Норвезькі дослідники виявили, що проблеми зі сном у дітей мають негативні довгострокові наслідки. Йдеться про підвищений ризик розвитку психічних розладів у майбутньому, пише Medikforum.
У дослідженні взяли участь тисяча дітей та їхні батьки. Усіх батьків опитали про якість сну дитини у 4-річному віці, а потім ще раз через два роки. Виявилося, що у дітей, які мали часті проблеми із засипанням, погано спали, а також відчували інші труднощі в плані сну, ризик розвитку психічних порушень був вищим.

АПТЕЧКА ТА БЕЗПЕКА РОБІТ НА ПРИСАДИБНІЙ І ДАЧНІЙ ДІЛЯНКАХ

З на­бли­жен­ням лі­та все біль­ше ча­су ми про­во­ди­мо на сво­їх го­ро­дах та са­до­вих ді­лян­ках. Не­зва­жа­ючи на ко­ристь по­діб­них за­нять, ні­хто з нас не за­стра­хо­ва­ний від не­пе­ред­ба­че­них травм, які мож­на от­ри­ма­ти. Са­ме то­му, щоб уник­ну­ти по­діб­них си­ту­ацій, вар­то до­три­му­ва­ти­ся де­яких за­по­біж­них за­хо­дів, пе­ре­бу­ва­ючи на го­ро­ді, а та­кож ма­ти під ру­кою за­со­би пер­шої до­по­мо­ги, що мо­жуть зна­до­би­ти­ся при най­по­ши­ре­ні­ших трав­мах.
Од­не сло­во, щоб ця ро­бо­та бу­ла у ра­дість, тре­ба пам’­ята­ти про пра­ви­ла без­пе­ки і вмі­ти на­да­ва­ти пер­шу до­по­мо­гу. Які ж во­ни, ці пра­ви­ла? Про це ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з фа­хів­цем у га­лу­зі гі­гі­єни та еко­ло­гії — кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук На­та­лією Мос­квяк.

Мо­ра­то­рій на про­даж зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня в Ук­раї­ні ви­явив­ся на­про­чуд жи­ву­чим. Йо­го бу­ло за­про­ва­дже­но ще 18 січ­ня 2001 ро­ку. Пе­ред­ба­ча­ло­ся, що він ма­ти­ме тим­ча­со­вий ха­рак­тер і не­вдов­зі з ухва­лен­ням но­во­го Зе­мель­но­го ко­дек­су втра­тить свою чин­ність. Про­те цьо­го не ста­ло­ся. Нав­па­ки, Вер­хов­на Ра­да кіль­ка ра­зів про­дов­жу­ва­ла дію зе­мель­но­го мо­ра­то­рію.
Чин­ність чер­го­вої за­бо­ро­ни на про­даж зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня має за­кін­чи­ти­ся 1 січ­ня 2016 ро­ку. Чим ближ­че до цієї да­ти, тим гуч­ні­ше в Ук­раї­ні лу­на­ють го­ло­си при­біч­ни­ків зе­мель­но­го рин­ку. До них, зок­ре­ма, при­єд­на­ли­ся Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро По­ро­шен­ко, гла­ва йо­го Ад­мі­ніс­тра­ції Бо­рис Лож­кін, мі­ністр аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Олек­сій Пав­лен­ко.
Чи про­су­ну­ла­ся зе­мель­на спра­ва да­лі по­лі­тич­них за­яв і що тре­ба зро­би­ти, аби тим­ча­со­вий за за­ду­мом йо­го ав­то­рів мо­ра­то­рій на­реш­ті пі­шов у не­бут­тя? Про це по­го­во­ри­мо з го­лов­ним юри­дич­ним рад­ни­ком про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» Пав­лом Ку­ли­ни­чем.

Наш спів­роз­мов­ник — Ста­ні­слав Дов­гий, док­тор фі­зи­ко-ма­те­ма­тич­них на­ук, на­род­ний де­пу­тат ВР IV–VI скли­кань. Пра­цю­вав мі­ніс­тром Ук­раї­ни у спра­вах на­уки і тех­но­ло­гій, го­ло­вою Дер­жав­но­го ко­мі­те­ту зв’яз­ку та ін­фор­ма­ти­за­ції Ук­раї­ни, ке­рів­ни­ком низ­ки на­уко­во-до­слід­них ін­сти­ту­тів.
З 2000 ро­ку є пре­зи­ден­том Ма­лої ака­де­мії на­ук Ук­раї­ни.
Пор­трет різ­но­біч­но­го Ста­ні­сла­ва Дов­го­го бу­де не пов­ним, як­що не за­ува­жи­ти, що він та­кож по­ет, ко­лек­ціо­нер, за­сно­вник му­зе­їв — мі­не­ра­лів і ме­те­ли­ків.

У Національній опереті України (вул. Велика Васильківська, 53/3) з успіхом відбулася прем’єра мюзиклу «Sugar, або В джазі тільки дівчата», створеного на музику Джул Стайн. Автор лібрето — Пітер Стоун, віршів — Боб Меррілл. Режисер-постановник вистави — народний артист України Богдан Струтинський.
«...У джазі тільки дівчата» — комедійно-романтична історія про дружбу та гроші, про жагу до життя та кохання, про силу волі талановитих людей і їхню творчість. Безумовно, проблеми, порушені в п’єсі, надзвичайно актуальні також і для сучасного українського суспільства.

Як­би всі ро­ки не­за­леж­но­сті на­ша дер­жа­ва при­ді­ля­ла на­леж­ну ува­гу роз­вит­ку ду­хов­но­сті та куль­ту­ри, то, на­пев­не б, за­раз не по­тріб­но бу­ло про­во­ди­ти АТО, що вже ста­ла справж­ньою вій­ною.
Та, на жаль, і ни­ні мож­но­влад­ці не ус­ві­дом­лю­ють, на­скіль­ки важ­ли­ве зна­чен­ня має куль­ту­ра для жит­тя на­ро­ду.
Роз­ви­ток мис­тец­тва не­рід­ко за­ли­шає­ть­ся спра­вою ен­ту­зі­ас­тів. І час­то по­міт­ні куль­тур­но-мис­тець­кі за­хо­ди від­бу­ваю­ть­ся не в сто­ли­ці, а в не­ве­ли­ких міс­теч­ках. Од­ним із та­ких за­хо­дів став Між­на­род­ний фес­ти­валь кла­сич­ної му­зи­ки «Чай­ков­ський fest», який не­що­дав­но вже втре­тє від­був­ся у міс­ті Трос­тян­ці, що на Сум­щи­ні.

31 ТРАВНЯ — ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ

Свя­то Трій­ці — од­не з 12 най­біль­ших хрис­ти­ян­ських свят Цер­ков­но­го ро­ку, які на­зи­ваю­ть­ся Дво­над­еся­ти­ми. Це свя­то на­зи­ва­ють ще П’я­ти­де­сят­ни­цею, то­му що свят­кує­ть­ся на п’ят­де­ся­тий день піс­ля Вос­кре­сін­ня Хрис­то­во­го.
Да­та Трій­ці при­па­дає та­кож на де­ся­тий день піс­ля свя­та Воз­не­сін­ня. У на­ро­ді Трій­цю ще на­зи­ва­ють Зе­ле­ни­ми свя­та­ми. Свят­ку­ван­ня що­ро­ку ви­па­дає на різ­ні да­ти, бо пов­ні­стю за­ле­жить від дня Пас­хи — у сьо­му пі­сля Ве­ли­ко­дня не­ді­лю, то­му во­но є пе­ре­хід­ним.

На тлі без­лі­чі на­галь­них проб­лем, які по­тре­бу­ють сво­го пер­шо­чер­го­во­го ви­рі­шен­ня, на Пол­тав­щи­ні дня­ми на пов­ний го­лос за­го­во­ри­ли про не­ста­чу... пит­ної во­ди. При­чо­му, ви­зна­ють у влад­них ка­бі­не­тах, за­го­во­ри­ли за­над­то піз­но. Уже то­ді, ко­ли пе­ред ре­гіо­ном ре­аль­но за­ма­ячи­ла еко­ло­гіч­на ка­тас­тро­фа, че­рез яку жи­те­лі аг­рар­но­го ре­гіо­ну мо­жуть на­справ­ді за­ли­ши­ти­ся без жит­тє­дай­ної во­ло­ги. При­най­мні, без до­стат­ньої її кіль­ко­сті.

На перший погляд це здається дивним, адже, за даними Полтавського обласного управління водних ресурсів, територія області покрита густою мережею річок. Водний баланс регіону утворюють 1780 великих і малих річок загальною протяжністю 13006 кілометрів.

Ук­ра­їн­ські вій­сь­ко­ві час­ти­ни до­сі ма­ють у сво­їх на­звах ра­дян­ські ат­ри­бу­ти. Їх уже дав­но слід змі­ню­ва­ти. Як це зро­би­ти — роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­то­ві «ДУ» екс­пер­ти: го­ло­ва ЛОО ВГО «Спіл­ка офі­це­рів Ук­раї­ни» Пет­ро Кос­тюк; ди­рек­тор На­ціо­наль­но­го му­зею-ме­мо­рі­алу жертв оку­па­цій­них ре­жи­мів «Тюр­ма на Лон­сько­го» Рус­лан За­бі­лий; ди­рек­тор му­зею «Те­ри­то­рія те­ро­ру» Та­рас Чо­лій; ка­пі­тан у від­став­ці Олек­сандр На­гор­ний; за­ступ­ник ке­рів­ни­ка За­хід­но­го ре­гіо­наль­но­го ме­діа-цен­тру Мі­но­бо­ро­ни Ук­раї­ни під­пол­ков­ник Та­рас Грень; ко­ор­ди­на­тор в Ук­раї­ні гро­мад­сько­го ру­ху «Віль­на Ін­грія» Па­вєл Мє­зє­рін; пуб­лі­цист із Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції Ва­дим Ште­па.

«Ук­ра­їн­ське кре­дит­но-рей­тин­го­ве агент­ство» про­ве­ло до­слі­джен­ня ін­фор­ма­цій­ної про­зо­ро­сті бан­ків, які пра­цю­ють на те­ри­то­рії Ук­раї­ни. Ана­лі­зу­ва­ли якість, пов­но­ту, своє­час­ність роз­крит­тя ін­фор­ма­ції на бан­ків­ських сай­тах від­по­від­но до най­кра­щих між­на­род­них прак­тик.

При цьому з дослідження було вилучено банк «Родовід», який має особливий статус санаційного, а також банки, до яких було введено тимчасові адміністрації. Тож у результаті дослідження охопило 26 найбільших фінустанов І–ІІ груп за класифікацією НБУ, їх Центробанк перевіряє щороку.