Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Серпень 14, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Липень 2019 16:40

Без дороги...

Rate this item
(1 Vote)

За ста­тис­ти­кою, за­галь­на про­тяж­ність до­ріг в Ук­раї­ні ста­но­вить 420 ти­сяч км. Із них май­же 250 тис. км (60%) при­па­дають на до­ро­ги в на­се­ле­них пунк­тах. Або, як їх ще на­зи­ва­ють, до­ро­ги міс­це­во­го зна­чен­ня.
1 січ­ня 2018 ро­ку в Каб­мі­ні ви­рі­ши­ли всі ці до­ро­ги — облас­но­го і район­но­го ста­ту­су — пе­ре­да­ти від Укр­ав­то­до­ру на ба­ланс об­лас­ної та міс­це­вої вла­ди. Фор­маль­ною при­чи­ною роз­лу­чен­ня дер­жа­ви з «дру­го­ряд­ни­ми» міс­це­ви­ми до­ро­га­ми ста­ла де­цен­тра­лі­за­ція, що по­ко­ти­ла­ся краї­ною.
Але пів­то­ра ро­ку по­то­му в про­влад­них ко­ри­до­рах усе час­ті­ше го­во­рять, що в ре­зуль­та­ті та­ко­го щед­ро­го уря­до­во­го по­да­рун­ка міс­це­вій вла­ді до­ріг між на­се­ле­ни­ми пунк­та­ми по­де­ку­ди вза­га­лі не ста­ло...

Од­ним — верш­ки, а ін­шим — ко­рін­ці...
Тема доріг в Україні, схоже, ніколи не втратить актуальності. І не тільки через свою значущість для розвитку економіки, інфраструктури та туристичної привабливості країни. Але й через завелике фінансування дорожнього будівництва. Зрівняне хіба що з фінансуванням армії.
2018 року, коли в Україні вперше утворили спеціальний Дорожній фонд, йому виділили одразу майже 47 млрд грн. Із цих грошей 11,5 млрд грн віддали на дороги місцевого значення.
Нинішнього, 2019 року, розмір вливань до Дорожнього фонду вже становить 56 млрд грн, з яких 14,7 млрд грн (35%) виділено на утримання та ремонт доріг місцевого значення. Здавалось би, достатньо для того, аби дороги в Україні за якістю не поступались європейським, але бодай віддалено нагадували хвалені автобани у сусідів.
Проте, як свідчить дійсність, ситуація з дорогами в Україні залишається складною. Ще гірша вона з дорогами місцевого значення, які й нині перебувають у ролі пасинків.
Полтавщину, як і решту регіонів, так само наділили обов’язком самостійно дбати про «свої» дороги, які з’єднують райони і села. Дорожня артерія області на початок урядового дорожнього експерименту простяглася на майже дев’ять тисяч кілометрів асфальтно-бетонного полотна.
Тепер на обслуговуванні обласного Укравтодору залишилося близько 1700 км доріг міжнародного та національного значення. Рештою — 7188 км доріг — опікується Департамент будівництва, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА разом із владою районів та ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області».
Про те, як остання порядкує на дорогах місцевого значення, та які проблеми виникають у місцевих дорожників, днями говорили в Полтавській ОДА на спеціальній нараді. Про перебіг ремонтних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення учасникам наради звітував директор Агентства Олексій Басан.
За його інформацією, цього року на утримання та ремонт місцевих доріг на Полтавщині з державного бюджету передбачено фінансування у сумі 800 млн грн. Ці кошти надходять із Дорожнього фонду.
«Експлуатаційне утримання доріг місцевого значення складається з комплексу робіт. На першому місці — ямковий ремонт, — поінформував О. Басан. — Роботи розпочали у квітні.
Планували закінчити до 1 липня, але через погодні умови графік змінився. Плануємо завершити роботи 12 липня. У планах — відремонтувати 163 тис. кв. м дорожнього покриття.
Правда, на цьому і завершилася мажорна частина наради. Далі почали говорити про проблеми. А їх у дорожників, як з’ясувалося, хоч греблю гати. Найпроблемніші питання — затягування ремонту доріг, його низька якість, небажання підрядників нести відповідальність за якість ремонту, затягування з проведенням тендерів на пошук підрядників тощо.
Приміром, станом на 25 червня завершили роботи лише на 78 об’єктах із 97 запланованих. Виконано 80% робіт із поточних ремонтів. І це при тому, що якість виконання ремонту доріг у багатьох випадках залишає бажати кращого.
За інформацією директора ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», з перевірених спеціалістами Агентства 105 «об’єктів ремонту» претензії до якості виконання робіт виявлено на 31 об’єкті. Причому ситуацію виправили лише на п’яти об’єктах. Щодо решти, то після оформлення дефектних актів справи на підрядників передадуть до суду, заявив О. Басан.

Бит­ва за до­ро­ги чи за гро­ші?
Дещо по-іншому оцінюють роботу дорожників у Полтавській ОДА, чиї керівники, за словами в. о. голови облдержадміністрації Олега Пругла, ледь не щодня вислуховують від полтавців нарікання на погані дороги в області та зауваження представників районної влади та об’єднаних територіальних громад (ОТГ) щодо неефективної роботи спеціалістів підрядних організацій, з якими дорожники укладають угоди.
О. Пругло, зокрема, дорікнув директору Агентства на те, що там не зважають на думку та поради під час виконання ремонту доріг керівників місцевих органів, яким болить ситуація з дорогами.
Приміром, розповів в. о. голови Полтавської ОДА, справа доходить до казусів. Як у Семенівському районі, де дорожники, не дослухаючись до зауважень керівництва району, відремонтували дорогу до села, якого вже... немає на карті району.
Серйозною проблемою, які перешкоджають вчасному ремонту доріг місцевого значення на Полтавщині, говорили на нараді, стають невиправдано задовгі терміни проведення тендерів на пошук підрядників. Через це дороги часто починають ремонтувати тільки в листопаді, коли через погані погодні умови цього не можна робити.
«Нині вже середина літа, а в деяких районах ще не розпочинали ремонтних робіт. Можливо, варто проводити тендери в січні, а у березні вже починати працювати.
Усі розуміють, що розпочинати роботи у вересні, як це відбувається в деяких районах, запізно. Треба вирішувати ці питання раніше. Тому давайте звертатися з пропозиціями завчасно. І не затягувати ці питання», — наголосив О. Пругло.
У свою чергу, О. Басан поскаржився на те, що гроші на ремонт доріг зі столиці виділяють дуже пізно. А все тому, що питання фінансування ремонту доріг місцевого значення на Полтавщині, як, до речі, і інших областей, вирішують на бюджетному Комітеті Верховної Ради.
«П’ятеро-шестеро членів Комітету тижнями розглядають питання фінансування місцевих доріг в області, — нарікав директор Агентства. — Тому і гроші виділяють запізно...»
Почуте, схоже, справило негативне враження на учасників наради. Справді, як така опіка нардепами в’яжеться з принципами децентралізації? — обурювалися на нараді. У Верховній Раді, виходить, як і раніше, все намагаються тримати під своїм контролем, начебто децентралізації із задекларованими чималими повноваженнями ОТГ і не існує...
З цього приводу О. Пругло заявив, що керівництво Полтавської ОДА неодноразово зверталося до Кабміну з проханням не втручатися центральним органам у діяльність ОТГ, а надавати їм більше самостійності. В тому числі щодо питань ремонту доріг місцевого значення. Зверталися, але нічого не змінюється...
«Для чого така децентралізація, якщо 6–8 людей у бюджетному Комітеті Верховної Ради вирішують, скільки грошей виділити на ремонт місцевих доріг Полтавщині? Хіба це децентралізація?» — риторично запитав О. Пругло.
До розмови про більшу самостійність органів місцевої влади в питанні ремонту доріг місцевого значення приєднався і голова Полтавської облради Олександр Біленький. За його словами, буквально під час кожної його поїздки в райони його запитують, коли нарешті центральна влада припинить опікуватися тим, чим мають займатися районна влада і ОТГ? У тому числі питанням ремонту доріг, що часто вирішують без урахування думки місцевої влади.
Голови ОТГ уже порушують питання, аби гроші на ремонт та утримання доріг місцевого значення виділяти з Дорожнього фонду не ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», а безпосередньо ОТГ. Адже там краще знають, де і які дороги потребують ремонту.
На це О. Басан зауважив, що він особисто начебто і не проти, але існує Бюджетний кодекс, в рамках якого Агентство має вести свою фінансову діяльність. А той документ не передбачає передачі грошей Дорожнього фонду ОТГ...
У контексті передачі доріг місцевого значення на баланс ОТГ говорили і про іншу складову дорожнього господарства — зупинки на дорогах та лісосмуги. Керівникам ОТГ, наголошував О. Пругло, де традиційно опікувалися цими об’єктами, болить нинішня ситуація, коли зупинки і лісосмуги фактично втратили хазяїв.
Боляче дивитися, говорять нині в ОТГ, на давно не ремонтовані зупинки на дорогах, де люди очікують автотранспорт. Ще гірша ситуація з безгосподарними лісосмугами обабіч доріг. Їх нещадно і безконтрольно вирубають невідомі.
За словами О. Пругла, товсті дерева вивозять, а на місці залишають неприбрані ділянки сухостою. Видовище дуже сумне... Тож в ОТГ вимагають передати на баланс громад і лісосмуги, і зупинки. Звісно, разом із грішми, які виділяють із Дорожнього фонду на їхнє утримання.
О. Басан підтвердив, що і зупинки, і лісосмуги перебувають на балансі ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області». Але забезпечити їхнє належне утримання не можуть.
Приміром, на сьогодні на Полтавщині ремонт зупинок виконано всього на 14%. Причин зриву плану багато, але це не виправдовує дорожників, котрі не можуть доглядати зупинки і лісосмуги.
Обговорення результативності урядового рішення щодо передачі доріг місцевого значення від Укравтодору на баланс обласної та місцевої влади, зокрема на Полтавщині, виявило чимало невирішених проблем. Проблем, які нікуди не зникли після поділення доріг між центральною і регіональною владою.
Більш того, майже в усіх ОТГ нарікають на обмеження їхніх прав, що стосується ремонту та утримання автошляхів місцевого значення. За стан доріг і їхню очистку, приміром узимку, з місцевої влади в ОДА питають. А от вирішити питання з передачею ОТГ самих доріг, зупинок і лісосмуг не можуть. Або не хочуть...
«Низи» мовчать, «верхи» не хочуть розголосу...
До речі, проблему бачать і у Верховній Раді, де теж раз у раз порушують тему передачі на баланс місцевої влади не лише доріг, що вже зроблено, але й грошей із Дорожнього фонду. Утім, з грішми, як бачимо, урядовці розставатися не хочуть.
Один з активних ініціаторів передачі доріг у підпорядкування місцевій владі, нардеп від Полтавщини Юрій Бублик, розповів кореспонденту «ДУ», що він уже давно намагається вирішити це питання на законодавчому рівні. Спонукав до цього народного обранця — мажоритарника стан доріг у його виборчому окрузі в Котелевському і Полтавському районах, де дороги у дуже поганому стані.
А навесні, коли сходить сніг, тамтешні дороги взагалі стають малопридатними для користування, бо від них залишаються тільки шматки асфальту. На що нарікають тамтешні жителі, вимагаючи від влади таки дати раду «дорожньому» питанню. А та у відповідь розводить руками...
«Зараз напрацьовую законопроект «Про передачу місцевих доріг у підпорядкування місцевим громадам». Минулого року вдалося залучити 4,2 млн грн на ремонти місцевих доріг. Кожну копійку використали й у Полтавському, і в Котелевському районах.
Мільярди й мільйони порівнювати важко, але сам підхід сільських і селищних голів, які були розпорядниками цих коштів, свідчить, що це — саме той вихід із ситуації, що склалася.
Тоді не будуть виконувати роботи іноземні підрядники, як зараз, а на місцях будуть розвиватися місцеві підприємці, бо з’явиться зацікавленість, щоб податки залишалися на місцях. А ОТГ насправді отримують права, визначені децентралізацією...» — переконаний Ю. Бублик.
Коли готувався цей матеріал, стали відомі висновки Рахункової палати щодо аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (http://rp.gov.ua/PressCenter/News/? id=334&fbclid=IwAR3sTl7u2IYxn0Mw_xCtbpZPdlKHFbV1sRp1Q8GUtoextiGAB1lsdDt2aT4).
Ревізори зазначають, що у восьми областях, в яких безпосередньо проводився аудит, установлено неефективне використання 607 млн грн субвенції. На 77 дорогах і мостах із 108 об’єктів, обстежених щодо повноти та якості виконаних робіт, установлено невиконання або неналежне виконання, яке протягом нетривалого часу спричинило значні руйнування та деформації дорожнього покриття тощо.
Особливе місце у звіті зайняла Полтавська область, адже в регіоні виявлено ледь не найбільше порушень. Зокрема, постачальником асфальтобетону для ремонту доріг у Полтавській області був завод, який «розташовувався» в приватній однокімнатній квартирі у місті Суми.
Оплачена і прийнята у грудні 2018 року проектно-кошторисна документація на 22 об’єкти Полтавської області на суму 28,9 млн грн (замовник не мав претензій до обсягу та якості документів) раптово повернена виконавцям на доопрацювання і на час аудиту у березні 2019 року була відсутня на об’єкті контролю.
Аудитори виявили і проекти на виконання ремонтних робіт, які відрізнялися лише титульними листами. Незважаючи на різні довжину і місцезнаходження ділянок доріг, у проектах збігалися показники тоннажності перевезення, звалювання дерев, збору і перевезення сміття, кількості пнів для корчування. Навіть кількість установлених дорожніх знаків (93 шт.) була однаковою, а це ділянки доріг у різних районах області.
Виявлено і безпідставні видатки з експлуатаційного утримання доріг. Своєрідне ноу-хау запровадило ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» — «періодичний/поточний огляд дороги на автомобілі». Це підприємство нібито здійснило 176 (шість разів на день щоденно впродовж місяця) періодичних/поточних оглядів дороги М-03 «Машівка — Карлівка» (в межах Карлівського району Полтавщини). Зазначене призвело до штучного завищення вартості виконаних робіт із зимового утримання на 149,3 тис. гривень.
Правда, про результати роботи аудиторів Рахункової палати на нараді в Полтавській ОДА чомусь не говорили...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».