Не витримавши знущань і не маючи підтримки та захисту від дирекції, із школи вже звільнилися троє вчителів. Причому, двоє з них — через стрес, набутий у школі, навідріз відмовилися надалі працювати на педагогічній ниві. Чотирьох однокласниць невгамовних бешкетників батьки вже перевели до інших шкіл.
Оксана Гордієнко, мати одного з учнів третього класу, розповіла журналістам, що вимушена звернутися до ЗМІ, бо ситуацію ніхто не поспішає виправляти. Моральна атмосфера там дуже напружена, діти і педагоги щодня переживають стрес через хуліганські вибрики шибайголів.
«У нас дуже великі проблеми в класі. Двоє дітей поводяться неадекватно. Наші численні звернення до їхніх батьків, адміністрації школи, проведення зборів із цього питання жодних результатів не дали. Ми зверталися також і до міського управління освіти, і до обласної ради тощо. Діти поводяться дуже неадекватно щодо вчителя: збиткуються над ним, матюкають, б’ють руками, ногами тощо. Один із них демонструє... статеві органи. Ситуація критична».
Схоже, жінка не перебільшує, адже й решті батьків вже не сила терпіти неподобства в класі, з якими щодня стикаються їхні діти. Наприкінці жовтня 19 батьків підписали і подали колективне звернення до міського управління освіти з вимогою нарешті вплинути на ситуацію і захистити як учителів, так і своїх дітей від свавілля двох малолітніх хуліганів.
Після розголосу конфлікту у третьому класі «шевченківської» школи стало відомо й те, що ця нестерпна обстановка триває вже понад рік. І весь цей час малолітні шалапути безкарно зривають уроки, тримають у напруженні класного керівника та однокласників своєю непередбачуваною поведінкою. Утім, кажуть батьки інших учнів, поведінка цих шибеників цілком передбачувана, оскільки різноманітністю своїх «розваг» вони особливо не відзначалися. Питання лише в тому, коли — на початку чи всередині уроку — забіяки почнуть бешкетувати.
Ситуація, що склалася в школі, де не можуть впоратися з двома розбещеними третьокласниками і покарати їх, висвітлила й інші дуже важливі питання. Приміром, наскільки в наших школах, де дедалі, особливо в старших класах, усе важче проводити заняття через погіршення дисципліни, захищені вчителі від витівок з боку своїх учнів. Особливо потерпають молоді педагоги — вчорашні випускники педуніверситетів, котрі ще не «загартовані» шкільними порядками.
Виявляється, розперезалися школярики ще коли навчалися у другому класі. Керівником школи тоді був нинішній директор департаменту освіти Полтавської облдержадміністрації Євгеній Ленський. Нині йому закидають небажання або нездатність вчасно вжити суворих заходів до бешкетників, про витівки яких на уроках його регулярно інформували вчителі та батьки інших учнів. Мовляв, директор школи не хотів псувати стосунки з впливовим татом-бізнесменом одного з хуліганів і депутатом облради.
Натомість колишній директор заперечує звинувачення на свою адресу, адже вважає, що ситуацію тримав під контролем. Зокрема, кореспонденту «ДУ» Є. Ленський розповів про те, що завжди принципово реагував на кожен сигнал щодо жахливої поведінки цих учнів.
«Коли я був директором школи, ми збирали повністю всі матеріали. Я пішов із школи на посаду директора департаменту в грудні 2014 року, а перед тим справу було доведено до міліції. І навіть до суду, — уточнив чиновник. — Тоді батьків навіть оштрафували. І ті, хто зараз каже, що ми приховували ситуацію від міліції, помиляються. Школа не може оштрафувати батьків. Усе це відбувалося виключно через кримінальну міліцію в справах дітей. Я особисто контролював ситуацію. Були зібрані всі документи, включно про позбавлення батьків батьківських прав».
Правда, тоді оштрафувати батьків малолітніх хуліганів так і не вдалося. Вони звернулися до суду і переконали суддю, що належним чином виховують своїх чад. Постанову про накладення штрафу було скасовано...
Школу віддали на поталу бешкетникам
У чому корені проблеми в «шевченківській» школі? На думку Є. Ленського, в тому, що школа, вчитель, інші учасники навчально-виховного процесу не захищені від впливу з боку батьків учнів, котрі часто виявляють неповагу до педагогів, хизуються своїми зв’язками у владі та навіть статками родини. Діти в таких ситуаціях не винні, переконаний колишній директор школи. Коли їхнім вихованням у родинах не займаються, не засуджують їхні витівки та негідні вчинки, вони стають такими конфліктними, в тому числі змінюється їхня поведінка в школі. Часто — не в кращий бік.
За словами директора обласного департаменту освіти, школа намагалася вплинути на батьків задирак. Зокрема, на батька-депутата. Йому писали офіційні листи, зібрані документи щодо протиправної поведінки сина передали до кримінальної міліції, за заявою дирекції школи це питання розглядали навіть на засіданні райвиконкому тощо.
До речі, щодо батьків шибайголів. Як розповіла О. Гордієнко журналістам, батьки третьокласників, які страждають від витівок задирак, зверталися по допомогу навіть до голови Полтавської облради Петра Ворони, бо вважали, що він може якимось чином вплинути на батька — депутата облради. Проте, констатувала жінка, підтримки з його боку не знайшли. П. Ворона, сам у минулому вчитель, має власне бачення ситуації в школі.
Днями, у телеефірі ОДТРК «Лтава» він, коментуючи ситуацію в «шевченківській» школі, заявив, що: «Обласна рада не є райкомом або обкомом партії. Я думаю, що це особиста справа депутата. За свою поведінку і поведінку його дітей він сам відповідає. Хай школа не усувається від цих процесів. Є педагогічна рада, психолого-педагогічна комісія, яка може ухвалити рішення щодо адекватності цих дітей та їх перебування в класі».
Схоже, і в міліції допуття не знають, як правильно вчинити в цій ситуації. До сектора кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Полтавській області чиновники міського управління освіти передали листа-заяву, який підписали майже два десятки батьків учнів скандального третього класу. Вони вимагають, нарешті, покласти край негідній поведінці двох учнів, вплинути на їхніх батьків та оздоровити обстановку в класі.
Підполковник міліції Жанна Ахіджанян, начальник сектора кримінальної міліції в справах дітей, у коментарі «ДУ» зазначила, що справу ще вивчають. Але, не приховувала керівник «дитячої» міліції, важелів впливу на малолітніх бешкетників у правоохоронців обмаль. Як і на їхніх батьків. Приміром, без погодження з ними не можна провести психологічне обстеження класних задирак, а без висновку психологів міліціонери не можуть вживати дієвих заходів впливу тощо. Як не можна без згоди батьків перевести дітей до іншої школи, що могло б оздоровити обстановку в класі.
До речі, про роль батьківських зборів. Батьки, які звернулися по допомогу до ЗМІ, повідомили, що збори в класі таки призначили. І запросили журналістів. Але коли представники кількох ЗМІ Полтавщини, в тому числі і ОДТРК «Лтава» прийшли до школи, їх звідти просто виставили. Директорка школи, яка ще недавно сама в інтерв’ю телевізійникам розповідала про неподобства в 3-му класі свого навчального закладу і про вчителів та учнів, які потерпають від витівок бешкетників, тепер різко змінила ставлення до ситуації і заборонила журналістам бути присутніми на батьківських зборах у третьому класі.
Мотивувала своє рішення тим, що хоче поспілкуватися з батьками в «довірливій» обстановці. Більш того, заявила, що самі батьки нібито проти того, щоб журналісти були присутніми на зборах. До речі, ніхто з батьків, які самі зверталися по допомогу до журналістів, не став на захист представників ЗМІ, хоча були свідками їхньої перепалки з директрисою. Розцінивши дії директорки як перешкоджання журналістській діяльності, телевізійники викликали до школи наряд міліції. Але й це не допомогло: на зібрання до комунального закладу журналістів навіть у присутності міліціонерів не пустили.
Начальник управління освіти виконкому Полтавської міськради Наталія Дорохова, яка сама брала участь у зборах, заявила, що журналісти мали попередньо отримати... спеціальний дозвіл на право бути присутніми на батьківських зборах. А взагалі запропонувала представникам ЗМІ чекати за порогом школи закінчення зборів. Мовляв, на вулиці хай і спілкуються з батьками. Однак лише двоє матерів третьокласників погодилися поговорити з журналістами по закінченні зборів. Решта, ніяковіючи, мовчки пройшли, відвертаючись від відеокамер і мікрофонів. Суть «довірливої» бесіди освітянського керівництва з батьками коротко переповіла одна з жінок, яка була на зборах.
«Якщо вам щось не подобається у класі, будь ласка, забирайте документи і влаштовуйте дитину до іншої школи!», — так заявили на зборах, за словами жінки, батькам, які закликали педагогів втрутитися в справу і навести лад у класі. — Нам заявили, що ми не маємо права ухвалювати рішення про переведення бешкетників до іншої школи».
До речі, як поінформували ці ж батьки, які погодилися поговорити з журналістами, на зборах були і батьки малолітніх хуліганів. Але їхня поведінка багатьох здивувала, сказала одна з жінок: «Вони начепили на голови корони, і тепер вважають, що їм та їхнім дітям усе в цьому житті можна».
Де не церемоняться зі шкільними задираками
Як бачимо, в Україні ані педагоги, ані учні фактично не захищені від свавілля класних хуліганів, чия поведінка в школі не цікавить впливових батьків. Американський журналіст, знайомий автора цих рядків, дізнавшись про ситуацію в «шевченківській» школі, довго не міг второпати, що ж відбувається в класі. І як таке взагалі можливо! У США, де закони, безумовно, виконуються всіма без винятку, такої ситуації в принципі бути не може, заявив заокеанський журналіст. Ситуація, схожа на ту, яка склалася в Полтаві, звісно, може виникнути і в американській школі, бо в кожному класі можуть знайтися неадекватні діти або просто пустуни-бешкетники. Проте як поводитися в такій ситуації педагогічному колективу та батькам інших учнів, чітко визначає закон.
Так, у кожній американській школі є своя служба безпеки (в університетах — поліція. — Авт.). Причому, представники служби безпеки не лише пильнують за тим, щоб до школи не пройшли сторонні або ті з батьків, яким дирекція не дозволяє заходити до школи, як часто трапляється в нас. У американських школах security підтримують дисципліну серед учнів, наглядають за їхньою поведінкою та виконанням cтатуту навчального закладу. Якщо учень отримує від них два зауваження, це вважається систематичним порушенням дисципліни. Учня без зайвих бюрократичних перешкод можуть відрахувати зі школи.
Для з’ясування причин його поведінки створять спеціальну комісію. З бешкетником обов’язково поспілкується психолог. Причому, згоди батьків для цього не потрібно. Якщо він виявить якісь неприродні відхилення у поведінці, задираку відведуть до психіатра. Тим часом до батьків обов’язково навідується соціальний працівник міністерства освіти. Такі працівники є в кожному міністерстві. Вони — державні службовці, які дуже цінують свою посаду через суттєві пільги від держави.
Соціальний працівник досконало вивчить обстановку в родині, побесідує з батьками, їхніми сусідами, ознайомиться з житловими умовами, з’ясує коло знайомих школяра тощо. Результатом візиту буде складений соціальним працівником акт. За його висновками, якщо вони негативні, одразу буде порушено питання про позбавлення батьків батьківських прав та притягнення їх до відповідальності. Причому, все це процедурно робиться дуже швидко.
Тобто, наголосив американський журналіст, ситуації в класі ніхто не дасть розтягнутися в часі, і вже за перших ознак конфлікту будуть вжиті дієві заходи. Причому, за океаном не зважають на соціальний статус батьків школярів, бо там усі рівні перед законом. Учителі мають лише «просигналити» про відхилення в поведінці учнів, а далі запрацює добре налагоджений механізм захисту від бешкетників педагогів та всіх учнів класу.
Після широкого розголосу подій у «шевченківській» школі, чиновники від освіти та «дитячі» міліціонери прожогом кинулися виправляти ситуацію. На жаль, запізно, бо наслідком неквапливості та небажання виносити сміття з хати стали поламані долі кількох педагогів, психічні травми, які отримали однокласники малолітніх бешкетників та усвідомлення власної безпорадності батьків «простих» учнів. Конфлікт оголив дуже багато питань, на які й досі немає відповіді, та продемонстрував, наскільки закритою в нас стала система освіти і які цінності там нині панують.
З’ясувалося й те, що заявлена освітянами широка роль громадськості у навчально-педагогічному процесі фактично зведена нанівець. Батьків використовують лише для збору грошей на потреби класу та школи. А в разі, коли тата та мами ще не втратили почуття гідності й не загрузли в запопадливості перед педагогами, котрі за будь-яку ціну прагнуть зберегти незабрудненим реноме школи, їм одразу вказують на їхнє місце.
Правда, дечого в Полтаві батькам вдалося таки домогтися. Як розповіли журналістам учасники батьківських збрів, батьки одного з шибайголів таки забрали документи і переводять своє чадо до іншої школи. Другий бешкетник, син депутата облради, залишається в класі. Чи зміниться його поведінка та ставлення його батьків до інтересів усього класу, покаже час...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора