По­но­влен­ня при­зо­ву на стро­ко­ву служ­бу до Зброй­них Сил Ук­раї­ни ста­ло сер­йоз­ним ви­про­бу­ван­ням не ли­ше для військ­ко­ма­тів, а й для ре­гіо­наль­ної вла­ди, яка так са­мо, як і військ­ко­ма­ти, від­по­ві­дає за про­ве­ден­ня при­зов­ної кам­па­нії.
Як­що в умо­вах ма­со­во­го без­ро­біт­тя до­би­ра­ти доб­ро­воль­ців на не­по­га­но опла­чу­ва­ну ни­ні кон­трак­тну служ­бу, які ма­ли по­сту­по­во за­мі­ни­ти стро­ко­ви­ків, бу­ло спра­вою не ду­же важ­кою, то ком­плек­ту­ва­ти вій­сь­ко­ві час­ти­ни рек­ру­та­ми ви­яви­ло­ся знач­но важ­че...

За змі­ша­ним прин­ци­пом
Події в зоні АТО і потреба докорінного реформування української армії висунули нагальну необхідність у швидкому поповненні її лав. Реалії життя довели, що сподівання лише на так званих контрактників, котрі мали повністю замінити військовослужбовців строкової служби і остаточно символізувати собою перехід української армії на професійну основу, виявилися передчасними.

Упро­довж остан­ньо­го тиж­ня в ук­ра­їн­сько­му по­лі­ти­ку­мі чи не най­біль­ше ува­ги при­ку­то до Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду, де три­вав роз­гляд пи­тан­ня сто­сов­но мож­ли­во­го ска­су­ван­ня од­но­го з най­прин­ци­по­ві­ших по­стмай­дан­них за­ко­нів — про очи­щен­ня вла­ди. Схо­же, що з пли­ном ча­су кіль­кість ре­аль­них, а не де­кла­ро­ва­них при­біч­ни­ків люс­тра­ції у на­шій дер­жа­ві стає де­да­лі мен­ше.

Такий стан справ не може не насторожувати, оскільки, за прогнозами багатьох експертів, нині чимало найближчих прибічників Віктора Януковича тільки й чекають на можливість свого офіційного повернення до владних «годівниць». Тут доречно нагадати, що за понад півтора року з моменту набрання чинності люстраційного документа, права обіймати посади в органах державної влади були позбавлені понад 900 чиновників епохи президента-втікача.