У ЧЕРЗІ ДО РЕЄСТРАТОРА
На Полтавщині, де цього року зібрано рекордний урожай зернових — 5,6 млн тонн, якщо не вжити негайних заходів, 2014-й може стати роком колапсу в земельних відносинах. Річ у тому, що наступного року закінчуються терміни дії майже 45 тисяч договорів оренди земельних паїв великими агрофірмами у селян, а продовжити їх, очевидно, не встигнуть.
До того ж незареєстрованими залишаються права власності ще на кілька тисяч земельних паїв, без чого не можна укласти або продовжити договори їхньої оренди. З чиєї вини виникла така ситуація і що робити полтавським аграріям, аби не втратити престижу аграрного краю?
Вийшло як завжди...
Рік, що минає, наче лакмусовий папірець протестував на ефективність видані Президентом, урядом та ухвалені законодавцями документи, котрі мали б полегшити життя українцям. Приміром, позбавити їх необхідності за будь-якої нагоди збирати силу-силенну довідок і дозволів та томитися в чергах до чиновників.
Перші випробування в цьому сенсі пройшли й підрозділи новоствореної Державної реєстраційної служби, яка сконцентрувала у своїх руках дуже багато вкрай важливих функцій, які зачіпають інтереси практично кожного громадянина,— державну реєстрацію актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб, легалізацію об’єднань громадян, ЗМІ тощо.
Як впоралися з цим підрозділи Укрдержреєстру, утворені на Полтавщині, і яке ставлення до них жителів регіону, котрим відтепер без державних реєстраторів нікуди?
Відповідь днями шукали в Полтавській ОДА, де на розширеній колегії аналізували роботу реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області. Одразу можна зазначити: роботу державних реєстраторів практично в усіх районах області піддали різкій критиці. А в Полтавському районі керівництво тамтешньої райдержадміністрації навіть висловило недовіру районному державному реєстратору. Більш того, на засіданні неодноразово наголошували: якщо негайно не виправити ситуації з функціонуванням підрозділів Укрдержреєстру, в регіоні 2014 року настане справжній безлад.
Зокрема, у земельних відносинах, адже державні реєстратори 2013 року не встигли оформити тисячі документів, що закріплюють право власності на землю, а без них не можна продовжити договори оренди земельних паїв. А вже наступного року на Полтавщині втратять чинність ще майже 45 тисяч договорів оренди земельних паїв. І вже зараз неважко передбачити, пророкували учасники наради, що державні реєстратори фізично — через велике перевантаження — не встигнуть оформити права власності на землю.
Чиновники зізнаються, що до них ледь не щодня надходять скарги від полтавців на незадовільну роботу державних реєстраторів, котрі працюють, наче мокре горить. А голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко на засіданні поцікавився у голови Полтавського окружного адміністративного суду Федора Соколенка, чи позивалися до Укрдержреєстру полтавці, невдоволені роботою його підрозділів? Відповідь була ствердною: 2013 року до суду звернулися 45 позивачів, які скаржилися на бездіяльність державних реєстраторів або порушення строків реєстрації документів. 70% позовів було вирішено на користь позивачів.
У свою чергу, начальник Головного управління юстиції у Полтавській області Тетяна Колотілова, яка доповідала, спробувала пояснити учасникам наради, через які причини Державна реєстраційна служба, що на правах окремого підрозділу увійшла до управління юстиції, допускає хиби у своїй роботі. Чимало тез з її виступу виявилися слушними, бо вкотре засвідчили, що в нас при ухваленні важливих рішень звикли ставити віз попереду коня. Тобто не створивши належних умов для роботи працівників нової структури, не вирішивши кадрових питань та ще чимало організаційних моментів, без яких нова служба не може повноцінно функціонувати, дали їй старт.
Чому кульгає реєстраційна служба?
На Полтавщині нині створено 28 органів державної реєстрації. Утім, сказати, що це — органи, не можна, бо зараз на район, зазвичай, є всього один реєстратор, котрий не може фізично впоратися зі своїми обов’язками, адже навантаження на нього завелике — 16–22 справи щодня. Хоча, говорили на нараді, оформлення однієї справи та внесення її до Держреєстру забирає до півтори години часу.
Якщо з реєстрацією прав на нерухоме майно, чим можуть займатися і нотаріуси, справи більш-менш просуваються, то з реєстрацією прав власності та договорів оренди земельних ділянок — зовсім кепські. Цим питанням у районі займається, як правило, всього один реєстратор. Тож люди вимушені по кілька днів стояти до нього в черзі, займаючи її о четвертій або навіть о третій годині ночі.
Тетяна Колотілова визнала, що в Укрдержреєстрі справді відчувають кадровий голод. На Полтавщині, приміром, не укомплектовано навіть усіх посад керівників районних відділень реєстраційних служб. Зокрема, у Диканському, Козельщинському, Зіньківському та Хорольському районах.
«Неповне кадрове забезпечення реєстраційних служб зумовлене високими кваліфікаційними вимогами до відповідного рівня посади — освіта за спеціальністю юриста та досвід роботи на державній службі та за професією — тривалим часом проведення спеціальних перевірок стосовно відомостей, що подаються кандидатами на зайняття посад державних службовців, а також, хоч як прикро, відсутністю в деяких районах осіб із вищою юридичною освітою,— пояснила начальник управління.
— Оскільки в більшості районів передбачена лише одна посада державного реєстратора, для забезпечення безперебійного процесу державної реєстрації передбачено можливість виконання обов’язків державних реєстраторів начальниками реєстраційних служб, які мають печатки та доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців...»
Але цього виявилося замало, наголосила начальник Головного управління юстиції, бо державні реєстратори, крім основної діяльності, виконують ще й додаткові функції. Вони ведуть діловодство та архіви реєстраційних справ, статистику для звітності, надають консультації тощо. І при цьому за десять місяців 2013 року державними реєстраторами Полтавщини зареєстровано майже 35 тисяч документів, які засвідчують право власності на земельні ділянки, та майже дев’ять тисяч документів іншого речового права (права оренди, права постійного користування та інше). Все це надзвичайно ускладнює процес прийому громадян та значно збільшує навантаження та інтенсивність праці державного реєстратора.
Очевидно, зважаючи на такі самі проблеми і в інших областях, Кабмін пообіцяв наступного року збільшити чисельність державних реєстраторів на півтори тисячі. На Полтавщині їх побільшає на 55 осіб. Чи виправить це ситуацію?
Учасники наради припускали, що ні. Адже необхідно вирішити ще чимало організаційних питань, щоб Державна реєстраційна служба запрацювала, як годинник. Наприклад, підвищити оклади державним реєстраторам, котрі не мають матеріального стимулу працювати краще.
«Скажіть, хіба можна підібрати на посаду районного державного реєстратора кваліфікованого юриста, пропонуючи йому посадовий оклад в 1200–1600 гривень? — резонно запитала з трибуни наради голова Котелевської РДА, Герой України Тетяна Корост.— А саме такі оклади нині у районних реєстраторів, котрі буквально захлинаються від завеликого обсягу роботи...»
Говорили й про те, що державні реєстратори працюють у непристосованих приміщеннях, що створює незручності як їм, так і відвідувачам. На сьогодні, поінформувала Тетяна Колотілова, в дев’яти районах області державні реєстратори працюють у непристосованих приміщеннях. Деяких підселили до районних управлінь юстиції, що теж не краще рішення. Лише в Хорольському районі та Комсомольську реєстратори працюють у спеціально обладнаних нових приміщеннях.
Проблемою, яка непокоїть керівництво обласного управління юстиції, є й питання стану архівних приміщень реєстраційних служб. За законом реєстраційні справи мають зберігатися у спеціальних приміщеннях, обладнаних засобами, що обмежують до них вільний доступ. Але цих вимог дотримуються далеко не в усіх районах, бо бракує грошей на обладнання архівів. Аналогічна ситуація і з їхньою охороною. Саме цим пояснив практичну незахищеність приміщення архіву Держреєстру у своєму районі голова Кобеляцької РДА Анатолій Таранушич.
Давши старт роботі Укрдержреєстру, посадовці не продумали і можливості встановлення надійного доступу через Інтернет його підрозділів та органів місцевого самоврядування до Державного єдиного реєстру. Приміром, на сьогодні з 483 виконавчих органів сільських, селищних рад Полтавської області до Державного реєстру актів цивільного стану громадян підключено всього 305, що становить 63%. А це значно утруднює роботу реєстраторів та перешкоджає оперативності.
Болить усій Україні...
«На загальнодержавному рівні проблемними залишаються питання реєстрації права оренди на земельні ділянки, передані громадянам в оренду на підставі розпоряджень районних державних адміністрацій відповідно до їхніх повноважень до 1 січня 2013-го, — зазначила Тетяна Колотілова.— Але належним чином не зареєстровані у зв’язку з необхідністю визначення повноважень органів, які згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
Нагальною є також проблема реалізації повноважень територіальних органів Держземагентства, передбачених ст. 122 Земельного кодексу України в частині передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність особам, які мають сертифікати про право власності на земельний пай тощо».
Чому допустили прорахунки, коли визначалися з чисельністю державних реєстраторів? Тетяна Колотілова пояснила, що при створенні реєстраційної служби області орієнтувалися на штатну чисельність реєстраторів комунальних і приватних БТІ та кількість учинених ними дій. Проте не врахували того, що Полтавська область — це аграрний регіон, і того, що землі сільськогосподарського призначення становлять 70% від загальної кількості нерухомості області.
Крім того, за інформацією Головного управління Держземагентства у Полтавській області, тільки близько половини полтавців і юридичних осіб отримали державні акти на земельні ділянки. А прогнозована кількість земельних ділянок, які ще будуть виділені згідно із законодавством, дорівнюватиме кількості земельних ділянок, сформованих до 1 січня 2013 року.
Таким чином, кількість земельних ділянок, право власності на які необхідно буде зареєструвати територіальними органами юстиції, становитиме 75% від загальної кількості вже сформованих земельних ділянок. І це не остаточні кількісні показники, що становлять загальний обсяг навантаження на державних реєстраторів у частині реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки. У 70% випадків разом із реєстрацією права власності на земельні ділянки буде відбуватися реєстрація іншого речового права — права оренди, що збільшить навантаження на державного реєстратора удвічі.
Отже, стверджували скептично налаштовані учасники колегії, наступного року, якщо нічого не змінити, через державних реєстраторів земельні відносини в регіоні буде паралізовано.
Чи є вихід із ситуації? Голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко думку песимістів не поділяє і каже, що влада не допустить колапсу. Однак він погоджується, що ситуація з функціонуванням підрозділів Укрдержреєстру на Полтавщині потребує негайного втручання центральної влади.
Перш за все необхідно зміцнити кадровий потенціал служби, створити необхідні умови для роботи державних реєстраторів, підвищити її оперативність тощо. Губернатор сподівається, що голос учасників колегії в столиці почують.
І полтавці так само сподіваються, що центральна влада надалі підходитиме до реформування своїх структур більш виважено, пам’ятаючи, що робити це потрібно не заради процесу, а заради людей.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»