Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2013 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МАЄ СТАТИ ІДЕОЛОГІЄЮ ТА ПРАКТИКОЮ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ

Нині не лише відомі світові компанії, а й чимало вітчизняних корпорацій дотримуються принципу соціальної відповідальності. Проте в Україні цей рух ще не став масовим. Аби змінити ситуацію на краще, низка громадських організацій разом з УСПП ініціювала розробку Стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні, яку нещодавно підтримав Президент України.
Про це в ексклюзивному коментарі для Укрінформу розповіла віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Людмила Жук.

«Група громадських організацій, зокрема Українська мережа Глобального договору ООН в Україні, Центр «Розвиток КСВ», УСПП та інші підготували документ під назвою «Концепція стратегії соціально відповідального бізнесу в Україні». Саме вони й займаються її лобіюванням», — повідомила Л. Жук.
За її словами, наприкінці червня вийшов Указ Президента, де сформульовано державне завдання підготувати Стратегію сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні: «Ми сприймаємо це як дуже важливу перемогу для ділової громади держави».
Нині при Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства створюється робоча група, в тому числі за участі громади, яка має долучитися до опрацювання проекту Стратегії. Нинішня Концепція стратегії — це дуже змістовний, ґрунтовний документ, який пройшов широке обговорення серед ділової спільноти, отримав схвальні оцінки світових експертів і може бути основою стратегії.
При цьому віце-президент УСПП зауважила, що зволікати з його ухваленням не можна: «Переконана, що цю роботу слід завершити до листопадового саміту, де вирішуватиметься доля асоціації між Україною та ЄС».
Вона зазначила, що згідно зі світовими тенденціями успішно та ефективно розвивається не той бізнес, який «зациклений» на власному прибутку, а той, який дбає про якість продукції, трудові відносини, екологію, права людини, охорону здоров’я, соціальний поступ суспільства, зв’язок із територіальною громадою.
«Нині 16 країн ЄС мають національну стратегію із соціальної відповідальності бізнесу. Жодна з компаній світу не може говорити про свій ефективний розвиток та перспективи для завоювання нових ринків, якщо вона не займається серйозно КСВ. Настав час зробити це і в Україні»,— констатувала Л. Жук.
У документі, за її словами, чітко викладено, що таке соціальна відповідальність бізнесу, як вона має розвиватися, від чого залежить і яким чином підприємцям слід будувати свою стратегію. Неабиякого значення набуває момент захисту бізнесу, оскільки скрізь органи влади примушують бізнес укладати гроші в різні фонди, наприклад з вивезення сміття чи ремонту доріг, і це нібито називається соціальною відповідальністю бізнесу.
Для УСПП, зауважила Л. Жук, головним є принцип добровільності, власної заохоченості бізнесу, принцип його свідомої серйозної участі. І в жодному разі не має бути примушення. Нині 55 компаній, що працюють в Україні, вже підписали Глобальний договір ООН, котрий є платформою для сприяння та просування соціальної відповідальності бізнесу. «Це найбільша цифра в СНД», — сказала Л. Жук, додавши, що йдеться як про великий бізнес у сфері металургії, енергетики чи машинобудування, так і про малі та середні підприємства.
В УСПП переконані, що такі поняття, як дотримання законів України та соціальна відповідальність бізнесу, не є тотожними. Це різні речі. Так, підприємство виконує закони, але хоче взяти на себе щось іще абсолютно добровільно, виходячи із власного сумління. Є багато депресивних територій, містоутворюючих підприємств, де навіть невеличке скорочення працівників позначається на житті міста. І саме тут потрібна свідомість бізнесу, його моральний обов’язок відповідати не тільки за зарплату, умови праці, дотримання КЗпП, а й за щось інше, що має бути визначено в стратегії його розвитку.
Ознакою соціальної відповідальності того чи іншого підприємства є регулярне оприлюднення нефінансових звітів за рік. Якщо компанія йде на світові ринки і працює за стандартами ЄС, то її обов’язково запитають, чи проводиться така робота, наскільки вона планова та системна. Дехто думає: віддав гроші на церкву — це є соціальна відповідальність бізнесу, тепер на все своє життя маю індульгенцію. Це не так! Соціальна відповідальність має бути вписана в бізнес-стратегію і розвиватися крок за кроком разом із бізнесом.
На запитання кореспондента агентства, чому Уряд України та Президент зацікавлені в розробці Стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні, яка по суті стосується приватного капіталу, Л. Жук відповіла, що влада також отримає від неї свій зиск: «Це велика допомога владі в усіх соціальних питаннях, тільки допомога свідома, продумана та системна. Власне, саме таким має бути справжнє державно-приватне партнерство як національна концепція».
Крім того, вона наголосила на іншому, не менш важливому аспекті. Запровадження принципів соціальної відповідальності бізнесу, як і дотримання вимог стратегії, не потребують ані додаткового державного фінансування, ані надзвичайних організаційних зусиль. «Бізнес хоче, щоб його влада правильно розуміла, щоб думала в унісон із ним, і щоб не було так, що бізнес планує собі стратегію на майбутнє, де є відродження депресивного містечка чи допомога клінікам, а місцева влада трактує це зовсім інакше. Визначення самого поняття соціальної відповідальності бізнесу і правильне розуміння його складових усіма учасниками процесу — дуже важлива річ. І без державного документа тут нам ніяк не обійтися», — підсумувала Л. Жук.

Наталія АНДРУСЕНКО, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
  • ПІЛЬГИ В ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ СПРИЯТИМУТЬ СТВОРЕННЮ НОВИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ
  • У 2015 РОЦІ В УКРАЇНІ ПРАЦЮВАТИМЕ 350 ТИСЯЧ ІТ-СПЕЦІАЛІСТІВ
  • МАРИНА ЛАЗЕБНА: «НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ – ЦЕ ЗАКОН ПРО НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ»

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».