Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 23, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Квiтень 2019 16:55

Об'єднані територіальні громади: успіх без фальстарту?

Rate this item
(1 Vote)

Роз­по­ві­да­ючи про хід ши­ро­ко роз­рек­ла­мо­ва­но­го про­це­су де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди в Ук­раї­ні, йо­го при­хиль­ни­ки, як пра­ви­ло, на­во­дять за при­клад ефек­тив­ність об’­єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад (ОТГ).

Ці новоутворення, які не тільки докорінно перекроїли карти адміністративного устрою районів у регіонах, але й поставили під сумнів доцільність подальшого існування органів місцевої влади — районних рад та адміністрацій (у тому вигляді, як нині. — Авт.), схоже, дійсно демонструють справжні дива. Принаймні, коли мова заходить про їхню фінансову самодостатність. Про що в «недецентралізованих» сільрадах уже забули собі й думати...

ОТГ по­чи­на­ють і...
Не виняток і Полтавська область, де маховик процесу децентралізації набрав обертів. Нині на Полтавщині про ОТГ посадовці, зокрема, говорять із повагою і ставлять їх за приклад іншим органам місцевого самоврядування, де ще чухають потилицю і роздумують над процесом об’єднання.
Головним козирем, який у таких випадках кладуть на стіл чиновники, стало справжнє фінансове диво, яке нині демонструють ОТГ. На відміну від тих сільрад, де виживають на скудних подачках із районних бюджетів.
Як доказ беззаперечної ефективності дії реформи децентралізації в області стало те, що 13 ОТГ Полтавщини ввійшли у двадцятку лідерів із фінансової спроможності серед 665 ОТГ України. Причому обсяг субвенцій на розвиток інфраструктури ОТГ на Полтавщині щорічно зростає.
Так, 2018 року 39 ОТГ на ці цілі було виділено 89,5 млн грн, що в 1,5 раза (на 30,3 млн грн) більше порівняно з 2017 роком. За три роки громадами за рахунок цієї субвенції реалізовано понад 350 різноманітних проектів.
«Полтавська область — конкурентоспроможний і самодостатній регіон, який демонструє зростання за багатьма показниками і напрямками розвитку в економічній та фінансовій сфері. Завдяки ефективному впровадженню реформи децентралізації Полтавщина весь 2018 рік посідала перше місце за темпом зростання доходів місцевих бюджетів, — розповіла днями на нараді в Полтавській ОДА директор Департаменту Інна Іщенко.
Область є лідером за напрямком фінансової самодостатності, оскільки протягом минулого року до бюджетів усіх рівнів акумульовано 36,1 млрд грн, у тому числі до державного бюджету — 24,6 млрд грн. Також Полтавщина посідає перше місце за показником економічної ефективності...»
Сьогодні на Полтавщині в ОТГ об’єдналися вже 169 місцевих рад, що становить 33,6% від їхньої загальної кількості. Адміністративні новоутворення займають 8,7 тис. км2 (понад 30% від площі області. — Àâò.), де проживають 322,3 тисячі полтавців. А це майже 23% до загальної чисельності населення області.
Правда, однозначно спрогнозувати, коли завершиться процес децентралізації в регіоні, важко. З огляду, приміром, на те, що в ОТГ уже об’єдналися сільради, котрі й до того мали запас міцності. Приміром, із фінансовими надходженнями від великих агропромислових підприємств, розташованих на їхніх територіях.
Залишилися сільради з бюджетами, збіднілими наче церковна миша. Тож сенсу об’єднуватися з такими ж самими бідними сусідами їхні жителі не бачать.
У непростій ситуації опинились і приміські сільради, які межують із Полтавою. Звісно, що в разі децентралізації їм доведеться об’єднуватися з обласним центром, про що нині тривають запеклі дискусії.
На сьогодні на Полтавщині лише одне місто обласного значення в Полтавській області — Гадяч утворило об’єднану територіальну громаду. Наблизилися до створення ОТГ і у Горішніх Плавнях (колишній Комсомольськ. — Àâò.).

Се­ло і міс­то в ОТГ: хто ко­го по­гли­не?
До процесу утворення ОТГ із центром у Полтаві жителі приміських сіл ставляться з пересторогою. І, схоже, небезпідставно. Хоча б тому, що в обласному центрі сьогодні фактично нема з ким вести перемовини про створення ОТГ, бо місцеву владу «обезглавили» після того, як депутати півроку тому достроково припинили повноваження міського голови Олександра Мамая.
Виконуючий його обов’язки новообраний секретар міськради Олександр Шамот теж уже опинився у заручниках підкилимної боротьби в міськраді і вступив у конфлікт із депутатською більшістю. Де вже заговорили про «імпічмент» незговірливому керівнику. Як надалі розгортатимуться події в обласному центрі, ніхто не береться передбачити за півтора року до чергових виборів.
Тож голови сільрад та сільські депутати, де начебто і не проти утворити спільну з Полтавою ОТГ, вичікують. Не переконують селян навіть аргументи городян щодо того, що після утворення ОТГ із Полтавою приміські села отримають більш потужну міську інфраструктуру, представництво в міській владі, місто матиме можливість для розвитку їхніх і своєї територій та більшу інвестиційну привабливість тощо.
У прагматичних і неодноразово битих життям і чиновниками селян своє бачення результатів можливого об’єднання з обласним центром. Скажімо, їх непокоїть невизначеність із тим, чи не стане входження в ОТГ приводом для «розкуркулення»? Адже сьогодні в приміських селах жителі мають по 30–50 соток городів.
Вони побоюються, що на їхні земельні ділянки, що всього в 3–10 км від Полтави, накинуть оком городяни, бо ніде жителі міст не мають таких великих наділів землі. І, не виключають кандидати на об’єднання, що у них заберуть лишки землі, залишивши по шість стандартних соток.
Багато запитань у селян і до транспортного сполучення з обласним центром, оскільки нині доїхати до Полтави з тих сіл автобусами або маршрутками коштує до 40 гривень в один кінець. А після об’єднання в ОТГ проявиться соціальна несправедливість: одні члени ОТГ — городяни — платитимуть за проїзд у міському транспорті 2–4 гривні, як нині, а інші, щоб доїхати додому, — по 40 гривень...

У чо­му ко­ре­ні еко­но­міч­но­го ди­ва?
А поки сторони з’ясовують деталі майбутнього об’єднання, в ОТГ, де вже об’єдналися ще на початку процесу децентралізації, заявляють про значне покращення економічного і фінансового становища.
У чому корені такого економічного дива, адже до об’єднання сільради жебракували, а після об’єднання в ОТГ вони, як правило, з колишніми головами сільрад, які очолили ОТГ, буквально купаються у грошах? З таким запитанням кореспондент «ДУ» звернувся до декого з голів ОТГ, які нині вважають найспроможнішими на Полтавщині. І почув таке:
Олек­сан­дра Ше­ре­меть­єва, го­ло­ва Омель­ниць­кої (Кре­мен­чуць­кий район) ОТГ (5487 жи­те­лів на те­ри­то­рії гро­ма­ди)
«У Полтавській ОДА все кажуть правильно щодо фінансового стану ОТГ. Після об’єднання ми справді стали отримувати чималі гроші. Порівняйте: якщо до об’єднання бюджет нашої сільради був 4,2 млн грн, то тепер — 34 млн грн.
Звідки гроші? Гроші прийшли до ОТГ разом із повноваженнями, які вони отримали, — ділиться секретом успіху О. Шереметьєва.
Як було раніше? Практично всі гроші забирала до свого бюджету райрада, а вже потім ділила і повертала сільрадам. Буквально крихти, аби вижили. Тепер ми самі маємо можливість наповнювати свій бюджет. Повноваження це дозволяють.
Більшість податків — 60% — залишаються в нас. Акцизний збір так само. Дуже суттєво поповнює бюджет ОТГ земельний податок. Ми зацікавлені тепер у тому, щоб усі підприємства на території ОТГ вчасно сплачували податки і контролюємо це. Для цього в штаті ОТГ є спеціальна посада інспектора.
Так само пильно стежимо за тим, щоб на території ОТГ зарплату не платили «в конвертах», уникаючи оподаткування. За це караємо керівників підприємств.
Велику увагу приділяємо економії енергоресурсів, адже вони «з’їдають» чимало грошей із бюджету. Приміром, у нашій лікарні, де раніше на це не звертали уваги, тепер активно утеплюються, бо розуміють, що заощадження на енергоресурсах — це їхня зарплата...
Чи було правильним рішенням про утворення ОТГ та наділення їх великими повноваженнями? Вважаю, що так. Саме життя це доводить. Там, де ще не об’єдналися, дивляться на нас і кажуть, щоб і їм виділяли такі самі гроші. Мовляв, тоді й вони заживуть...
Але ж разом із грішми нам надали повноваження утримувати і чималу інфраструктуру, школи, дитсадки тощо. Тобто соціальну сферу. А в сільрадах, які ще не увійшли до ОТГ, й досі сидять склавши руки і чекають від райради грошей».

Ігор Лі­до­вий, го­ло­ва Сер­гі­їв­ської ОТГ (Га­дяць­кий район)
«Економічне і фінансове дива сталися завдяки передачі повноважень ОТГ. Головне — частину податків ми тепер залишаємо собі: 60% податку з доходу фізичних осіб, 3% ренти за користування корисними копалинами, дуже ефективний податок — оренда землі, бо в нас багато землі, так само залишають податок на прибуток. У інших ОТГ є ще податок на акциз (АЗС, спиртне, сигарети), але в нас його немає.
З «Укрнафтою» воюємо, бо ті не хочуть сплачувати податку, посилаючись на те, що зареєстровані в столиці. Виявили у фермерів 100 незареєстрованих працівників. Змусили зареєструвати, від податку на зарплату одразу отримали півмільйона гривень...
Майбутнє — за ОТГ. На часі — укрупнення районів за планом адміністративної реформи. Після чого райради та РДА стануть непотрібними...»

Чи не «з’їдять» ОТГ са­мі се­бе?
Правда, в Полтавській ОДА ситуацію з «незалежними» об’єднаними громадами не випускають зпід контролю. Хоча ОТГ і не підпорядковуються органам виконавчої влади — обласній і районним держадміністраціям, та все одно намагаються тримати їх на короткому повідку.
Так, у Полтавській ОДА стало традицією щопонеділка на апаратну нараду запрошувати керівників ОТГ області. Особисто ті не мають приїжджати до Полтави, а спілкуються в режимі відеоконференції.
Аби ОТГ таки відчували, хто насправді в області хазяїн, в ОДА час від часу влаштовують показові виховні акції. Наприклад, критикують керівників органів місцевого самоврядування і ОТГ за зависокі зарплати, які ті встановлюють самі собі, користуючись «автономією». Невідомо, як в інших регіонах, але на Полтавщині, за словами керівників ОДА, зарплати голів ОТГ уже перевищили зарплати керівників області...
У посадовців ОТГ на Полтавщині зростають не тільки зарплати і премії. Збільшуються і штати чиновників. У деяких об’єднаннях чиновницький апарат за кількістю наблизився до штатів райрад та райдержадміністрацій. А подекуди вже і перевищує. З цим погоджуються і самі керівники ОТГ, але...
Приміром, І. Лідовий розповів журналісту про свої враження від недавньої поїздки до Фінляндії, де він вивчав організацію тамтешнього самоврядування.
«Завітав до одного з таких органів — на зразок нашої нинішньої сільради. На її території проживають майже стільки жителів, скільки і в нашій ОТГ. Голова фінської «сільради» — жінка. Її не обирають на цю посаду, а призначають депутати, укладаючи контракт. Депутатів семеро, працюють на громадських засадах.
Адміністрування у фінів зведено до мінімуму, повна фінансова самостійність... Розмовляв з українцями, які там живуть. Не можуть нахвалитися тамтешніми порядками, бо все спрощено далі нікуди. Людина там почувається справді вільною, а не під опікою чиновників...»
У той же час, зізнається І. Лідовий, у Сергіївській ОТГ, яку він очолює, в штаті апарату 28 посадовців. Чи не забагато з огляду на фінський досвід, який так сподобався голові ОТГ?
«Можливо, й забагато, — погоджується голова об’єднання. — Але ж зважте на те, що одночасно з повноваженнями на ОТГ «скинули» і опіку над практично всією соціальною сферою, яка до об’єднання в територіальні громади перебувала на балансі райради.
А це — дитячі садки, школи, лікарні, Будинок культури тощо. Отже, доводиться щодня готувати силусиленну всіляких довідок, звітів, вказівок, планів тощо. Ця робота потребує додаткових посад...»
Так, у фінів усього цього практично немає, погоджується І. Лідовий. Але там «сільради» справді самостійні і непідзвітні ані іншим органам влади, ані їхнім чиновникам. І в їхню роботу ніхто не втручається...
Як би там не було, але на Полтавщині створення ОТГ триває. Утім, уже не з таким ентузіазмом, як ще рік тому. Населення сільрад, яким ще потрібно буде об’єднатися, вже вивчили досвід сусідів, які увійшли до ОТГ, і замислюються над тим, чи матимуть зиск від об’єднання.
У Полтавській ОДА тим часом нагадують, що в 2019 році об’єднання відбуватиметься в добровільному порядку, а вже наступного року ОТГ створюватимуть зверху. Як відбувалося в процесі тотального перейменування міст і сіл тощо.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».