Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 03 Липень 2015 17:26

Злочин із перспективним майбутнім

Rate this item
(1 Vote)

Зло­чи­ни кро­ку­ють у но­гу із су­час­ни­ми тех­но­ло­гі­ями: во­ни так са­мо стрім­ко роз­ви­ваю­ть­ся, а ме­то­ди їх­ньо­го ско­єн­ня удо­ско­на­люю­ть­ся. Ни­ні на змі­ну тим, хто зба­га­чує­ть­ся пе­ре­ві­ре­ними ча­сом зло­дій­ськими спо­со­бами, при­мі­ром вед­ме­жат­ни­ки — спе­ціа­ліс­ти зі зла­му сей­фів або до­муш­ни­ки — фа­хів­ці з об­кра­дан­ня чу­жих квар­тир, при­хо­дять не менш до­свід­че­ні та доб­ре на­вче­ні майс­три своєї спра­ви. Це — кі­бер­зло­чин­ці.

Во­ни жи­вуть і пра­цю­ють у сво­єму, за­кри­то­му від сто­рон­ніх очей сві­ті. Сві­ті, де па­ну­ють су­час­ні ІТ-тех­но­ло­гії і вже не по­тріб­но ри­зи­ку­ва­ти здо­ров’­ям чи на­віть жит­тям, аби зба­га­ти­ти­ся за ра­ху­нок ін­ших. Про шах­ра­їв у бі­лих ко­мір­цях біль­шість прос­тих укра­їн­ців діз­нає­ть­ся то­ді, ко­ли во­ни са­мі або хтось зі зна­йо­мих по­трап­ля­ють в їх­ні те­не­та. То­ді здає­ть­ся, що убез­пе­чи­ти се­бе від їх­ніх хит­ро­муд­рих шах­рай­ських схем, які ґрун­тую­ть­ся на ви­ко­рис­тан­ні над­су­час­них ком­п’ю­тер­них тех­но­ло­гій, го­ді й го­во­ри­ти...

 

Кі­бер­зло­чин­ці по­лю­ють на до­вір­ли­вих
Ще у травні 2015 року у міліцейських колах Полтавщини, де борються з кіберзлочинністю, згадували цікаву статистику: у тенета інтернет-шахраїв на той час уже потрапили 250 (!) жителів області. Нині їх набагато більше. Ошукані кіберзлочинцями полтавці стають жертвами різних шахрайських схем, які вирізняються складністю. Приміром, лише 11 червня до Кременчуцького міськвідділу міліції звернулися одразу троє жителів цього наддніпрянського міста з повідомленнями, що їх ошукали інтернет-шахраї.
Так, один із потерпілих замовив через інтернет-магазин покупку кондиціонера. Перерахував на вказані реквізити 8130 гривень, але товару не дочекався. 41-річна кременчужанка продавала через Інтернет свій мобільний телефон. Їй зателефонував «покупець», якому вона необачно повідомила дані своєї банківської картки. Через деякий час із неї невідомі зняли 7000 гривень. 23-річний кременчужанин купував взуття в одному з інтернет-магазинів. Він заповнив анкету, в якій зазначив свої особисті дані. І дуже швидко пошкодував про це: з його платіжної картки злочинці одразу ж зняли 17000 гривень!
Усі ці ошукані потрапили на гачок так званих накатаних шахрайських схем в Інтернеті. А от майже сорок жителів області днями стали жертвами нового виду інтернет-шахрайства, яке опанував 30-річний полтавський програміст. Пройдисвіт знайшов прогалини у банківській платіжній системі, підключив до свого мобільного телефону майже півсотні чужих карток клієнтів одного з банків, з яких потім знімав гроші.
Схема оборудки в технічному плані дуже складна і не зовсім зрозуміла простій людині, але ефективна. До міліції вже звернулися шестеро потерпілих, з чиїх карток несанкціоновано зникло 30 тисяч гривень. У міліції припускають, що обманутих програмістом насправді більше, однак не всі вони помітили схуднення своїх електронних гаманців. Наразі «винахідник» перебуває під домашнім арештом, слідство в його справі триває.
Ці приклади — лише поодинокі свідчення того, як стрімко і (як декому здається) безперешкодно кіберзлочинність входить у наше повсякденне життя. Життя, в якому розрахунки за допомогою банківських карток стають дедалі популярнішими. Як і схеми електронних розрахунків, котрі проводять між собою підприємства, комерсанти, установи тощо. І раптом виявляється, що клієнти банків, які використовують ці види розрахунків, не захищені від кіберзлочинців. Невже насправді це так?
З цим не погоджується начальник сектора боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Полтавській області підполковник міліції Олександр Кравченко. Офіцер просить більш виважено ставитися до вищезгаданої статистики, яка лякає динамікою. На переконання правоохоронця, сама по собі статистика не дає повного уявлення про кількість ошуканих кіберзлочинцями полтавців. Як мало про що свідчать і показники розкриття цих злочинів. Зокрема, з 250 зареєстрованих ще в травні 2015 року злочинів його підлеглі розкрили всього 50. Небагато...
«Якщо говорити лише про самі цифри, то тут можна по-різному дивитися на ці процеси. Справді, загальна тенденція, як у всьому світі, так і в Україні зокрема, свідчить про зростання технологічної злочинності, пов’язаної з використанням комп’ютерів, Інтернету тощо. Абсолютна цифра таких злочинів дійсно зростає, — визнає начальник сектора боротьби з кіберзлочинністю. — Але так само збільшується і процент розкриття цих злочинів та притягнення до судової відповідальності інтернет-шахраїв.
У нас напрацьовується практика протидії кіберзлочинцям, практика взаємодії з іншими підрозділами карного розшуку, з якими ми спільно розслідуємо ці справи. Адже кіберзлочини входять до переліку загальних злочинів. При цьому важливо зрозуміти, що кіберзлочинність позбавлена кордонів. Тому розкриття таких злочинів має свою специфіку...»
За словами О. Кравченка, більшість матеріалів кримінальних справ вони пересилають колегам в інших областях України за місцем скоєння злочину. Приміром, при покупці товару через Інтернет обдурили жителя Полтави. Оголошення про продаж було розміщено в Дніпропетровську, людина, яка подавала цю об’яву, теж із цього міста. Гроші за товар перерахували на картку громадянина, яка видана банком у Кривому Розі, готівку з неї знімали в Дніпродзержинську, а потерпілий, як відомо, проживає в Полтавській області... Тож, зібравши всі докази, полтавські міліціонери відправляють матеріали справи туди, де безпосередньо заволоділи грошовими коштами. Тому статистика весь час плаває...
О. Кравченко пропонує абстрагуватися від голих цифр, які дають хибне уявлення про тенденцію розвитку кіберзлочинності, а виважено підійти до неї як до явища. Кіберзлочинців слід розглядати не як звичайних злочинців, а як специфічних махінаторів, котрі постійно удосконалюють свої навички і вже поділяються за спеціалізацією. Найбільше з них працюють в Інтернеті, примітивно видурюючи гроші в занадто довірливих громадян.
Схеми шахрайства при цьому не надто складні, але дієві. Найчастіше в Інтернеті розміщують оголошення про продаж або купівлю якихось речей зі значною знижкою. В охочих скористатися пропозицією дізнаються реквізити банківської картки і після певних маніпуляцій знімають гроші без відома її власника. Часто інтернет-шахраї брутально кидають покупців: гроші за товар отримують, а обіцяну річ не пересилають.
Більш інтелектуальні пройдисвіти спеціалізуються в іншій сфері — шахрайство з електронними платіжними системами. Зараз існує кілька видів шахрайства, пов’язаних із банківськими операціями. Один з основних — встановлення скіммінгових пристроїв на банкомати. Вони допомагають зчитувати інформацію з платіжної карти.
Це може бути відеокамера або підкладка під клавіатуру (вони вміють розпізнавати пін-код), пластикова накладка до кардрідера (який зчитує магнітну стрічку) тощо. Після виготовляють дублікат банківської картки і знімають із неї гроші. Причому можуть це робити у будь-якому місті України і навіть за кордоном. Отже, способів, завдяки яким комбінатори можуть отримати всю необхідну інформацію, встигли придумати дуже багато.
Інші кіберзлочинці, котрі вже набули певного досвіду та мають необхідні знання, а часто і знайомих у банках, наважуються на більш складні операції — зняття грошей із рахунків цілих підприємств. Верхівкою злодійського промислу кіберзлочинців вважають уміння втручатися в роботу комп’ютерів та адміністративних мереж. Це під силу справді майстрам своєї справи, бо в цьому випадку кіберзлочинці розробляють спеціальні програми-шпигуни, запускають у мережу віруси, проводять DОS-атаки тощо. Звісно, вся ця інтелектуальна діяльність має на меті банальну крадіжку грошей із чужих рахунків.
У секторі боротьби з кіберзлочинністю склали узагальнений портрет сучасного кіберзлочинця. Так от, якщо говорити про нескладні шахрайські схеми в Інтернеті, то цим займаються переважно учні шкіл або студенти, котрих влаштовує епізодичний прибуток.
Скажімо, в райцентрі Котельва, що на Полтавщині, школяр «взув» десятки охочих купити задешево непогані китайські кросівки. Учень, не виходячи з дому, розміщував оголошення на різних сайтах про продаж взуття за невелику суму. Гроші, які переказували покупці, привласнював, а кросівки, яких у нього не було, і не думав пересилати. Більш серйозні кіберзлочинці теж молодого віку, освічені, мають навички володіння комп’ютером. Часто таких називають хакерами.
Серед постраждалих від кіберзлочинців, зазначають у секторі, різні люди. На гачок пройдисвітів потрапляють не тільки люди похилого віку, як прийнято вважати. Усе через те, що пенсіонери не товаришують із комп’ютером, погано розбираються в механізмах електронних розрахунків тощо.
Кіберзлочинці відловлюють і молодих людей, котрі вважають, що непогано знаються на комп’ютерах і їх важко ошукати. Так, на Полтавщині зафіксовано кілька випадків, коли з грішми не зі своєї волі розставалися молоді матері, котрі через Інтернет продавали або покупали дитячі візки, або наречені, що шукали або, навпаки, продавали весільні сукні тощо.


Чи є при­йом про­ти ло­му?
У розмові з кореспондентом «ДУ» спеціалісти сектора боротьби з кіберзлочинністю не обійшли стороною і питання адекватного реагування правоохоронців на зростання кіберзлочинності. В обласному управлінні МВС таких спеціалістів у секторі всього п’ятеро, що, вочевидь, недостатньо з огляду на стрімкий спалах кіберзлочинності. Офіцери сектора, до речі, крім шахрайства в Інтернеті, займаються ще й боротьбою з порнографією, яку посилено розповсюджують у Всесвітній мережі, у тому числі полтавці. Тож роботи міліціонерам вистачає.
«Чому зростає кіберзлочинність? — риторично запитує О. Кравченко. — Бо кіберзлочинцям дуже легко почати свою справу: Інтернет дає високий рівень анонімності, широку аудиторію і можливість дистанційного здійснення шахрайства. А молоді люди добре знаються на комп’ютерній техніці, тому проблем не виникає: зареєструватися в соціальній мережі, створити ліву інтернет-адресу, вказати хибний номер телефону і можна починати махінації...»
Як уберегтися від кіберзлочинців і чи взагалі можливе сьогодні таке?
«Якоїсь універсальної поради немає, — вважає підполковник О. Кравченко. — Можу лише порадити всім уважно читати інструкцію банку до будь-якого платіжного документа. Приміром, видали вам банківську картку, уважно прочитайте правила користування нею. Міжнародні платіжні системи Vіsа і MasterCard існують уже понад півстоліття. І напрацьовані при їхньому використанні правила безпеки дають свій результат.
Банки теж розслідують факти несанкціонованого зняття грошей із рахунків своїх клієнтів. І якщо клієнту вдасться довести, що він нікому не повідомляв свого PIN-коду, не передавав картки в чужі руки, виконував усі положення угоди та інструкцій з безпеки, вкрадені гроші йому повернуть. А якщо ви легковажно поставилися до операцій з електронними платіжними системами, то картайте самі себе...»
Уникнути обману та вберегти свої гроші від кіберзлочинців таки можна, стверджують у секторі боротьбі з кіберзлочинністю. Для цього потрібні уважність, дотримання інструкцій банкірів та елементарна обережність. Скажімо, купуючи товари в інтернет-магазинах, дізнайтеся всі відомості про продавця й остерігайтеся підозріло низьких цін, як ви це робите під час покупок у місцевому магазині. Ретельно вивчайте пропозиції в Інтернеті. Занадто привабливі мають викликати підозру.
Якщо вам обіцяють зазвичай дорогі товари чи послуги безкоштовно або з великою знижкою, їхні продавці, ймовірно, мають злочинні наміри. Також уважно придивляйтеся до електронних адрес магазинів. В Мережі часто зустрічаються електронні копії відомих інтернет-магазинів і банків, які мають схожі реквізити — адреси. Наприклад, amason.com замість amazon.com. Начебто дрібниця, але вона свідчить, що вас намагаються перенацілити на шахрайський інтернет-ресурс. Звертайте увагу і на правильність уведення адреси в адресному рядку браузера.
А ще краще, радить підполковник міліції, всі покупки через Інтернет проводити завжди з післяплатою. Тобто коли вам доставлять посилку із замовленим товаром, тоді і віддавайте гроші.
«Це — найбезпечніший спосіб уникнути обману під час покупок в інтернет-магазинах, — вважає О. Кравченко. — За післяплату ви віддасте якийсь відсоток, але будете впевнені, що отримаєте товар. До того ж шахраї ніколи не будуть морочитися з пересилкою підробленого товару поштою, якщо за нього сплатять після того, як отримують посилку...»
Аби не стати жертвою шахраїв, котрі спеціалізуються на махінаціях із банківськими картками, теж необхідно дотримуватися певних правил їхнього використання. Насамперед картку завжди слід зберігати при собі і нікому не повідомляти PIN-коду. Ні в якому разі не зберігайте записаний на папірець PIN-код разом із карткою! І взагалі не довіряйте нікому — навіть близьким друзям, коли проводите операції з карткою. Тим більше, не просіть зняти за вас гроші.
Міліціонери радять також мати дві картки — для звичайних платежів та для розрахунків через Інтернет. Не тримайте на картках грошей більше, ніж потрібно. Замовляйте чіповані картки — вони надійніші. У своєму банку поцікавтеся рекомендаціями щодо захисту картки, а також уточніть номер телефону, за яким потрібно повідомити, щоб заблокували вашу картку, якщо її вкрадуть або ви її загубите. Остерігайтеся заходити в інтернет-банк із чужого комп’ютера тощо.
Пам’ятайте й те, що ніколи не варто повідомляти чужим людям реквізити своєї картки. Останнім часом почастішали випадки, коли власникам карток телефонують нібито з банку і просять «уточнити» деякі дані — номер картки, код, дату випуску, до якого телефонного номера вона прив’язана тощо. Працівники банків ніколи таку інформацію не збирають по телефону!
«У будь-якому випадку зберігайте розсудливість, легкий ступінь недовіри до будь-яких пропозицій, не поспішайте приймати рішення, поки не з’ясуєте всіх обставин та не переконаєтеся у легальності інтернет-пропозицій, — підсумовує підполковник О. Кравченко. — У випадку з кіберзлочинністю безпека майже завжди у ваших руках. Тож дійте виважено з будь-якими пропозиціями. А якщо обману все ж уникнути не вдалося, негайно звертайтеся до міліції та служби безпеки банку...»
P.S. Ми­ну­лих ви­хід­них — 27–29 черв­ня— кре­мен­чу­жа­ни від­да­ли шах­ра­ям по­над 80 ти­сяч гри­вень. Як по­ві­до­ми­ли в прес-служ­бі місь­ко­го від­ді­лен­ня мі­лі­ції, по­при по­стій­ні пуб­лі­ка­ції в пре­сі та сю­же­ти по те­ле­ба­чен­ню лю­ди впер­то від­да­ють влас­ні гро­ші про­йди­сві­там. Зок­ре­ма, тим, хто від­ре­ко­мен­до­вує­ть­ся пра­ців­ни­ка­ми бан­ків та «до­по­ма­гає ви­рі­ши­ти проб­ле­ми з бан­ків­ською карт­кою» або «пе­ре­ра­ху­ва­ти гро­ші на ра­ху­нок».
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,

м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».