Для того щоб читач зрозумів, багато це чи мало, скажу, що мінімальний розмір грошового утримання військовика в районі бойових дій нині становить близько 6 тисяч гривень.
Це нововведення викликало неоднозначну реакцію у суспільстві. Передусім серед людей у погонах. Зауважу, що абсолютна більшість, особливо серед цивільного населення, гаряче підтримує цей крок народних обранців.
— Армія — не шинок, — каже військовий пенсіонер Анатолій Партар. — Враховуючи ту обставину, що армійці в районі АТО фактично цілодобово при зброї, у стані алкогольного сп’яніння можуть накоїти чимало лиха.
А ось думка старшини Віктора М., який побував і у так званому Іловайському котлі, і дивом залишився в живих під Дебальцевим, коли навколо його десантного підрозділу бойовики ледь не замкнули кільце.
— Я теж проти пияцтва у війську, — зізнається чоловік. — Категорично. Але річ у тім, що завдяки 150–200 грамам горілки ми інколи знімали стрес. Повірте, коли б не вони, то після побаченого і пережитого ми, мабуть, з глузду з’їхали б. Адже доводилося навіть збирати в мішки останки своїх бойових побратимів, з якими виросли в одних селах...
Слухаючи цього мужнього десантника (до речі, нагородженого з рук Президента України бойовим орденом), я не знайшов слів, щоб переконливо заперечити. Та і чи мав я на це моральне право, не побувавши там, під «Градами» і «Ураганами»?
Є ще один нюанс, про який законодавці, приймаючи відповідні доповнення до чинного законодавства, чомусь не подбали: вони не запропонували дієвого механізму їх реалізації — такого, який би звів до мінімуму можливість зловживань владою командирами, яким надається право визначати, хто п’яний і в якій мірі, отже, залежно від цього і визначати розмір грошових санкцій. Але, зважаючи на екстремальність ситуації в районі АТО, інших варіантів немає. Не везти ж комбату бійця до лікаря-нарколога за десятки кілометрів...
Дійшли руки у наших законодавців і до інших, більш серйозних, змін у чинному законодавстві. Зокрема, щодо посилення відповідальності за відмову виконувати командирський наказ, самовільне залишення місця розташування військової частини, знищення чи пошкодження військового майна, поводження зі зброєю та вибуховими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку. За ці дії, якщо вони не призвели до трагічних наслідків, можна буде потрапити на гауптвахту терміном до 10 діб.
Нововведення дозволяють командирам (правда, в окремих випадках) вживати до підлеглих заходи фізичного впливу, а в бойовій обстановці і зброю. Наприклад, для затримання військовиків, які чинять кримінальні правопорушення, пов’язані з непокорою чи погрозою командирові застосувати стосовно нього фізичну силу чи ту ж саму зброю, самовільним залишенням бойових позицій.
— Ці зміни були внесені, як мовиться, не від доброго життя, — говорить заступник директора департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України Віктор Левчук. — А тому, що пияцтво із суспільства проникає і в армію. Адже якщо людина в цивільному житті не могла і дня обійтися без оковитої, то і, потрапивши на війну, теж шукатиме можливості хильнути. Але одна справа — випивати, пораючись по господарству, і зовсім інша, коли ти командир чи механік-водій БМП, навідник гармати. Тоді у твоїх руках не лише твоє власне життя, а й життя твоїх однополчан.
Свого часу мені довелося побувати в місцях збройного протистояння і я знаю, як важко пережити смерть товариша. Однак треба і за таких ситуацій тримати себе в руках, а не топити горе в чарці, бо цим самим тільки множитимеш смерть.

Сергій ЗЯТЬЄВ