Завдання не з легких, бо попереду був опалювальний сезон, спрогнозувати перебіг якого важко, адже все залежало від погоди, для якої, як відомо, директиви чиновників не указ.
У Полтаві одразу після Новорічних свят в облдержадміністрації вирішили проаналізувати виконання цієї постанови в регіоні. Головував на нараді днями призначений на посаду керівника ОДА Валерій Головко. А звітував — директор департаменту Полтавської ОДА з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Ігор Піддубний.
Розмова на нараді вийшла повчальною, адже певною мірою вимальовувала типову картину з економією газу не тільки на Полтавщині, а й в інших регіонах України, де так само мають виконати вказівку уряду щодо 30-відсоткової економії блакитного палива. Якщо стисло підсумувати почуте, можна зробити висновок: регіону не вдалося досягти визначеного з Києва показника економії дефіцитного палива. Замість «нарізаних» постановою Кабміну 30% обов’язкової економії для Полтавщини, полтавцям ціною надзусиль вдалося заощадити лише 10 відсотків.
І найнеприємніше, зазначив директор департаменту, — серед підприємств Полтавщини до кабмінівських вимог прислухалися лише кілька. Зокрема, ПАТ «АвтоКрАЗ», де зменшили споживання газу на 229 тис. куб. м (30,6%) порівняно з листопадом 2013 року, та ПАТ «Полтавський завод медичного скла» — на 22,9 тис. куб. м (10,5%). Інші спожили газу навіть більше, ніж раніше!
Приміром, ВАТ «Полтавський ГЗК» — на 1,7 млн куб. м (11,4%), ПАТ «Кременчуцький колісний завод» — на 116 тис. куб. м (36,4), ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» — на 266 тис. куб. м (8,7%).
На цьогорічний опалювальний сезон Полтавщині, з урахуванням вимог щодо 30-відсоткової економії, в столиці виділили ліміт — близько 700 млн куб. м газу. Його розподілили між головними споживачами — промисловими та теплопостачальними підприємствами, бюджетними установами. Саме на них поширюється вимога про економію газу. Найсумлінніше підійшли до завдання бюджетні установи. Але на них припадає лише 2% загального споживання газу.
А от левова частка — 42% — на промислові підприємства. Їхні керівники не поспішають або взагалі не зважають на вимоги щодо економії блакитного палива, поскаржився доповідач. Збільшення споживання газу вони пояснюють надходженням нових замовлень на їхню продукцію, випуск якої не можуть зменшити, бо інтереси виробництва у них на першому місці. Або тим, що вони споживають газу стільки, скільки їм потрібно, бо за нього вони платять з власної кишені. І, до речі, за дуже високими тарифами.
Чи впораються з планом заощадження газу на Полтавщині і за рахунок чого економитимуть? Схоже, це питання поставило в незручне становище чиновників, які брали участь у нараді, адже ті, слід визнати, майже не мають важелів впливу на ситуацію. Лише продублювати згадану постанову Кабміну в райони, вочевидь, замало, а надати практичну допомогу підприємствам, щоб там таки почали економити газ, посадовці не можуть.
По-перше, їх звинуватять у втручанні у виробничу діяльність, по-друге, на підприємствах і без вказівок із чиновницьких кабінетів добре знають, що енергоносії необхідно економити, бо за них доводиться розраховуватися своїми кревними.
Куди не кинь – виходить клин?
Аналіз, а фактично провал виконання вказівки Кабміну щодо економії газу, для учасників наради не став несподіваним. Із подальших виступів все ясніше вимальовувалася картина того, що в регіоні використані майже всі наявні можливості для заощадження газу. Правда, резерви таки є, але для того, щоб їх задіяти, потрібне колосальне фінансування.
Приміром, для утеплення багатоповерхових будинків комунального фонду. Тут можна йти двома шляхами заради економії блакитного палива. Перший — на офіційному рівні закріпити зниження мінімальної температури в помешканнях полтавців, яку зобов’язані підтримувати в квартирах своїх споживачів комунальні котельні — найбільші споживачі дефіцитного газу серед підприємств обласного комунального господарства.
Але температуру в оселях і без того зафіксували на рівні вже не комфортному для людського організму — плюс 18 градусів. Тож далеко не всі керівники наважаться взяти на себе відповідальність за рішення ще знизити мінімальну температуру. Цей непопулярний крок може вартувати їм кар’єри.
Найдієвішим способом економії тепла, а, отже, і газу, який витрачають для опалення, може стати утеплення багатоповерхівок. Далеко не нові «хрущовки» зараз справді не тримають тепло через свої благенькі конструкції та зношеність. Але, як зазначив на нараді директор департаменту ЖКГ Полтавської ОДА Олександр Тонков, на це в бюджеті регіону необхідно знайти колосальні гроші.
Ідеться про мільярди гривень. Звісно, що їх ніхто не виділить. Тож ту незначну економію газу на котельних, зокрема в обласному центрі, зізнається чиновник, вдалося отримати завдяки тому, що полтавцям практично всі літні місяці не подавали гарячої води. Але з початком опалювального сезону такий «номер» вже не проходить.
Щоправда, як розповіли кореспонденту «ДУ» в прес-службі обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго», полтавські теплоенергетики заощаджують газ не лише позбавляючи своїх клієнтів гарячої води. Підприємство останніми роками активно модернізує виробничі потужності, замінюючи застаріле й затратне обладнання сучасним і економічним. Але на реконструкцію потрібні великі гроші, яких у теплоенергетиків завжди бракує. Тягнуть на дно теплоенергетиків і борги за газ, за який вони вчасно не розраховуються, бо їм винні споживачі та держава, яка невчасно компенсує різницю в тарифах.
Економити газ у регіоні вдається переважно за рахунок бюджетних установ та підприємств, де відмовилися від занадто дорогого централізованого опалення і перейшли на тепло від власних котелень або обігрівальних котлів. Там економія реальна, бо керівники закладів пильно стежать за подачею тепла та використанням газу.
Як один із перспективних резервів економії в області називають відмову від газових котлів та перехід на тверде паливо — дрова, вугілля, пелети, тріски, солому тощо. Дещо вже вдалося зробити. Як населення, так і установи потроху заміняють газове опалення, як нині модно говорити, альтернативним, насамперед дровами або вугіллям. Утім, на вугілля надії мало, бо тепер і воно в дефіциті і дуже дороге.
Дрова користуються попитом, але все частіше в приватних будинках та підприємствах опалення дровами підстраховують газовим. Тобто поряд із котлом, який працює на дровах, встановлюють газовий. І недарма. По-перше, Полтавщина — не тайга, де дров «не міряно», а лісостеп. Тож іще два-три роки інтенсивного опалення дровами — і в регіоні заговорять і про їхній дефіцит. По-друге, після різкого збільшення попиту на деревину відчутно зросли ціни на дрова.
Меткі підприємці на ринку в Полтаві, за різними джерелами, за машину дров (до семи кубометрів) правлять 10000 грн. А на опалювальний сезон для середнього будинку необхідно завезти 3–4 машини. Залежно від погоди, сорту дров та марки котла. У такому разі «альтернативне» опалення обійдеться дуже дорого.
У лісгоспах дрова можна придбати дешевше — 1000–1500 гривень за машину. Але вивозити їх доведеться самому, і потім ще їх потрібно розпиляти та наколоти. Якщо купити вже порубані дрова, то сім кубометрів обійдеться в 3500–4000 гривень. Вивозити деревину — шукати машину, вантажників тощо — також доведеться самому. Тому не дивно, що від газу на Полтавщині в «приватному» секторі не відмовляються, хоча частково замінюють його іншими видами опалювання.
Є ще один варіант економії — солома замість газу. Наразі на Полтавщині другий рік намагаються втілити в життя перший проект по переведенню однієї з комунальних котелень у Миргороді, яка опалює десяту частину міста-курорту, на опалення соломою. Проект реалізують за підтримки агентства США, де виділили на це два мільйони доларів. Ще півмільйона (правда, гривень) виділили з обласного і міського бюджетів.
Реалізація проекту просувається мляво. А днями громадськість здивувало повідомлення, що його взагалі призупинили. Як повідомив кореспонденту «ДУ» миргородський міський голова Сергій Соломаха, ця інформація не відповідала дійсності. Проблеми виникли через зрив тендеру на закупівлю горілок для трьох газових котлів, які «страхують» у котельні «солом’яний» котел. Але наразі горілки закупили, тож міський голова певен, що навесні-влітку 2015 року у Миргороді таки запрацює перша котельна на соломі, що дозволить зекономити дефіцитний газ. Про всяк випадок передбачено, що унікальний котел може працювати не лише на соломі, а й на трісках.
Пошуки миргородців — поодинокий приклад у регіоні спроби замінити газ соломою. До речі, цей експеримент уже критикують скептики. Мовляв, від соломи «жару» ніякого, та і де її взяти, якщо сучасні комбайни вже давно не складають її у копиці, як раніше, а дрібно ріжуть і розтрушують полем. Навіть якщо соломи і знайдуть достатньо, то місцеві латифундисти, відчувши наживу, одразу запросять за те, що раніше просто переорювали, чималі гроші.
Як виконувати вказівку Кабміну?
Яким шляхом підуть у Полтавській ОДА, щоб таки виконати вимоги уряду і зекономити 30% газу? Керівник регіону В. Головко переконаний, що Полтавщина ще не використала всіх резервів для економії. Зокрема, не задіяли людського фактора, на який у нас зазвичай покладаються, коли не бачать інших шляхів. Так, на думку голови ОДА, керівники підприємств мають усвідомлювати, що питання економії газу — не лише економічна категорія.
Це, перш за все, питання енергетичної безпеки України. Отже, порадив він, з керівниками підприємств і установ, де використовують газ, слід і надалі проводити роз’яснювальну роботу. Населення теж необхідно мобілізувати на економію газу. І не загальними закликами, а конкретною роботою: достукатися до кожної квартири і пояснити важливість економії теплової енергії. А чиновники поки обмежуються лише виступами в ЗМІ та скаржаться на обставини.
В. Головко пошкодував, що не побачив у доповіді директора профільного департаменту ані чіткого аналізу ситуації, ані шляхів її вирішення. Тому дав доручення відповідальним за виконання постанови Кабміну до кінця лютого 2015 року розробити план, в якому передбачити заходи — від роз’яснення ситуації до технічного переоснащення підприємств. Щоб до наступного опалювального сезону підійти вже зі зменшенням споживання газу на 30%, наголосив губернатор.
— Для мене постанова — це сигнал на наступний рік. У поточному році Кабмін нам зменшить ліміт споживання газу на 30%. Відчуття в мене таке. Це — сигнал, щоб ми готувалися. А це і роз’яснення населенню, і робота з підприємствами, і робота з нашими теплогенеруючими компаніями. Кабмін дає нам можливість нині завчасно провести таку роботу, — резюмував В. Головко.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
ДовІдка «ДУ»
Як повідомляє прес-служба НАК «Нафтогаз України», у 2014-му Україна скоротила споживання природного газу на 16% — до 42,6 млрд кубометрів порівняно з 2013 роком. Найбільше скорочення споживання відбулося в промисловості — на 22%. На 14% скоротилися технологічні витрати газу на виробництво і транспортування блакитного палива, споживання газу населенням зменшилося на 10, а підприємствами ТКЕ — на 16%.
Наведені обсяги містять дані щодо Криму за 2013 рік та два місяці 2014 року. Без урахування цих показників використання газу на решті території України скоротилося на 14%.
Як зазначає «Нафтогаз», торік споживання природного газу скоротилося як у всіх регіонах України, так і за всіма категоріями споживачів.
