Риби досхочу їдять лише браконьєри...
Ці дані не тільки засмучують, бо йдеться про здоров’я нації, але й тривожать. Адже свідчать про низьку купівельну спроможність наших збіднілих співвітчизників, для яких риба та морепродукти через їхню дорожнечу стають дедалі недоступнішими.
Для порівняння: в Японії споживання морепродуктів доходить до 70 кг на душу населення. Жителі Норвегії, Швеції та Фінляндії споживають близько 50 кг на рік, в Німеччині та Франції — 25–40 кг...
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, в європейських країнах споживання рибної продукції на душу населення становить 20–30 кг. Але Україна в цьому списку не піднялася вище показника в 11 кг риби на людину (2017 рік).
Жителі Полтавщини риби їдять ще менше — близько дев’яти кілограмів на рік. І це при тому, що в регіоні сьогодні виблискують дзеркальною гладдю води 2722 водойми, придатні до рибальства. З них 2563 — ставки та озера. Тобто де можна успішно розводити рибу і заповнювати нею прилавки ринків та магазинів. Що недавно підтвердив і директор обласного департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов.
«Полтавська область є одним із найперспективніших рибогосподарських регіонів за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість рибної галузі області обумовлена наявністю великої кількості водних об’єктів і розвиненою системою ставкових господарств, — пояснив він.
За оперативною інформацією, вилов риби на Полтавщині за 2017 рік становив 1435 тонн. Що більше на 60 тонн, ніж у 2016 році...»
Інформація чиновника та дані обласного статуправління щодо того, скільки риби споживають полтавці, про ставки і річки, переповнені рибою, схоже, не на жарт роздратувала голову Полтавської ОДА Валерія Головка, який навіть скликав спеціальну «рибну» нараду для з’ясування причин, через які рибопродукти «пропливають» повз столи полтавців.
«Коли я чую ці цифри, всередині щось починає тремтіти, адже 60 тонн збільшення вилову риби — це ніщо! Що таке 60 тонн для Полтавської області? Нічого! Ми товчемося на одному й тому самому місці! Я вже не перший рік це чую: то 20 тонн, то 30 тонн... У нас під час нересту браконьєри виловлюють по 200–300 тонн риби... Оце бізнес!»
Під час нересту риба сама запливає на... подвір’я браконьєрів
Питання боротьби з браконьєрством на водоймах Полтавщини, найбільшим поміж яких є Кременчуцьке водосховище та річка Дніпро, майже ніколи не сходить зі сторінок місцевих ЗМІ. Особливу увагу браконьєри привертають до себе в період нересту, коли на Полтавщині забороняють узагалі виловлювати рибу.
Заборона є, але є і риба, якою в буквальному сенсі під час нересту завалені місцеві ринки. У тому числі найбільший рибний ринок регіону у селищі Градизьк Глобинського району. І це при тому, що в області ухвалено програму «Нерест2018», якою передбачені протягом нересту у квітнітравні поточного року найсуворіші заходи боротьби з браконьєрством.
Заходи автори цього документа прописали. Але браконьєрство на водоймах під час нересту так і не вдалося перемогти. Поліцейські зведення майже щодня містять повідомлення про «вилов» чергової партії браконьєрів та вилучення у них незаконно впійманої риби.
Певне уявлення про масштаби браконьєрства на Полтавщині під час нересту можна отримати з інформації директора департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Ігоря Піддубного:
«Результати роботи з охорони рибних запасів лише за половину нерестової кампанії 2018 року майже такі, як показники всього двомісячника 2017 року, — констатував посадовець. — Так, станом на 8 травня вилучено 989 знарядь лову, а в 2017 році за весь нерест — 1189. Склали 447 протоколів (2017 рік — 323), вилучили 7658 кг риби (2017 рік — 8607) та затримали 41 плавзасіб (2017 рік — 76)...»
Правда, визнав чиновник, ситуація могла б бути значно кращою, якщо б, приміром, Державна екологічна інспекція в Полтавській області активніше долучалася до протидії браконьєрам. На думку І. Піддубного, рибінспектори екологічної інспекції на диво працюють мляво. І, схоже, аж ніяк не зацікавлені в протидії тим, хто під час нересту закидає сітки у водойми.
Приміром, чотири держінспектори екологічної інспекції за час «Нересту2018» вилучили у браконьєрів всього чотири кілограми риби та одну сітку. Це при тому, що на Полтавщині лише Полтавським рибоохоронним патрулем вилучено у браконьєрів під час нересту понад 4,5 тонни незаконно виловленої риби та 532 сіток...
Чому держінспектори, кількість яких разом із працівниками поліції, якими їх підсилили, становить 1360 осіб, не можуть покласти край браконьєрству під час нересту риби?
Старший державний інспектор Юрій Антоненко з Оржицького району поділився з кореспондентом «ДУ» своїми враженнями від боротьби з браконьєрами. За словами інспектора, який працює на водоймах області вже 22 роки, ускладнює боротьбу з браконьєрством недосконала законодавча база, яка розв’язує руки браконьєрам і заважає тим, хто з ними бореться.
«Ми затримуємо браконьєрів практично щодня, — розповідає Ю. Антоненко. — Складаємо адмінпротоколи, вилучаємо знаряддя незаконного рибальства тощо. Але пізніше за рішенням судів їм призначають штрафи — 340 грн, а збитки від виловленої браконьєрами риби, які становлять від 70 до 100 тис. грн і навіть більше, вони не відшкодовують. І це плачевно, бо породжує безкарність і не поповнюється державна казна...»
Крім того, констатує держінспектор, боротися з браконьєрами дедалі стає складніше, адже ті добре знають усі прогалини в законодавстві і сповна цим користуються.
«Риба під час нересту припливає у прибережну смугу, браконьєри в цей час ставлять там сітки, а самі роздягаються до плавок. А коли інспектор заскочить їх, викидають сітки в очерет, виходять і заявляють, що вони не рибалили, а... відпочивали на березі річки. Довести факт браконьєрства в такому випадку дуже складно...» — бідкається Ю. Антоненко.
Також, ділиться він далі своїми спостереженнями від операції «Нерест2018», боротьбу з браконьєрством ускладнює й те, що сьогодні практично вся природозахисна зона вздовж берегів річок та водойм на Полтавщині протизаконно зайнята під огороди та дачі.
«Ми обслуговуємо затоку в районі 16 населених пунктів. Ще 2–3 роки тому там була заповідна прибережна смуга шириною в 100 метрів. Але зараз у порушення Водного і Земельного кодексів її вже повністю розорали.
Картоплю, приміром, уже саджають ледь не в очерет, приватизують там дачні ділянки тощо. Тож коли вода піднімається, риба іде нереститися в очерет. Практично вже на подвір’ях приватних господарств. Це теж ускладнює роботу інспекторів по боротьбі з браконьєрами під час нересту...» — констатує Ю. Антоненко.
Як перемогти браконьєрів?
Начальник Управління державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич пояснила кореспонденту «ДУ», що вилов риби під час нересту таки дозволяється. Тому, констатувала вона, кількість риби на ринках області помітно не зменшилася, на що нарікає керівник області В. Головко.
Крім того що рибу дозволено ловити на вудку з одним гачком, дозволено виловлювати рибу без обмежень зі ставків. Їхні орендарі мають на це право навіть під час нересту, адже вони самі зариблюють водойми. Тобто займаються розведенням риби, запускаючи у ставки мальків.
До того ж, інформує О. Кулинич, рибу до Полтавщини під час нересту, як і в інші дні, легально завозять з інших областей. Приміром, із сусідньої Сумської. Інспекція перевіряє всі дозвільні документи і дозволяє її реалізацію. Тож очікувати дефіциту рибних продуктів у регіоні під час нересту не варто...
А от про вдосконалення законодавчої бази та захист від браконьєрів державних рибінспекторів варто подумати, переконані в Управлінні державного агентства рибного господарства у Полтавській області. Там можуть пригадати чимало випадків, коли держінспекторів браконьєри морально «пресують» або навіть можуть побити, коли ті затримують охочих закинути сітки.
Ю. Антоненко днями сам став жертвою розлюченого натовпу односельців браконьєра, якого він затримав при намірі незаконно ловити рибу. Справа дійшла навіть до стрілянини...
Сам очільник Полтавщини В. Головко теж розуміє хиби законодавства, що дозволяють вільно почуватися на водоймах браконьєрам. Він заявляє, що за допомогою народних депутатів від Полтавщини ініціюватиме зміни до законодавства для посилення боротьби з браконьєрством. У тому числі на водних об’єктах.
За даними Держрибагентства України, Полтавщина за кількістю завданих збитків рибному господарству від незаконного вилову риби під час нересту 2018 року — 530,7 тис. грн — лідирує серед інших регіонів України. Попереду лише Азовське басейнове управління, де браконьєри завдали збитків на 1,2 млн грн.
* * *
...Держрибагентство підбило підсумки зафіксованих правопорушень за перший місяць нерестової заборони, яка в більшості областей України розпочалася першого квітня. За даний період по всіх областях України рибоохоронними патрулями та органами рибоохорони було проведено 2529 рейдів.
У результаті цих рибоохоронних заходів було виявлено 4105 порушень правил рибальства. У браконьєрів вилучено 18,1 тис. кг водних біоресурсів та 6343 заборонених знарядь лову. Також затримано 134 транспортних засоби. Отже, боротьба з браконьєрами триває. Хто переможе в цьому двобої, покаже час...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
