На ХІV Між­на­род­ній кон­фе­рен­ції «Ре­сур­си при­род­них вод Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну» про­від­ні фа­хів­ці з еко­ло­гії об­го­во­ри­ли пи­тан­ня очи­щен­ня, ви­ко­рис­тан­ня вод­них ре­сур­сів, а та­кож проб­ле­ми збе­ре­жен­ня та від­тво­рен­ня во­до­ре­сурс­но­го по­тен­ці­алу, ви­вчен­ня і мо­де­лю­ван­ня гід­ро­еко­ло­гіч­но­го ста­ну по­верх­не­вих і під­зем­них вод, до­слі­джен­ня та оцін­ки баль­нео­ло­гіч­но­го по­тен­ці­алу мі­не­раль­них вод, мо­де­лю­ван­ня не­без­печ­них гід­ро­ло­гіч­них про­це­сів, во­до­пос­та­чан­ня, во­до­від­ве­ден­ня, очи­щен­ня вод, рек­ре­ацій­но­го, баль­нео­ло­гіч­но­го, гід­ро­енер­ге­тич­но­го ви­ко­рис­тан­ня вод­них ре­сур­сів то­що. Осо­бли­вий ак­цент ро­бив­ся на ви­ко­рис­тан­ні су­час­них ме­то­дів та тех­но­ло­гій.

Роз­мо­ва з Пав­лом Воль­ва­чем спо­ну­ка­на кіль­ко­ма чин­ни­ка­ми. По-пер­ше, це один із най­ці­ка­ві­ших по­етів і про­за­їків, який ви­зна­чає рі­вень су­час­ної ук­ра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри. По-дру­ге, ви­йшла йо­го но­ва книж­ка «У Ки­єві» (в-во «Ук­ра­їн­ський пріо­ри­тет», 2015), ве­ли­кою мі­рою під­сум­ко­ва (тоб­то в ній, окрім но­во­го, чи­ма­ло ви­бра­но­го). По-тре­тє, у цій книж­ці скон­ден­со­ва­ний той не­ймо­вір­но не­бай­ду­жий Воль­вач, який на­ма­гає­ть­ся від­по­віс­ти не тіль­ки на пе­ку­чі пи­тан­ня сьо­го­ден­ня, а й за­зир­ну­ти у май­бут­нє, як будь-який справж­ній пись­мен­ник.

До книжки увійшли твори не суто про Київ (як дехто, не вчитуючись, проголосив), а поезії, що «вдивляються» в часопростір нового тисячоліття і світу, побаченого з вічного Києва.

Славетну оперу «Запорожець за Дунаєм» покажуть в українській столиці просто неба. Показ присвячений Дню Незалежності.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури, за підтримки якого й відбудеться захід.
«На Співочому полі 22 серпня о 19.30 відбудеться ландшафтна театралізована постановка за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Захід організований Запорізькою обласною філармонією та приурочений до Дня Незалежності України та Дня Державного прапора», — зазначається в повідомленні.

Знач­на час­ти­на укра­їн­ців жи­ве чи при­най­мні на­ма­гає­ть­ся жи­ти так, на­че ні­чо­го не від­бу­ває­ть­ся. На­че на схо­ді кра­їни не йде вій­на, на­че ма­ло не що­дня не ги­нуть ук­ра­їн­ські во­їни. Їх­ня по­зи­ція на­га­дує по­зу стра­уса, що за­ну­рив свою го­ло­ву в зем­лю і не­мов не по­мі­чає то­го, що від­бу­ває­ть­ся нав­ко­ло. Про­те мож­ли­во хо­ча б час­ти­на бай­ду­жих гро­ма­дян змі­нить свою по­зи­цію, як­що від­ві­дає фо­то­ви­став­ку «Іло­вайськ», що дня­ми від­кри­ла­ся в На­ціо­наль­но­му му­зеї Та­ра­са Шев­чен­ка.
Автори цієї виставки — фотографи Олександр Глядєлов, Максим Дондюк, Максим Левін та Маркіян Лисейко, які на власні очі бачили всі жахіття війни, пройшли безліч випробувань, але доля залишила їм життя.

26 СЕРПНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
ПЕТРА ТОДОРОВСЬКОГО (1925–2013),
УКРАЇНСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО КІНОРЕЖИСЕРА І КІНООПЕРАТОРА

Ці ряд­ки Юрія Ле­ві­тан­сько­го про по­ко­лін­ня Пет­ра То­до­ров­сько­го точ­но ви­зна­ча­ють і го­лов­ну те­му у йо­го твор­чо­сті. Він во­ював у скла­ді 93-го стрі­лець­ко­го пол­ку 76-ї стрі­лець­кої ди­ві­зії 47-ї ар­мії І Бі­ло­ру­сько­го фрон­ту. І дій­шов фрон­то­ви­ми до­ро­га­ми до Ель­би.

«Найщасливіший спогад про війну, — говорив Петро Юхимович, — це 8 травня 1945 року на Ельбі. Це було приголомшливе відчуття — просто настала тиша.
Ми з важкими боями вийшли до мосту, а по той бік уже стояли американці. І тут тиша, і річка, і трава, і чути, як співають птахи...

На тлі то­таль­но­го де­фі­ци­ту бю­дже­ту го­во­ри­ти про стра­ху­ван­ня сіль­сько­гос­по­дар­ської про­дук­ції ви­дає­ть­ся, що­най­мен­ше, ци­ніч­ним. При цьо­му всі втяг­ну­ті у про­цес струк­ту­ри ак­ти­ві­зу­ва­ли­ся та на­ма­гаю­ть­ся про­во­ди­ти гло­баль­не ре­фор­му­ван­ня. Чи не­об­хід­не во­но і чи є за­га­лом сенс у стра­ху­ван­ні сіль­сько­гос­по­дар­ської про­дук­ції для Ук­раї­ни? Про це го­во­ри­мо з екс­пер­том у цій га­лу­зі, спів­ро­біт­ни­ком Гру­пи Сві­то­во­го бан­ку в Ук­раї­ні Іри­ною Го­лов­ко.

— Па­ні Іри­но, дай­те, будь лас­ка, від­по­відь на за­пи­тан­ня, яке най­час­ті­ше став­лять лю­ди, да­ле­кі від стра­ху­ван­ня за­га­лом і осо­бли­во сіль­сько­гос­по­дар­сько­го стра­ху­ван­ня: на­ві­що аг­ра­рію стра­хов­ка?
— Якщо я вдамся до економічних принципів і почну розповідати про доцільність бізнес-планування та мінімізацію ризикової складової в агровиробничому циклі, аграрії справді не захочуть мене слухати. Страхування сільськогосподарської продукції необхідне, насамперед, державі.

Вій­сь­ко­ва про­ку­ра­ту­ра Львів­сько­го гар­ні­зо­ну ви­яви­ла низ­ку фак­тів по­ру­шень, до­пу­ще­них під час про­ве­ден­ня п’ятої-шос­тої хвиль мо­бі­лі­за­ції на Львів­щи­ні. Про це роз­по­вів за­ступ­ник вій­сь­ко­во­го про­ку­ро­ра Львів­сько­го гар­ні­зо­ну За­хід­но­го ре­гіо­ну Ук­раї­ни Мак­сим Пан­дяк.

По­віст­ка для не­діє­здат­них осіб
— Па­не Мак­си­ме, роз­ка­жіть, скіль­ки по­ру­шень ви на­ра­ху­ва­ли?

— За перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, санкція ст. 114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Військова прокуратура посилено контролює проблеми мобілізації та активно працює, аби викривати такі факти порушень, а їх у 2015 році було 15. Відомості про кожен такий факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а всі матеріали скеровані за визначеною процесуальним законодавством підслідністю до УМВС України у Львівській області.

У квіт­ні ми­ну­ло­го ро­ку Єв­ро­со­юз за­про­ва­див для ук­ра­їн­ських екс­пор­те­рів ав­то­ном­ні тор­го­вель­ні пре­фе­рен­ції (АТП), тоб­то до­зво­лив пос­та­ча­ти свою про­дук­цію на єв­ро­ри­нок без мит. Не­що­дав­но екс­пер­ти Ін­сти­ту­ту еко­но­міч­них до­слі­джень та по­лі­тич­них кон­суль­та­цій про­ана­лі­зу­ва­ли, як ук­ра­їн­ські під­при­єм­ства ско­рис­та­ли­ся та­ки­ми пре­фе­рен­ці­ями.

Аналіз показав, що в цілому торговельні преференції мали позитивний ефект. Водночас вони не могли об’єктивно компенсувати дію цілої низки негативних факторів, які впливали на економіку України протягом минулого року та першої половини 2015-го в цілому та на експорт зокрема.

Не­що­дав­но від­но­ви­ла ро­бо­ту Ко­мі­сія при Пре­зи­ден­то­ві Ук­раї­ни у пи­тан­нях по­ми­лу­ван­ня. Бу­ло за­твер­дже­но її но­вий склад, до яко­го увій­шла й ві­до­ма гро­мад­ська ді­яч­ка, пре­зи­дент Між­на­род­но­го жі­но­чо­го пра­во­за­хис­но­го цен­тру «Ла Стра­да — Ук­раї­на», док­тор юри­дич­них на­ук, про­фе­сор Ка­те­ри­на Лев­чен­ко.
Нам не­од­но­ра­зо­во ви­па­да­ло спіл­ку­ва­ти­ся з нею, ко­ли йшло­ся про за­без­пе­чен­ня рів­них прав жі­нок та чо­ло­ві­ків в Ук­раї­ні, про бо­роть­бу з до­маш­нім на­силь­ством та на­силь­ством що­до жі­нок — у цій ца­ри­ні во­на пра­цює вже по­над 20 ро­ків.
На­скіль­ки до­тич­не до цих проб­лем її но­ве при­зна­чен­ня? Та й уза­га­лі — як пра­цює та що роз­гля­дає Ко­мі­сія у пи­тан­нях по­ми­лу­ван­ня? Чи ак­ту­аль­на її ро­бо­та в кра­їні, де три­ва­ють во­єн­ні дії, за­гос­трює­ть­ся бо­роть­ба з ко­руп­цією і су­спіль­на сві­до­мість біль­ше кон­цен­трує­ть­ся на по­ка­ран­ні вин­них, аніж на ми­ло­сер­ді?

30 лип­ня пар­ла­мент Мол­до­ви про­го­ло­су­вав за во­тум до­ві­ри для но­во­го уря­ду, який очо­лив Ва­ле­ріу Стре­лєц. Уряд під­три­ма­ли всі де­пу­та­ти ут­во­ре­ної за тиж­день до цьо­го Ко­алі­ції за єв­ро­пей­ську ін­тег­ра­цію (КЄІ), яка має ли­ше 52 го­ло­си у 101-осо­бо­во­му пар­ла­мен­ті.

КЄІ утворили три угруповання: з 2009 року безперервно перебувають при владі Ліберально-демократична партія Молдови (ЛДПМ), Демократична партія Молдови (ДПМ), а також керована Михаєм Гімпу Ліберальна партія (ЛП), яка повернулася до влади через більш як два роки перебування в опозиції. Формування нового уряду відбулося в результаті оголошеної 12 червня відставки уряду прем’єра Кирила Габурича, який прийшов на цю посаду 18 лютого 2015-го після довготривалих міжпартійних переговорів від парламентських виборів 30 листопада 2014 року.