Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 05, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Серпень 2016 12:19

Чи виживеш, громадо?

Rate this item
(1 Vote)

Про ши­ро­ко анон­со­ва­ну де­цен­тра­лі­за­цію та пе­ре­ва­ги укруп­нен­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад шля­хом їх­ньо­го об’­єд­нан­ня сьо­го­дні го­во­рять уже не так час­то, як ще рік то­му. Во­но й ро­зу­мі­ло: з пріо­ри­те­та­ми ви­зна­чи­ли­ся, вка­зів­ки на міс­ця спус­ти­ли, про­цес ні­би­то пі­шов. Але як?

За планом децентралізації на Полтавщині мають з’явитися біля шести десятків об’єднаних територіальних громад. Але на цей показник вийти поки не вдалося. Нині лише 15% сільських територій Полтавщини — це об’єднані територіальні громади.
Торік у регіоні створено всього 12 територіальних громад, в які об’єдналися 179 населених пунктів, де проживають понад 90 тисяч полтавців. Іще дві територіальні об’єднані громади з’являться цього року. У Полтавській ОДА кажуть, що до кінця 2016 року планують створити ще дев’ять об’єднаних територіальних громад.

Об’єднання територій триває й по всій країні. Стимулює його, крім вітчизняних структур, і Євросоюз, де підштовхують до децентралізації за допомогою матеріальних стимулів навіть її затятих противників. Зокрема, в Європейській комісії заявили, що так само, як і в Києві, вживають комплекс заходів щодо підтримки реформи децентралізації.
Євросоюз 2015 року виділив на це майже 100 млн євро, з них 90 млн євро надав безпосередньо ЄС, шість мільйонів виділила Німеччина і один мільйон — Польща. Закордонне фінансування націлено на укріплення адміністрацій і забезпечення їхньої підзвітності на місцевому, регіональному і центральному рівнях. Додаткова підтримка в 10 млн євро спрямована на відновлення управлінських структур у східних областях країни, які найбільше постраждали від війни та переміщення населення. Маються на увазі райони Луганської та Донецької областей, які перебувають під контролем київської влади.
Го­ло­ва Ши­шаць­кої об’­єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди (Пол­тав­щи­на) Олек­сандр Тут­каПроцес децентралізації в країні, крім закордонних структур, усіляко заохочують і на регіональному рівні проведенням різнобічних заходів, іноді нестандартних. Приміром, 25 липня 2016 року у Полтавській ОДА відбулася зустрічдискусія на тему: «Децентралізація в дії. Перші результати, можливості, виклики».
У ній брали участь перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький, заступник голови Луганської обласної військовоцивільної адміністрації Роман Косинський, директор Інституту розвитку територій, експерт Швейцарськоукраїнського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Юрій Ганущак, представники районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та об’єднаних територіальних громад Полтавщини та Луганщини.
Зустріч проходила в рамках проекту «Змінимо країну разом! Децентралізація: нові можливості», який ініційовано головою Луганської обласної військовоцивільної адміністрації Юрієм Гарбузом та підтримано Швейцарськоукраїнським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.
Олександра Шереметьєва — голова Омельницької об’єднаної територіальної громади (Кременчуцький район Полтавської області)Приїзд до Полтави поважної делегації з Луганщини у складі понад півсотні гостей не пройшов непоміченим для громадськості обласного центру. І не в останню чергу через події в Луганській області, де попри труднощі таки створюють об’єднані територіальні громади. Послухати гостей знайшлося чимало охочих. У тому числі керівників об’єднаних територіальних громад Полтавщини, які зацікавилися ходом децентралізації в регіоні, де тривають бойові дії та дуже сильні сепаратистські настрої серед населення.
Очолював делегацію луганчан Р. Косинський. У своєму коментарі для «ДУ» він зазначив, що до Полтави їхня делегація прибула в рамках проекту, пов’язаного з обміном досвідом між регіонами щодо децентралізації. Крім Полтави, луганчани відвідають ще кілька українських міст — Вінницю, Тернопіль, Хмельницький, Львів та завершать маршрут у селі Карпати Мукачівського району Закарпатської області.
«Наша мета — подивитися, як просувається процес децентралізації, які є ризики, які є досягнення тощо, адже область у нас з проблемою — особливим станом, — зазначив Р. Косинський. — Але, зважаючи на особливий стан, необхідно процес децентралізації прискорити і в нашій області. Тому ми вирішили зібрати разом представників ВЦА, голів райдержадміністрацій, керівників територіальних громад тощо, аби вони подивилися, як процес децентралізації іде в інших регіонах...»
На думку Р. Косинського, подібні заходи сприятимуть зближенню регіонів, допоможуть знайти спільні точки дотику у питаннях встановлення партнерських відносин, дозволять обмінятися досвідом втілення в практику децентралізації тощо.
У складі делегації луганчан перебували чимало досвідчених керівників органів місцевого самоврядування, які хотіли на власні очі побачити перші плоди укрупнення територій у різних регіонах України та прикинути, наскільки цей досвід доцільно використовувати на своїх територіях. Один із них — Дмитро Шуть, заступник голови Білокуракинської об’єднаної територіальної громади Луганської області.
Кореспонденту «ДУ» він розповів, що до їхньої об’єднаної територіальної громади, яку на Луганщині створили однією з перших, сьогодні входять вісім сільських рад, де проживають майже 11 тисяч осіб. Процес об’єднання територій пройшов добровільно і жителі об’єднаної громади вже відчувають позитивні наслідки свого рішення.
«Уже цього року ми отримали субвенцію від держави у сумі 17 млн грн, що стало суттєвою допомогою держави нашій об’єднаній громаді, — розповів Д. Шуть. — Ми замовили проекти на будівництво водогонів у трьох сільських радах, капітальний ремонт дороги, ремонт пішохідних тротуарів тощо. Люди побачили, що можливості об’єднаних громад набагато більше, ніж у поодиноких, фінансово слабких сільських радах. Перспективи у об’єднаних громад є. Якщо люди побачать, що села справді почали розвиватися, з’являться ще охочі приєднатися до нашої об’єднаної громади.
До речі, районна влада не втручається в наші справи, ми самі намагаємося вирішувати всі питання. Правда, на районний бюджет ми тепер не можемо розраховувати... Навпаки, ми навіть допомагаємо району. Приміром, виділяємо гроші для утримання середньої школи. Дитячі садки передали на утримання районній раді, але в перспективі, коли буде ліквідовано РДА і залишаться самі сільські ради, вони знову, думаю, перейдуть на наше утримання. Переконаний, що майбутнє у об’єднаних громад є і ми своїм прикладом це продемонструємо решті луганчан...»
Під час дискусії з керівництвом Полтавської області та представниками місцевих об’єднаних територіальних громад гості з Луганщини з’ясовували чимало питань, які наразі є спірними при втіленні в життя концепції децентралізації. Скажімо, якою має бути оптимальна чисельність населення територіальних громад, адже прагнення до укрупнення територій має не тільки плюси, але й певні ризики. Зокрема, може зменшитися фінансування всіх соціальних проектів у розрахунку на одного члена громади.
Так само гостей цікавили і питання про те, чи варто приєднувати до об’єднаних територіальних громад села, які перебувають на відстані більше 25 кілометрів від центру. Досвід показує, що на більшу відстань селянам важче й дорожче діставатися головного офісу об’єднаної громади, куди люди зазвичай їдуть за всілякими довідками, дозволами тощо.
Проблематичним для керівництва об’єднаних громад є і створення додаткового робочого місця для державного реєстратора, який відтепер має бути в штатному розпису громади і реєструвати місце проживання селян тощо. Не все зрозуміло і з передачею майна при об’єднанні територій. Виникають і ще чимало принципових питань, які не врегульовані законом, але в житті їх необхідно вирішувати.
Чимало відповідей на свої запитання гості з неспокійної Луганщини отримали від полтавських колег не тільки в ході дискусії, але й під час відвідування однієї з об’єднаних громад Полтавщини. Зокрема, Білоцерківської об’єднаної територіальної громади, що на території Великобагачанського району. До її складу наразі входять 18 сіл району, найвіддаленіше з яких розташоване за 22 км від сільради. На об’єднаній території проживають чотири тисячі осіб.
Як розповів гостям білоцерківський сільський голова Іван Лещенко, громада, яку він очолює, фінансово самодостатня за рахунок наявності тут кількох переробних підприємств, де працевлаштовані понад 700 осіб. У цій громаді діє так звана реверсна дотація, тобто при надходженнях до її бюджету доходу більше запланованого половина цього надлишку йде до державної скарбниці.
Міцна фінансова база дозволяє реалізовувати нагальні соціальні проекти. Так, в одному із сіл уже повністю відновлено вуличне освітлення. Крім того, батьки сплачують лише 10% вартості літнього відпочинку своїх дітлахів, решта вартості путівок відшкодовується за рахунок громади.
Приїзд до Полтави делегації з Луганщини стимулював подальший обмін думками щодо перспектив розвитку об’єднаних територій поміж самих керівників місцевих громад, які не дуже часто зустрічаються разом. Новообрані керівники об’єднаних громад переконані, що за такою формою об’єднання територій в Україні майбутнє. Укрупнення громад дає можливість ефективніше вирішувати низку питань, які раніше були не під силу дрібним сільським радам.
Так, голова Шишацької об’єднаної територіальної громади Олександр Тутка розповів журналістам, що нині їхня громада об’єднує 12 сільських рад. На балансі громади 12 шкіл, 13 дитсадків, 11 будинків культури, 10 фельдшерськоакушерських пунктів. Утримувати всю соціальну сферу стало легше, адже загальний бюджет громади за цей рік збільшився із 70 до 100 млн грн.
«Ключове питання, яке ми не могли вирішити до об’єднання, — забезпечення населення сіл питною водою, — зазначив О. Тутка. — Для нас це найважливіша проблема, тому що сільська рада, будьяка сільська рада, тим більше маленька, не є торговельною організацією і не може надавати послуг з подачі води. До того ж брати кошти, бо не має статусу прибуткової організації. Але після об’єднання ми отримали можливість забезпечити людей питною водою, створивши власне комунальне підприємство...»
Позитивно оцінила укрупнення територій і голова Омельницької об’єднаної територіальної громади (Кременчуцький район) Олександра Шереметьєва. Правда, вона переконана, що ще зарано підбивати бодай якісь підсумки діяльності таких громад, бо не минуло ще й року з дня їхнього створення. А старост сіл узагалі обрали лише нещодавно.
«13 серпня нашій об’єднаній громаді виповниться рік. Кошти, які дає держава, будуть витрачені на розвиток соціальної інфраструктури, — зазначила О. Шереметьєва. — Ми уже підготували 12 проектів, серед яких — реконструкція амбулаторії, ремонт даху в дитсадку, капітальний ремонт іншого дитячого садочка, дороги, ФАПу тощо. Об’єднані громади стали реальним важелем контролю за використанням коштів на освіту, медицину, соціальну сферу.
Ми маємо освоювати кошти, які нам дала держава, бо це сьогодні найважливіший момент у діяльності громади. Оскільки ці кошти дадуть можливість показати людям, що на даний момент це гарантія вирішення їхніх проблем у плані розвитку соціальної інфраструктури села. Для людей це дуже важливо, бо їм там жити, їхнім дітям також...»
Утім, підкреслила О. Шереметьєва, далеко не всі радіють із того, що в районі з’являються об’єднані громади. Першими своє невдоволення продемонстрували медики, котрі волають вийти зпід будьякого контролю над собою. А керівництво громади, зазначила її голова, вимагає від них звіту.
«Контролюємо витрачання коштів, які виділяються на перший та другий рівень надання медичної допомоги. Тут питань дуже багато і сьогодні виникає тертя між медиками і об’єднаною громадою, — відверто зізналася О. Шереметьєва. — Медикам не подобається, що з’явився контролер, який вимагає від них інформацію про те, як витрачаються гроші. А ми вимагаємо все: включно до переліку хворих на цукровий діабет, яким видали необхідні ліки, в якій аптеці їх було куплено, чи проведено щеплення дітей і якою вакциною тощо. Нас цікавить питання харчування породіль, які не можуть годувати немовля. Ми теж вимагаємо в медиків списки тих, кому надавалося таке харчування тощо...»
Зустріч представників укрупнених територій Луганщини і Полтавщини, на їхню обопільну думку, мала добрий результат і дала поштовх для подальшої співпраці громад, які зажили новим життям у складі великих родин, котрі віднедавна називаються об’єднаними територіальними громадами.
Головне, говорили під час дискусії, що об’єднані громади вже спинаються на ноги і демонструють, що можуть не лише існувати самостійно, але й повноцінно функціонувати задля вирішення проблем своїх жителів. У тому числі в фінансовому плані.
Хоча, зазначали учасники дискусії, подальший розвиток об’єднаних громад великою мірою залежатиме від подальшої уваги та підтримки держави. Якщо держава виконуватиме свої обіцянки щодо підтримки укрупнених територій, то громади зміцняться і завоюють прихильність населення. Якщо ж державні структури втратять інтерес до свого дітища, як це в країні буває доволі часто, коли комусь передають додаткові повноваження, то громади залишаться штучними об’єднаннями без перспектив...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».