Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Рік тому Національною оперетою України був створений Мистецько-концертний центр імені Івана Козловського. Днями він гостинно запросив шанувальників музичного мистецтва на відкриття свого другого сезону.
«Ми переживемо всі війни та незгоди, бо і у Івана Козловського вистачило історичних подій на все життя. Він пережив падіння двох імперій, революції та війни, а після війни, у страшні сталінські часи спромігся на власні кошти побудувати дітям музичну школу в рідному селі — Мар’янівці. І збулася мрія його життя — співати разом із хором Мар’янівської школи на великій сцені!» — наголосила керівник Центру Козловського Тетяна Зозуля.
Серед новинок сезону, який буде приурочений до 115-річчя від дня народження Івана Семеновича, можна буде відвідати фортепіанні вечори, вокальні проекти, що познайомлять публіку з творчістю сучасних вітчизняних виконавців, художні виставки, камерні концерти, танцювальні вечори, благодійні заходи.
З початку 2014 року на Полтавщині зафіксовано майже півтори тисячі пожеж, що на 15% більше, ніж торік. У вогні загинула 51 людина та ще 48 дістали серйозні травми. Особливий рядок у статистиці вогнеборців посідають дані про пожежі в сільській місцевості, куди брандмейстерам діставатися значно складніше. Тому не дивно, що кількість пожеж, загиблих у них селян та матеріальні збитки від лиха помітно більші, ніж у містах...
Історія з довгою бородою
Чому червоний півень практично безперешкодно гуляє селами Полтавщини? Відповідь на поверхні — пожежі на селі нікому гасити. Найближчі підрозділи вогнеборців дислокуються у райцентрах за 40–50 кілометрів від сільських населених пунктів. Тому фактор часу відіграє свою фатальну роль: поки вогнеборці доїдуть далеко не кращими дорогами до села, де зайнявся будинок, їм часто залишається лише зафіксувати НП та пролити воду про всяк випадок на головешки, які ще тліють...
У ході антитерористичної операції, яка триває на сході країни, багато військовослужбовців Збройних Сил України зазнають поранень і потребують негайної медичної допомоги. Нині на лікуванні у військово-медичних закладах Міністерства оборони України перебувають сотні солдатів та офіцерів ЗС.
Чи забезпечені військові медики, які зараз воюють на сході, усім необхідним для надання особовому складу своєчасної і ефективної допомоги? Чи не доводиться пораненим, які нині лікуються у військово-медичних закладах МО України, купувати ліки власним коштом?
На ці та інші, не менш злободенні запитання, «ДУ» попросила відповісти директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, полковника медичної служби, заслуженого працівника охорони здоров’я України Віталія Андронатія.
В Україні почалося громадське обговорення Стратегії реформ-2020, запропонованих Главою держави Петром Порошенком. Вона включає аж понад 60 реформ, вісім з яких визнано першочерговими. Це — антикорупційна, судова, податкова, медична, децентралізації влади, дерегуляції підприємництва, реформа правоохоронної системи, національної безпеки і оборони.
Визначено конкретні індикатори, за якими буде вимірюватись успішність чи неуспішність виконання програми реформ. Перший індикатор — збільшення тривалості життя громадян України на три роки. Нині українці в середньому живуть трохи більше 69 років. Це — найгірший показник в Європі і другий найгірший серед держав колишнього Радянського Союзу після Таджикистану. Цей інтегральний показник вимагає насамперед змін у сфері охорони здоров’я, а також зниження рівня злочинності, підвищення добробуту громадян.
Протягом січня–вересня нинішнього року послугами Державної служби зайнятості України скористалося 1,1 млн безробітних, повідомляє прес-служба Державного центру зайнятості.
У січні–вересні 2014 р. за направленням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 384,8 тис. осіб із числа зареєстрованих безробітних. Крім того, за сприяння служби зайнятості роботу отримали 176,7 тис. осіб із числа інших категорій громадян (особи, які навчаються, бажають змінити роботу, пенсіонери тощо).
Кількість працевлаштованих безробітних із числа осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування (батьки, які мають дітей віком до шести років, випускники навчальних закладів, діти-сироти, люди з інвалідністю), становила 97,1 тис.
Завдяки одержанню одноразової допомоги по безробіттю чисельність безробітних, які започаткували власну справу, зросла з 11,3 тис. осіб у січні–вересні 2013 р. до 13,5 тис. осіб у січні–вересні 2014 р.
«Відсьогодні уряд погашає боргові зобов’язання міст, районів, сіл за житлово-комунальні послуги, в тому числі за природний газ, тому що треба готуватися до опалювального сезону», — повідомив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні уряду 8 жовтня.
«Уряд із сьогоднішнього дня розпочинає безпрецедентне погашення боргів за спожиті енергоносії по всій території України і виділяє 7,3 мільярда гривень місцевим бюджетам на погашення їхньої заборгованості за житлово-комунальні послуги», — заявив Прем’єр-міністр України.
Він додав, що 7 жовтня було ухвалене рішення відповідного профільного комітету і затверджено рішення уряду України.
Арсеній Яценюк нагадав, що згідно з постановою уряду, якщо протягом трьох днів іде зменшення температур нижче певного рівня, органи місцевого самоврядування приймають рішення про початок опалювального сезону: «Для цього рішення їм потрібне Міністерство енергетики і вугільної промисловості та Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ».
В опалювальний період у квартирах українців температура буде не нижчою за 18°С.
Про це заявив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов, повідомляє прес-служба Мінрегіону.
«Установлений температурний режим у квартирах — не нижче 18°С тепла. І ми сподіваємося, що всі ті заходи, які уряд вжив для економії газу і сталого проходження опалювального періоду, дозволять забезпечити потрібний температурний режим», — наголосив Андрій Білоусов.
Він запевнив, що опалювальний період розпочнеться 1 листопада, а якщо різко похолодає, то тепло зможуть дати й раніше.
Укрінформ
Ціна на нафту знижується — останнім часом вона стала нижче 90 доларів за барель, бо у світі дуже повільно росте попит на цей енергоносій, а одночасно ростуть його поставки.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оцінило, що у цьому році попит світу на нафту зросте тільки на 150 тисяч барелів на день, тим часом її видобуток із родовищ поза межами картелю ОПЕК підніметься аж на 1,6 мільйона барелів на день. У наступному році, на думку МЕА, попит на нафту зросте на 1,2 мільйона барелів щоденно — менше, ніж досі прогнозувалось. А одночасно видобуток із родовищ з-поза меж ОПЕК підніметься на 1,3 мільйона барелів щоденно.
Левову частку цих додаткових поставок чорного золота забезпечує експлуатація родовищ американських сланців.
Наприкінці минулого десятиріччя енергетична галузь у світі пережила струс, коли виявилося, що американські нафтовики здійснили перелом у видобутку газу зі сланцевих родовищ.
Завдяки співпраці із Заходом Азербайджан став амбіційним гравцем на міжнародній арені, ключовою державою регіону і важливим партнером в енергетичній галузі. На співпрацю з Азербайджаном розрахована, зокрема, стратегічна концепція Євросоюзу з будівництва Південного газового коридору (ПГК), підтримувана Сполученими Штатами Америки.
Парадоксально, але зі зростанням сили і амбіцій Азербайджану його політика відходить від очікувань і планів Заходу. Агресія Росії в Україні змусила Азербайджан переоцінити своє місце в регіоні. Головним імпульсом став страх перед Росією і слабкість Заходу, яка в черговий раз проявилася під час цієї кризи.
З точки зору як Заходу, так і Росії, Азербайджан став ключовою країною Південного Кавказу. Це пов’язано з родовищами нафти і газу, найбільшим у регіоні демографічним потенціалом і геостратегічним розташуванням на перехресті схід-захід і північ-південь. Азербайджан відіграє важливу роль у формуванні регіональної безпеки: він підтримав Грузію під час газових конфліктів із Росією у 2007-му і 2008 роках і став потенційно важливою транзитною територією для сировини з Центральної Азії, у чому зацікавлений Захід, але не Росія.
Четвертий тиждень триває оголошена президентом США Бараком Обамою військова операція з бомбування позицій бойовиків «Ісламської держави Іраку і Леванту». Правда, ця кампанія має серйозну ваду: вартість бомб і снарядів, які падають на голову ісламістів у Сирії або Іраку, набагато більша за ціну предметів, які вони знищують. Звичайно, не йдеться про самих ісламістів, які свою смерть із фанатичних позицій розглядають як наближення до раю.
Тому останніми днями мішенями бомбувань стали нафтові родовища, які перебувають під контролем ісламістів, хоча скорочення їхнього нелегального експорту нафти помітно обмежує результативність західних зусиль, спрямованих на забезпечення максимального падіння світових цін на нафту.
Наявної зброї вистачає ісламістам, аби стримувати наступ на свої позиції з боку іракської урядової армії та загонів іракських курдів і водночас наступати на сирійських курдів. Останніми днями бойові дії розгортались у прикордонні між Сирією і Туреччиною, де якраз мешкає курдська громада.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».