СИЛЬНІШІ РАЗОМ?
Україна — за крок до Вільнюського саміту, під час якого буде вирішена доля Угоди про асоціацію з ЄС. Утім, високопосадовці свій вердикт винесли раніше запланованого на 28–29 листопада форуму Східного партнерства у столиці Литви. 23 жовтня Європарламент (ЄП) ухвалив резолюцію, у якій рекомендував Раді ЄС підписати Угоду про асоціацію з Україною у разі виконання Києвом необхідних умов. ЄП також дав згоду на тимчасове застосування окремих положень документа.
Президент ЄП Мартін Шульц нагадав, що Україна має повністю виконати визначені для неї в ЄС критерії. На думку віце-президента Європейської народної партії Яцека Саріуш-Вольскі, якщо Україна не отримає Угоди про асоціацію під час листопадового саміту, її підпишуть з іншим українським президентом після виборів 2015 р. Президент Литви Даля Грибаускайте зазначила, що у випадку непідписання Угоди це не буде провалом, оскільки Україна почала проводити реформи.
Заступник голови Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепартаменту США Томас Меліа повідомив, що США повністю підтримують підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і закликають Україну виконати всі необхідні умови, у тому числі комплексну реформу судової системи. Т. Меліа підкреслив, що звільнення Юлії Тимошенко допоможе Києву підписати Угоду. Він також додав, що колишній прем'єр повинна мати право брати участь у майбутніх президентських виборах в Україні у 2015 р.
Нині наші можновладці та європосадовці, не покладаючи рук, шукають прийнятного виходу із ситуації щодо ув'язнення екс-прем'єра. А вітчизняні експерти підраховують переваги та ризики, створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) із країнами ЄС, що є складовою Угоди про асоціацію. І тут є песимістичні прогнози про фінансовий крах і райдужні сподівання на відродження нашої економіки.
Зараз в Україні проходить інформаційна кампанія «Сильніші разом», яка має пояснити переваги євроінтеграції. Саміт у Вільнюсі є важливим етапом у розвитку відносин між Україною та ЄС. Однак євроінтеграція — тривалий процес. Тож важливо, аби кожен громадянин розумів, які можливості принесе Угода та ЗВТ.
Приваблива ідея
Про євроінтеграцію України говорять давно і багато. Цю привабливу для суспільства ідею використовують у політичній риториці майже всі політичні сили. Запевнення у незмінності єврокурсу України стали невід'ємним атрибутом офіційних урочистих промов найвищого рівня. Можливо, через це багато наших співгромадян сприймають євроінтеграцію як суто політичну матерію, предмет міжнародних переговорів, справи президентів та прем'єрів. Чи як укладання угод, підписання протоколів, щось відірване від повсякденного життя.
Проте, нагадують експерти, реальна, а не декларативна євроінтеграція має стосуватися внутрішнього розвитку країни, покращення життя простих людей. Євроінтеграція — це коли економіка працює на благо всього суспільства, а не окремих наділених владою осіб чи близьких до них корпорацій. Коли всі рівні перед законом незалежно від посади і майнового стану. Коли держава дбає про довкілля та пильно стежить за якістю харчів. Коли бюджетні гроші витрачають дуже ощадливо і в інтересах суспільства.
А крім того, це — гарні дороги, безпечні вулиці, якісна вода з крану у квартирі. Звичайно, це — чесні вибори, свобода зібрань та мітингів, опозиційної діяльності, боротьба з корупцією. Немає жодної сфери, якої б не стосувалася євроінтеграція. Для країн колишнього соцтабору великим стимулом до проєвропейських перетворень було прагнення тісніших відносин з ЄС — аж до вступу до нього.
Наші сусіди — Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія уже досягли цього й нині користуються перевагами перебування в об'єднаній європейській родині. Інші держави наполегливо рухаються до ЄС. Україна також проголосила курс на євроінтеграцію. Але без реальних зрушень, одними лише гарними словами й деклараціями цього не досягти. Саме про необхідні для євроінтеграції конкретні справи йдеться в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною (УА).
Документ передбачає реалізацію низки важливих реформ та запровадження європейських стандартів і норм, що піднесуть якість життя на новий рівень. У березні 2007 р. ЄС та Україна почали переговори про укладання нової посиленої угоди, яка б замінила чинну Угоду про партнерство та співробітництво. Пізніше цей документ вирішили назвати Угодою про асоціацію. Назва цілком відповідає амбітній меті: досягти у відносинах ЄС та України політичної асоціації та глибокої економічної інтеграції.
Унікальний документ
Угода про асоціацію — документ обсягом понад 1000 сторінок, що складається із семи розділів та понад 40 додатків. За своїм обсягом та тематичним охопленням це найбільший міжнародно-правовий документ, який укладала Україна. Для Євросоюзу вона також найглибший міжнародний договір, що він мав із країною, яка не є кандидатом на вступ до ЄС.
Унікальність УА полягає і в тому, що її невід'ємною частиною виступає положення про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Вона покликана забезпечити тісну економічну інтеграцію України та ЄС. Передбачено не тільки суттєву лібералізацію торгівлі, тобто усунення тарифів та квот, а й гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. У разі належної імплементації глибока та всеосяжна ЗВТ має створити практично такі ж умови для торгівлі між Україною та ЄС, як у середині Союзу.
У документі немає згадки про можливості членства України в ЄС. Але успішна реалізація положень УА означала б належне запровадження норм, що діють в ЄС, та готовність України перейти до глибших рівнів інтеграції з Євросоюзом. Водночас виконання передбачених Угодою про асоціацію реформ і перетворень сприяло б значному підвищенню якості життя українців, запевняють експерти. Угодою про асоціацію передбачено, що до нашого законодавства має бути інкорпоровано значну частину правового доробку ЄС.
Україна таким чином стає інтегральною складовою сучасної Європи. У цьому сенсі надзвичайно важливо, що положення УА є юридично зобов'язуючими. Оскільки наша країна прагне інтегруватися до ЄЄ, це означає насамперед взяття нею зобов'язань, стосується адаптації законодавства ЄС та застосування його на практиці, повагу до цінностей, на яких ґрунтується Союз. Зі свого боку Євросоюз бере зобов'язання допомагати Україні в наближенні до нього.
Наприклад, розділ Угоди про асоціацію «Економічне та секторальне співробітництво» містить положення щодо цілей та форм співпраці між ЄС та Україною у 28 сферах. Щодо кожної з них визначено перелік, відповідні етапи та терміни імплементації актів законодавства ЄС, які Україна зобов'язується перенести до національного законодавства. Йдеться про понад 300 регламентів та директив ЄС.
Терміни імплементації законодавства ЄС Україною становлять 2–3–5–7 років з часу набуття УА чинності. При цьому близько двох третин актів слід імплементувати протягом 2–5 років. У розділі щодо фінансової співпраці ЄС у рамках своїх фінінструментів зобов'язується надавати допомогу Україні для досягнення цілей УА. Це здійснюватиметься на підставі принципів належного фінуправління та передбачатиме ефективне попередження шахрайства, корупції, інших зловживань та боротьбу з ними. Для цього Україна повинна імплементувати відповідні положення законодавства ЄС.
Перспективи
Якщо Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС, наш бізнес зможе продавати свої товари та послуги на рівних умовах на єдиному євроринку, запевняють експерти. Це — найбільший у світі ринок, який об'єднує 500 млн споживачів та становить 25% світової економіки і оцінюється у 17,1 трлн дол. Угода про ЗВТ у довгостроковій перспективі збільшить обсяги українського експорту на 6,3%, а імпорт зросте на 5,7%.
Наші люди насолоджуватимуться чистим повітрям та питною водою, безпечнішими дорогами, бо Україна користуватиметься євродосвідом і запроваджуватиме правила та стандарти, які вже допомогли трансформувати Польщу, Литву та Латвію. Побільшає зв'язків між людьми, у тому числі між нашими та європейськими навчальними закладами. Зменшуватиметься рівень корупції, і всі люди будуть рівними перед законом.
З покращенням бізнес-клімату більше єврокомпаній інвестуватимуть в Україну. Це приведе до створення нових робочих місць, запровадження нових технологій, західних стандартів управління та більш високих стандартів охорони безпеки праці. Тісніша євроінтеграція вимальовує перспективу перетворення України на сучасну, демократичну, процвітаючу європейську країну. У довгостроковій перспективі рівень життя може зрости на 11%.
Нюанси
Підписання Угоди про асоціацію ніяк не схоже на вступ до ЄС, нагадують аналітики. З таким документом можна співіснувати, торгуючи з ЄС, ще років тридцять. Правда, що буде з ЄС за 30 років, ніхто не знає. Для України підписання такої Угоди зараз вигідне. Ситуація в нашій економіці не вважається найсприятливішою. Прилучившись до Угоди, можна заманити додаткові інвестиції. Якщо мізків вистачить ними правильно розпорядитися, буде шанс підштовхнути економіку.
До того ж підписання Угоди вплине і на внутрішню політику країни. Президент В. Янукович як глава держави зробив свою політичну ставку на цю Угоду. Якщо ставка виправдається, Угода буде підписана, це, звичайно, підніме його рейтинг, адже українське суспільство в більшості своїй позитивно оцінює такий крок. Якщо Угода не буде підписана через будь-які причини, це вдарить по авторитету Президента, політиці країни, аж до можливих дострокових виборів.
Так само вплине на політичний розклад і те, як люди відчують на собі наслідки підписання Угоди. Якщо вона принесе лібералізацію візового режиму, нові інвестиції, робочі місця, то у 2015 р. В. Янукович матиме серйозний шанс на перемогу. Якщо влада не зможе використати Угоду для підвищення добробуту людей, відповідати за помилки також буде Президент. Опозиція намагатиметься примазатися до європрориву. А у разі зриву звинувачуватиме в усіх негараздах владу.
Атаки
Фобії про економічний колапс України поширюються в рамках інформкампанії, яку розв'язала Росія, усвідомлюючи серйозність євроінтеграційних намірів Києва. У серпні інформаційний фронт перейшов в економічну площину. Тоді росіяни вдалися до блокади експорту нашої продукції. Лунали заяви радника російського президента С. Глазьєва про припинення будь-якої економічної співпраці, загрозу дефолту, навіть про запровадження візового режиму з Україною.
Утім, інформатаки і торговельні обмеження, націлені на зрив євроінтеграції, не дали бажаних результатів, переконані експерти, які вивчають громадську думку. Приєднання України до ЄС підтримали більше 50% українців. Поведінка північної сусідки позитивно вплинула на самовизначення громадян. Тож треба подякувати Росії за ті дурниці, до яких вона вдалася і допомогла визначитися частині українців, які сумнівались, чи варто йти до ЄС.
Завдяки торговельним війнам, нерозумним заявам росіян наші люди задумалися над тим, що то за фрукт МС, які там правила. Якщо там перекривають кордони, вдаються до економічного тиску, навіщо туди йти? В. Янукович заявив, що приниження України не допомагає двостороннім відносинам. Українські можновладці наголошують на тому, що асоціація з ЄС, а саме створення ЗВТ, не спонукатиме бізнес згортати відносини з партнерами з МС. Коментуючи погрози Москви щодо обмеження доступу українських товарів до російського ринку, в Єврокомісії не раз наголошували, що асоціація з ЄС не перешкоджатиме конструктивним взаєминам Києва з МС.
Безумовно, якщо ці відносини не суперечать правилам СОТ, членами якої є Україна і Росія. Укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС включно із ЗВТ, навпаки, сприятиме активізації співпраці з країнами МС, зазначив глава уряду М. Азаров під час жовтневого візиту до Калуги, де він взяв участь у засіданні Комітету з питань економічного співробітництва. І хоча Білокам'яна і надалі сповідує гасло — хто не з нами, той проти нас, її апокаліптична риторика щодо переговорів України набула примирливіших рис.
Як заявив російський прем'єр Д. Медведєв, у разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС шансів у України на повноправний вступ до МС практично не залишиться. Інші варіанти співпраці Москву не влаштовують, бо вона прагне створити повноцінний Євразійський економічний союз. Хоча низку питань двосторонньої співпраці можна вирішувати, не чекаючи підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Росія розвиває митну співпрацю, Україна є спостерігачем у цих процедурах, у той же час бере участь в інших економічних процедурах. Наші урядовці хочуть проаналізувати всі наслідки двосторонньої співпраці, аби не створювалися додаткові труднощі роботи на ринках МС. Інші домовленості, зокрема і під час останнього візиту М. Азарова до Росії, також засвідчили про певне послаблення тиску північної сусідки. Йдеться про співпрацю в енергетичній і сільськогосподарській сферах.
Пролунала заява, що Україна прокредитована на постачання газу до газосховищ за ціною 260 дол. за тисячу кубів. Тобто у Європи не буде проблем із газом. Велися розмови і про створення зернового пулу трьох країн — Росії, Казахстану, України, які на Сході Європи виробляють найбільше зерна і контролюють цей ринок.
Такий феномен зміни гніву на певну ласку пережили чимало країн, яких Росія намагалася не допустити у сферу впливу ЄС і НАТО, нагадують експерти. Чехії та Угорщині РФ свого часу намалювала лінію, за яку їм не можна виходити і йти до ЄС. Але як тільки вони вступили до ЄС, відносини РФ із ними покращились. Росія погрожує до того моменту, поки це має сенс змінити вибір держави.
Але й сподіватися на повне порозуміння з північною сусідкою не варто. Росія — не з тих країн, які пасивно дивляться на те, як втручаються в їхній геополітичний простір. І тут схоже на те, що останнє слово ще не сказане.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»