«Там — квіт­ка, та блиск, та ча­и, за­ли­цян­ня та ви­но; ту­та ж — па­ця, сльо­зи, сва­и, пек­ло го­ло­ду од­но». Це яд­ки з ві­ша «Тут і там» ук­а­їн­сько­го по­ета, пе­е­кла­да­ча, пуб­лі­цис­та Пав­ла А­се­но­ви­ча Га­бов­сько­го, ві­лей­ну да­ту на­о­джен­ня яко­го — 150 о­ків — вне­се­но до ка­лен­да­я пам’­ят­них дат НЕС­КО.

Я невипадково обрала саме цей уривок, оскільки характерний для нього принцип контрасту, що підкреслює несправедливість системи, побудованої на соціальній нерівності, визначає композицію більшості його творів.

Так, грізним звинувачувальним актом порядкам, за яких людина працює «на других дні та ночі,...поки останнього хабітку не розметають глитаї», можна назвати вірш «Робітникові». Ця ж тема у поезіях «Допусти», «Сироти».

У пи­мі­щен­ні си­на­го­ги на Шо­та ус­та­ве­лі у Ки­єві у дав­ні вже те­пе ча­си оз­та­шо­ву­вав­ся місь­кий ляль­ко­вий те­ат. І ко­ли я був ма­лим, то від­від­ував йо­го спек­так­лі. Там па­ну­ва­ла ат­мо­сфе­а свя­та і та­єм­ни­чо­сті.

Це відчуття чомусь охоплювало задовго до початку самої вистави, як тільки ти переступав поріг цієї сакральної будівлі. Я, звичайно, тоді, в ранньому дитинстві, не знав

значення цих слів, але почуття долученості до високого, причетності до таємниці я пам’ятаю і сьогодні.

5 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛАГОДІЙНОСТІ

Мій перший ляльковий театр з’явився на світ завдяки відомому київському мільйонерові і благодійнику Лазарю Бродському. Так-так, заможний комерсант зробив усе можливе, щоб у Києві з’явилася Центральна синагога. Відкриття її дивовижним чином припало на 24 серпня 1898 року!
Благодійність, тобто готовність «творити благі справи», була властива не тільки сімейству Бродських, що подарували місту і народу багато чудових споруд та починань.