Програма Фестивалю цілком личила такому високому рангу, адже його організатори відійшли від звичного кулінарного стереотипу і запропонували гостям велику культурно-розважальну програму. Два дні з головної сцени, яку встановили на Соборному майдані, лунали пісні у виконанні відомих вокальних і фольклорних гуртів і знаних співаків, глядачі захоплювалися програмами ансамблів танцю і шоу-балету тощо.
До речі, в рамках Фестивалю в Полтаві пройшов і Всеукраїнський огляд народного танцю.
У перший день фольклорного свята на обійсті Музею-садиби І. П. Котляревського влаштували реконструкцію народного українського весілля, які грали у другій половині ХІХ століття на Лівобережній Україні. Молодят із прізвищем Галушка, які мали під час театралізованого дійства «побратися» в Полтаві, відшукали ні далеко ні близько, а в Києві.
Молоде подружжя зуміло зачарувати глядачів, більшість з яких уперше знайомилися з українськими весільними обрядами — сватанням, викупом, народними гуляннями тощо.
Звісно, що «Полтавська галушка» не обійшлася без частування гостей Фестивалю традиційною стравою, якою славиться Полтавщина, — галушками. Десятки підприємців розгорнули під вітами дерев скверів і на Майдані свої ятки, де пригощали всіх охочих полтавськими галушками, варениками, пельменями, шашликами, напоями тощо. Правда, ділилися між собою гості, наїдки на Фестивалі цього року помітно подорожчали.
Приміром, за 100-грамову порцію галушок з капустою або картоплею (три галушки. — Авт.) просили 30 гривень. Така сама порція галушок, але вже з м’ясом, коштувала 45 гривень. За суп із галушками (невелика порція) просили 30 гривень...
Але на такі дрібниці, як ціни на наїдки і незчисленні сувеніри, майже не звертали уваги, бо святкова атмосфера, яка панувала на Фестивалі, з лихвою компенсувала ці незручності. І дозволяла, як кажуть, з головою зануритись в атмосферу традиційного фольклорного свята, про яке тепер дізнались і поза межами України.