Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Грудень 2019 15:00

У Полтаві водій відсудив компенсацію за ямку на дорозі

Rate this item
(2 votes)

Тема поганих доріг в Україні, очевидно, ще дуже довго не сходитиме зі сторінок ЗМІ та непокоїти всіх, хто за кермом випробує свою долю та міцність автомобілів на вітчизняних дорогах. Які водії все частіше називають не дорогами у звичному розумінні слова, а напрямками...

Обурює водіїв і те, що ті, хто мають відповідати за стан автомобільних доріг, практично не несуть жодної відповідальності за наслідки автопригод, які щодня трапляються на дорогах через їхній поганий, а іноді і просто непридатний для руху стан.
Більш того, навіть ті з водіїв, котрі таки наважуються тягатися з дорожниками або органами місцевої влади, які відповідають за стан доріг, як правило, не отримують матеріальної і моральної компенсації в судах, бо довести провину експлуатаційників майже неможливо.

Але трапляються винятки з цих правил. Приміром, як у Полтаві, де один із водіїв таки переміг у тривалому протистоянні дорожників і чиновників міськради, через суд змусивши тих компенсувати йому збитки за пошкоджений на дорозі автомобіль...
Ця повчальна історія, яка набула великого розголосу в обласному центрі, для 43-річного полтавського бармена Олега Бута почалася ще два роки тому. 18 грудня 2017 року, коли він увечері повертався на власній «Тойоті» додому, на автодорозі міжнародного значення «Київ — Харків», яка пробігає через обласний центр, в’їхав переднім лівим колесом у калюжу. Але під водою на дорожньому покритті виявилася... яма.
«І не просто вибоїна, як зазвичай. А справжня яма довжиною майже два з половиною метри, півтора метра завширшки і глибиною 13 см, — розповів кореспонденту про початок своїх митарств «ДУ» О. Бут. — У підсумку я пошкодив колесо та деякі інші вузли ходової частини легковика. Зіпсувало настрій і те, що за три дні до цього я поміняв комплект шин, що обійшлося у 12 тисяч гривень...»
Бармен не пробачив дорожникам, які не доглядали свою ділянку автотраси, і вирішив вимагати компенсації за завдану шкоду. Але коли емоції водія трохи вляглися, він зрозумів, що домогтися справедливості самому буде дуже нелегко. Адже вже з перших кроків на шляху до сатисфакції стало зрозуміло, що без допомоги досвідченого юриста йому не обійтися.
«Із самого початку ми зіштовхнулися буквально з круговою обороною тих, хто мав би відповісти за випадок із моїм клієнтом, — розповів журналісту перебіг справи полтавський адвокат Олександр Кузь, який представляв у суді інтереси бармена. — Хоча поліція і виїхала через деякий час на місце пригоди, зробила огляд і склала протокол, але інспектори потім витратили три місяці (!) на те, щоб установити відповідального за ділянку автотраси, де сталася ДТП, і вручити протокол...»
Як зазвичай трапляється в таких випадках, усі чиновники посилалися один на одного, намагаючись уникнути відповідальності. Законного баласансоутримувача дороги адвокат із 19-річним стажем шукав дуже довго: у міськраді вину перекладали на облавтодор, там — на міську шляхоексплуатаційну дільницю, яку вже ліквідували, тощо.
Навіть витребувати з архіву виконкому Полтавської міськради документи, які підтверджують, що саме міське управління ЖКГ є балансоутримувачем ділянки автотраси, де сталося пригода з О. Бутом, виявилося дуже великою проблемою.
Позивач не приховує, що тільки завдяки допомозі знайомих йому вдалося таки отримати потрібну довідку. Коли документи зібрали, звернулися до Октябрського райсуду Полтави, де довели, що ділянка «убитої» автотраси перебуває на балансі міського управління ЖКГ. Суд оштрафував на 850 гривень його керівника. Але стягнути з міської ради матеріальну і моральну шкоду виявилося значно важче.
«Усього нам довелося пройти через чотири судових засідання — два у районному суді і два — в Апеляційному, — говорить О. Кузь. — Октябрський райсуд частково задовольнив вимоги мого клієнта і ухвалив стягнути з відповідача на користь О. Бута 13 тисяч гривень матеріальної шкоди і п’ять тисяч — моральної.
Проте у міськраді, як водиться, не погодилися з таким рішенням і звернулися до Апеляційного суду. Але там відмовили і залишили рішення районного суду чинним. Я не виключаю, що чиновники звернуться ще і з касаційною скаргою. Але тоді міськраді доведеться сплатити мито у розмірі до 190 тисяч гривень. Чи варті такі витрати грошей платників податків лише для того, щоб завершити «процес»?»
Сам О. Бут задоволений результатом, хоча і передбачає, що отримати гроші від міськради навіть за рішенням суду виявиться справою проблематичною. Чиновники робитимуть усе, щоб затягнути справу і не створити для себе небезпечного прецеденту.
«За великим рахунком, справа не в грошах, — резюмує О. Бут. — Я справді створив прецедент того, що водії таки можуть відстоювати свої права і притягати до відповідальності тих, хто не хоче стежити за станом автомобільних доріг і досі почувався безкарно. Можливо, і не в масштабі всієї України, але в Полтаві точно.
Думаю, що після того, як справа набула розголосу, інші водії, які щодня потрапляють у пастку на геть розбитих дорогах, зможуть домогтися компенсації за понівечені автомобілі і моральні страждання через байдужість і невправність дорожників...»

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».