Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Грудень 2016 04:42

Сільгоспвиробники високо оцінюють переваги аграрних розписок

Rate this item
(0 votes)

У чо­ти­рьох об­лас­тях Ук­раї­ни — Пол­тав­ській, Він­ниць­кій, Чер­кась­кій, Хар­ків­ській — успіш­но ви­ко­рис­то­ву­ють аг­рар­ні роз­пи­ски. З жовт­ня 2016 ро­ку їх ме­ха­нізм по­ча­ли впро­ва­джу­ва­ти ще в 4 об­лас­тях — Хмель­ниць­кій, Тер­но­піль­ській, Ми­ко­ла­їв­ській та Сум­ській. 
Це — но­вий інст­ру­мент, на­сам­пе­ред, при­зна­че­ний для по­ліп­шен­ня до­сту­пу ма­лим та се­ред­нім сіль­сько­гос­по­дар­ським під­при­єм­ствам і фер­мер­ським гос­по­дар­ствам до фі­нан­су­ван­ня. Ро­бо­та здій­сню­єть­ся за ак­тив­но­го спри­ян­ня про­ек­ту Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку) «Аг­рар­ні роз­пи­ски в Ук­раї­ні», який фі­нан­су­єть­ся Швей­цар­ською кон­фе­де­ра­цією.
Пер­шою пра­цю­ва­ти з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми по­ча­ла Пол­тав­ська об­ласть. Од­ним із їх ко­рис­ту­ва­чів ста­ло при­ват­не сіль­сько­гос­по­дар­ське під­при­єм­ство «Гло­бал Аг­ро Ін­вест» з Ди­кан­сько­го райо­ну. 
Йо­го ге­не­раль­ний ди­рек­тор Ва­ле­рій ЗЕЛЕНСЬКИЙ роз­по­вів про до­свід ро­бо­ти з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми та їх пе­ре­ва­ги.

— Ко­ли впер­ше Ви діз­на­ли­ся про аг­рар­ні роз­пи­ски та їх мож­ли­во­сті?
— Моє підприємство невелике. В обробітку перебуває близько 1 тис. гектарів землі. Тут я працюю з 1998 року.
Наша агрофірма була зареєстрована в Диканському районі ще до появи президентського указу про перехід на нові методи землеробства. Цей указ впроваджував інститут приватної власності в аграрному секторі.
Увесь цей час ми впевнено зростаємо. Підвищуються не лише виробничі показники, а й оновлюються основні засоби. Нині, приміром, за однією з програм завершуємо будівництво комплексу на 2 тис. тонн зберігання, очищення та сушки зерна. Це перший такий комплекс не лише в Полтавській області, а й в Україні.
На будівництво комплексу та оновлення техніки виділяються великі гроші. Тому на початку цього року відчув нестачу обігових коштів. Треба було купити посівний матеріал, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливо. Словом, все, що потрібно для успішного проведення весняної посівної кампанії.
Як ви розумієте, йшлося про велику позику. На той час мене хвилювало навіть не те, на яких умовах я її отримаю, а більше — як згодом повертатиму. Ситуацію ускладнювала важлива обставина — гроші мені були потрібні терміново, а на оформлення звичайного банківського кредиту часу не залишалося.
Тоді я звернувся за консультацією до Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА. Там мене уважно вислухали та порадили попрацювати з аграрними розписками.
У певному розумінні мені пощастило. Справа в тім, що наша область ще 2014 року стала впроваджувати цей новий інструмент фінансування малих та середніх сільгосппідприємств, фермерських господарств. Тож на той час уже встигла накопичити певний досвід роботи. Я мав ним скористатися, що, власне, і зробив.
— Ви­хо­дить, що форс-ма­жор зму­сив Вас ско­рис­та­ти­ся кре­дит­ною но­ва­цією?
— Насправді ніякого форсмажору не було. Просто на певному етапі я опинився в ситуації, коли змушений був залучати додаткові кошти. Мені й раніше доводилося працювати з банківськими кредитами, тож справа звична. Та того року мені вперше випало ознайомитися з аграрними розписками, скористатися їх можливостями. І за власним досвідом скажу — їх потрібно впроваджувати поможливості скоріш. Причому впроваджувати не лише в окремих областях, а по всій країні.
— Чим Вас під­ку­пи­ли аг­рар­ні роз­пи­ски?
— Вони спрощують доступ до фінансових та матеріальнотехнічних ресурсів. Це особливо важливо для малих та середніх сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Більшість із них скаржиться на гостру нестачу обігових коштів. Для них ця проблема вже давно перетворилася на хронічну. Щоразу про себе вона нагадує напередодні польових робіт. А чи пов’язані вони з весняною посівною кампанією, збиранням урожаю чи посівом озимих культур — немає значення.
Проблему обігових коштів породжує безліч обставин, та зупинюся лише на одній. На відміну від великих сільгосппідприємств, малі та середні сільгосппідприємства, фермерські господарства не мають достатнього заставного майна. З цієї причини банки старалися їх не помічати, і коли мова заходила про кредитування, то перевагу надавали агрохолдингам.
Тепер на ринку з’явився новий інструмент фінансування, підігнаний під потреби малих та середніх сільгоспвиробників. А це означає, що гострота питання, пов’язана з їх кредитуванням, тепер значно зменшиться.
— Екс­пер­ти аг­рар­но­го рин­ку ствер­джу­ють, що з пев­но­го ча­су бан­ки змі­ни­ли став­лен­ня до ма­лих та се­ред­ніх сіль­гос­ппідп­ри­ємств, до фер­ме­рів. Ба­га­то хто хо­че на­ла­го­ди­ти тіс­ну спів­пра­цю з ни­ми.
— Це правда: якщо раніше ми їздили до них на поклон за кредитами, то тепер нерідко вони приїздять до нас із своїми пропозиціями. Та не завжди вони прокладають шлях до села за власним бажанням. До цього часто їх підштовхує економічна криза, яка відчутно загострила боротьбу за клієнтів.
Але треба розуміти, що банкіри віддають перевагу довготерміновим кредитам, бо вони гарантують їм тривалу співпрацю з сільгоспвиробниками. Як це виглядає на практиці? Переважно підприємець купує основні засоби і тому потребує великої кількості грошей. Банк іде назустріч та дає потрібну суму. Але часто фермер хоче взяти лише короткотерміновий кредит. Його принцип простий: ви берете гроші, приміром, на весняну посівну, а після збирання врожаю розраховуєтесь із кредитором за своїми зобов’язаннями. І можете далі спокійно займатися своїм господарством, планувати його діяльність.
Аграрні розписки забезпечують короткотермінове кредитування. Це не означає, що вони повинні витіснити з ринку інші, уже чинні кредитні програми, які пропонують банки. Аграрні розписки мають доповнити їх, а сільгоспвиробник уже сам вирішить, котра з них забезпечить йому максимальну вигоду.
— Скіль­ки аг­рар­них роз­пи­сок Ви офор­ми­ли?
— Наше підприємство оформило три аграрні розписки. Загалом за ними отримали 3 млн гривень. Гроші надійшли з «Агропросперіс Банку». На сьогодні це поки що єдиний банк у країні, який працює з аграрними фінансовими розписками. І це притому, що попит на них зростає.
Відмінність фінансових розписок від товарних полягає в тому, що кредит за ними надається або в грошовій, або в товарній формі, а от розрахунок за ними відбувається лише в грошовій.
Як застава — майбутній урожай трьох сільгоспкультур — сої, соняшника та кукурудзи, під посів яких ми і брали позику. При цьому банк брав до уваги середню врожайність цих сільгоспкультур упродовж останніх трьох років. Також визначалася їх середня ринкова ціна. За цими показниками ми виглядали дуже добре. Це позитивно позначилося на заставному коефіцієнті. Кредитор не взявся його завищувати.
Так вийшло, що кожна із трьох сільгоспкультур — соя, соняшник і кукурудза — отримала окрему розписку. Такий підхід значно спростив наші відносини з «Агропросперіс Банком».
Справа в тім, що будьяка сільгоспкультура має свою специфіку. Вона пов’язана з багатьма факторами, зокрема з термінами посіву, особливостями догляду за нею, термінами дозрівання, збирання врожаю. Ми як позичальники уважно слідкуємо за всім. Та ці питання цікавлять і наших кредиторів. Вони можуть контролювати якість нашої роботи, дотримання всіх технологічних вимог, усього того, що забезпечує високу врожайність, а з нею і повне виконання нами взятих перед банком зобов’язань.
— Як ба­га­то ча­су та зу­силь зна­до­би­ло­ся для оформ­лен­ня трьох аг­рар­них роз­пи­сок?
— Я вже казав, що у сфері кредитування я не новачок. Є банк, з яким я співпрацюю вже певний час. Це європейський банк, і я задоволений його роботою. Він досить швидко вирішує питання кредитування. Загалом на це йде від двох до трьох тижнів. Більша частина часу витрачається на підготовку відповідних документів та на проходження кредитної ради.
І це притому, що цей банк добре знає мене. За весь час я жодного разу не підвів його. З «Агропросперіс Банком» я тількино починав ділові відносини. Тим не менш, для отримання кредиту під аграрні розписки мені знадобилося лише два тижні.
Єдине, що на момент нашої домовленості та оформлення в Полтавській області лише один нотаріус реєстрував аграрні розписки і перебував він у 100 кілометрах від Полтави. Аби максимально спростити роботу з цим нотаріусом, я переслав йому всі необхідні документи в електронному вигляді. За два дні мені та представникові «Агропросперіс Банку» була призначена зустріч. Ми приїхали на призначений час і були здивовані, як швидко була виконана робота. На оформлення трьох аграрних розписок, їх реєстрацію та підписання договорів у цілому було витрачено лише дві години.
Наступного дня 3 млн гривень уже лежали на моєму рахунку, і я міг вільно ними розпоряджатися.
— Які до­ку­мен­ти Вам до­ве­ло­ся го­ту­ва­ти для от­ри­ман­ня аг­рар­них роз­пи­сок?
— Це стандартний пакет документів. До нього, зокрема, входять статутні документи, звітність за останні три роки. Всі ці документи мають бути в бухгалтерії кожного сільгосппідприємства, тому зібрати їх дуже просто.
Маючи досвід роботи з банками, я вже знаю, які документи необхідно їм надавати, отож зберігаю їх в електронному вигляді. У разі необхідності, будьякого моменту можу їх надіслати кредитору.
Багато залежить від того, як налагодити роботу. Якщо посучасному, то проблем із збиранням документів і роботи з ними взагалі не повинно бути.
— Уяві­мо, що ком­па­нія не змо­же вчас­но роз­ра­ху­ва­ти­ся з кре­ди­то­ром. Чи Ви пе­ред­ба­чи­ли в аг­рар­них роз­пи­сках мож­ли­вість від­тер­мі­ну­ван­ня пла­те­жів?
— У нас такої ситуації не може бути. Ми вже зібрали більшу частину врожаю. У нас є нереалізована продукція. Вона міститься у складських приміщеннях. Тож з «Агропросперіс Банком» розрахуємося вчасно.
Однак від непередбачених ситуацій ніхто не застрахований, тому на самому початку ми передбачали можливість форсмажору та, відповідно, розглянули додаткові умови можливої пролонгації платежів за кредитами ще на рік. Вони цілком та повністю влаштовували нас як позичальників.
— Чи офор­мля­ти­ме­те Ви аг­рар­ні роз­пи­ски на­ступ­но­го ро­ку?
— Подивимося, як завершимо нинішній рік, і якою буде економіка країни найближчим часом. У будьякому разі, ми тепер маємо досвід роботи з аграрними розписками, і за необхідності неодмінно скористаємося ним.
Ми­ко­ла ЛУ­ГО­ВИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб «Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».