Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції згідно зі ст. 125 Конституції є Верховний Суд. Однак судова реформа змінила його компетенцію. Він втратив повноваження суду касаційної інстанції, його позбавили права узагальнювати судову практику. Важливий нюанс: стало неможливо оскаржити порушення судами касаційної інстанції норм процесуального права. Як наслідок — спостерігаємо вільне ставлення вищих спеціалізованих судів до процесуального законодавства. Іншими словами, немає шансів оскаржити навіть незаконну чи помилкову ухвалу касаційного суду. Ускладнилася і без того непроста ситуація з розмежуванням судової юрисдикції, адже кожен суд касаційної інстанції має з цього приводу власне бачення.
Ще одним наслідком скорочення компетенції Верховного Суду стало те, що він може переглядати справи лише в тому разі, якщо один із спеціалізованих судів засумнівається в правильності своїх рішень, тобто з’явилися фільтри у вигляді вищих спеціалізованих судів. Як зазначали експерти Венеціанської комісії, один і той же суд виносить рішення, а потім сам себе перевіряє, чи правильно він застосував закон.
Крім усього іншого, це ще й ускладнює процедуру, і не всім вистачить терпіння, наполегливості і коштів, щоб здолати штучно створений бар’єр, наголошує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. Як жартують юристи, Верховний Суд став незалежним, тому що від нього нічого не залежить. Науковці, юристи-практики і правозахисники стурбовані парадоксальною ситуацією: нижчестоящий суд впливає на діяльність вищестоящого, а це не відповідає міжнародній практиці.

Повернути передбачений Конституцією статус
Виправити становище має на меті нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення єдності судової практики». Його автори пропонують ліквідувати так звану систему допуску справ до провадження і надати громадянам можливість безпосередньо звертатися до ВС із заявою про перегляд судового рішення. Тобто, це не буде віддано на відкуп вищим спеціалізованим судам, тож буде реалізовано право на доступ до правосуддя.
Важливою новацією є забезпечення обов’язковості рішень Верховного Суду. З цього приводу варто звернути увагу на наступне. У процесуальних кодексах України передбачено право ВС ухвалювати нове судове рішення, однак на заваді цьому стоїть відсутність повноважень скасовувати рішення першої та апеляційної інстанцій. Тому нині ВС змушений формально направляти справу на новий судовий розгляд до касаційної інстанції, що перетворює його на «проміжну ланку», а також призводить до збільшення строків розгляду справ, зазначається в пояснювальній записці до згаданого законопроекту. Саме тому передбачено надати ВС повноваження скасовувати рішення судів нижчих інстанцій та залишати в силі судові рішення, які було скасовано помилково.
Згідно з чинним законодавством, право звертатися до ВС із заявою про перегляд судових рішень надано лише особам, котрі брали участь у справі. Інші особи, якщо суд вирішив питання також щодо їхніх прав і обов’язків, можуть подати лише апеляційну та касаційну скарги. Для уніфікації обсягу процесуальних прав особам, які не є сторонами у справі, запропоновано надати можливість подавати заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом.
Роз’яснення положень законодавства, які раніше ВС надавав у листах і постановах Пленуму, суттєво підвищували ефективність здійснення правосуддя судами нижчого рівня, формували базу для створення стабільної судової практики. Роль цих документів за наявності прогалин чи суперечливих норм у законодавстві важко переоцінити, адже вони були орієнтиром для служителів Феміди. Ці повноваження передбачено відновити.
Суттєво вплине на захист прав і свобод розширення процесуальних повноважень ВС, тобто передбачено надати йому повноваження переглядати справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм не тільки матеріального, а й процесуального права. Це суттєво у питаннях стосовно розмежування юрисдикцій судів, особливо тих випадків, коли в аналогічних справах ухвалюють протилежні рішення, як буває в земельних спорах.
Не менш важливими є положення, які стосуються ведення та аналізу судової статистики, узагальнення судової практики, а також вивчення практики застосування норм законодавства судами нижчого рівня. У цьому зв’язку варто згадати і про таку новацію, як надання висновків щодо проектів законодавчих актів, котрі стосуються судоустрою, статусу суддів, виконання судових рішень та всього кола питань, дотичних до функціонування судової системи.
Згаданий законопроект — не перша спроба вдосконалити повноваження ВС. Аналогічний документ було подано на розгляд парламенту рік тому. Він також передбачав внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і процесуальних кодексів. Нині ситуація в державі змінилася, тож зросла вірогідність того, що ст. 55 Конституції «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» набуде реального змісту.

Ніна КЛИМКОВСЬКА