ДЕ ЖИВУТЬ УКРАЇНСЬКІ ГЕЙШІ?
Інколи можуть не збігатися авторське та режисерське трактування того чи іншого драматичного твору. Однак цього разу, напевне, була гармонія, адже відомий український драматург і режисер Ігор Афанасьєв поставив у Київському академічному театрі юного глядача на Липках власну п'єсу «Шиндай».
П'єса «Шиндай», написана у 1987 році, свого часу з успіхом ішла на провідній драматичній сцені країни — Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. У цій виставі грали молоді актори — Поліна Лазова, Наталія Сумська, Людмила Смородина, Ірина Дорошенко, Володимир Абазупало, Володимир Нечипоренко, яких нині, без перебільшення, можна назвати корифеями сучасного українського театру.
Ця вистава стала знаковою для багатьох українських режисерів. Так, для засновника і художнього керівника Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» Олексія Кужельного колись вона була дипломною роботою, а головний режисер Вінницького музично-драматичного театру імені Миколи Садовського Віталій Селезньов здійснив вдале сценічне прочитання цього твору не лише в Україні, а й у Польщі. А 2010 року «Шиндай» увійшов до Антології сучасної драматургії України. Зацікавила п'єса і російський кінематограф. Однак кіноверсія Андрія Розумовського дуже відрізнялася від авторського першоджерела.
За сюжетом професор Микола Миколайович (артист Микола Григоренко) зламав долю студентці Любі (Марина Кукліна). Відома ситуація, такі випадки трапляються зараз не рідше, а можливо — навіть частіше, ніж 25 років тому. Що ж робити? Невже змиритися? Подруги Люби — Марго (Іоланта Пилипенко), Віра (Дар'я Петрожицька) та Надя (Мирослава Філіпович) вирішують вигадати вишукану помсту.
Гламурну гру в японських гейш вони таємно знімають на відео, однак у камеру потрапляє не лише професор, а й інші гості. І хоча дівчата потім відмовляються від намірів помсти, тепер уже помста мажорів б'є по них бумерангом, а це призводить до трагедії. Можливо, ще кілька років тому сюжет п'єси міг би видатися застарілим, але зараз, коли повертаються сумні реалії 90-х, складається враження, ніби вона написана лише вчора.
Добре прописані у п'єсі персонажі у виставі дещо нагадують героїв із плакатів. Але не дорікатимемо режисерові та акторам, адже «Шиндай» лише вирушив у самостійне плавання, а на початку життя більшості постановок притаманний певний схематизм. Проте у Театрі на Липках завжди працюють над удосконаленням тих вистав, що вже йдуть на сцені. Отож можливо, що вже невдовзі побачимо зовсім інший спектакль.
Едуард ОВЧАРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- СВЯТО КЛАСИЧНОЇ ГІТАРИ
- СТАНЬ ЗІРКОЮ, або МИСТЕЦТВО ЛИЦЕМІРСТВА
- СТУДЕНТСЬКІ ТЕАТРИ У ПОШУКУ
назад »»»