ВІТАЄМО!

Читачі нашої газети добре знають публікації за підписом — «Лідія Рута». Майже шістдесят років тому з дипломом Київського держуніверситету почала вона працювати в тодішній «Радянській Україні» — нині «Демократична Україна». У трудовій книжці Лідії Петрівни — один-єдиний запис про місце роботи.
І от цими днями наш редакційний колектив віншував ветерана газетної праці, заслуженого журналіста України Лідію Петрівну Руту з її 80-річчям. Було що згадати...

Невтішні прогнози про те, що український парламент та його проєвропейська коаліція увійшли в законодавчий «штопор», поки що не справджуються. Звісно, суспільство очікувало від Верховної Ради значно більшої ефективності, ніж вона демонструє досі. Однак одну глобальну обіцянку, дану торік у жовтні, народні обранці цього тижня усе ж таки виконали.
Йдеться про ухвалення закону про місцеві вибори. Нагадаємо, напередодні торішнього парламентського волевиявлення тільки ледачий кандидат (з числа тих, хто вважав себе проєвропейськи орієнтованим) не обіцяв, потрапивши до парламенту, домагатися змін виборчого законодавства.

На тлі буремних подій українського сьогодення дуже важливо не забувати про знакові події з новітньої історії. Так, учора минуло 25 років з моменту першого кроку до нашої державності — ухвалення парламентом першого демократичного скликання Декларації про державний суверенітет.
Саме 1990-го в Україні відбулися перші демократичні вибори. Попри те, що більшість мандатів отримали представники Компартії, опозиційним силам вдалося сформувати потужну парламентську організацію — Народну раду. Вона й виступила згодом ініціатором ухвалення Декларації про державний суверенітет.

Піс­ля при­зна­чен­ня Ген­на­дія Мос­ка­ля гла­вою За­кар­пат­ської обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції за цим по­лі­ти­ком ще міц­ні­ше за­крі­пи­ла­ся сла­ва ан­ти­кри­зо­во­го ме­не­дже­ра. Про­пра­цю­вав­ши май­же рік ке­рів­ни­ком фрон­то­вої Лу­ган­щи­ни, Мос­каль за­жив со­бі сла­ви рі­шу­чо­го й без­ком­про­міс­но­го ді­яча: не­прос­тим зав­дан­ням Мос­каль да­вав ра­ду до­сить не­по­га­но.

Суботня перестрілка в закарпатському місті Мукачевому спровокувала політичну кризу, що вимагає неординарних рішень. Зрештою, нині практично усі спостерігачі визнають, що влада допустила серйозну помилку, не займаючись наведенням ладу в Закарпатті — регіоні, не позбавленому, на жаль, вірусу сепаратизму.

Транс­фер Єв­ге­на Ко­ноп­ля­нки в «Се­ві­лью» став дов­го­очі­ку­ва­ною по­ді­єю для віт­чиз­ня­но­го вбо­лі­валь­ни­ка. І це при­від для роз­ду­мів: що при­не­се цей транс­фер як са­мо­му Єв­ге­ну і «Се­ві­льї», так і «Дніп­ру» та ук­ра­їн­сько­му фут­бо­лу за­га­лом?

Перехід Євгена до чемпіонату Іспанії бачиться з двох полюсів. Або трансфер виявиться вдалим і Євген зможе завоювати місце в основному складі свого клубу, або ж залишиться дорогоцінним і незрозумілим трансфером, як це було з екс-гравцем донецького «Шахтаря» Чигринським.
У цілому ж умови для того, щоб Коноплянка затримався в «Севільї», є. Іспанський чемпіонат любить швидких і технічних футболістів. Прикладів предостатньо. Ті ж Мессі, Роналду, Агуеро, Грізманн. Головне — довести, що ти гідний перебувати у складі свого клубу. Це все, що є нині.

Пе­ред по­чат­ком но­во­го чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу (се­зон стар­тує 14 лип­ня мат­чем за Су­пер­ку­бок Ук­раї­ни) один із гран­дів віт­чиз­ня­но­го фут­бо­лу — до­нець­кий «Шах­тар» від­зна­чає­ть­ся на транс­фер­но­му рин­ку по­ве­дін­кою, яка ра­ні­ше бу­ла йо­му не­влас­ти­ва. Що­ро­ку гір­ни­ки здій­сню­ва­ли більш або менш гуч­ні уго­ди, ку­пу­ючи но­вих фут­бо­ліс­тів, те­пер — ли­ше про­да­ють.

Таку зміну можна легко пояснити, якщо взяти до уваги економічний аспект. Власник донецького клубу Рінат Ахметов через війну на Донбасі втратив значну частину своїх прибутків, і скорочення зарплатної відомості може допомогти в утриманні на плаву клубу з Донецька. Зрештою, отримані за трьох аж ніяк не останніх гравців 46 мільйонів євро — сума, яка дозволить решті команди провести сезон, не турбуючись про поточні виплати.

Президент України Петро Порошенко сподівається побачити в Києві у 2018 році фінальний поєдинок головного футбольного клубного турніру Європи — Ліги чемпіонів УЄФА.
«Євро-2012 в Україні було. Ліга чемпіонів — буде. Вітаю українців: Київ офіційно став кандидатом на проведення фіналу Ліги чемпіонів в 2018 році!» — поінформував Президент у Facebook.
Перед тим український спортивний сайт Champion повідомив про заявку Києва на фінал Ліги чемпіонів-2018 із посиланням на президента Федерації футболу України Андрія Павелка.

Зрос­та­ючий тех­но­ген­ний вплив лю­ди­ни на нав­ко­лиш­нє се­ре­до­ви­ще з кож­ним ро­ком за­гос­трює еко­ло­гіч­ну кри­зу у сві­ті. Про еко­ди­зайн у кон­тек­сті за­без­пе­чен­ня зба­лан­со­ва­но­го роз­вит­ку роз­по­ві­ла ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» на­уко­вець Львів­ської на­ціо­наль­ної ака­де­мії мис­тецтв Зо­ря­на Гнець­ко.

Від­нов­лю­валь­ні дже­ре­ла — дру­гі в трій­ці ос­нов­них дже­рел енер­гії
Урбанізаційні процеси приводять у кінцевому рахунку до різкого посилення активного втручання суспільства в хід природних процесів, яке дедалі прискорюється за темпами і зростає за силою дії. До основних екологічних проблем слід віднести забруднення повітря, води та ґрунтів, зменшення озонового шару, проблеми утилізації відходів, антропогенну зміну ландшафтів, нераціональне використання природних ресурсів, хімічне та біологічне забруднення.

Американським фахівцям з Університету Північної Кароліни вдалося розробити унікальний сенсор у вигляді пластиру, що здатний вимірювати рівень цукру в крові без проколювання шкіри, пише Likar.info.
Науковці стверджують, що у найближчому майбутньому традиційні глюкометри з голкою підуть у минуле. На зміну прийде розумний пластир.

Для виявлення збудників туберкульозу давно використовують методи культивування. Результат можна отримати лише через шість тижнів. При цьому втрачається цінний час, через що часто знижується ефективність лікування.
Крім того, ці методи недостатньо точні. Часто немає необхідних для проведення лабораторних аналізів умов, особливо в країнах з високою захворюваністю на туберкульоз. Також молекулярна діагностика, яку застосовують протягом останніх 20 років, дозволяє виявити лише обмежену кількість мутацій і передбачити, яка може виникнути резистентність.