Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 10, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Червень 2015 07:57

Чи дочекається Україна сімейних фермерських господарств?

Rate this item
(0 votes)

У Вер­хов­ній Ра­ді Ук­раї­ни до дру­го­го чи­тан­ня го­тує­ть­ся про­ект за­ко­ну № 1599 «Про вне­сен­ня змін до де­яких за­ко­нів Ук­раї­ни що­до сти­му­лю­ван­ня ство­рен­ня та ді­яль­но­сті сі­мей­них фер­мер­ських гос­по­дарств». Цей за­кон по­кли­ка­ний іс­тот­но по­ліп­ши­ти си­ту­ацію ма­лих сіль­гос­пви­роб­ни­ків (се­лян, які ве­дуть осо­бис­те гос­по­дар­ство), до­зво­лив­ши тим із них, хто вва­жає це за по­тріб­не, ста­ти пов­но­прав­ни­ми грав­ця­ми на рин­ку, ство­рю­ва­ти сі­мей­ні фер­мер­ські гос­по­дар­ства і від­по­від­но от­ри­му­ва­ти пе­ре­ва­ги, зок­ре­ма в опо­дат­ку­ван­ні, яки­ми ко­рис­тую­ть­ся ті, хто має ста­тус сіль­гос­пви­роб­ни­ка.

Піс­ля пер­шо­го чи­тан­ня за­ко­но­про­ек­ту, яке він вда­ло прой­шов, роз­роб­ни­ки не сум­ні­ва­ли­ся, що йо­го до­опра­цю­ван­ня від­бу­ва­ти­меть­ся швид­ко та ефек­тив­но, бо ж він за­охо­чує пе­ре­тво­рен­ня у віт­чиз­ня­но­му аг­рар­но­му сек­то­рі, які спри­яти­муть йо­го ак­тив­но­му роз­вит­ку. Але ни­ні во­ни ви­сло­влю­ють не­при­хо­ва­не за­не­по­ко­єн­ня: прав­ки та до­пов­нен­ня, за­про­по­но­ва­ні між пер­шим і дру­гим чи­тан­ням, іс­тот­но змі­ню­ють по­пе­ред­ньо вне­се­ні про­по­зи­ції.
Як ру­хає­ть­ся ро­бо­та над за­ко­но­про­ек­том № 1599, і які йо­го стат­ті ви­кли­ка­ли най­біль­шу дис­ку­сію се­ред екс­пер­тів? Про це роз­мов­ля­ємо з ке­рів­ни­ком на­пря­му «Роз­ви­ток рин­ко­вої ін­фра­струк­ту­ри» про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» Ми­ко­лою Гри­цен­ком.

 — Наскільки істотними виявилися зміни та доповнення, які останнім часом були внесені до законопроекту № 1599? Вони поліпшили чи, навпаки, погіршили його попередній варіант?

— Будь-який проект закону в процесі доопрацювання може бути або значно удосконалений, або, навпаки, погіршений. Експерти, які долучаються до цієї справи, не завжди можуть врахувати головну ідею законопроекту, особливо, якщо працюють тільки юристи. Вони намагаються дотриматися суто юридичних норм, це добре, але за такого підходу решта вагомих позицій може бути втрачена або суттєво змінена.
Так сталося і з проектом закону № 1599. Я б відніс його до розряду вкрай важливих та актуальних, оскільки в час економічної кризи він мав дати серйозний поштовх для розвитку малого та середнього сільськогосподарського бізнесу. Повірте мені, селяни очікували його ухвалення і запровадження нових, більш спрощених процедур реєстрації та діяльності сімейних фермерських господарств.
Але через нові запропоновані зміни законопроект втратив ідею спрощених процедур реєстрації тощо, які були схвалені під час першого читання. Тому тепер стоїть питання, як ще доопрацювати законопроект, аби повернути йому первісний задум.
— Первісний варіант законопроекту надавав можливість створювати сімейні ферми як окремими громадянами, так і членами їх родин. Причому останні могли це робити за спільною домовленістю. Як ця ситуація виглядає в доопрацьованому проекті закону?
— Під час нинішнього доопрацювання законопроекту з нього була вилучена норма, яка передбачала можливість створення сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи, а лише за відповідним договором, що укладається між членами родини. Тепер передбачено, що сімейне фермерське господарство може створюватися лише у статусі юридичної особи. До того ж у ньому мають працювати лише члени цієї родини.
Попередній варіант також містив положення про те, що сімейне фермерське господарство може створити й одна особа. Причому як зі статусом юридичної особи, так і без нього. Звісно, за умови, що цей засновник є приватним підприємцем — фізичною особою. Зараз ця норма розмита, нечітка і незрозуміла. Отже, початковий зміст повністю втрачений.
— Очікувалося, що фермерські господарства сімейного типу створюватимуться на базі особистих селянських господарств та домогосподарств. Власне, заради такого підходу законопроект № 1599 і готувався. Чи зачепили пропоновані зміни цю позицію?
— Можливість створювати сімейні фермерські господарства на базі особистих селянських залишається. Проблема в іншому — змінена та ускладнена процедура набуття статусу сімейного фермерського господарства. У нинішній редакції проекту закону передбачається, що спочатку має бути створене фермерське господарство, а відтак йому вже мають надавати статус сімейного фермерського. Хто має надати такий статус? Поки що це невідомо, як і те, яким має бути порядок проведення таких дій.
Отже, виникає колізія, бо в разі ухвалення законопроект залишиться половинчастим. Тобто, він передбачатиме, що Кабінет Міністрів повинен буде розробити процедуру щодо надання зареєстрованому фермерському господарству статусу сімейного фермерського, визначити орган, який відповідатиме за це, затвердити власною постановою відповідне положення.
Ця процедура не спрощує, а, навпаки, ускладнює створення сімейних фермерських господарств.
— А чому одразу не можна створювати фермерські господарства сімейного типу?
— Першим варіантом законопроекту так і передбачалося. І в тому ж варіанті також зазначалося, що такі господарства мають можливість залучати найманих працівників для виконання сезонних робіт. Я акцентую на цій нормі, бо вона дуже важлива.
Наприклад, сімейне фермерське господарство вирощує трудомістку продукцію — полуницю, малину, і сім’я в сезон не може самотужки зібрати ці ягоди. Вона повинна мати право наймати людей зі сторони, в тому числі, приміром, старшокласників, аби вчасно впоратися з цією роботою.
Інший приклад — до сімейного фермерського господарства входять одні жінки, їм треба зорати поле, і вони навіть мають трактор, який купили. Але професійно працювати на ньому не вміють. Вони можуть найняти тракториста? Можуть залучити агронома для консультаційних послуг? Звісно, у них має бути право так діяти.
Закон може обмежувати кількість найманих працівників в одному господарстві, але нині ця норма взагалі виключена. Зате включена інша — що сімейне фермерське господарство, яке складається з однієї особи, також не має права залучати до праці інших членів сім’ї.
— Чи не створюють усі названі вами обмеження передумови для корупції?
— Якщо створюється додатковий орган або додаткова процедура, яку потрібно проходити суб’єкту підприємництва, вони автоматично передбачають додаткові витрати. Формальні чи неформальні — це вже інше питання.
Уявімо ситуацію: певний орган влади повинен здійснити атестацію, аби визначити, наскільки фермерське господарство відповідає статусу сімейного. При цьому можуть виникати й суб’єктивні рішення, які доведеться коригувати відповідними видатками.
— Виникає природне запитання: хто і з якою метою вносив до законопроекту № 1599 згадані уточнення та доповнення?
— Взагалі це дуже серйозне питання. Я постійно спілкуюся з селянами, тому пошлюся саме на їхню думку.
Селяни вважають, що перспектива створення сімейних фермерських господарств, на яку вони так чекають, зачіпає інтереси великого аграрного бізнесу. Справа не в тому, що дрібні та середні сільські товаровиробники починають конкурувати з великими. Звісно, сімейним фермерським господарствам важко змагатися з агрохолдингами — вони перебувають у різних вагових категоріях. Насправді все впирається в інше — в земельне питання.
Коли створюється сімейне фермерське господарство, воно потребує земельних площ. А вся земля, як відомо, нині перебуває в оренді. І агрохолдинги побоюються, що землевласники почнуть її забирати в них для ведення свого бізнесу.
Більше того, цим прикладом можуть скористатися також їхні сусіди, навіть ті, що не збираються створювати сімейні фермерські господарства. Але вони можуть захотіти передати землю сімейним фермерам в оренду, бо бачитимуть, як ті порядкують на ній.
Такі процеси видаються небезпечними нинішнім латифундистам.
Я не хочу сказати, що саме вони безпосередньо вплинули на «доопрацювання» законопроекту. Але допускаю, що і їхні інтереси не залишилися осторонь.
Треба згадати й інше. Над доопрацюванням законопроекту працювало багато експертів, кожен з власною думкою та оцінками. Дехто з них схилявся до такої позиції, аби деякі норми не вносити до закону, бо вони його можуть переобтяжувати та ускладнювати його реалізацію. Натомість вони мають здійснюватися відповідно до урядових постанов. Мовляв, це більш гнучкий та мобільний підхід до ситуації, що може складатися в майбутньому. Зрештою, ці постанови набагато простіше змінювати в разі потреби, чого не скажеш про закон.
На мою думку, на сьогодні такий підхід недоцільний. Краще на початковому етапі ретельніше попрацювати, виписати потрібні норми в законі чіткіше та детальніше, аби вони могли працювати як норми прямої дії без посилання на урядові постанови.
— Як на ці зміни і доповнення в законопроекті № 1599 реагують члени робочої групи, які готували його до розгляду у Верховній Раді?
— Члени робочої групи відстоюють повернення до першого варіанта законопроекту з можливим доопрацюванням. Ми переконані, що до другого читання необхідно подати такий законопроект, у якому було б збережено його базову ідеологію: визначення сімейного фермерського господарства і порядку його спрощеної реєстрації та організації його діяльності. Ми будемо переконувати депутатів, аби залишився варіант створення сімейного фермерського господарства як зі статусом юридичної особи, так і без нього, а також щоб діяла норма, яка б дозволяла сімейним фермерським господарствам використовувати найманих працівників для сезонних робіт.
З деякими парламентарями ми вже спілкувалися. І маю зазначити, що у них є розуміння правильності нашого підходу, вони готові підтримати його доопрацювання, аби він максимально задовольнив інтереси тих селянських господарств, які хочуть стати сімейними фермерськими.
Мак­сим НА­ЗА­РЕН­КО,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».