«ЗЛИПЛИСЬ УСІ НАШІ ВАРЕНИКИ В ОДИН...»
Наприкінці жовтня Рада Європейського Союзу мала ухвалити принципове рішення стосовно підписання чи непідписання Угоди про асоціацію з Україною. Однак тоді цей вердикт було відтерміновано майже на місяць — до 18 листопада. Ні для кого не секрет, що найголовнішим каменем спотикання залишається ув’язнення Юлії Тимошенко. Представники ЄС уже давно й остаточно визначилися: це — найпоказовіший приклад вибіркового правосуддя в нашій державі.
Останній запропонований компромісний варіант вирішення цього питання зводився до того, щоб ухвалити спеціальний закон, котрий би дозволив Тимошенко залишити місце ув’язнення.
Позавчора парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглядав чотири існуючі на цей момент проекти законів, котрі дозволяють ув’язненим лікуватися за кордоном. Уже сам той факт, що засідання відбувалося пізно увечері, не налаштовував прихильників української євроінтеграції на оптимізм. До того ж представники партії влади упродовж усього тижня повторювали заяложені штампи про те, що проекти — не досконалі, що так можна догратися до того, що за кордон масово виїжджатимуть злочинці, і навіть про те, що, в принципі, підписання Угоди з Євросоюзом можливе і без вирішення питання Юлії Тимошенко.
Цього тижня влада вкинула в суспільство (як українське, так і зарубіжне) чергову качку, пов’язану з ім’ям екс-прем’єр-міністра. Ідеться про намагання поповнити вітчизняний бюджет за рахунок повернення коштів, що їх буцімто було вкрадено у держави Юлією Тимошенко спільно з Павлом Лазаренком.
Люди, котрі хоч трішки цікавляться політикою, уже звикли: коли владі нічого сказати, вона будь-яким способом починає «пришивати» Тимошенко до одіозної постаті Павла Івановича. Утім, політична жуйка про «повернення вкрадених коштів» — поза всіляким сумнівом — може претендувати на статус хіта сезону. Особливо у переддень надважливого рішення Ради Європейського Союзу.
Цікаво, що деякі ЗМІ цими днями оприлюднили інформацію про те, що незабаром в Україні може розпочатися ціла кампанія стосовно з’ясування громадської думки: як мешканці України ставляться до можливості лікування Юлії Тимошенко за кордоном. Результат подібних «опитувань» має звестися до того, що громадяни, в принципі, не проти, однак перш ніж лікуватися в «Шаріте», Тимошенко має повернути вкрадені гроші.
Слідкуючи за тим, як розгортаються події, навіть трохи дивно, чому котрийсь із народних депутатів фракції Партії регіонів досі не подав законопроект про механізм повернення таких коштів? А що — це було б абсолютно в стилі нинішньої владної казуїстики: будь-яку найбезглуздішу ідею обрамляти в обгортку законності і права.
Чи не так, зрештою, відбувається і з самою ідеєю відправлення Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини?.. Якщо вся європейська спільнота криком кричить про вибіркове правосуддя в Україні, то причому тут законопроекти, котрі б дозволяли засудженим хворим виїздити за кордон? Увесь світ знає, що Тимошенко потрапила за ґрати з ініціативи чинного українського Президента. Однак, коли справа доходить до можливості звільнення, тут вигадуються найрізноманітніші «шедеври» законодавчої думки.
Узагалі ситуація з ухваленням закону про можливість лікування за кордоном — це яскрава демонстрація того, що Віктор Янукович воліє перекласти відповідальність за можливий зрив підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом на українську опозицію, на самих європейців, можливо навіть на підконтрольну собі фракцію ПР... Словом, на кого завгодно, тільки не на себе. Адже так само, як ні в кого немає сумнівів стосовно його причетності до ув’язнення Юлії Тимошенко, нині і в Європі, і в Україні чітко усвідомлюють: достатньо одного президентського слова, щоб фракція ПР проголосувала за проект Лабунської.
Пет Кокс та Александр Кваснєвський тиждень тому прямим текстом закликали український парламент ухвалити законопроект Анжели Лабунської, котрий здатен вирішити питання Тимошенко. Але вже згаданий парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ухвалює рішення об’єднати чотири наявних на сьогодні проекти в один. Прямо, як у відомій байці Павла Глазового: «Злиплись усі наші вареники в один...»
Робити доленосне «об’єднання» має спеціально створена робоча група, котру, за задумами комітетчиків, повинен очолити Геннадій Васильєв — колишній генеральний прокурор, а нині — голова підкомітету з питань кримінального законодавства та оперативно-розшукової діяльності згаданого парламентського комітету.
* * *
Учора пристрасті стосовно законопроектів про лікування ув'язнених за кордоном досягли апогею. По-перше, варто зауважити, що Пет Кокс та Александр Кваснєвський провели чергову зустріч із Президентом, після чого прибули до Верховної Ради. На той момент у парламентських стінах відбувалися консультації з приводу того, як же розглядати згадані законопроекти і чи розглядати їх узагалі.
За словами Арсенія Яценюка, опозиція запропонувала компромісний варіант. А саме — пакетом ухвалити законопроекти про прокуратуру (його, до речі, напередодні також розглядав профільний парламентський комітет) та зміни до виборчого законодавства. У цьому ж пакеті опозиціонери буцімто запропонували ухвалити за основу й законопроект Анжели Лабунської стосовно лікування Тимошенко. У цілому цей, найсуперечливіший для влади проект, пропонувалося розглянути наступного тижня. Для цього, до речі, потрібно ухвалити відповідне рішення про роботу в сесійній залі, адже згідно з календарним планом, наступний тиждень — не пленарний.
На момент здачі цього номера до друку консультації ще тривали. Тому про всі подробиці читайте в наступному числі «ДУ».
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАМІНА «НАМІСНИКІВ»
назад »»»