І так було під час усієї війни», — розповів академік, президент Всеукраїнської асоціації з проблем наркоманії та алкоголізму Борис Собєтов.
Після війни почалася революція. Старше покоління бачило фільм «Ми з Кронштадта». Мало хто знає, що Кронштадт захопили моряки Балтійського флоту за допомогою балтійського чаю. За словами Бориса Собєтова, він містив горілку з кокаїном. А отже, вояки не боялися провалюватися під лід та інших небезпечних навантажень на організм. Зрештою, моряки захопили Кронштадт.
Почалася відбудова країни. В роботах відомого нарколога Стрийчука з’явилася інформація, що під час розбудови комунізму наркоманія зменшилася в 30 разів, проте почалася Друга світова війна. Борис Собєтов знайшов офіційні документи, що Сталін підписав наказ видавати під час бойових дій сталінські наркомовські сто грамів.
Люди під час військових конфліктів, у тому числі війн, вживали психоактивні речовини. Їх вживали і особи, які не пили алкоголю, натомість курили гашиш, маріхуану. В стані наркотичного сп’яніння йшли в бій. Вживання психостимуляторів, психоактивних речовин змінює особистість: знижує критику, робить людину байдужою до людських страждань, зменшує чутливість до поранень та болю.
АФГАНСЬКИЙ та АТО СИНДРОМ
За словами Бориса Собєтова, ситуація в зоні АТО аналогічна. Там страждають не лише бійці, а й місцеве населення. В магазинах почали з’являтися написи «Алкогольні напої не продаються військовим». Це свідчить про те, що люди вживають алкоголь під час військових дій. «Затримується контрабандний алкоголь, який завозиться в зону АТО. Добре, що працює цензура. Я сам бачив біля блокпостів купи використаних шприців після вживання наркотиків. Лікарі, з якими я спілкуюся, теж кажуть, що проблема стає серйозною як серед бійців, так і серед місцевого населення. Постійну стресову ситуацію треба ліквідувати, а найпростіший метод — напитися чи вколотися», — прокоментував Борис Собєтов.
Посттравматичний стресовий синдром проявляється у безсонні, спалаху агресії, асоціальності та інших проблемах аж до самогубства. Особливості синдрому проявляються приблизно через 3–6 місяців після закінчення війни. В афганському конфлікті на психологічні проблеми не звертали уваги. З часом стало зрозуміло, що під вплив синдрому потрапили близько 50% солдатів.
Після участі Америки у війні у В’єтнамі кількість самогубств, алкоголізму та соціальної неадаптації у зв’язку з тяжким психологічним станом військових зросла до 80%. В Англії колишнім військовослужбовцям допомагають кілька благочинних організацій. Проте більш серйозними психічними проблемами займається Національна служба охорони здоров’я Великобританії.
Передчасне закриття психіатричних відділень при Міністерстві охорони здоров’я України показало, що ми не готові до таких викликів. Тепер терміново відбувається реанімація психіатричної служби. Разом із нею відновлюватимуть наркологічну. Нині введено штатні посади в усі великі військові підрозділи, а також у Генштабі створено цілий відділ психологічної реабілітації.
«У Військово-медичному клінічному центрі західного регіону відкрито клініку психіатрії з наркологічними ліжками. Вона розрахована на 50 ліжок. Наразі з певними організаційними проблемами розгорнуті лише 25 ліжок. Вони постійно заповнені. Відбувається лікувальний процес», — прокоментував лікар-психіатр Військово-медичного клінічного центру західного регіону, кандидат психологічних наук Василь Павлов. У перспективі, коли буде розгорнута повна клініка, очікується подальший розвиток стаціонарної допомоги у Військово-медичному клінічному центрі західного регіону.
На даний час кількість хворих не зменшується, а, на жаль, лише збільшується. В центрі спостерігаються у бійців посттравматичні стресові розлади, депресивні реакції, віддалені наслідки стресових реакцій. Все частіше і частіше стикаються з наслідками алкоголізації учасників АТО.
Вона не виникає на пустому місці. Зазвичай алкоголізуються військовослужбовці, які мають стресові ситуації, а алкоголь — єдиний із доступних можливих засобів, щоб зняти стрес. Це в основному стосується військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО.
«Зараз чуємо від певних функціонерів Міністерства оборони про обмеження продажу військовослужбовцям, які перебувають у зоні АТО, алкогольних напоїв. Також введено певні штрафні фінансові санкції, але поки що цього недостатньо. Ця проблема має вирішуватися на стику різних служб, у тому числі правоохоронних. Ми маємо покращити роботу у військах, а також медичної ланки», — розповів Василь Павлов.
ЇМ ТРЕБА ДОПОМАГАТИ
«Я працював усе життя в єдиному відділенні, яке було відкрито в Радянському Союзі, — це сьоме наркологічне відділення при Республіканській психіатричній лікарні. Воно було першим наркологічним відділенням, яке відкрили у 1947 році, тобто одразу після війни. В мене є дуже цікава інформація — архіви лікарні за 50 років. Є сповіді людей, які постраждали від війни. Люди ставали алкоголіками, наркоманами, але продовжували воювати, долати німців та йшли до перемоги», — розповів Борис Собєтов.
Він знайшов цікавий випадок. Командир десантної бригади після поранення замість того, щоб їхати в тил лікуватися в госпіталі, почав вживати наркотики — до 300 мілілітрів морфію на добу. І він до 1954 року перебував у діючій армії. Потім пролікувався. Існує офіційний лист, який свідчить про цей факт. Алкоголізм та наркоманію можна лікувати і треба. Але ми не хочемо інколи бачити те, до чого призводить алкоголізм та наркоманія.
В Україні налічується близько 4,5 мільйона алкоголіків та інших залежних, тобто кожна десята людина страждає від проблем. Звичайно, їх треба вирішувати. Україна, на жаль, посідає лідируюче місце за підлітковим алкоголізмом. Це — дані Всесвітньої організації охорони здоров’я три-чотирічної давнини, а отже, підлітки за чотири роки стали дорослими. Вони стали бійцями АТО, але та проблема, з якою вони були зафіксовані в Україні, залишилася. Їм слід допомагати.
А чим лікувати? У світі застосовують три препарати: дісульфірам, розроблений у 1946 році; колме цитрат карбаміда кальція, розроблений у 1957 році у Франції; налтрексон, розроблений у 1964 році. Світова медицина і наркологія не має діючих препаратів, які б допомагали.
НАУКОВІ РОЗРОБКИ ЛЬВІВ'ЯН
«Я розробив для АТО партію унікального препарату «Тетлонг-250». Це новий протиалкогольний та протинаркотичний ін’єкційний препарат пролонгованої дії. Розроблений на нанотехнологіях та ноу-хау. Він не має аналогів у світовій практиці. Хворий після ін’єкції забуває дію наркотику. АТО потребує препарату не через півмісяця, а терміново. Наша розробка свідчить про те, що ми зуміли зробити такий препарат, який діє швидко. Я можу передати зацікавленим клінікам, які проведуть додаткові клінічні дослідження з виявленням, чи реально його застосовувати для даної категорії хворих. Я думаю, що різниці між хворими немає. Люди ж однакові», — сказав Борис Собєтов.
Йому довелося дуже довго працювати над розробкою. Він спілкувався з багатьма хворими, вченими як в Україні, так і за кордоном. Була підтримана ідея створення нової лікарської форми. Нині препарат «Тетлонг-250» розроблений і пройшов апробацію. Листи від Адміністрації Президента України, Міністерства охорони здоров’я України свідчать, що препарат ефективний і дає позитивні результати. Але промисловий випуск препарату чомусь не проводився, адже фармацевтичні концерни зацікавлені у виробництві великої кількості лікарського засобу. Вони не можуть випускати 10–20 тисяч ліків, а як мінімум 100 тисяч чи півмільйона ампул.
«Борис Георгійович розповідає з точки зору працюючого лікаря, який має вже 40-річний досвід. Ми, технологи, зайняті розробкою лікарських засобів. Перевірити можемо лише через дані, які потім дають нам лікарі. Насправді є тільки три діючі речовини, на основі яких зараз створюються засоби аверсивної дії. Існують як позитивні риси, так і недоліки. Ці речовини викликають відразу до алкоголю чи наркотиків, що важливо для пацієнта», — розповіла доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Інституту хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка» Наталія Заярнюк.
Налтрексон позбавляє ейфорії від вживання наркотичних засобів. Дісульфірам викликає відразу до алкоголю. Всі лікарські форми, які нині розробляються, базуються на основі цих ліків. Основною позитивною рисою розробленого лікарського засобу «Тетлонг-250» є те, що це — засіб пролонгованої дії, тобто він не потребує постійного прийому таблетованого засобу щодня.
Прийняття таблетованих засобів можно вимагати від дуже організованої бабки, яка буде стабільно за графіком вживати таблетки. Якщо пацієнт з алкогольною чи наркотичною залежністю, як правило, в нього є ще психічні розлади, змінюється особистість. Тому така людина не буде приймати щодня таблетки, не буде наклеювати на себе пластир. Значить, існує лише два методи, якими можна ввести ліки пролонгованої дії. Це — імплатати та ін’єкції.
Безумовно, з двох лікарських форм перевагу мають ін’єкції, адже вони легкі, прості в застосуванні, не потребують якогось втручання, в тому числі хірургічного, і легко переносяться пацієнтом. Препарат «Тетлонг-250» вводиться в дозі — одна ампула (два мілілітри) на місяць. Приймається м’язова ін’єкція один раз на місяць протягом року. Дія протиалкогольна та протинаркотична спостерігається впродовж місяця.
СТИКАЄМОСЯ З ПСИХОЛОГІЧНИМИ ПРОБЛЕМАМИ
«Лікування військового алкоголізму не відрізняється від невійськового. Ми у Військово-медичному клінічному центрі західного регіону використовуємо повний спектр препаратів, які впливають у першу чергу на нервову систему. Алкоголізація є верхівкою айсберга. Стикаємося з психологічними проблемами, депресивною реакцією, невротичними, психіатричними проблемами. Їх ми лікуємо за допомогою психотропних препаратів, антидепресантів, психологічних методів. Ми вдячні волонтерам та психологам, які допомагають у цьому.
Зловживання алкоголем ми лікуємо антиалкогольними препаратами, в тому числі запропонованими Борисом Собєтовим. Тут маємо певні перспективи в майбутньому», — прокоментував Василь Павлов. Госпіталь робить закупки препаратів психоневрологічного профілю. Вживання «Тетлонг-250» здешевило б лікування, але не настільки, наскільки хотілося б. Головне — він дуже спростив би лікування. Проблема полягає не в ціні, а в ефективності.
«В Америці зацікавилися цим препаратом, тому що в них дозволений і дісульфірам, і розчинник, який використовується в цьому препараті. А у нас цей препарат зареєстрований. Його можна використовувати хоч завтра. Ми не можемо чекати того моменту, поки Америка перекупить цей препарат. Не можемо чекати, поки Америка зробить під нього подібний препарат, внесе від себе якийсь додаток, наприклад аскорбінову кислоту, і це вже буде інший препарат. Тоді вже будемо його купувати не в Україні, а за кордоном за валюту», — сказала Наталія Заярнюк.
Доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Інституту хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка» Аеліта Кричковська додала: «Я як провізор, який пропрацював 20 років в аптеці, щодня стикалася з алкоголіками та наркоманами. 10 років працювала в Залізничній лікарні заступником завідувача. Проблеми наркотичних речовин знаю не з підручників. Препарат дійсно унікальний, але й унікальна ситуація, в якій опинилася Україна. З нашої кафедри двоє чоловіків беруть участь в АТО. Хлопці з усіх боків позитивні. Вони розповідають про випадки алкоголізації і наркоманії в АТО. Отже, це свідчить, що цей препарат просто необхідний уже зараз.
У Львові в госпіталі прикордонних військ було введено додатково на півставки психіатра. В них окремого відділення не було. Вони змушені були його відкрити, тому що проблема стоїть надзвичайно гостро. Все, що ми можемо, проводимо в тих лабораторіях, які в нас є. Але хотілося б залучення трохи на іншому рівні. Є відомий 360-й наказ, який називається «трамадоїдним наказом». Трамадоїд — це засіб, який дозволяє вивести людину з наркотичної залежності. Однак він не позбавляє її, бо є психічна залежність і фізіологічна. Він виводить із фізіологічної залежності, однак психологічної не позбавляє».
Існують ще інші лікарські напрацювання. Львівськими науковцями розроблено комбінований лікарський засіб на основі налтрексона та дісульфірама, рекомендований для лікування супутніх патологій. Він може використовуватися для лікування онкозахворювань. Починаючи з 2000 року, його дія викликає усе більшу зацікавленість. «Перед нами стоїть проблема подальшого дослідження, адже воно визначає вкладення не стільки коштів, скільки обладнання. Потребує проведення доклінічних досліджень, для яких також необхідні бази. Це мають бути спеціальні лінії мишей та щурів тощо»,— розповіла Аеліта Кричковська. Також науковці працюють над розробкою нового препарату. Щоб не колоти його, розробили штучні протези, де закладається препарат, який одягається на коронку. Препарат всмоктується безпосередньо в мозок. Ідея також зацікавила багатьох.
«Ми перебуваємо в періоді, коли стикаємося все більше і більше з наслідками подій, які маємо в зоні АТО. В першу чергу — наслідки психологічні. Мені як психіатру це дуже добре відомо. Я бачу щодня психологічні наслідки, якими також переймається численна армія волонтерів, психологів. Також ми спостерігаємо наслідки алкоголізації і наркотизації учасників АТО. На жаль, ця проблема дуже серйозна і вона стає день від дня більш актуальною. Ми хотіли б закцентувати увагу громадськості на проблемі і намітити деякі шляхи її вирішення»,— підсумував Василь Павлов.
Інна БОРИСОВА, фото автора
