Їхня інфраструктура — вулиці, дороги, мости тощо — з часом зруйнувалася під вагою великовантажних автомобілів, котрими щодня возять нафту, газ, промислове обладнання. Родючі землі геть виснажені і занапащені через розливи нафти і газу, а то й масштабні пожежі, що періодично виникають на свердловинах.
У більшості прилеглих до місць видобутку вуглеводнів сільських населених пунктах у колодязях щезла вода. А в тих, де вона ще є, не придатна для вживання, і їхні мешканці вимушені пити привозну воду. Мальовничі краєвиди через розбалансовану екологічну ситуацію поступово перетворюються не безрадісні місцевості...
У регіоні територіальні громади вже багато років поспіль борються за те, щоб нафтові та газові «королі», які ведуть видобуток вуглеводнів на Полтавщині, ділилися своїми надприбутками з бюджетами сільрад та районів, щоб бодай якось відшкодовувати збитки територіальним громадам від часто нецивілізованих методів розробки родовищ.
Борються, але безрезультатно. Час від часу, коли на підприємствах таки зрозуміють, що вже необхідно якось залагодити черговий конфлікт, котрий погрожує нафтовикам або газівникам тим, що жителі прилеглих до свердловин сіл заблокують дороги їхньому транспорту, керівники підприємств погоджуються на підписання так званої соціальної угоди. Угоди, яка в принципі жодних правових наслідків у разі її невиконання для видобувних підприємств не має. Це як у тій приказці: казав пан — кожуха дам, та слово його тепле.
Під тиском територіальних громад керівництво області — ОДА та облради бомбардують центральні органи влади листами з проханням вплинути на тих, хто видобуває нафту й газ на Полтавщині, але податки платять десь далеко за її межами. Навіть пропонують внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб у регіоні залишалося 5–10% від суми рентної плати за видобуток вуглеводнів. Але Київ, де зареєстровані майже всі видобувні компанії, котрі висмоктують надра Полтавщини, мовчить. Або відбувається нічого не значущими відписками...
Утомившись від безплідного листування та акцій протестів, які все частіше прокочуються районами області проти видобутку вуглеводнів, депутати Полтавської обласної ради вирішили діяти радикально і в межах своїх повноважень. Річ у тому, що фактично облрада нині не впливає на процес видобутку нафти й газу в регіоні. І, тим більше, на фінансові потоки, котрі виводять з області у вигляді податків та плати за ренту підприємства, що видобувають вуглеводні.
Не впливають, крім одного випадку: облрада має повноваження погоджувати спеціальні дозволи на вивчення та розробку нових родовищ на території області та видобуток нафти та газу. Це, можливо, єдине, що змушує керівників видобувних підприємств шукати компроміс та не поспішати загострювати відносини з облрадою.
Аби продемонструвати підприємствам, хто в хаті господар, депутати Полтавської облради вирішили вчинити демарш і припинили узгодження тим дозволів. Уперше новообрана облрада практично одностайно офіційно відмовилася надати Державній службі геології та надр погодження на отримання підприємствами спеціальних дозволів на геологічне вивчення та досліднопромислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу в регіоні.
Як виявилося, депутатський бойкот відразу дав результат: попри обурення підприємств, заяви про підрив енергетичної незалежності України, блокування або навіть узагалі вигнання бізнесу з Полтавщини облрада й донині не змінила свого ставлення до проблеми і не погодила жодного дозволу Державній службі геології та надр України. Схоже, в дію вступив принцип: спочатку — відрахування до місцевих бюджетів, а вже потім — дозволи...

Круг­лий стіл із гос­три­ми ку­та­ми
Демарш Полтавської облради не на жарт стурбував як власників компаній, так і керівництво Державної служби геології та надр України, де без погодження з місцевими депутатами не можуть видати спеціальні дозволи на вивчення, розробку та видобуток вуглеводнів на Полтавщині.
Після того як потужна інформаційна кампанія, яка, очевидно, мала за мету присоромити незговірливих депутатів і навіть скомпрометувати облраду в цілому, котра начебто заради містечкових інтересів піддає реальному ризику енергетичну незалежність України, не дала бажаних результатів, тактику змінили.
30 серпня 2016 року у Полтаві провели засідання круглого стола, за яким обговорювали питання нарощення видобутку вуглеводнів, методів інтенсифікації в рамках реалізації урядової політики щодо енергонезалежності України.
Організували захід ПАТ «Укргазвидобування» спільно з Національним секретаріатом ініціативи прозорості у видобувних галузях України за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
За столом, за яким мали порозумітися депутати облради і представники нафтогазовидобувних компаній, зустрілися представники полтавської обласної громади, керівництво Полтавської області, народні депутати, представники Асоціації газовидобувних компаній, Американської торгової палати, незалежні експерти, представники ЗМІ тощо.
Про надії, які організатори засідання покладали на результати дискусії, говорить і той факт, що участь у зібранні взяв і тимчасово виконуючий обов’язки керівника Державної служби геології та надр України Микола Бояркін.
Практично дискусія та обмін думками за круглим столом зводилися до одного: пошуку компромісу. Так, Юрій Нагорняк, заступник виконавчого директора з видобутку ПАТ «Укргазвидобування», зазначив: «Рух повинен бути двостороннім. З одного боку, це збільшення видобутку, з іншого — це енергоефективність та енергозбереження. Якщо ці два напрямки зближуватимуться, то в найближчі 4–5 років буде досягнутий баланс енергонезалежності і ми не будемо купувати енергоносії ні з Росії, ні з Європи...»
Разом із тим, констатують у ПАТ «Укргазвидобування», полтавські депутати поки що не поспішають іти назустріч видобувним компаніям. Неодноразово на сесіях обранці відмовлялися прийняти дозволи щодо геологічних розвідок нових родовищ на території області тощо. Хоча, стверджували нафтовики і газівники, видобуток вуглеводнів для Полтавщини — неоціненне благо. Хоча б тому, що завдяки діяльності видобувних компаній у регіоні роботу та пристойну зарплату мають майже шість тисяч жителів області.
Представник обласної влади, перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький із такими висновками начебто погоджувався, але зауважив: «Стабільна зарплата — це добре, але питання екології значно важливіше. Хочу сказати, що є й інша сторона проблеми — місцеві громади. Ті питання, які виникають у місцевих громадах з водою, дорогами, екологічними проблемами. Ми до цих проблем небайдужі...»
Куликівський сільський голова (Полтавський район) Євген Почечун виявився менш дипломатичним у виборі аргументів, щоб пояснити, чому жителі, зокрема, його сільради виступають узагалі проти «благ» — видобутку на території їхнього району нафти і газу: «Люди не розуміють... Вони хочуть знати, чому вони, маючи під ногами такі багатства, не відрізняються від громад, де немає цих свердловин. Газ горить так само, як і у сусідів, платять такі ж великі гроші за газ тощо. Але додатково мають багнюку на шляхах, проблеми з екологією, геть розбиті дороги тощо. Складно це пояснити людям...»
Коментуючи відносини держави та обласних громад, М. Бояркін зазначив, що раніше обласні ради могли роками ігнорувати запити заявників на видачу дозволів на розробку надр. Тепер, після ухвали відомої постанови Кабміну, ситуація змінилась, адже на законодавчому рівні набрав чинності принцип «мовчазної згоди». Але у Державній службі геології та надр України все одно вважають, що діалог із регіонами повинен тривати.
Приміром, заявив столичний посадовець, після багатомісячної роботи їх почули у Львівській області. І тепер Держгеонадр успішно співпрацює з львівським регіоном. Також дійшли компромісу з Одесою, Тернополем, Києвом. У вересні заплановано підписання з владою цих міст меморандумів про співробітництво. До речі, сказав М. Бояркін, домовленості про меморандум є і з Полтавською областю. Але...
«Сьогоднішня зустріч видобувних компаній та полтавської обласної громади була непростою. Після обговорення дискусійних питань сторони дійшли висновку, що кожен із присутніх підтримує ініціативу щодо збільшення видобутку нафти та газу, бо енергетична незалежність — це важлива артерія українського організму, — резюмував М. Бояркін.— Але відкритим залишилось екологічне питання та погодження заявок від видобувних компаній, зокрема ПАТ «Укргазвидобування». Держгеонадр підтримує вимоги громад щодо дотримання культури надрокористування. Це дійсно проблема.
А ось позиція представників місцевого самоврядування, що жодного погодження не буде від полтавських депутатів, допоки не буде вирішене питання відрахувань 5% ренти до місцевого бюджету, мені не зрозуміла.
Так, регіони мають розвиватися і це їхнє завдання, але мова ультиматуму — це шлях у нікуди. Попри те що градус дискусії був настільки високим, ми плануємо продовжити цей діалог, поки не досягнемо згоди з принципових питань...»

Гід­ро­роз­ри­ви: бу­ти чи не бу­ти?
На зустрічі за круглим столом ініціатори зібрання порушили ще одну складну тему для полтавського регіону — видобуток вуглеводнів методом гідророзривів. Перший пробний камінчик тут було кинуто тими, хто видобуває вуглеводні, ще влітку. Напередодні однієї із сесій Полтавської облради, де мали б надати спецдозволи на розробку родовищ та видобуток нафти й газу, заговорили про те, що в області вуглеводні видобуватимуть методом гідророзривів, який використовувався в Україні з 50х років ХХ сторіччя.
«Традиційний метод видобутку нафти та газу важливий, але занадто дорогий. Вартість буріння тільки одного кілометра досягає 2 млн доларів. У середньому необхідно пробурити 2–3 км. Тому колтюбінгові технології та гідророзрив пласта — це нові технології, які допоможуть заощаджувати мільйони, а значить, вкладати у розвиток державного підприємства.
Витрати з видобутку вуглеводнів у рамках гідророзривів досягають максимум 500 тис. доларів. Економічна складова питання говорить сама за себе. До речі, США зробили сланцеву революцію завдяки цій технології», — переконував учасників засідання М. Бояркін.
Утім, усі ці аргументи на користь гідророзривів не справили враження на представників полтавської громади. Ще за кілька місяців до зустрічі у Полтаві пройшла резонансна акція протесту проти намірів газівників отримати від обласної ради дозволи на видобуток вуглеводнів. У тому числі методом гідророзривів.
* * *
Голова Полтавської облради Олександр Біленький не брав участі у засіданні круглого стола. Через два дні після зібрання в облраді її пресслужба розповсюдила офіційну заяву голови Полтавської облради з приводу підсумків роботи круглого стола з питання розробки надр Полтавщини
«Після перегляду роботи круглого стола громади з керівництвом ПАТ «Укргазвидобування» та ознайомлення з публікаціями у ЗМІ хочеться висловити свою думку. Ми одностайні у рішенні — газ, який видобувається на Полтавщині, повинен іти для потреб України.
Говорять про заявки на розробку 30 ділянок найбагатших родовищ області. Ні я, ні колеги по обласній раді не протидіємо розвитку галузі. Та не потрібно випереджувати подій. Ті умови, за яких деякі підприємства хочуть отримати дозволи.., неприпустимі. Сама технологія гідророзривів для розробки надр — суперечлива, з незрозумілими результатами впливу на довкілля.
Для прихильників це — передова світова практика, та є і чимало противників, які вказують на екологічні загрози при використанні гідророзривів. Мені абсолютно байдуже, за якими «правилами» дозволи на розробку та використання надр Полтавщини отримувались за минулих каденцій обласної ради. Сьогодні тут будуть грати роль три принципи: прозорість, екологічна безпечність і гідне відшкодування для громад» (подано з невеликими скороченнями. — Авт.).
P. S. Ко­ли цей ма­те­рі­ал го­ту­вав­ся до дру­ку, ста­ло ві­до­мо, що 8 ве­рес­ня 2016 ро­ку по­стій­на ко­мі­сія Пол­тав­ської об­лас­ної ра­ди з пи­тань па­лив­но-енер­ге­тич­но­го ком­плек­су та ви­ко­рис­тан­ня надр роз­гля­ну­ла чер­го­ве звер­нен­ня Дер­жав­ної служ­би гео­ло­гії та надр Ук­раї­ни.
Ко­мі­сія ре­ко­мен­ду­ва­ла се­сії об­лас­ної ра­ди від­мо­ви­ти Дер­жав­ній служ­бі гео­ло­гії та надр Ук­раї­ни у по­го­джен­ні на­дан­ня без про­ве­ден­ня аук­ціо­ну то­ва­ри­ству з об­ме­же­ною від­по­ві­даль­ніс­тю «Араб­ський енер­ге­тич­ний аль­янс ЮЕЙ» спе­ці­аль­но­го до­зво­лу на ви­до­бу­ван­ня га­зу при­род­но­го, кон­ден­са­ту, наф­ти, га­зу, роз­чи­не­но­го у наф­ті, су­пут­ніх ком­по­нен­тів Пів­ніч­но-Яб­лу­нів­сько­го ро­до­ви­ща на те­ри­то­рії Лох­виць­ко­го райо­ну Пол­тав­ської об­лас­ті.
«По­зи­ція ко­мі­сії, як і по­зи­ція об­лас­ної ра­ди, за­ли­шає­ть­ся не­змін­ною: до­по­ки Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни не при­йме За­кон Ук­раї­ни «Про вне­сен­ня змін до Бю­джет­но­го ко­дек­су Ук­раї­ни (що­до спра­вед­ли­во­го роз­по­ді­лу рент­ної пла­ти за ко­рис­ту­ван­ня на­дра­ми для ви­до­бу­ван­ня наф­ти, при­род­но­го га­зу та га­зо­во­го кон­ден­са­ту)», який за­без­пе­чить спря­му­ван­ня до міс­це­вих бю­дже­тів 5% рент­ної пла­ти за ко­рис­ту­ван­ня на­дра­ми, по­го­джен­ня на от­ри­ман­ня спе­ці­аль­них до­зво­лів на ви­до­бу­ван­ня вуг­ле­вод­нів на те­ри­то­рії Пол­тав­щи­ни об­лас­на ра­да не на­да­ва­ти­ме», — на­го­ло­сив за­ступ­ник го­ло­ви по­стій­ної ко­мі­сії Олег Ді­ден­ко...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра