивши їх стабільність. Танки перед відправкою пройшли випробування. На цьому заводі й надалі ремонтуватимуть і модернізуватимуть бронетехніку для потреб нашої армії.
— Військові із зони АТО скаржаться на відсутність безпілотних літальних апаратів. Чи не може «Укроборонпром» налагодити серійний випуск БПЛА?
— На сьогодні два підприємства концерну займаються цим питанням. Уже восени наша армія отримає перші безпілотники, які виготовлятимуться лише з вітчизняних комплектуючих. Сподіваюсь, що вони допоможуть нашим військовикам у виконанні поставлених завдань.
— Оборонно-промисловий комплекс часто називають «золотою куркою, що несе золоті яйці», натякаючи на те, що він є досить прибутковим для держави, імпортуючи до інших країн свою продукцію. Чи вплинула теперішня ситуація в країні на цей напрям вашої діяльності?
— Якщо кілька років тому ми працювали в основному на імпорт, то з початком подій на Донбасі ситуація змінилася з точністю до навпаки. Проте міжнародні зобов’язання намагаємося виконувати. Більше того, розширюємо співпрацю із закордонними партнерами, підписавши договори про взаєморозуміння щодо розгортання виробництва на теренах України. Це дуже важливо для нас, оскільки іноземні компанії володіють високими військовими технологіями, які можуть знадобитись і нам.
Лише останнім часом ми стали учасниками багатьох найголовніших міжнародних виставок, підписавши під час них понад 150 контрактів.
— З якими країнами — у сфері виробництва техніки військового призначення — у вас склалися найбільш плідні стосунки?
— Найбільшими партнерами є США, Велика Британія, Литва, Польща. Сподіваюсь, що з часом перелік країн-партнерів розшириться.
— Нині у протистоянні з Росією нам допомагають країни НАТО, хоча і не поставляють летальної зброї. Скажіть, а ОПК якось співпрацює з цією організацією?
— Наші представники спільно з представниками Міністерства оборони брали участь у засіданнях груп Конференції національних директорів Північноатлантичного альянсу з озброєнь. Цей військово-політичний блок розглядає можливість участі обладнання, розробленого на наших підприємствах, у військово-морських навчаннях. Співпрацюємо з агенцією НАТО щодо утилізації легкого озброєння, стрілецької зброї та боєприпасів в Україні, тривають переговори про залучення агенції до будівництва заводу з виробництва стрілецької зброї.
Окрім цього, наш концерн спрямовує багато зусиль для наближення продукції до стандартів НАТО, навіть створено окремий підрозділ, який займається цими питаннями.
— Співпраця в галузі військово-промислового співробітництва з Росією припинена? У такому разі, як виходите з цієї ситуації? Адже і наш ОПК залежить від поставок їх комплектуючих. Чи здатна Україна випускати сучасні зразки техніки та озброєнь без співпраці з Росією?
— Питання, чий ОПК залежить один від одного більше, на мій погляд, все ще відкрите. «Укроборонпром» дійсно вже більш ніж рік не співпрацює з Росією. Ми розпочали виконання програми імпортозаміщення — понад 30% необхідних товарів наші підприємства вже виробляють самостійно. Раніше просто ніхто не цікавився, чи можливо їх виробляти тут, в Україні, йшли шляхом «давайте робити, як це було в СРСР» і продовжували купувати в РФ.
Також ми підписали меморандуми з багатьма регіонами України задля поглиблення співпраці наших підприємств з іншими підприємствами різних форм власності. Головне — вони можуть допомогти озброювати українську армію. Отже, розміщуємо замовлення в середині, а не виводимо кошти за кордон. Це дає змогу створювати нові робочі місця та спрямовувати інвестиції в регіони.
Ін­тер­в’ю про­вів Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ,
фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».