Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Корейська Народно-Демократична Республіка на тлі спільних навчань, які проводять США і Республіка Корея, пригрозила превентивними ядерними ударами. Північнокорейська пропаганда невтомно демонструє ядерні боєголовки та засоби їхньої доставки, аби довести, що ці загрози — не блеф.
Навіть після січневого випробування КНДР такого ядерного пристрою американці продовжували заперечувати, що режим Кім Чен Ина віднині має «ядерний аргумент». Аби це визнали, довелося б змиритись із тим, що політика попередньої демократичної адміністрації Білла Клінтона у корейському питанні була помилковою.
Нагадаємо, що в 1994 році Клінтон погодився на «компроміс» у питанні корейської ядерної програми. В обмін на обіцянку Пхеньяна поставити свої ядерні об’єкти під контроль Міжнародного агентства з атомної енергії Білл Клінтон тоді зголосився створити Міжнародний консорціум із розвитку неатомної енергетики у КНДР.
НЕБАЙДУЖІ ГРОМАДЯНИ ПРОДОВЖУЮТЬ ДОПОМАГАТИ УКРАЇНСЬКОМУ ВІЙСЬКУ
Ще кілька років тому гасло «народ і армія — єдині» у декого викликало іронічну посмішку, мовляв, яка там єдність. Та навесні 2014-го, коли російсько-терористична орда пішла на Україну війною, навіть завзяті скептики змінили свої погляди.
Сотні тисяч, мільйони українців почали допомагати нашому обкраденому війську зіп’ятися на ноги. До цієї благородної справи долучилися тисячі громадян, які, незважаючи на різницю у статках, хочуть бачити Збройні Сили боєздатними.
Жителі Вільшанського району, що на Кіровоградщині, ще влітку 2014 року придбали для Ігоря Задонного — свого земляка — бронежилет і захисний шолом. В одному з важких боїв саме вони і врятували йому життя.
Позавчора минуло два роки відтоді, як уже в окупованому на той час Росією Криму було проведено так званий референдум. Організатори цього псевдоволевиявлення констатували, що нібито за відокремлення від України проголосувало понад 96 відсотків мешканців півострова. Відтак, сьогодні — не менш сумна річниця: саме 18 березня 2014-го в Москві було підписано так звану угоду про «приєднання Криму й Севастополя до Росії як суб’єктів федерації».
У ті дні, попри увесь драматизм ситуації, здавалося, що подібний абсурд не може тривати довго, що вирішення так чи інакше настане упродовж кількох місяців... На жаль, подібні оптимістичні прогнози не справджуються й досі, після дворічного панування в Криму агресорів. Навпаки, фактично на сьогодні маємо відсутність на півострові вітчизняних товарів, банків, грошей та прапорів — усе українське з приходом Росії почало зникати в Криму.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».