Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Лютий 2019 00:10

Містечкові преференції в аптечному бізнесі

Rate this item
(0 votes)

В Ук­раї­ні важ­ко знай­ти хво­ро­го, який би не скар­жив­ся на до­рож­не­чу лі­ків. І хо­ча ап­тек у нас біль­ше ніж до­сить, та й ви­роб­ни­ків на рин­ку мед­пре­па­ра­тів як віт­чиз­ня­них, так і за­ру­біж­них, не бра­кує, ці­ни «ку­саю­ть­ся».

Вартість товару в комунальних та приватних аптеках майже однакова, а якщо й різниться, то не завжди дешевше виходить у комунальних закладах. Хоча саме вони мають преференції від місцевої влади.

Антимонопольний комітет провів дослідження впливу органів місцевого самоврядування щодо оренди майна комунальної власності на конкуренцію на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Зробили це з метою розвитку дієвої конкуренції на цих ринках та мінімізації ризиків адміністративного впливу на товарні ринки з боку органів місцевого самоврядування та створення рівних умов для роздрібної торгівлі ліками в регіонах України.
Окрім здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, була ще одна причина зосередити увагу саме на цьому секторі господарської діяльності.
Це — реалізація на місцях соціальних програм уряду щодо забезпечення населення найнеобхіднішими лікарськими засобами на пільгових умовах або безплатно та допуску до цих програм аптечних закладів.
Якщо конкретно, то йдеться про надання в оренду майна комунальної власності аптечним закладам по всій території України. Оскільки з точки зору конкурентного законодавства всі суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, є учасниками цього регіонального ринку, то підходи органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади мають бути однаковими до всіх учасників незалежно від їх форми власності.
Згідно з Конституцією (ст. 143) територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. У Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» є перелік питань, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їхніх пленарних засіданнях.
Сюди входять і питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об’єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад. Саме вони можуть здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.
Деталізує ці правовідносини Закон «Про оренду державного та комунального майна». Хто, у кого, на яких умовах, за яким договором орендує майно, все це чітко прописано. Розроблено й Методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем.
Зокрема, в додатку до Методики передбачено, що залежно від видів господарської діяльності встановлюється розмір орендних ставок за використання нерухомого державного майна.
Приміром, для суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, такі розрахунки: розміщення аптек, що реалізують готові ліки, — 8%; розміщення аптек на площі, що використовується для виготовлення ліків за рецептами, — 3%; розміщення аптек, які обслуговують пільгові категорії населення, — 2%.
Скажімо, якщо будь-хто з учасників урядової програми «Доступні ліки» буде орендувати нерухоме майно для розміщення своїх аптечних закладів у приміщеннях комунальної форми власності, зокрема в закладах охорони здоров’я, то для них як таких, що обслуговують пільгові категорії населення, має бути встановлена орендна ставка на рівні 2%.
Отже, норми чинного законодавства щодо провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами поширюються на всіх без винятку ліцензіатів та не надають преференцій комунальним аптекам, що створені органами місцевого самоврядування.
Тобто від рішень органів місцевого самоврядування залежать процеси, пов’язані зі створенням умов для дієвої та реальної конкуренції, в тому числі цінової, на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Однак інформація, якою володіє Антимонопольний комітет, свідчить, що в країні склалася ситуація, за якої місцева влада, використовуючи адміністративні важелі, намагається допускати до участі в запроваджених урядом соціальних заходах щодо обслуговування пільгових категорій населення переважно комунальні аптеки, власниками та засновниками яких є обласні/районні/міські ради.
Використовуючи встановлений Методикою диференційований підхід щодо розмірів орендних ставок до аптечних закладів (розміщення аптек, що реалізують готові ліки, — 8%; а розміщення аптек, які обслуговують пільгові категорії населення, — 2%), переважно саме для комунальних аптек встановлюється орендна ставка на рівні 1–2%, а в деяких випадках оренда для них узагалі є безкоштовною (одна гривня на рік).
Для аптечних закладів приватної форми власності наявність власних соціальних проектів або участь в урядових програмах не є підставою щодо зменшення органами місцевого самоврядування рівня ставки за оренду майна комунальної власності.
Тож суб’єкти господарювання комунальної форми власності отримують переваги в конкурентній боротьбі не завдяки власним досягненням, а за рахунок зовнішніх чинників, якими є дії органів місцевого самоврядування.
Так, надання одному суб’єкту господарювання нижчої орендної ставки порівняно з іншими учасниками того ж самого ринку фактично призводить до зниження його загальних витрат на утримання власної аптечної мережі, що дає можливість розширити асортимент реалізації товарів, збільшити кількість аптечних закладів у мережі та іншого розвитку підприємства.
Більшість комунальних аптек мають досить розгалужені мережі, що залишились у складі комунальних підприємств як спадщина радянських часів. Вони є потужними гравцями таких ринків і їхнє становище там домінуюче.
Приміром, КП «Фармація» (м. Київ) має більше 100 аптек та аптечних пунктів у столиці; у КП «Фармація» (м. Миколаїв) 112 торгових точок у Миколаївській області; обласне комунальне підприємства «Фармація» (м. Дніпро) має 132 торгові точки в межах Дніпропетровської області; у Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» понад 200 торгових точок по області.
Встановлення таким суб’єктам господарювання нижчої порівняно з конкурентами орендної ставки створює для них більш сприятливі умови для господарської діяльності.
Антимонопольний комітет намагається усунути будь-які перешкоди на шляху розвитку конкуренції на ринках лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі ними, протистояти монополізації та мінімізувати адміністративні бар’єри вступу на ці ринки.
Комітет має повноваження надавати обов’язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб’єктів господарювання пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Він може також вносити пропозиції Президенту, Кабміну, НБУ, приписи органам влади, органам місцевого самоврядування щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренції.
Зокрема, АМКУ за результатами проведеного дослідження надіслав Полтавській обласній раді обов’язкові для виконання рекомендації про усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють.
Ідеться про надання ПОКП «Полтавафарм» нижчої порівняно з конкурентами орендної ставки, що створило більш сприятливі умови для конкуренції.
Полтавська обласна рада протягом останніх років своїми рішеннями встановлювала суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, різний рівень орендної ставки залежно від їх форми власності.
Так, для Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» встановлено ставку на рівні 1–2%, а для всіх інших аптечних закладів — 6–8%. Тобто віддавала окремим суб’єктам господарювання порівняно з іншими переваги під час здійснення їхньої господарської діяльності.
Як наслідок — монопольне (домінуюче) становище аптечної мережі ПОКП «Полтавафарм» (м. Полтава) у межах 21 району та кількох міст.
За результатами опитування учасників регіонального ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що здійснюють господарську діяльність у межах Полтави та орендують майно, було встановлено, що інші аптечні заклади не були допущені до впровадження в Полтаві урядових програм щодо забезпечення населення доступними лікарськими засобами на пільгових умовах.
Також Полтавська облрада не повідомляла суб’єктів господарювання про встановлення залежності розміру орендної ставки за оренду майна від участі аптечного закладу в соціальних програмах державного та обласного рівня чи будь-яких інших умов для зниження орендної ставки.
Усі опитані аптечні заклади вважали, що встановлення Полтавською облрадою різного рівня ставок за оренду майна спільної власності територіальних громад є підґрунтям для створення окремим суб’єктам господарювання привілейованих умов їхньої діяльності.
І така ситуація не лише в Полтаві. АМКУ надав усім обласним радам та Київській міській раді обов’язкові для розгляду рекомендації ще наприкінці 2017 року про вжиття заходів щодо встановлення рівних умов здійснення господарської діяльності для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності.
Рекомендації стосуються учасників регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами та запровадження прозорого та недискримінаційного підходу до встановлення орендних ставок за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад областей та міста Києва.
На виконання рекомендацій Комітету всі органи місцевого самоврядування повідомили, що рекомендації розглянуті та будуть ураховані в подальшій роботі. Але після отримання відповідей від місцевих рад стосовно результатів розгляду рекомендацій Комітетом установлено, що ситуація в більшості регіонів не змінилася.
Підходи щодо встановлення органами місцевого самоврядування окремим учасникам регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами нижчих порівняно з іншими розмірів орендної ставки на майно комунальної власності залишаються такими ж.
Ось, скажімо, у Дніпропетровській області за результатами аналізу інформації, отриманої від обласної ради, встановлено, що орендні ставки розраховано за місцевою методикою, яка відповідає урядовій.
У Петріківському, П’ятихатському, Солом’янському та Царичанському районах розміри орендних ставок для аптечних закладів відповідно до прийнятих рішень районних та міських рад становили 8% — для аптек, що реалізують готові ліки, 3% — для тих, що виготовляють ліки, та 2% — для аптек, які обслуговують пільгові категорії населення.
Але так не скрізь. Приміром, у місті Кам’янка орендна ставка становить 20% вартості нерухомості, у місті Першотравенськ — 15% для аптек усіх форм власності, що реалізують та виготовляють ліки, у місті Павлоград орендна ставка сягає 60% вартості нерухомого майна.
Щоправда, за результатами рекомендацій, наданих Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Комітету, деякі міські та районні ради прийняли рішення щодо встановлення однакових орендних ставок для аптечних закладів.
У містах Новомосковськ, Тернівка, а також у Дніпровському та Магдалинівському районах орендна ставка становила від 2 до 8%, після виконання рекомендацій вона стала 8% для аптек усіх форм власності.
Львівська облрада затвердила методику розрахунку, згідно з якою для обласних комунальних аптечних підприємств установлено орендну ставку в розмірі 1% вартості нерухомого майна.
Однак територіальне відділення АМКУ наводить інші дані: у місті Трускавець, а також у Сокальському і Пустомитівському районах орендна ставка становить 8% для реалізації готових ліків, 3% — для виготовлення ліків та 2% — для пільгових категорій, у місті Турка та в Сколівському і Бродівському районах — 8%.
Після рекомендацій Комітету деякі міські ради прийняли рішення про зміну орендних ставок для аптечних закладів. Зокрема, у місті Самбір орендна ставка була 12% для аптек, що реалізують готові ліки, та 10% — для аптек, що виготовляють ліки, а стала — 8%, 3% та 2% відповідно.
За результатами проведеного АМКУ дослідження встановлено, шо у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Миколаївській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій та Полтавській областях у рішеннях рад прямо передбачено надання переваг комунальним закладам.
Тобто суб’єкти господарювання, які працюють у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами в адміністративно-територіальних одиницях однієї області, перебувають у нерівних умовах і це може мати негативний вплив на конкуренцію на цих регіональних ринках.
Оскільки вирішення орендних питань належить до повноважень ФДМУ, то Антимонопольний комітет пропонує надати Фонду обов’язкові для розгляду рекомендації: вжити заходів щодо усунення проблемних питань на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які стосуються оренди майна комунальної власності.
Це потрібно для того, аби забезпечити недискримінаційний підхід органів місцевої влади до суб’єктів господарювання, що працюють на цьому ринку.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».