Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 08 Лютий 2018 19:20

Як на полтавщині борються з трудовою міграцією

Rate this item
(1 Vote)

Без­ро­біт­тя й на­да­лі пе­ре­мож­но кро­кує Ук­раї­ною, по­збав­ля­ючи на­ших спів­віт­чиз­ни­ків на­дій на при­стой­не жит­тя, ста­біль­ну зар­пла­ту та пен­сію в ста­рос­ті то­що. І хо­ча у Держ­служ­бі за­йня­то­сті зві­ту­ють про то­ріш­нє змен­шен­ня рів­ня без­ро­біт­тя на 9,5%, кіль­кість без­ро­біт­них укра­їн­ців, ли­ше за офі­цій­ни­ми да­ни­ми на по­ча­ток 2018 ро­ку, до­рів­ню­ва­ла май­же 355 ти­сяч гро­ма­дян.

 

Чо­му мо­ло­ді ідуть з рин­ку пра­ці?
Тривожною залишається ситуація з безробіттям і на Полтавщині, яка увійшла у перелік шістьох областей (Миколаївська, Луганська, Сумська, Кіровоградська, Херсонська, Полтавська. — Авт.), де торік зафіксовано негативну динаміку зростання рівня безробіття.

За офіційними даними 2017 року, в статусі безробітного побували 69 тисяч полтавців. 40% із них — люди з вищою освітою. Попри заспокійливі реляції керівників місцевих центрів зайнятості ситуація на ринку праці дедалі ускладнюється і Полтавщина хронічно посідає останні місця за кількістю безробітних в Україні.
На сьогодні в області офіційно зареєстровано 24 тисячі полтавців, які не мають роботи, а рівень безробіття в регіоні на початок 2018 року сягнув 2,7%. Хоча ще у жовтні 2017 року він не перевищував 2,1%...
Заради справедливості слід сказати, що влада регіону намагається виправити ситуацію і раз у раз повертається до питання подолання безробіття. Але можливостей для маневру у чиновників обмаль, адже перемогти цю недугу можна лише створенням нових робочих місць та активним працевлаштуванням на них полтавців.
Проте на Полтавщині останніми роками комунальних або державних підприємств, які б потребували робочої сили, практично не з’явилось. У пригоді стають приватні підприємці, які розширюють свій бізнес. Але вони якщо і починають якийсь новий проект, то з невеликою кількістю вакансій — не більше двох десятків.
Тож безробіття попри заходи, які демонструє про людське око влада, живе за своїми законами і, схоже, не думає поступатися позиціями. І хоча на Полтавщині щодня є в середньому 2–3 тисячі вакансій, їх замало, щоб задовольнити попит на роботу, адже на одне вільне робоче місце претендують 7–8 безробітних. А в сільській місцевості — до 40...
Чи можна виправити ситуацію з тотальним безробіттям в одній окремо взятій Полтавській області, якщо ця пошесть набуває загрозливих масштабів по всій Україні?
Відповідь на це запитання вкотре спробували відшукати в Полтавській ОДА, де днями слухали звіт директора обласного Центру зайнятості Катерини Клавдієвої. Почуте мимоволі спонукало до думки, що ситуація на ринку праці дедалі може погіршитись. У тому числі через брак кваліфікованих робітників та старіння кадрів.
«Проблемне питання — недостатній обсяг відновлення робітничих кадрів. Якщо у 2010 році в ПТУ області було підготовлено 9 тисяч робітничих кадрів, то у 2017-му — 4,1 тисячі.
Паралельно відбувається старіння ринку праці. Частка молоді у загальній чисельності безробітних зменшилась із 46% у 2010 році до 36% у 2017-му. Питома вага молоді 25–35 років на ринку праці зникла, бо люди виїжджають за кордон...» — зазначила К. Клавдієва про тенденції на ринку праці Полтавщини.
Остання теза щодо виїзду молодих полтавців на заробітки за кордон найбільше стривожила керівників області, адже, хоч як крути-верти, а вочевидь простежується тенденція збільшення міграції молодих полтавців за рубіж у пошуках кращої долі.
Схоже, найближчими роками марно очікувати зворотних процесів — зменшення кількості тих, хто шукає роботу за кордоном або повертається додому, щоб працювати на Батьківщині.
За словами директора обласного Центру зайнятості, першочерговою причиною трудової міграції є низький рівень зарплат в Україні і зокрема на Полтавщині. Так, у 2017 році середня заробітна плата за вакансіями, які пропонували безробітним полтавцям, становила всього 3800 гривень.
Тож можна дуже довго дискутувати, шукаючи корені подальшого зростання безробіття та причини, які спонукають молодь виїжджати за кордон у пошуках роботи, але все менше знаходиться таких, які погоджуються працювати за зарплату, якої не вистачає на життя.
Чи не через це в регіоні протягом минулого року налічувалося загалом 59 тисяч вільних робочих місць, на які роботодавці не могли знайти працівників?

 

Вони нам — роботу і зарплату, ми їм — контрпропаганду...
Почуте з вуст директора обласного Центру зайнятості, схоже, не дуже задовольнило голову Полтавської ОДА Валерія Головка. Очільник регіону вже неодноразово висловлював своє негативне ставлення до державної системи утримання безробітних, вважаючи її хибною і такою, яка не стимулює безробітних на пошук роботи. Тож, вислухавши тезу щодо занадто низької зарплати, яку роботодавці пропонують полтавцям за роботу, він не стримав емоцій:
«Це означає, що немає мотивації працювати! Ми не стимулюємо людину працювати на себе і на державу! Оце, мабуть, і головна причина безробіття. Нам потрібно змінити систему: не утримувати безробітних, а створити мотивацію працювати на суспільство. Людина, яка не працює, отримує таку саму «мінімалку», яка працює, — наголосив В. Головко.
Тож як сьогодні переконати людину, що вона повинна працювати? Якщо система її не стимулює... Ми повинні звертатися до уряду, до наших депутатів Верховної Ради, що нам необхідно змінити акцент з утримання на підтримання.
Якщо ми сьогодні цього не запровадимо, завтра нікому буде працювати на наших підприємствах! А наші підприємства оновлюються, ми шукаємо інвесторів тощо. Тобто є умови для праці. Але 69 тисяч людей (безробітних на Полтавщині протягом 2017 року. — Àâò.) майже паразитують! І ми не можемо змусити їх працювати. Чи є ще така країна у світі, яка має таку систему?..»
Емоційний спіч очільника регіону наче каталізатор втягнув у дискусію щодо причин безробіття й інших керманичів Полтавщини. Так, свою думку щодо шляхів вирішення проблеми безробіття в області висловив і голова Полтавської облради Олександр Біленький.
Його теж зацікавило повідомлення про те, що безробіття «старіє» через те, що молодь дедалі активніше виїжджає на заробітки за кордон. Зокрема, до сусідньої Польщі.
За його словами, він усе частіше зустрічає на дорогах Полтавщини автобуси, які прямують до Польщі із заробітчанами. І це тривожна тенденція, з якою необхідно боротись. У тому числі проведенням інформаційної кампанії щодо хибності такого кроку, на який усе частіше наважується молодь, подаючись у пошуках підробітку світ за очі.
«Ми повинні очолити інформаційну кампанію, переконувати, що Польща — це не панацея. Показувати, що є й інший напрямок, можна і в Україні непогано працевлаштуватися, вірніше, в Полтавській області. Працювати з людьми, які хочуть поїхати до Польщі на заробітки. І центр (обласний Центр зайнятості. — Авт.) цим також має займатися, — переконаний О. Біленький.
Маємо розказати людям, які планують їхати за кордон працювати, про можливі витрати. Адже людина завжди повинна щось витрачати. Туристичні компанії розповідають таким людям зовсім іншу історію, на якій вони заробляють гроші.
Сьогодні ніхто не інформує людей, що є й інший напрямок, що в Полтавській області можна заробити такі ж самі чи навіть більші гроші. Мені здається, коли в нас працюватиме така інформаційна кампанія, то ситуація зміниться на краще...»
Учасники дискусії погодилися з цією тезою і наполягали на тому, що обласний Центр зайнятості спільно із засобами масової інформації почнуть таку інформаційну кампанію. Вже незабаром спеціалісти Центру мають знайти заробітчан, котрі повернулась із-за кордону, де працювали, і попросять їх розповісти про те, в яких важких умовах полтавцям доводилося там заробляти гроші.
«Розлучаються родини, губиться здоров’я тощо. Їдуть на заробітки люди віком до 28 років, а потім повертаються. Знайдемо людей, які там працювали в умовах експлуатації... Є знайома, у якої дочка поїхала до Чехії збирати огірки. 12 годин щодня на крилі трактора лежить і збирає ті огірки... Алергія почалась, але зробити нічого не може: гроші на поїздку і візу витрачено, підписано контракт. А попереду довге лікування, адже алергія лікується роками...»
Чи допоможе кампанія з розгортання потужної контрпропаганди серед полтавських безробітних, які плекають думку про виїзд на заробітки за кордон, покаже час. Але в керівництві щиро сподіваються, що, якщо розплющити заробітчанам очі на те, якою ціною їм доведеться заробляти поза Україною кревні, це сприятиме тому, що все більше молодих полтавців залишатимуться працювати вдома. Хай і за зарплату у 3800 гривень на місяць...
А тим часом у самій Польщі повідомляють про відчутне збільшення трудових резервів, які сусідній країні постачає Україна. Приміром, за даними ЗМІ, лише у першому півріччі 2017 року польські роботодавці оформили 948 тис. заяв про намір працевлаштувати іноземних громадян.
За цей час кількість запитів з України збільшилась удвічі. Усього у 2016 році 1,2 млн українців отримали дозвіл на працю (задоволено 83% запитів проти 60% у 2014 р.). Сьогодні в Польщі на заробітках перебуває близько 1 млн українських трудових мігрантів, включаючи нелегально працюючих.
Переважно це чоловіки (60%), середній вік яких 40–45 років, з них 38% мають вищу освіту. В галузевому розрізі 50% працюючих у Польщі українців зайняті в аграрному секторі (середня заробітна плата — 4052 злотих, або 1126 дол.), 30% — в ремонтно-будівельній сфері (4141 злотих), 20% — у готельному бізнесі та сфері харчування (4082 злотих), решта — у сферах садівництво, транспорт, домашні послуги...

Олесандр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава. 

фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».