ЄС ВІДНОВИВ«ЗАРУЧИНИ» З ТУРЕЧЧИНОЮ
5 листопада 2013 року Європейський Союз відновив переговори про вступ Туреччини до ЄС. Такі переговори розпочалися ще навесні 2005 року, але відтоді вони неодноразово переривалися з різних міркувань. Насамперед до високого темпу інтеграції Туреччини насторожено ставиться впливова частина німецької політичної еліти.
Зазначене питання є серед переліку складних на переговорах про створення коаліції між християнськими демократами та соціал-демократами у Німеччині. Адже християнські демократи на чолі з Ангелою Меркель скептично ставляться до ідеї вступу Туреччини до Євросоюзу й вважають, що обіцяти заручитися ще не означає реально одружитися.
Натомість соціал-демократи підтримують ідею вступу Туреччини до Євросоюзу. Поки що компромісу між цими діаметральними позиціями в ході коаліційних переговорів у Німеччині не знайдено.
Проте й вічно тримати Туреччину в європейському передпокої теж небезпечно. Турецький прем’єр-міністр Реджеп Ердоган при кожній сприятливій нагоді нагадує, що у разі відмови Євросоюзу від вступу Туреччини країна має реалізувати власний геополітичний пантюркістський проект. Тобто об’єднати навколо себе всіх тюрків Близького Сходу і Центральної Азії.
Утім, цей геополітичний проект абсолютно не відповідає ідеї цілісності і консолідованості євроатлантичної спільноти. Тому Сполучені Штати невтомно натякають Євросоюзу і Німеччині зокрема, що ображена Туреччина може взагалі відвернутися від Заходу та відмовитися від антиклерикального проекту суспільної модернізації. Тим паче що такі настрої у частини турецьких ісламістів посилюються, особливо під впливом подій у сусідній Сирії та заворушень ліберальної прозахідної молоді у великих містах самої Туреччини.
Зважаючи на ці міркування, Євросоюз вирішив офіційно відновити переговори з Туреччиною, до того ж враховуючи, що уряд Реджепа Ердогана фактично виконав дві важливі умови Євросоюзу. Йдеться про обмеження впливу військових Туреччини на політику та про розширення прав курдської меншості. Колишні впливові турецькі військові нині відбувають великі тюремні строки за звинуваченнями у підготовці невдалого військового перевороту десятирічної давнини.
Крім того, Ердоган прийняв болісне особисто для нього рішення про скасування жорсткої заборони на використання курдської мови, за що донедавна будь-якого курда могли ув’язнити. Дозвіл на культурно-мовну автономію турецьких курдів також став частиною домовленості з політичним лідером турецьких курдів Абдуллою Оджоланом, який чотирнадцятий рік відбуває довічне ув’язнення.
В обмін на легалізацію курдських шкіл на Північному Сході Туреччини бойовики Курдської робітничої партії відмовилися від ведення війни проти Туреччини. Значна частина цих бойовиків наразі воює в курдських районах Сирії.
Водночас європейська преса не оминула увагою й символічної демонстрації, яку у стінах турецького парламенту напередодні відновлення переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу влаштували жінки-парламентарі, які належать до правлячої партії. Вони, знехтувавши забороною самого «батька турків» Мустафи Ататюрка, з’явилися у парламенті в хустках. Сам цей факт свідчить, що європейсько-турецькі переговори й далі будуть непростими.
також у паперовій версії читайте:
- МІСЦЕВІ ВИБОРИ З ГЛОБАЛЬНИМИ НАСЛІДКАМИ
- ТАДЖИКИСТАН ЗАЛИШИВСЯ З РАХМОНОМ
- РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКЕ ПОТЕПЛІННЯ
назад »»»