1 ТРАВНЯ — СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА

На­пев­не, не­має у сві­ті лю­ди­ни, яка б не хо­ті­ла жи­ти віч­но. Тож ціл­ком при­род­но, що на­ша ду­ша під­сві­до­мо про­тес­тує про­ти пер­спек­ти­ви зник­нен­ня на ві­ки-віч­ні — і в ча­сі, і в прос­то­рі. Про­те справж­ніх ві­ру­ючих та­ке май­бут­нє ля­ка­ти не по­вин­но, адже апос­тол Пав­ло пи­ше в од­но­му зі сво­їх по­слань: «Не хо­чу ж я, брат­тя, щоб не від­али ви про по­кій­них, щоб ви не су­му­ва­ли, як ін­ші, що на­дії не ма­ють. Ко­ли бо ми ві­ру­ємо, що Ісус був умер і вос­крес, так і по­кій­них че­рез Ісу­са при­ве­де Бог із Ним».

Тож, згідно з Біблією, насправді смерті в духовному світі не існує, а є життя вічне. Духовний світ вічний, і людина як створіння духовне після завершення тілесного земного перебування знаходить там своє місце

Це — Хар­ків­ський на­ціо­наль­ний ав­то­мо­біль­но-до­рож­ній уні­вер­си­тет, ав­то­ри­тет­ний ВНЗ най­ви­що­го рів­ня ак­ре­ди­та­ції, ві­до­мий сво­їми ва­го­ми­ми на­уко­ви­ми здо­бут­ка­ми та ви­со­ким про­фе­сіо­на­ліз­мом йо­го ви­пуск­ни­ків, що має ці­ка­ву і не­по­втор­ну іс­то­рію.
Прой­шов­ши за по­над 85 ро­ків стрім­кий шлях роз­бу­до­ви і роз­вит­ку, він став на но­ги та ни­ні є про­від­ним на­ціо­наль­ним тех­ніч­ним уні­вер­си­те­том Ук­раї­ни, аль­ма-ма­тер со­тень ти­сяч ін­же­не­рів ав­то­мо­біль­ної та до­рож­ньо-бу­ді­вель­ної спра­ви. Се­ред ви­пуск­ни­ків ви­шу — ві­до­мі конс­трук­то­ри й ви­на­хід­ни­ки, на­уков­ці й ви­дат­ні спортс­ме­ни-гон­щи­ки.

— Зміни на краще, підняття рівня якості автомобілів і доріг в Україні та світі я пов’язую переважно з успішною діяльністю університету, — так розпочав нашу розмову ректор ХНАДУ професор А. М. Туренко.

Упро­довж остан­ніх кіль­кох тиж­нів по­ча­ли справ­джу­ва­ти­ся прог­но­зи опти­міс­тів — грив­ня ві­дво­юва­ла по­зи­ції у до­ла­ра. По­ки здо­бут­ки не над­то вра­жа­ючі — йдеть­ся про од­ну грив­ню на кож­но­му «зе­ле­но­му», але піс­ля ба­га­то­мі­сяч­но­го па­дін­ня на­віть та­ке зміц­нен­ня на­цва­лю­ти ви­кли­кає опти­мізм.

Експерти називають кілька причин курсових змін. Зокрема, більш сприятливу кон’юнктуру світового ринку металу — сталь подорожчала на 12%. Це позитивно вплинуло на валютну виручку, яку отримують металурги. До того ж центробанк Швейцарії погодився надати Україні кредит у 200 млн дол. на поповнення золотовалютних резервів.
Дорожчають і суверенні облігації нашої країни на міжнародних ринках. Перед Великоднем в Україну приїздять навідати рідних закордонні заробітчани, з повними гаманцями інвалюти.

За ро­ки не­за­леж­но­сті ми ба­га­то чо­го роз­гу­би­ли зі спад­щи­ни СРСР. Із чи­мось роз­ста­ва­лись за­над­то лег­ко: мов­ляв, цьо­го вза­га­лі нам не по­тріб­но, бо здат­ні ство­ри­ти своє, знач­но кра­ще. Де­що са­мо з ро­ка­ми за­гу­би­ло­ся на тер­нис­то­му шля­ху ви­про­бу­вань та по­ми­лок, який укра­їн­цям до­ве­ло­ся са­мо­туж­ки, час­то по­над си­лу, то­ру­ва­ти до но­во­го жит­тя. 
І ли­ше не­вбла­ган­ний час — праг­ма­тич­ний ана­лі­тик зроб­ле­но­го і втра­че­но­го вкот­ре пе­ре­ко­нав на­віть не­ви­прав­них опти­міс­тів і за­тя­тих скеп­ти­ків у то­му, що мож­на бу­ло і «сво­го не цу­ра­ти­ся, і чу­жо­му на­вча­ти­ся»...

Де­да­лі аг­ре­сив­ні­ша по­лі­ти­ка і зрос­тан­ня вій­сь­ко­вої ак­тив­но­сті Ро­сії у нор­дич­но-бал­тій­сько­му ре­гіо­ні зму­си­ла Шве­цію і Фін­лян­дію пе­ре­гля­ну­ти обо­рон­ну по­лі­ти­ку та фор­ми вій­сь­ко­вої спів­пра­ці. Обид­ві дер­жа­ви, за­ли­ша­ючись по­за Пів­ніч­но­ат­лан­тич­ним со­юзом, зміц­ню­ють дво­сто­рон­ню вій­сь­ко­ву спів­пра­цю зі Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми. При од­но­час­но­му роз­вит­ку спів­пра­ці з НА­ТО.

Швеція і Фінляндія вбачають у США гаранта регіональної і європейської безпеки з відповідним військовим потенціалом і політичною волею, мають велике стратегічне значення й де-факто стали продовженням північно-східного флангу НАТО.
У випадку Швеції це стосується, передовсім, регіону Балтійського моря, у випадку Фінляндії — Далекої Півночі. Влада обох держав знає, що, попри формальний нейтральний статус і не членство в НАТО, їх нейтралітет під час конфлікту у Північній Європі не матиме для Росії жодного значення. Москва вважає Швецію і Фінляндію інтегральною частиною Заходу і неформальною частиною Північноатлантичного союзу (обидві держави є членами ЄС, і для них обов’язковою є формула «взаємної допомоги і підтримки»).

У Ба­ку, 25–27 квіт­ня 2016 ро­ку, від­був­ся Гло­баль­ний фо­рум Альян­са ци­ві­лі­за­цій Ор­га­ні­за­ції Об’­єд­на­них На­цій. Факт йо­го про­ве­ден­ня ці­ка­вий сам по со­бі, але, зва­жа­ючи на не­дав­нє за­гос­трен­ня азер­бай­джан­сько-вір­мен­сько­го кон­флік­ту нав­ко­ло На­гір­но­го Ка­ра­ба­ху, цей фо­рум став зна­ко­вим для дип­ло­ма­тич­них ма­нев­рів.

З його нагоди Баку відвідав президент Туреччини Реджеп Ердоган та Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Туреччина очікувано висловила цілковиту підтримку Азербайджану у питанні відновлення азербайджанського суверенітету над Нагірним Карабахом. Натомість Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав азербайджанську та вірменську сторони до виключно дипломатичного діалогу з приводу врегулювання цього конфлікту.
Він нагадав, що від 1994 року, коли за посередництва Організації з безпеки і співробітництва в Європі було встановлено режим припинення вогню в зоні конфлікту, вироблено кілька моделей урегулювання. Зокрема, йдеться про можливе створення конфедерації Азербайджану і Нагірного Карабаху, але за умов повернення під контроль Баку корінних азербайджанських земель.

Дня­ми бун­дес­канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель від­від­ала Ту­реч­чи­ну. Її пе­ре­го­во­ри з пре­зи­ден­том Ту­реч­чи­ни Ре­дже­пом Ер­до­га­ном бу­ли при­свя­че­ні ал­го­рит­му ви­ко­нан­ня укла­де­ної у бе­рез­ні по­точ­но­го ро­ку уго­ди між Єв­ро­со­юзом і Ту­реч­чи­ною про ви­рі­шен­ня проб­ле­ми бі­жен­ців.

Євросоюз і Туреччина домовилися, що з країн ЄС на територію Туреччини висилатимуть тих біженців, щодо яких доведено їхнє несирійське походження. Туреччина зобов’язалася таких «несирійців» приймати, отримувати на їхнє розміщення 9 мільярдів євро та вислати до ЄС таку ж кількість «справжніх сирійців». Крім того, як бонус турки виторгували у ЄС безвізовий режим для турецьких громадян з 1 липня 2016 року та зобов’язання ЄС активізувати переговори про вступ Туреччини до ЄС.
Суть цієї угоди стала предметом критики для німецьких опозиційних політиків. Представники Партії зелених, зокрема, звинуватили уряд «великої коаліції» у торгівлі біженцями. Невдоволеними змістом угоди з Анкарою виявились і коаліційні партнери Ангели Меркель — німецькі соціал-демократи. Вони вважають, що замість того, щоб субсидіювати Туреччину, Євросоюз краще б мав перейматися розміщенням біженців в економічно ослабленій Греції та профінансувати зміцнення охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу, дірки в якому й провокують наплив біженців.

25 квіт­ня 2016 ро­ку у ні­мець­ко­му міс­ті Ган­но­ве­рі від­бу­ли­ся пе­ре­го­во­ри канц­ле­ра ФРН Ан­ге­ли Мер­кель, пре­зи­ден­та Фран­ції Фран­суа Ол­лан­да, пре­зи­ден­та США Ба­ра­ка Оба­ми, прем’­єр-мі­ніс­тра Ве­ли­кої Бри­та­нії Де­ві­да Ке­ме­ро­на та прем’­єр-мі­ніс­тра Іта­лії Мат­тео Рен­ці.

Приводом для зустрічі був традиційний «Ганноверський ярмарок», але порядок денний переговорів виявився досить широким. Зокрема, йшлося про актуальні питання сучасних міжнародних відносин.
Жваво обговорювалося становище з біженцями з країни Близького Сходу, які продовжують прибувати до країн — членів Європейського Союзу. У цьому контексті обговорювали спільні плани провідних держав Євросоюзу і США щодо Лівії і Сирії.
На лівійському напрямку Євросоюз домігся створення чергового уряду національної єдності, але він ще не в повному обсязі відновив контроль над усією територією Лівії. Значні території залишаються під впливом прихильників «Ісламської держави Іраку і Леванту», які не приховують наміру створити у Лівії черговий плацдарм для просування нелегальних мігрантів до країн Євросоюзу.

ЗЕМЛІ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ БУДУТЬ ПЕРЕТВОРЕНІ НА ЗАПОВІДНИК
І ЩЕ 100 ТИСЯЧ РОКІВ ЗАЛИШАТИМУТЬСЯ БЕЗ ЛЮДЕЙ...

Че­рез 30 ро­ків піс­ля страш­ної Чор­но­биль­ської ка­тас­тро­фи лю­ди­на по­чи­нає по­сту­по­во за­мис­лю­ва­ти­ся над по­вер­нен­ням мерт­вої Зо­ни від­чу­жен­ня у гос­по­дар­ське ко­рис­ту­ван­ня. 
Про про­жи­ван­ня на­се­лен­ня не йдеть­ся — у най­ближ­чі де­кіль­ка ти­сяч ро­ків про це мож­на на­віть і не ду­ма­ти. Од­нак ціл­ком ре­аль­но пе­ре­тво­ри­ти «зо­ну» у гос­по­дар­ський об’­єкт, що при­но­си­ти­ме ко­ристь на­уці та кош­ти дер­жа­ві.

Ніде на Землі (на щастя, звісно) немає подібних унікальних умов для розвитку флори і фауни. Виявляється, що все зовсім не так, як у грі STALKER чи у серії романів «Темна вежа» Стівена Кінга — радіація не перетворила тварин на мутантів, не спричинила появи нових видів — принаймні, поки що (хто знає, що буде потім).
Дослідники зазначають, що деякі органи у «місцевих» видів працюють інакше, ніж у їхніх родичів на інших територіях. У майбутньому це може спричинити певні еволюційні зміни. Нині ж «зона» може похвалитися неймовірно чистим повітрям, тишею, розмаїттям флори та фауни і повною відсутністю антропогенного впливу на свої землі.

Упро­довж кіль­кох остан­ніх днів зно­ву по­си­ли­ла­ся су­спіль­на ува­га до Дон­ба­су. Пе­ред­усім, звіс­но, че­рез чер­го­ве за­гос­трен­ня си­ту­ації на фрон­ті. Та­кож пи­тан­ню по­даль­шої до­лі оку­по­ва­них те­ри­то­рій бу­ла при­свя­че­на біль­ша час­ти­на ві­зи­ту в Ук­раї­ну за­ступ­ни­ці дер­жав­но­го сек­ре­та­ря США Вік­то­рії Ну­ланд.

Зокрема, американський дипломат заявила, що вибори на нині непідконтрольних вітчизняній владі землях мають відповідати українському законодавству та міжнародним стандартам. Нуланд також підкреслила, що в ході зустрічей із народними депутатами України жодних конкретних дат про можливе проведення таких виборів не називалося.
Схоже, що світ починає усвідомлювати утопічність попередньої риторики стосовно можливості проведення виборів на Донбасі вже цього літа. За нинішніх обставин такі, з дозволу сказати, вибори мало чим відрізнятимуться від так званого референдуму, що сепаратисти організували два роки тому — 11 травня 2014-го.
Конфлікт на сході нашої держави триває вже два роки, однак кількість охочих говорити про швидке його завершення стає дедалі менше. Поступово вітчизняний політикум ніби змирився з тим, що Донбас стає схожим на частини молдавської та грузинської територій, де свого часу також відбувалися криваві події.