Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
17 листопада 2019 року відбулися вибори до Палати представників парламенту Білорусі. Виборча кампанія пройшла майже непомітно для зовнішніх спостерігачів. Представники національно-демократичної опозиції, які з 1994 року не емігрували з країни, так і не були офіційно допущені до виборів.
Багато хто з її представників вважає, що треба дати правлячому політичному режиму остаточно вичерпати свій потенціал, після чого серйозно замислитися над майбутнім. Звичайно, правлячі еліти також намагаються зберегти себе у політиці з президентом Олександром Лукашенком або без нього.
Латиноамериканська революційна осінь відбувається на тлі саміту країн БРІКС у Бразилії. Серед країн «нової економічної динаміки» (Індія, Китай, Росія, Південно-Африканська Республіка, Бразилія) Латинську Америку презентує тільки Бразилія.
Це не дивно, адже ще одна велика країна регіону — Аргентина потерпає від економічних негараздів та зайнята запобіганням дефолту. Соціально-політична нестабільність проявляється вуличними протестами й у третій за розміром економіці Латинської Америки, якою є чилійська. Отже, у країнах Латинської Америки розгортається напружена політична боротьба та відбуваються важливі зміни.
У квітні та листопаді поточного року Ізраїль пережив двічі поспіль дострокові парламентські вибори. Але обидва рази не вдалося сформувати стабільну та дієву правлячу коаліцію. Причому після листопадових виборів до кнесету ситуація тільки погіршилась.
З одного боку, на лівому політичному фланзі ізраїльської політики, який залишається фрагментованим та скочується на маргінальні позиції, наголошують на тому, що тривала «війна на виснаження» проти арабських країн надто дорого коштує Ізраїлю.
Ліві закликають до пошуку компромісів та розблокування мирного процесу.
Минув рік від початку у листопаді 2018 року протестного руху «жовтих жилетів» у Франції. Відтоді взаємні претензії влади і учасників протестів не змінилися.
Президент Франції Емманюель Макрон продовжує вважати, що ефективність та прибутки економіки важливіші за збільшення соціальних видатків. Учасники протестів та їхні симпатики переконані, що швидкий темп згортання механізмів державного соціального регулювання нівелює демократичні політичні традиції.
Спостерігачі за цим процесом досі сперечаються, чи це політична криза всередині кризи економічної або ліберальні заходи дерегуляції здатні запобігти стагнації економіки за будь-яку соціальну ціну. Зазначені протиріччя своєрідно віддзеркалюються на політичних процесах.
Останнім часом тема мужності і героїзму українських солдатів, які відстояли — ціною власних життів — у 2014-му Україну, не давши розповзтися по ній так званій руській весні, почала затихати. Мас-медіа здебільшого говорять про процес розведення військ, перші паростки мирного урегулювання на Донбасі. Ця тема не повинна замовчуватись. Але ми не повинні забувати і про своїх захисників.
Колектив Національного музею історії України у Другій світовій війні шостий рік поспіль реалізує проєкт «Український схід». У його рамках організовуються виставки, присвячені звитязі і жертовності українських воїнів.
День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005-го по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
ЧОМУ ЧИННА ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ УНОРМУВАТИ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ?
Те, що переважна більшість представників української влади в усі часи, м’яко кажучи, не надто полюбляла засоби масової інформації, відомо всім. Однак кожен «правитель» завжди мав якийсь власний «рецепт» того, як такі ЗМІ нейтралізовувати. Схоже, поступово з’являється він і у нинішніх «слуг народу».
Взагалі, тріумфальна перемога на президентських виборах Володимира Зеленського та його партії на виборах парламентських сформували у багатьох відомих діячів нової влади поблажливо-зневажливе ставлення до ЗМІ та журналістів.
Це можна зробити за допомогою аналізу крові, який визначає імунну відповідь організму на речовини, що виробляються пухлинними клітинами, згідно з новим дослідженням, представленим на конференції з раку NCRI 2019 року.
Ракові клітини виробляють білки, так звані антигени, які змушують організм виробляти антитіла проти них — аутоантитіла. Дослідники з Університету Ноттінгема (Велика Британія) виявили, що ці антигени, асоційовані з пухлиною (TAA), є хорошими індикаторами раку.
За інформацією ЗМІ, установи спеціалізованої медичної допомоги з квітня 2020 року отримуватимуть кошти з національного бюджету за контрактом із НСЗУ.
Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька у зв’язку з цим, зокрема, зазначила: «Ми запланували 113,3 млрд грн на медицину у державному бюджеті наступного року, з яких майже 64% підуть на програму медичних гарантій. Ця програма гарантує, зокрема, безкоштовні пологи, лікування інсультів, інфарктів і неонатальну допомогу».
Отже, інсульт нам відтепер не страшний? Чи так це? Розпитаємо у фахівця — лікаря-невролога Михайла Васильовича КУРНОСОВА.
На 60% людське тіло складається з води, тому її достатня кількість є незаперечно важливою для здоров’я. Існує думка, що випита вранці вода підвищує свою доброчинну дію.
Тим часом деякі дослідження стверджують, що пити воду важливо у будьякий час протягом дня, оскільки регідратація, втрата ваги, підвищення розумової працездатності, детоксикація відбуваються завжди.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».