Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Вересень 2014 03:00

Кіберзлочинці полюють на необачних

Rate this item
(0 votes)

Ком­п’ю­тер­ні тех­но­ло­гії оста­точ­но і без­по­во­рот­но увій­шли в жит­тя укра­їн­ців. Ни­ні на­віть важ­ко со­бі уяви­ти, як ще де­ся­ток ро­ків то­му ми жи­ли без Ін­тер­не­ту, ком­п’ю­те­рів, мо­біль­них те­ле­фо­нів, плас­ти­ко­вих кар­ток то­що. Тоб­то всьо­го то­го, що ни­ні знач­но по­лег­шує на­ше жит­тя і дає мож­ли­вість спов­на ко­рис­ту­ва­ти­ся пе­ре­ва­га­ми но­віт­ніх тех­но­ло­гій. Про­те є й зво­ро­тній бік ком­п’ю­те­ри­за­ції на­шо­го бут­тя.

Зокрема, все частіше українці чують, приміром, про так званих «мобільних» шахраїв, чия протиправна діяльність пов’язана з використанням мобільного зв’язку для видурювання грошей у громадян. І це не поодинокі випадки. Оборудки, пов’язані з використанням інформтехнологій настільки поширилися, що з’явився термін «кіберзлочинність», а в міліцейських підрозділах були вимушені створити спеціальні підрозділи, чиї працівники мають протистояти новому виду шахрайства.
Уже перші напрацювання правоохоронців дозволяють дійти висновку, що вітчизняні кіберзлочинці дедалі успішніше вдосконалюють методи своєї «роботи», пошиваючи в дурні навіть тих, хто живе за принципом «береженого Бог береже». Тільки на Полтавщині цього року інтернет-шахраї ошукали жителів на 1,7 млн гривень...


* * *
Днями про це журналістам на прес-конференції розповіли в УМВС України в Полтавській області. Зокрема, підполковник Олександр Кравченко — начальник сектора боротьби з кіберзлочинністю міліції Полтавщини. Працівники підрозділу, який він очолює, не сидять склавши рук, як може здатися необізнаним на боротьбі з «віртуальними» злочинами. На жаль, можливості комп’ютерних технологій зараз досить легко перетворюють «віртуальні» злочини на справжні, жертвами яких стають чимало українців.
«Лише протягом 2014 року працівниками нашого підрозділу викрито понад 180 фактів шахрайств з використанням можливостей глобальної мережі Інтернет та веб-ресурсів «АвтоРИА», «Аукро», «Сландо», «Вконтакте», — повідомив О. Кравченко. — З них — 170 фактів незаконного заволодіння грошима. Оголошення, які було розміщено на вказаних інтернет-ресурсах з шахрайською метою, за кримінальними провадженнями блоковано. Поряд з цим, нами встановлено 16 осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень за фактами шахрайств із використанням новітніх технологій».
Ситуація з інтернет-шахрайством настільки загострилася, що міліціонери навіть заговорили про «спеціалізацію» нечистих на руку ділків, котрі задля власного збагачення успішно використовують можливості всесвітньої мережі. О. Кравченко розповів про новий вид шахрайства в Інтернеті, який дедалі успішніше поширюється мережею. Ідеться про випадки, коли пройдисвіти створюють псевдо-сайти, за дизайном дуже схожі на сайти різних популярних легальних ресурсів.
Розбіжності між ними можуть помітити не одразу навіть ті, хто давно товаришує з Інтернетом. Псевдо-сайт відрізняється від свого справжнього «близнюка» лише інформацією в адресному рядку браузера, де можуть замінити всього лише одну літеру.
«Сайт практично повністю відтворює дизайн офіційного сайту, його інструментарій. Приміром, Інтернет-магазину — із зручними для користувача формами оплати товарів, — інформує підполковник міліції. — Користувач, часто не дивлячись на адресний рядок, вводить реквізити своєї картки. Тобто сам того не розуміючи, повідомляє конфіденційну інформацію творцям псевдо-сайту, які є шахраями, і часто переказує гроші за товар за хибною адресою».
Подібних випадків останнім часом значно побільшало, констатують міліціонери. Пов’язано це з активізацією діяльності інтернет-магазинів, які користуються популярністю через те, що пропонують товари на 20–30% дешевше, ніж у торговій мережі. Цим сповна користуються нечисті на руку ділки, перехоплюючи потенційних покупців, котрих потім ошукують, надсилаючи замість товару якийсь непотріб або взагалі, отримавши гроші, зникають з Інтернету.
Приміром, розповів підполковник О. Кравченко, наразі вже є інформація про початок продажу через інтернет-магазини надсучасного смартфону останньої моделі. З’явилися і перші жертви, котрі довірливо поставилися до цієї хибної інформації. Офіцер запевнив, що в Україні продаж такого телефону не почався, бо смартфон ще не вийшов на ринки за межі США, але інтернет-шахраї вже пропонують українцям його купити, заплативши наперед гроші.
Так само шахраї часто використовують для своїх оборудок сайти безплатних оголошень. Як загальноукраїнські, так і регіональні. Вони уважно аналізують пропозиції щодо купівлі-продажу товарів, вивчають персональні дані тих, хто розміщує оголошення. А потім, під виглядом зацікавленої особи, пропонують свій «товар» з передоплатою. Як і у випадках з інтернет-магазинами, отримавши гроші, більше не виходять на зв’язок.
«Для кіберзлочинців типовим є одночасне завдання шкоди потерпілим у різних регіонах держави, — розповів начальник сектора. — Спритники, а це переважно прогресивна молодь, яка ще зі шкільної парти добре освоїла ази інформатики, успішно маніпулює недостатньою освіченістю наших громадян у новітніх технологіях. Особливо людей похилого віку».
Так, широкого резонансу набула історія шахрайства з продажем кросівок через Інтернет 15-річним хлопцем із Котелевського району, що на Полтавщині. Школяр «взував» клієнтів, охочих придбати китайські кросівки за доступною ціною, з багатьох областей України. Механізм видурювання грошей у довірливих людей не вирізнявся винахідливістю.
«Я створив власну сторінку в соціальній мережі, вирішивши продавати кросівки з Китаю, адже на них найбільший попит серед Інтернет-користувачів, — ділився після затримання з міліціонерами секретами свого промислу школяр. — Розрекламувавши свою сторінку за допомогою спеціальних програм, почав отримувати замовлення.
Спочатку я вів справу чесно: замовляв на китайських сайтах взуття за 150 грн, продавав за 300. Потім вирішив просто брати гроші, бо це було простіше. Після просив клієнтів трохи почекати, потім узагалі змінював номер, сім-карту, видаляв сторінку та відкривав нову. Гроші на мою картку надходили практично щодня — по 300–600 гривень. Заробіток я витрачав на відпочинок, одяг, пригощав друзів».
Спеціалісти по боротьбі з кіберзлочинністю розшукали і затримали малолітнього ділка після того, як до них почали надходити заяви від ошуканих ним громадян. З’ясувалося, що школяр умовив 51-річного неробу-сусіда за дві пляшки горілки відкрити банківську картку, якою і користувався для своїх оборудок. Тож міліціонери, в процесі пошуку авантюриста, спочатку вийшли на чоловіка і затримали його. Але потім переконалися, що той не має жодного уявлення про Інтернет, проживає в злиднях і підробляє по сусідах за тарілку супу та цигарки. Чоловік пригадав, що хлопець просив його відкрити картку і віддати йому. Так шахрая і затримали.
За спостереженнями міліціонерів, котрі борються з кіберзлочинністю, нині активно поширюються випадки шахрайств, пов’язаних з банківськими картками. Злочинці навчилися отримувати доступ до електронних рахунків наших громадян і навіть секретні пін-коди для них вже не стають на перешкоді. Правда, лише в тих випадках, коли самі власники пластикових карток виявляють неуважність та необачність при операціях з банкоматами або під час розрахунків картками у магазинах тощо.
Як зазначають полтавські правоохоронці, найпоширенішими злочинами є недотримання умов безпеки при покупці товарів через мережу Інтернет, дистанційне зняття коштів за допомогою послуги КБ «ПриватБанк». Зокрема, «Операція без картки» та «Приват-24». Шляхом входження в довіру й витребування інформації за картковим рахунком, втручання в систему «Клієнт-банк», а також так званий скімінг — зчитування інформації з магнітної стрічки кредитної картки за допомогою спеціального сканера, який шахраї таємно встановлюють у банкомат.
Утім, переконують правоохоронці, кіберзлочинцям можна успішно протистояти. Зокрема, таким, котрі «спеціалізуються» на аферах з банківськими картками. Але для цього необхідно обов’язково дотримуватися нескладних правил, які варто згадувати кожного разу, коли ви хочете провести операцію з карткою. Таких правил кілька, і вони вкладаються в перевірену часом народну концепцію — «ніде, ніколи і нікому»:
l Перебувайте завжди на зв’язку з банком. У разі втрати картки чи ставши жертвою шахраїв, негайно повідомте банк про ситуацію. Кожна хвилина тут може бути вирішальною.
l На зворотньому боці картки має бути ваш підпис. При розрахунку в торговій мережі продавець звірить ваш підпис в чеку з підписом на картці. Якщо хтось захоче розрахуватися вашою карткою, уважний і чесний продавець одразу помітить неладне.
l Не зберігайте пін-код у доступному місці. Краще запам’ятати його та знищити. Часто люди поважного віку зберігають пін-код разом із карткою. Це працює лише на руку зловмисникам.
l Ніколи не просіть сторонніх осіб допомогти зняти гроші. Ніхто не повинен знати ваші персональні дані.
l Стежте, щоб на банкоматі не було сторонніх предметів — так званих скімерів, за допомогою яких кіберзлочинці дізнаються про ваші персональні дані.
l Не користуйтеся в Інтернеті підозрілими сайтами. Про цей вид кіберзлочину ми вже розповідали. Метою таких сайтів є отримання доступу до конфіденційної інформації користувача — логінами та паролями.
l Ні за яких обставин не повідомляйте реквізити картки третім особам.
l Не відправляйте коди входів, які до вас приходять у повідомленнях на мобільний телефон, стороннім особам.
l Якщо ви запідозрите когось у нечесних намірах щодо вашої картки, негайно повідомте до міліції та служби безпеки вашого банку. Вони разом можуть швидко «вирахувати» кіберзлочинця.
На особливому контролі міліціонерів стоять злочини, котрі авантюристи скоюють за допомогою мобільного зв’язку, неправдиво повідомляючи громадянам про небезпеку, в якій перебувають їхні родичі. На Полтавщині останнім часом фіксують різке збільшення таких шахрайств. Ідеться про видурювання чималих сум грошей за «визволення» рідних та близьких — вигаданих пройдисвітами жертв із міліції.
О. Кравченко з цього приводу навіть пожартував, що днями телефонні шахраї встановили на Полтавщині своєрідний рекорд, видуривши в пенсіонерки з Котелевського району... 40 тисяч гривень.
Попередній «рекорд» у 27 тисяч гривень, які одна з кременчуцьких пенсіонерок слухняно переказала телефонним шахраям, протримався зовсім недовго, підкреслив офіцер. У обох випадках жертвам повідомляли про те, що їхні онуки начебто скоїли злочини і потрапили до міліції. Питання про звільнення можна вирішити, довірливо говорили вони в слухавку, якщо передати правоохоронцям гроші.
Причому, і в першому, і в другому випадку шахраї телефонували вночі, чітко розрахувавши, що в збентеженому стані напівсонна людина не зможе адекватно оцінити ситуації. Психологічний розрахунок себе виправдав: жертви, навіть не переконавшись у правдивості повідомлень, передали гроші пройдисвітам. Їх тепер шукають, але сподівань на повернення грошей дуже мало, не приховував підполковник О. Кравченко.
Правоохоронці стверджують, що вберегтися від знахабнілих кіберзлочинців можливо. Варто лише дотримуватися елементарних правил поводження в Інтернеті та з банківськими картками. Слід пам’ятати й про уважність та не поспішати приставати на спокусливу пропозицію, яка може виявитися прихованою наживкою для тих, хто прагне заощадити навіть тоді, коли виникають сумніви щодо законності операції.
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то із сай­ту УМВС Ук­раї­ни в Пол­тав­ській об­лас­ті

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».