Остан­нім ча­сом у за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся по­ві­дом­лен­ня про те, що на­ша кра­їна опи­ни­ла­ся на по­ро­зі мас­штаб­ної ядер­ної ка­тас­тро­фи.

Нині в Україні функціонує п’ятнадцять атомних енергоблоків. Строк експлуатації на десять–двадцять років продовжено лише чотирьом. Як застерігають експерти-ядерники, якщо не пролонгувати термін дії решти атомних реакторів, на будь-якому з них може статися аварія, яка накриє не тільки Україну, а і Європу, адже всі вітчизняні реактори на тридцять років старші, ніж той, що рвонув у 1986 році на Чорнобильській АЕС.
Загроза ядерної катастрофи розвинулася завдяки роз’їданню корупцією всього атомно-енергетичного комплексу й халатності представників української влади, зазначають експерти. Розробники-ентузіасти програми реформування атомно-промислового комплексу, народні депутати неодноразово зверталися до урядовців, Президента Петра Порошенка, а також до МАГАТЕ з вимогою негайно втрутитись у ситуацію. Однак ніяких серйозних заходів поки не вжито.

Укра­їн­ці вже пот­ро­ху зви­ка­ють до то­го, що мі­лі­цію те­пер ве­ли­ча­ють по­лі­цією. За­ко­но­слух­ня­ні гро­ма­дя­ни, які хо­чуть ба­чи­ти у пра­во­охо­рон­цях га­ран­тів по­ряд­ку, на­ма­гаю­ть­ся зро­зу­мі­ти, як впли­ну­ла за­мі­на на­зви ві­дом­ства на якість ро­бо­ти «но­вих» мі­лі­ціо­не­рів-по­лі­цей­ських.

Чи мож­на пе­ре­за­ван­та­жи­ти сис­те­му?
Як відомо, перший етап реформування міліцейського відомства в Україні завершується створенням у регіонах підрозділів патрульної служби. За соціологічними дослідженнями, нові центуріони поки виправдовують надії суспільства, бо вони у своїй переважній більшості справді «нові». Не в останню чергу таке сталося завдяки ретельному добору кадрів, який відбувався під пильним оком суспільства.

Ки­тай­сько-ро­сій­ські від­но­си­ни ста­ли ближ­чи­ми, і це від­бу­ло­ся швид­ше, ніж очі­ку­ва­лось. Со­юз цих дер­жав, яких об’­єд­нує не­га­ти­візм до США, став пред­ме­том ана­лі­зу у ре­дак­цій­ній стат­ті од­нієї з най­впли­во­ві­ших га­зет сві­ту «Фай­нен­шел Таймс» (FT).

«Помилкове прочитання Заходом китайсько-радянського розколу у 50-х і на початку 60-х років — одна з найбільших поразок розвідувальних служб під час холодної війни», — пише британська газета, зауваживши, що якби Сполучені Штати реально оцінили масштаб розбіжностей між Китаєм і СРСР, то могли б раніше використати їх для своїх цілей.
«Нині існує небезпека, що США та їхні союзники роблять помилку в інший бік», — попереджає FT. Найбільш шановані західні коментатори відкидають можливість, що Китай і Росія коли-небудь можуть створити альянс. На думку газети, «багато навіть китайських і російських експертів вважають, що історична недовіра між двома країнами занадто велика», щоб міг утворитись союз.

На поточному тижні завершується загальнополітична дискусія на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Стало вже сумною традицією від однієї сесії Генеральної асамблеї до іншої переносити у стані невирішеності ключові для реформування діяльності ООН питання.
Нагадаємо, що від часів ювілейної, 70-ї сесії Генеральної асамблеї, залишаються невирішеними проблеми перегляду чисельності постійних і непостійних членів Ради Безпеки, можливі поправки до Статуту ООН щодо питання збереження або скасування права вето для постійних членів Ради Безпеки, вирішення проблеми фінансування бюджету ООН.
Утім, емоційний вплив на цьогорічну дискусію на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН вкотре внесла Росія: у неділю 18 вересня довелося на вимогу Росії проводити позачергове засідання Ради Безпеки ООН з приводу помилкового бомбування американськими військово-повітряними силами позицій сирійської армії Башара Асада поблизу міста Дейр-ез-Зор.

Укра­їн­ці спе­ці­аль­но при­їжд­жа­ють у По­льщу на за­ку­пів­лі. За пер­шу по­ло­ви­ну ни­ніш­ньо­го ро­ку во­ни за­ли­ши­ли в Поль­щі 2 міль­яр­ди зло­тих, або при­близ­но 12 міль­яр­дів гри­вень.

Українські автобусні фірми організовують спеціальні рейси для закупівлі різноманітних товарів. Власник однієї невеликої львівської фірми зазначає, що кожної суботи відправляє автобус у Перемишль, кожний другий вихідний — у Жешув і, трохи рідше, — у Краків.
Найбільш популярні поїздки за товарами у Львові, адже в автомобільній черзі треба чекати 6–8 годин, натомість автобуси їздять окремою смугою. Маріуш Сідор з жешувської фірми Медіа Клуб організовує виїзди на вихідні зі Львова до Жешува і розказує, що його клієнтами є, головно, представники середнього класу та студенти. Середній вік пасажирів українського автобуса — це 40+.

Ве­ре­сень у прак­ти­ці пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів у США тра­ди­цій­но за­ли­шає­ть­ся ви­зна­чаль­ним. Са­ме в цьо­му мі­ся­ці за ві­сім тиж­нів до го­ло­су­ван­ня в дру­гий вів­то­рок піс­ля пер­шо­го по­не­діл­ка лис­то­па­да ви­зна­чає­ть­ся фа­во­рит пе­ре­го­нів. 
Але цьо­го ра­зу, здає­ть­ся, фа­во­ри­ти пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів, нав­па­ки, де­мон­стру­ють мак­си­маль­но близь­кі ре­зуль­та­ти своєї під­трим­ки.

Цьогорічною несподіванкою стала тема стану здоров’я Гілларі Клінтон. На церемонії з приводу вшанування п’ятнадцятої річниці терористичних атак на США 11 вересня 2001 року Гілларі Клінтон стало погано, і вона дочасно залишила церемонію. Оперативно відреагувати на це її виборча кампанія не спромоглася.
У підсумку розпочалися спекуляції на тему драматичного погіршення стану здоров’я, що нібито ставить під питання взагалі спроможність 69-річної Гілларі Клінтон, у разі обрання, витримувати стреси президентської посади.

18–21 вересня 2016 року Президент України Петро Порошенко відвідав США. Порядок денний переговорів був насичений та передбачав проведення консультацій із Президентом Сполучених Штатів Бараком Обамою, участь у роботі чергової сесії Генеральної Асамблеї ООН та консультації з претендентами на посаду Президента США від Демократичної і Республіканської партій.
Кожна зі складових цього порядку денного стосувалася нагальних для національної безпеки України проблем сьогодення. Нагадаємо, що до кінця 2017 року Україна є непостійним членом Ради Безпеки ООН від східноєвропейського регіону. На цьому глобальному дипломатичному майданчику Україна докладає зусиль, аби консолідувати світову громадську думку щодо засудження агресивних дій Росії проти України.

18 ве­рес­ня 2016 ро­ку від­бу­ли­ся ви­бо­ри до Дер­жав­ної ду­ми Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Во­ни прой­шли май­же на три мі­ся­ці ра­ні­ше, ніж бу­ло за­пла­но­ва­но. 
Та­ким спо­со­бом Кремль на­ма­гав­ся мі­ні­мі­зу­ва­ти не­га­тив­ний вплив на по­лі­тич­ний ви­бір гро­ма­дян від дії еко­но­міч­них санк­цій. 
Утім, де­пу­та­ти шос­то­го скли­кан­ня, які за за­ко­ном ма­ли пов­но­ва­жен­ня до груд­ня по­точ­но­го ро­ку, до цьо­го ча­су от­ри­му­ва­ти­муть чи­ма­лі зар­пла­ти та піль­ги.

Варто зазначити, що практика виборчих кампаній у Росії залишається орієнтованою на принципи «керованої демократії», тобто на те, що не важливо, як громадяни проголосували, а важливо «правильно підрахувати» бюлетені.
Перебіг цієї виборчої кампанії був позбавлений будьякої інтриги.

Тре­тій рік по­спіль на Схо­ді Ук­раї­ни три­ває ан­ти­те­ро­рис­тич­на опе­ра­ція. Ро­сія, ма­ючи без­по­се­ред­ній вплив на ва­таж­ків так зва­них ДНР і ЛНР, не ли­ше не на­ма­га­є­ть­ся їх ути­хо­ми­ри­ти, а й роз­па­лює сво­їми ді­ями по­лу­м’я вій­ни, яка вже ві­ді­бра­ла жит­тя у більш як 10 ти­сяч укра­їн­ців.
Ко­ли, на­реш­ті, на Дон­ба­сі на­ста­не мир? Ук­ра­їн­ська ар­мія здат­на як­що не виз­во­ли­ти оку­по­ва­ні те­ри­то­рії, то хо­ча б ут­ри­ма­ти ті, що під­кон­троль­ні нам? Що ро­бить дер­жа­ва для під­ви­щен­ня боє­го­тов­но­сті вій­ська? Чи го­то­ва Ук­раї­на да­ти ро­сій­ській ар­мії до­стой­ну від­січ у ра­зі її пов­но­мас­штаб­но­го вторг­нен­ня на на­шу те­ри­то­рію?
На ці та ін­ші, не менш зло­бо­ден­ні за­пи­тан­ня, ко­рес­пон­дент «ДУ» по­про­сив від­по­віс­ти Ва­лен­ти­на Бад­ра­ка — ди­рек­то­ра Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії і роз­збро­єн­ня.

— Мир і спокій настане тоді, коли Росія виконуватиме Мінські угоди, — зазначив пан Валентин. — А вона не поспішає цього робити. Більш того, вдається до різних провокацій, звинувачуючи Україну в усіх смертних гріхах. Випадок з так званою диверсійною групою, яка, за версією росіян, мала намір вчинити у Криму серію вибухів, наочне тому підтвердження. Правда, Путіну, який особисто озвучив цю брехню, ніхто на Заході не повірив.