Дня­ми турк­мен­ську сто­ли­цю Аш­га­бат із на­го­ди два­дця­ти­річ­чя не­йтра­лі­те­ту Турк­ме­ні­ста­ну від­ві­дав мі­ністр за­кор­дон­них справ Ту­реч­чи­ни. Йо­го ві­зит був за­пла­но­ва­ний за­дов­го до ни­ніш­ньо­го ра­ди­каль­но­го за­гос­трен­ня ту­рець­ко-ро­сій­ських від­но­син піс­ля збит­тя 24 лис­то­па­да по­точ­но­го ро­ку ро­сій­сько­го бом­бар­ду­валь­ни­ка.

Відтоді Росія встигла розгорнути цілу антитурецьку пропагандистську кампанію, оголосити про запровадження низки заборон на туристичні, торговельні та інші зв’язки з Туреччиною. У відповідь Анкара не запровадила дзеркальних санкцій проти Росії, а перейшла у зовнішньополітичний наступ.
Звичайно, пріоритетним напрямком боротьби залишається Сирія.

На­пев­но, ба­га­ті кра­їни Пер­ської за­то­ки пер­ши­ми по­вин­ні про­яви­ти со­лі­дар­ність і прий­ня­ти бі­жен­ців із Си­рії та Іра­ку. Во­ни не тіль­ки ближ­чі до них за куль­ту­рою, але й при­чет­ні до війн, які то­чать­ся у цих кра­їнах. Кра­їни Пер­ської за­то­ки ба­га­то ро­ків фі­нан­су­ють ре­лі­гій­ні і по­лі­тич­ні вій­ни, спон­со­ру­ючи дії за­ко­ло­тни­ків і екс­тре­міс­тів.

Країни Перської затоки таким чином реалізують свою закордонну політику, а також виконують релігійний обов’язок підтримки сунітських братів. Конфлікт у Сирії точиться між урядом Башара Асада, який походить із шиїтських кіл і перебуває в союзі з шиїтським Іраном, і сунітськими повстанцями.

Мос­ква на­дає щед­ру фі­нан­со­ву під­трим­ку окре­мим не­уря­до­вим ор­га­ні­за­ці­ям у Лит­ві, Лат­вії та Ес­то­нії. Служ­би без­пе­ки цих кра­їн ду­же при­скіп­ли­во див­лять­ся на цей про­цес. Пи­тан­ня: на­скіль­ки зна­чу­щою є роль цих не­уря­до­вих ор­га­ні­за­цій у бал­тій­ських кра­їнах?

Латвійський комітет прав людини засновано у 1992 році і він є одною з 40 фінансованих росіянами неурядових організацій у балтійських країнах. У 2012–2014 роках Комітет отримав понад 200 тисяч євро з «Фонду підтримки і захисту прав співвітчизників». Цей Фонд створено у 2012 році агентством російського МЗС: Російським федеральним агентством із питань співвітчизників («Россотрудничество»). За повідомленням Балтійського центру журналістських розслідувань «Балтика», за останні три роки на рахунки неурядових організацій у балтійських країнах надійшло 1,5 мільйона євро.

У Пекіні на поточному тижні відбулася зустріч глав урядів країн — членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Цей формат співробітництва передбачено установчими документами ШОС. Але в умовах нинішніх радикальних геополітичних зрушень у світі зростає увага світової спільноти до тенденцій, які розвиваються у ШОС.
Зазначена організація була створена навесні 2002 року як своєрідна відповідь Росії і Китаю на проникнення до Афганістану військового контингенту США під приводом відплати Усамі бен Ладену за організацію терактів 11 вересня 2001 року. Москва і Пекін вирішили консолідувати навколо себе країни Центральної Азії, аби спільно стати противагою одноосібному домінуванню Вашингтона у цьому регіоні Євразії.

Дня­ми Ін­дію від­ві­дав прем’­єр-мі­ністр Япо­нії Сін­дзо Абе. Для су­час­но­го роз­кла­ду сил в Азії і сві­ті ін­дій­сько-япон­ські від­но­си­ни ма­ють сут­тє­ве зна­чен­ня. Де­лі і То­кіо роз­гля­да­ють дво­сто­рон­ні від­но­си­ни у кон­тек­сті друж­би про­ти спіль­них кон­ку­рен­тів, на­сам­пе­ред Ки­таю. Остан­нім ча­сом Під­не­бес­на на­ма­гає­ть­ся за­крі­пи­ти за со­бою до­мі­ну­ван­ня у при­бе­реж­них азій­ських во­дах. Гос­тро­та збе­рі­га­єть­ся у ки­тай­сько-аме­ри­кан­сько­му про­ти­сто­ян­ні нав­ко­ло спір­но­го ар­хі­пе­ла­гу ос­тро­вів Спрат­лі.

Індія також звертає увагу на стан китайсько-пакистанського союзу. Звичайно, загострення конфліктів на Близькому Сході, проблеми боротьби проти «Ісламської держави», хронічна нестабільність в Афганістані відтіснили на другий план зони конфліктів в інших регіонах світу.

Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро По­ро­шен­ко пе­ред по­чат­ком мі­ні-са­мі­ту Ук­раї­на — ЄС у Брюс­се­лі на­го­ло­сив на рі­шу­чо­сті Ук­раї­ни вті­лю­ва­ти у жит­тя ре­фор­ми, які на­бли­жа­ють кра­їну до Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу.
Про це пе­ре­дає прес-служ­ба Гла­ви дер­жа­ви.

«Україна перебуває на порозі стратегічно важливих політичних рішень у контексті конституційних поправок, а також подальших соціальних та економічних політичних кроків. Нам потрібні внутрішня єдність, міжнародна солідарність і підтримка», — заявив Порошенко.
Глава держави назвав пріоритетом порядку денного міні-саміту питання про лібералізацію візового режиму та висловив сподівання, що держави — члени ЄС і Європарламент схвалять позитивні рішення про безвізовий режим для України.

Ке­рів­ниц­твом МВФ 16 груд­ня ухва­ле­но рі­шен­ня, що борг у роз­мі­рі $3 млрд, який уряд Яну­ко­ви­ча от­ри­мав у груд­ні 2013 ро­ку від Ро­сії, має ста­тус офі­цій­но­го.
Про це йдеть­ся в по­ві­дом­лен­ні Фон­ду, по­ши­ре­но­му в се­ре­ду, пе­ре­дає Укр­ін­форм.

«Виконавча рада Міжнародного валютного фонду прийняла рішення, що борг у сумі $3 млрд єврооблігаціями, виданий Україні 24 грудня 2013 року Фондом національного добробуту Росії, є офіційним боргом», — зазначається в документі.
На прохання Російської Федерації Виконавча рада розглянула документ та погодилась із попередньою оцінкою без проведення зборів, зауважили в МВФ.

На тлі внут­ріш­ніх су­пе­реч­нос­тей, кот­рі три­ва­ють в ук­ра­їн­ській вла­ді, по­дії на між­на­род­ній аре­ні до­во­дять, що на­ша дер­жа­ва не пе­ре­стає ці­ка­ви­ти світ. На­віть по­при до­во­лі по­пу­ляр­ну остан­нім ча­сом те­зу про те, що єв­ро­пей­ське та сві­то­ве спів­то­ва­ри­ство по­ча­ло втом­лю­ва­ти­ся від Ук­раї­ни.

Цього тижня з першим офіційним візитом у Києві перебував польський президент Анджей Дуда. Незважаючи на традиційно активні польсько-українські контакти за попередніх президентів, обраний у травні цього року Дуда досі не виявляв якогось надмірного ентузіазму в організації переговорів з українською стороною.
Зокрема, на відміну від свого попередника Броніслава Коморовського, Анджей Дуда поки що запам’ятався доволі обережними заявами стосовно нашої держави.

Міністр юстиції Павло Петренко переконаний, що заборона Комуністичної партії піде на користь українському суспільству.
Про це він написав у Facebook, коментуючи той факт, що Мін’юст виграв суд проти Компартії і домігся припинення діяльності цієї політичної сили.
«Зазначені судові рішення будуть мати виключно позитивні наслідки для всього українського суспільства. Ми проводимо реформи, ведемо боротьбу як з побутовою корупцією, так і на місцях. Українське суспільство має базуватися на реальних цінностях нашого народу, жити в європейському правовому полі, не повторювати помилок минулого», — впевнений Петренко.

В Ук­раї­ні зно­ву на пов­ний го­лос за­го­во­ри­ли про не­об­хід­ність єд­но­сті гі­лок вла­ди. Са­ма по со­бі ця по­дія не ви­да­ва­ла­ся б чи­мось екс­тра­орди­нар­ним, як­би не та об­ста­ви­на, що по­діб­ні роз­мо­ви пе­ред­усім свід­чать про від­сут­ність по­діб­ної єд­но­сті. І це не прос­то при­кра об­ста­ви­на. В умо­вах ро­сій­ської аг­ре­сії про­ти на­шої дер­жа­ви во­на здат­на пе­ре­ро­сти у справж­ню ка­тас­тро­фу.

На жаль, новітня історія України багата на конфлікти, подібні до того, що нині спостерігаються у відносинах між окремими представниками владної команди. Нинішній конфлікт назрівав давно і події минулої п’ятниці у Верховній Раді та цього понеділка у президентській Адміністрації — лише найяскравіші прояви внутрішніх суперечностей.