Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 10, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Лютий 2016 04:25

Децентралізація в дії: кому вершки, а кому корінці?

Rate this item
(1 Vote)

Опти­міс­тич­ні прог­но­зи що­до оду­жан­ня важ­ко­хво­рої віт­чиз­ня­ної еко­но­мі­ки, кот­рій дер­жав­ні кер­ма­ни­чі про­ро­ку­ють у 2016 ро­ці не ли­ше ста­біль­ність, але й сим­во­ліч­не зрос­тан­ня — в один із де­щи­цею від­со­ток, мо­жуть зруй­ну­ва­ти кіль­ка під­ступ­них чин­ни­ків.
Один із них, як не див­но, — де­цен­тра­лі­за­ція. Ця но­ва­ція мо­же оста­точ­но по­ста­ви­ти на ко­лі­на хит­ку со­ці­аль­ну сфе­ру у від­пу­ще­них уря­дом у віль­не пла­ван­ня ре­гіо­нах, кот­рі вже сьо­го­дні звич­но ши­кую­ть­ся у чер­гу за ба­га­то­міль­йон­ни­ми дер­жав­ни­ми суб­вен­ці­ями. Адже, на­ді­лив­ши «са­мо­стій­ні» об­лас­ті чи­ма­ли­ми пов­но­ва­жен­ня­ми та пе­ре­клав­ши на їх­ні пле­чі фі­нан­су­ван­ня низ­ки дер­жав­них про­грам, зі сто­ли­ці їм за­бу­ли пе­ре­да­ти для цьо­го гро­ші. Тож не ви­клю­че­но, що дер­жа­ві зно­ву до­ве­деть­ся тру­си­ти на­пів­по­рож­нім га­ман­цем, ря­ту­ючи де­цен­тра­лі­зо­ва­ні ре­гіо­ни...

Як розлучитися цивілізовано...
Нині на Полтавщині все частіше схиляються до думки, що під виглядом децентралізації столична влада лишень переклала на плечі регіонів усе, що сама не змогла нести. Зокрема, фінансування державних соціальних програм, які непосильною ношею лежали на плечах центральної влади і дедалі потребували більше грошей із державного бюджету.
Згортати зовсім їх не наважувалися всі уряди через боязнь утратити підтримку населення на перманентних виборах та спровокувати вибухонебезпечну суспільно-політичну ситуацію в середині країни, яка може й дедалі загостритися через непопулярні кроки центральної влади. Тепер же під приводом децентралізації найвитратніші соціальні програми, приміром пільги для населення та утримання профтехосвіти, передали на фінансування регіонів.
На місцях керівництво вже підрахувало зиск від такої децентралізації і пустило сльозу: навіть побіжні підрахунки переконують, що самостійність може дорого коштувати регіонам, аж до повної втрати фінансової дієздатності.
Полтавщина — не виняток, а, скоріше, узагальнений приклад того, як у регіонах оцінюють схвальні промови урядовців щодо користі децентралізації та їхні гучні заяви про фінансову незалежність областей від центральної влади. Мовляв, про що там давно мріяли. Попри очікування децентралізацію в тому вигляді, як її розуміють у Кабінеті Міністрів, на Полтавщині, зокрема, сьогодні нищівно критикують і вимагають від центральної влади схаменутися і «розлучитися» з регіонами цивілізовано. Тобто справедливо поділити державний бюджет, який вони ж, регіони, і наповнюють.
Так, на сесії Полтавської облради, яка відбулася 29 січня, не тільки на повний голос критикували недалекоглядну державницьку політику, в результаті якої з’явився державний бюджет на 2016 рік. Але й пророкували, що за умов «партнерства» в умовах децентралізації між державою та регіонами останні зможуть протриматися, за оптимістичними прогнозами, лише півроку. Не більше. Далі — збанкрутують і поставлять під загрозу виконання соціальних програм, ще й можуть спровокувати третій Майдан, бо люди вже й без того втомилися від експериментів з покращення їхнього життя.
Підставою для таких невтішних прогнозів стала потреба у фінансуванні з обласного та місцевих бюджетів двох найбільш затратних програм, якими до децентралізації опікувалася держава. Зокрема, утримання професіонально-технічної освіти та відшкодування за пільговий проїзд населення. Узагальнивши ставлення полтавських депутатів до експерименту, який у Києві назвали децентралізацією, перший заступник голови Полтавської облради Євген Холод у своєму виступі зазначив:
«Щонеділі по телевізору ми дивимося гарну програму, яка називається «Десять хвилин з Прем’єр-міністром України». Там людина, дуже схожа на Яценюка, розказує, як гарно, люди добрі, зажили тепер місцеві бюджети! У них стільки грошей, що вони і лікарні будують, і ще багато чого зможуть збудувати... Тож ідіть тепер до мерів, ідіть до депутатів і вимагайте від них цих лікарень, доріг тощо. І таке дивляться наші мешканці... І вірять таки! От це називається децентралізацією? — резонно запитав залу Є. Холод. — Відкриваємо ми обласний бюджет і що бачимо? Ми бачимо, що в цьому році вони забрали в нас 200 млн грн на фінансування профтехучилищ. Зараз про це вся країна каже. Профтехучилища переклали на чиї плечі? На наші!
Далі — ще 62 млн грн звалили на нас. На фінансування пільгового проїзду населення, про все це зараз також кажуть і криком кричать. Отже, область недоотримала вже 262 млн грн. Я вже мовчу про те, що позаминулого року забрали від нас найбільших платників податків на прибуток, перевівши їх до Києва. І обласний бюджет від цього втратив ще 200 мільйонів гривень.
Яка ж у нас децентралізація, люди добрі? Про що ми кажемо? У нас кошти забирають... А якщо сюди додати 77 млн грн екологічного збору, який «Укртатнафта» торік сплатила? Вони теж пішли на Київ... Порахуйте, скільки коштів недорахувався обласний бюджет? А на нас звалили все, і наразі ми тут чубимося, як нам пільгові категорії перевезти. Але ж ніхто не каже, за рахунок яких коштів ми це зробимо? Отже, держава все переклала на наші плечі...»

 

Екс­пе­ри­мент по­хап­цем
Другою міною після непосильного фінансування профтехосвіти, яку заклав уряд під регіони під виглядом децентралізації, правда, таки трохи пом’якшивши ситуацію частковим державним фінансуванням ПТУ, можуть стати витрати на відшкодування грошей за пільгові перевезення населення.
На Полтавщині на реалізацію цієї програми, під яку щороку область отримувала державну субвенцію, тепер мають знайти в обласному бюджеті додаткові 62 млн грн.
Більш того, скинувши фінансування пільгових перевезень на регіони, в уряді так і не розробили обіцяної концепції відшкодування пільг. Про адресне надання виплат говорять уже кілька років поспіль, але далі пустопорожніх балачок справа не посунулася. Тож тепер у Полтавській ОДА сушать голови над тим, як розраховуватися з перевізниками за умов, коли не надійде субвенція з державного бюджету.
«Пільгове перевезення є надзвичайно гострим питанням по всій країні. Законом передбачено, що фінансуватися воно має з державного бюджету. Але цього року грошей на таке перевезення там не передбачено. Тому Полтавщина першою в Україні впроваджує адресну допомогу найуразливішим пільговим категоріям, — розповів журналістам голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. — Зокрема, учасникам АТО, інвалідам бойових дій, сім’ям загиблих. Аналогічні програми приймуть в усіх районах Полтавщини...»
Каталізатором для прискорення пошуку виходу з патової ситуації з пільговим проїздом стали акції протесту, які прокотилися областю. Після того як 15 січня у Лубнах на вулиці першими вийшли чорнобильці, вимагаючи відновлення для них безплатних перевезень, 22 січня в Полтаві рух транспорту перекрили вже учасники АТО. До них долучилися афганці і чорнобильці. Терпець у них урвався після того, як приватні перевізники відмовилися перевозити їх безплатно, мотивуючи тим, що влада їм не відшкодовує цих витрат.
Учасники акції зранку заблокували транспорт на центральному автовокзалі, що одразу ж спричинило хаос у русі автобусів та маршруток. У тому числі міжнародного сполучення (до Польщі. — Авт.) та міжобласного (маршрутки на Дніпропетровськ. — Авт.). Протестувальники, до яких долучилися депутати облради, громадські активісти тощо, вимагали поновити їхні права на безплатний проїзд та покарати винних у самоуправстві.
Ситуацію вдалося взяти під контроль лише після того, як у Полтавській ОДА терміново скликали нараду і почали радитися, що робити далі з пільговими перевезеннями. Радилися-радилися і розробили механізм, котрому, як кажуть у облдержадміністрації, ще немає аналога в Україні. І на впровадження в життя його принципів не наважився нинішній уряд.
«Аби уникнути соціальної напруги, ми першими в Україні пропонуємо запровадити адресну допомогу не тільки для учасників АТО, а й для решти пільгових категорій, для яких це право передбачено законодавчо, — пояснив голова Полтавської ОДА Валерій Головко. — Йдеться про пасажирські перевезення на міжміських та міжобласних маршрутах на відстань понад 50 кілометрів. Обрали варіант адресної допомоги, бо якщо йти шляхом відшкодування пільг перевізникам, то процедура затягується у часі. Адресна допомога зручна як для перевізника, оскільки він відразу отримує кошти за проїзд, так і для пільговика, бо він сам коригує кількість поїздок і має право на будь-яке місце в автобусі...»
Родзинка нововведення в тому, що полтавцям, які мають право на пільговий проїзд, у касах продаватимуть іменний квиток за повну вартість, у якому проставлятимуть його прізвище та номер пільгового посвідчення. Маючи такий сповна оплачений квиток, пільговик вже як повноправний пасажир, не турбуючись, що його виженуть із салону, займає своє місце. Після поїздки він здає квиток до органу соцзахисту.
Як обіцяють чиновники, вартість поїздки йому повернуть протягом тижня-двох. Причому за бажанням можуть перерахувати на банківську карту або переказати через відділення зв’язку. На фінансування пільгових перевезень, інформували в Полтавській ОДА, з обласного бюджету виділять 8 млн грн.

 

Хо­чуть як кра­ще, але...
Програму адресної компенсації пільгових перевезень, народжену до пуття не продуманою в Києві децентралізацією, вже затвердили на сесії облради. Правда, не без проблем, адже від депутатів та громадських активістів надійшло чимало критичних зауважень. Причому були й обранці, котрі доволі скептично поставилися до принципу регіонального відшкодування пільгового проїзду.
Варто зважити й на те, що ухвалена поспіхом, під тиском протестувальників, котрі обіцяли повернутися на міські вулиці, але вже з іншими гаслами та в більшій кількості, програма ще до винесення її на сесію облради зазнала змін. Так, начальник департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА Людмила Корнієнко розповіла кореспонденту «ДУ», що програму довелося відкоригувати. Зокрема, її фінансову складову.
Замість обіцяних пільговикам восьми мільйонів гривень на компенсацію влада виділяє поки лише два мільйони. Це — на перший квартал 2016 року. Після спеціалісти департаменту проведуть аналіз реалізації програми, підрахують, скільки людей скористалися можливістю компенсації за проїзд тощо, і після цього за необхідності знову внесуть корективи.
Однак уже сьогодні зрозуміло, наголошували ті, хто скептично поставився до ініціативи обласної влади самотужки вирішити питання пільгового проїзду на Полтавщині, що регіональна програма недосконала і не враховує багатьох чинників.
Приміром, викликає сумнів система виплати компенсацій за придбані пільговиками квитки. Якщо управління соцзахисту, куди їх необхідно здавати, неподалік, то проблем немає. А от коли для цього з віддаленого села необхідно добиратися до райцентру за 30–40 км (звісно, власним коштом), то овчинка не варта вичинки, бо витратишся і попсуєш собі нерви.
Критики програми зауважували й на те, що процедура виплати грошей-компенсації не продумана як слід. Справді, аби сплачувати компенсацію за квитки 117 тисячам пільговиків, доведеться створити додаткові бухгалтерії. Тож, казали на сесії, чи не краще компенсувати витрати за перевезення пільговиків самим перевізникам, яких в області не більше двохсот?
Утім, цей варіант не влаштовує самих перевізників, котрі вже не вірять владі і не сподіваються, що та компенсує їм безплатне перевезення пільговиків. Упорядникам програми рекомендували зважити й на те, що в багатьох населених пунктах узагалі немає автостанцій, тож квиток тамтешнім пільговикам ніхто не видасть. Не кажучи вже про внесення до нього додаткових свідчень, які не передбачені встановленим єдиним зразком проїзного квитка.
Своїм баченням ситуації з пільговими перевезеннями з журналістом поділився учасник бойових дій в Афганістані, полтавський правозахисник Василь Ковальчук — один з ініціаторів акції протесту в Полтаві пільговиків.
«Ця програма суперечить закону, бо встановлює певну кількість поїздок, хоча законом такого обмеження не передбачено. Щодо адресної допомоги, то ми порахували, це — 40 грн на одного пільговика на рік. Смішно! Програму ухвалили, щоб замилити очі, — безкомпромісно оцінює ініціативу регіональної влади В. Ковальчук. — Влада має зробити виважений перший крок хоча б для того, щоб пільговиків не виганяли з транспорту.
Нині висаджують всіх — учасників АТО, афганців, чорнобильців тощо. Лише у січні, за нашими підрахунками, у пільговому проїзді на Полтавщині було відмовлено двом сотням тих, хто має на це право. Якщо дати владі слабинку і не відстоювати своїх прав, то тут же тебе почнуть топтати. Тож влада на сьогодні щось таке вигадала, аби зняти напругу... Я розумію, що необхідно бодай щось зімітувати, хоча є там і певний позитив, і негатив. Добре, що вони хоча б ворухнулися. Але ж тільки після того, як ми вишли на вулицю...»
За словами В. Ковальчука, поки що зиску від регіональної програми небагато. Перевізники, як і раніше, не возять безплатно пільговиків. Більш того, відмовляються видавати їм квитки з реквізитами документів, які дають право на компенсацію проїзду. Викликає сумнів і домовленість влади з перевізниками щодо обов’язкової наявності так званих двох нульових місць у салонах для пільговиків.
Якщо таких у салоні знайдеться більше двох, вони мають купувати квитки за повну вартість, але із зазначенням необхідних для компенсації за проїзд даних. Крім того, вважає правозахисник, систему пільгових перевезень необхідно синхронізувати по всій Україні. Щоб не було, як сьогодні, коли пільговикам з інших регіонів відмовляють у безплатному проїзді.
Викликає у полтавських пільговиків обурення і необхідність сплачувати так званий касовий збір, який не входить до вартості квитка і, відповідно, не компенсується. А ця сума у вартості проїзду помітна. Приміром, якщо їхати з Полтави до Києва, касовий збір беруть із кожного пасажира в сумі 19,80 грн. А у зворотному напрямку — 25 грн. Як позитивний приклад В. Ковальчук наводить Харків, де касовий збір із пільговиків беруть у сумі однієї гривні.
«Подамо до суду на Полтавську ОДА, бо її чиновники обмежили права тих, хто має право на пільговий проїзд, — каже В. Ковальчук. — До того ж недосконала програма розрахована лише на перший квартал 2016 року. А що далі?...»
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».