Афіша Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» нещодавно поповнилася ліричною виставою «І небо, і земля» за п’єсою М. Себастіана «Безіменна зірка».

Михаїл Себастіан (1907–1945) — відомий у світі румунський письменник, творчість якого цінується як звичайною публікою, так і професіоналами театру.
Дебютувавши у драматургії 1936 року ліричною комедією «Гра в канікули», він відразу привернув увагу своєю здатністю розглядати драми так званих маленьких людей як події значущі й варті пильної і доброзичливої уваги. Автор з особливою симпатією ставиться до людей інтелігентних, які часто бувають беззахисними перед суспільством.

Павло Скоропадський народився у 1873 році в місті Вісбаден, Німеччина. Оскільки походив зі старовинного шляхетського роду українських козаків, то в сім’ї шанували українські звичаї і дотримувались українських традицій.
Закінчив Пажеський корпус у Санкт-Петербурзі — заклад, де навчалися діти з вищих аристократичних кіл.
У 1895 році за сумлінну службу Павла Скоропадського нагородили орденом Австрійського Кавалерського хреста Франца-Йосифа 3-го ступеня. Відвідував Англію, Голландію, Бельгію, Швейцарію, Німеччину, Францію.

100 РОКІВ ТОМУ, 29 КВІТНЯ 1918 РОКУ, БУЛА ПРОГОЛОШЕНА УКРАЇНСЬКА ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА. ОЧОЛИВ ЇЇ КОЛИШНІЙ ГЕНЕРАЛ РОСІЙСЬКОЇ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ

«Протекторат кайзерівської Німеччини», «тиран, що прийшов до влади завдяки вчиненому заколоту», «зрадник українського народу» — ось далеко не повний перелік ярликів, наклеїних як на Українську Гетьманську Державу, так і на її очільника за радянських часів. Утім, і сьогодні, коли історики отримали доступ до архівів, які проливають світло на тодішні події, їх оцінки досі різняться. І все ж...

Спробуємо зрозуміти, що ж сталося 100 років тому. Для цього насамперед звернемося до неспростовних історичних фактів і нагадаємо, що на Хліборобському конгресі, який і проголосив Скоропадського гетьманом України, були присутні 6432 делегати, які представляли всі регіони України.

Історію американського військового резерву можна поділити на два періоди: до початку 90х років і після. Доти американці уявляли собі службу в резерві приблизно так: раз на місяць дорослі дядьки збираються в навчальних пунктах, щоб трохи повправлятися в різних військових премудростях і провести вікенд із друзями в незвичайній обстановці.

Перелом стався 1991 року, коли резервістів призвали для участі в операції «Буря в пустелі». Тоді було задіяно 250 тисяч осіб цієї категорії військовослужбовців.
Далі були Гаїті, Єгипет, Саудівська Аравія, Йорданія, Боснія, Косово, знову Ірак, Афганістан. Наприклад, під час операції в Боснії брали участь близько 33 тисячі резервістів — більше, ніж за всю війну у В’єтнамі.

Сьогодні, коли на Сході України тривають бойові дії й існує загроза повномасштабного вторгнення російської армії, його роль у зміцненні обороноздатності України неабияк зросла.

До військового резерву — учасники бойових дій
Служба у військовому резерві не є новою для українських Збройних Сил: її запровадили ще 2006 року. Тоді всі охочі, придатні за станом здоров’я, укладали контракти з командирами військових частин Збройних Сил. Після цього проходили підготовку на спеціально організованих зборах та ще й у складі штатних підрозділів.

З пер­шо­го січ­ня цьо­го ро­ку під­ви­ще­но ак­циз на си­га­ре­ти на 30%, тож пач­ка си­га­рет здо­рож­ча­ла на дві-сім гри­вень.
Від­так кож­но­го ро­ку ак­циз зрос­та­ти­ме на 20%, по­ки не до­сяг­не єв­ро­пей­сько­го рів­ня — 90 єв­ро за ти­ся­чу си­га­рет, в Ук­раї­ні ни­ні — 20 єв­ро. У влад­них ка­бі­не­тах спо­ді­ваю­ть­ся, що піс­ля чер­го­во­го по­до­рож­чан­ня тю­тю­но­вих ви­ро­бів укра­їн­ці мен­ше ку­ри­ти­муть, бу­дуть здо­ро­ві­ши­ми, а бю­джет от­ри­має до­дат­ко­ві кош­ти.

Перші позитивні результати вже є. Якщо пачка сигарет коштує 20 грн, то акцизу у ній, який іде до держскарбниці, 12 грн (собівартість, прибуток виробника і продавця — 8 грн).

В Art Hub Укр­ін­фор­му від­кри­ла­ся тре­тя ви­став­ка твор­чих ро­біт лю­дей з ін­ва­лід­ніс­тю у ме­жах про­ек­ту «Мій та­лант то­бі, Ук­раї­но», ме­та яко­го — при­вер­ну­ти ува­гу су­спіль­ства та ро­бо­то­дав­ців до цих гро­ма­дян.
Про це на відкритті виставки сказала співорганізатор проекту — член Національної спілки художників України, член Європейської гільдії мистецтв, художник-педагог Катерина П’ятакова.

Пен­сій­ний фонд Ук­раї­ни пла­нує у трав­ні за­пус­ти­ти сер­віс дис­тан­цій­но­го от­ри­ман­ня до­ві­док про роз­мір пен­сії та за­ро­біт­ної пла­ти, а до кін­ця ро­ку — сер­ві­си за­хи­ще­ної ко­му­ні­ка­ції з гро­ма­дя­на­ми че­рез sms-по­ві­дом­лен­ня, мо­біль­ні ме­сен­дже­ри та кон­такт-центр Фон­ду.
Про це за­явив 17 квіт­ня го­ло­ва прав­лін­ня ПФУ Олек­сій За­руд­ний, по­ві­дом­ляє Укр­ін­фор­м.

На сьо­го­дні не пе­ред­ба­чає­ть­ся жод­но­го ско­ро­чен­ня пільг чи по­слаб­лен­ня со­ці­аль­но­го за­хис­ту чор­но­биль­цям.
Про це ска­зав ві­це-прем’­єр-мі­ністр Ук­раї­ни Пав­ло Ро­зен­ко жур­на­ліс­там у вів­то­рок, по­ві­дом­ляє Укр­ін­форм.
«Ми не передбачаємо на сьогоднішній день жодних скорочень чи пільг, чи соціального захисту чорнобильців. Це чітко й однозначно, це моя принципова позиція. Навпаки, ми маємо робити все, щоб посилювати соціальний захист чорнобильців», — сказав Розенко.

За сло­ва­ми мі­ніс­тра со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Андрія Реви, близь­ко 40% ук­ра­їн­ської еко­но­мі­ки пе­ре­бу­ває «в ті­ні», а то­му стан­дарт­ні для роз­ви­ну­тих кра­їн ре­цеп­ти ви­рі­шен­ня еко­но­міч­них проб­лем не є діє­ви­ми.

Натомість детінізація на сьогоднішньому етапі дасть грошей більше, ніж результати економічного зростання.
«Цей факт був доведений урядом у 2017 р. Весь фонд оплати праці у 2016 р. становив 584 млрд грн, і Міністерством економічного розвитку прогнозувалося його зростання на 82 млрд. Але Мінсоцполітики заявило про заниженість цієї цифри та спрогнозувало можливість зростання фонду на 212 млрд.