Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 23, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Вересень 2014 03:00

Український агростраховий ринок готується до масштабних реформ

Rate this item
(0 votes)

Ро­бо­та над про­ек­том Кон­цеп­ції роз­вит­ку сис­те­ми стра­ху­ван­ня сіль­сько­гос­по­дар­ської про­дук­ції в Ук­раї­ні, роз­роб­ле­ним Аг­ро­стра­хо­вим пу­лом за під­трим­ки про­ек­ту Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку), на­ра­зі три­ває. Ни­ні во­на зо­се­ре­ди­ла­ся в ро­бо­чій гру­пі, ство­ре­ній при Мі­ніс­тер­стві аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Ук­раї­ни. До її скла­ду увій­шов го­лов­ний ан­дер­рай­тер пу­лу Олек­сандр При­ще­па, який ді­лить­ся дум­ка­ми з при­во­ду пер­спек­тив ре­фор­му­ван­ня віт­чиз­ня­но­го аг­ро­стра­ху­ван­ня.

— Проект концепції передбачає запровадження на ринку агрострахування єдиних правил гри. Які це правила?
— Насамперед ідеться про єдині правила страхування, єдині методики огляду посівів, єдині методики врегулювання збитків, які передбачають і використання стандартних страхових продуктів, і єдиних підходів до процесу страхування. Це як Правила дорожнього руху: вони поширюються на всіх водіїв. А чи ви їдете на сході країни, на заході, півночі чи півдні, кермуєте легковиком чи вантажним автомобілем — немає жодного значення.


Завдяки єдиним Правилам дорожнього руху стають прогнозованими дії водіїв. Завдяки запровадженню на ринку агрострахування єдиних правил поведінки для страховиків та страхувальників можна легко спрогнозувати, як вони діятимуть у тій чи іншій ситуації.
— Що дасть запровадження єдиних правил сільгоспвиробникам і страховикам?
— Я сподіваюся, що вони допоможуть поліпшити відносини між сільгоспвиробниками та страховиками. Загальновідомо, що ці відносини не можна назвати ідеальними. На те є чимало причин. Одна з них стосується взаємної недовіри. Кожна зі сторін прагне відстояти власні інтереси.
Зрештою, в цьому немає нічого надзвичайного. Проблема полягає в тому, що кожна зі сторін намагається вирішити свої питання за рахунок іншої. За таких умов годі розраховувати на партнерські відносини.
До певної міри у цьому завинили страхові компанії. Деякі з них намагаються завищити свої тарифи, пропонують аграріям невигідні умови договорів страхування, ухиляються від виконання їх положень при настанні страхових випадків. Зокрема, не сплачують або сплачують, але невчасно сільгоспвиробникам страхові компенсації.
Ніде правди діти, до певних хитрощів удаються й сільгоспвиробники. Проект концепції пропонує сторонам відійти від такої безперспективної і шкідливої практики та налагодити взаємовигідну співпрацю.
Єдині правила спростять процедуру агрострахування. Вона стане доступною не лише для страховиків, а й для користувачів їх послуг. Зрештою, в країні підвищиться культура агрострахування, без якої сучасний аграрний бізнес втрачає перспективи.
— Ви згадали про стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування. Наскільки вони задовольняють потреби сільгоспвиробників?
— Перші стандартні страхові продукти були розроблені фахівцями проекту IFC. При цьому до уваги вони брали як міжнародний досвід агрострахування, так і українські реалії.
Нині ринок використовує кілька стандартних страхових продуктів. Вони стосуються як озимих культур — пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих — пшениці, ячменю, соняшника, цукрового буряка. Нещодавно до розробки стандартних страхових продуктів долучився Агростраховий пул. Стандартні страхові продукти вже пройшли випробування полем та погодою. Господарства, які ними скористалися, дають їм високу оцінку. Щоправда, зазначають, що вони задорогі. Проте слід розуміти, що висока якість дешевою не буває.
Так от, стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування, що їх супроводжують, є невід’ємною частиною єдиних правил, які впроваджуються в сучасному українському агрострахуванні. Вони детально розписують поведінку сторін залежно від ситуації, в якій у той чи інший момент можуть опинитися, і зобов’язання, які мають виконувати один перед одним.
До речі, до уніфікованих договорів у тій частині, яка стосується зобов’язань сторін, страхові компанії не можуть додати навіть слово, навіть кому чи крапку.
— На вашу думку, чи спроможні стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування витіснити з ринку агрострахування страхові продукти та договори страхування, які страхові компанії розробляють самостійно і в яких доволі часто закладають власний інтерес?
— Усе може статися. Принаймні, подібна тенденція вже намітилася. Моє припущення — нас чекатиме перехідний період. У цей час паралельно працюватимуть як стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування, так і ті страхові продукти та договори страхування, котрі самостійно розробляють страхові компанії.
Поперше, це нормальне явище, адже впровадження нового завжди потребує певного часу.
А подруге, в масових програмах і програмах державного субсидування агрострахування, я вважаю, мають активно застосовуватися стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування. Це значно прискорить їх запровадження.
Індивідуальні страхові продукти та договори страхування можуть мати вигляд комерційних пропозицій. Наприклад, у тій же Канаді вони застосовуються за програмою страхування ризику від граду. Але умови цих договорів та особливості таких страхових продуктів мають бути чітко виписані і зрозумілі для їх користувачів.
— На який час може затягтися перехідний період?
— Важко сказати. Це якщо зважити на всі труднощі, які зараз переживає наша держава. Але я сподіваюся, що це не буде надто тривалий у часі період. Якщо ми не почнемо вигадувати унікальний «український велосипед», а врахуємо вже накопичений досвід, у тому числі й міжнародний, то, гадаю, вкладемось у дватри роки.
— Аграрії скаржаться, що не всі важливі сільгоспкультури охоплені стандартними страховими продуктами. Що треба зробити, аби задовольнити їхні потреби найближчим часом і хто цим займатиметься?
— Агростраховий пул продовжує над цим працювати. Сподіваюся, що незабаром стандартні страхові продукти поширяться й на садівництво, виноградарство, овочівництво. Принаймні, такі пропозиції надходять від сільгоспвиробників. Зокрема, вони їх озвучували під час круглих столів, які протягом червнялипня наш пул разом із проектом IFC провів у 13 областях і на яких презентувався проект агрострахової концепції.
— Раніше передбачалося, що Агростраховий пул об’єднає 10–12 страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Нині порушується питання про те, що тут мають згуртуватися всі без винятку агрострахові компанії. Як це виглядатиме на практиці?
— Коли запроваджувався механізм ліцензування і створювався Агростраховий пул, небагато страхових компаній змогли швидко отримати ліцензію. Тому маємо у складі пулу лише чотири компанії. Агростраховий пул розуміє, що для ефективної роботи йому треба розширювати кількість учасників, і робота в цьому напрямку ведеться.
У проекті концепції закладено тезу, що Аграрний страховий пул повинен мати можливість пред’являти певні вимоги до страхових компаній. І ми бачимо з оприлюдненого списку, що є нові компанії, які отримали ліцензії і на ринку агрострахування про себе ще ніяк не заявили. Тому думаю, що найближчим часом буде розроблений механізм з оцінки критеріїв компаній, які входитимуть до Агрострахового пулу. Безперечно, до них пред’являтимуться певні вимоги. Ті, хто відповідає вимогам перш за все надійності і кваліфікації, прийматимуться до пулу і працюватимуть з аграріями.
— Чи не призведе це до встановлення монополії на ринку агрострахування?
— Не думаю, що так станеться з огляду на те, що в нас, сподіваюся, буде відновлено субсидоване агрострахування. Крім того, буде добровільне агрострахування. Воно завжди присутнє на ринку. Є ще сегмент банківського страхування, пов’язаного з отриманням кредитів. Тож роботи на ринку вистачить усім.
— Деякі страхові компанії не погоджуються на умови солідарної відповідальності, яка діє в Агростраховому пулі. І це для них залишається стримуючим моментом. Що в такому разі думаєте робити?
— Цей механізм будемо переглядати і вдосконалювати. Так само, як і систему внутрішнього перестрахування.
— Наскільки реально відродити субсидоване агрострахування в умовах економічної кризи?
— Треба реально дивитися на речі — цього сезону ми навряд чи отримаємо кошти на фінансування субсидованого агрострахування, тому що є інші, не менш важливі, статті витрат. Сподіваюся, що в наступному сезоні держава знайде можливість узяти участь у цій програмі.
— Чи можуть регіони своїми коштами долучитися до цієї справи?
— До певної міри — так. Упевненості додає Львівщина. Там на місцевому рівні вже три роки виділяють гроші на підтримку сільськогосподарського виробництва. А це вісім–десять млн гривень щороку. Як для області — це чималі кошти.
Тепер Львівщина прагне піти далі. Нещодавно дізнався, що з обласного бюджету буде виділено кошти на здешевлення сплачених сільгоспвиробниками страхових премій. Цей досвід треба всіляко поширювати і підтримувати.
— Який механізм субсидованого агрострахування пропонується у проекті концепції?
— У проекті концепції передбачається інший механізм субсидування. В основу ставимо інтереси аграріїв і простоту його отримання.
Механізм, за яким аграрій сплачує 50% страхової премії, а решту — держава (він був запропонований при розгляді проекту Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»), на думку більшості аграріїв, є більш прийнятним і зрозумілим. Тому пропонуватимемо розглянути його під час найближчого засідання робочої групи, яка нещодавно була створена при Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Яро­слав ТРИ­ПІЛЬ­СЬКИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
«Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».