КІПРСЬКІ ПРОБЛЕМИ І УКРАЇНСЬКІ БАНКИ
Подією планетарного масштабу назвали світові ЗМІ фінансову ситуацію на Кіпрі. Маленький острів у Середземному морі спровокував безсонні ночі для найбагатших людей планети і чорні прогнози для фінансової системи Європи, Росії та України. Кіпр донедавна був країною з низькими податками й зрозумілими, простими правилами адміністрування платежів.
Податковий рай раптом опинився у неймовірних боргах. Життя на широку ногу закінчилося для кіпріотів, коли кредитори висунули їм вимоги на 17 млрд євро. Влада острова вирішила підтримати зініційовані лідерами ЄС та МВФ пропозиції про запровадження одноразового податку на банківські депозити у понад 100 тисяч євро. А все тому, аби отримати фінансову допомогу у 10 млрд євро, залатати бюджетний дефіцит чужими грошима і спробувати вийти з кризи, врятувавши проблемні банки.
Спочатку, правда, депутати не наважилися поставити інтереси збереження економіки держави вище свого політичного майбутнього. І парламент ухвалив закон про створення інвестиційного фонду солідарності. Він мав формуватися на основі державних активів, а його гроші — йти на випуск держоблігацій. Планували залучати кошти й на міжнародному фінансовому ринку. Потім депутати підтримали заходи, які повинні запобігти масовому відтоку грошей з кіпрських фінустанов. Зокрема, вирішили обмежити банківські операції на період кризи (зняття готівки лише 300 євро на день, заборона конвертувати чеки у готівку, обмежене використання кредитних карток з кіпрських рахунків за кордоном, а також вивезення готівки з країни).
Парламент намагався домовитися з Росією про позику у 10 млрд євро. Не вдалося. Хоча спочатку вона готова була підкинути грошей Кіпру в обмін на багаті газові шельфи навколо острова. Росіянам було б вигідно позичити гроші Кіпру і швидко вийняти свої кошти з його банків. Але така оборудка позитиву тим банкам не принесла б. Якщо з фінустанов швидко забрати велику суму грошей, вони і поваляться. Це може призвести до колапсу всієї банківської системи. Кіпр мав сам віднайти 5,8 млрд євро, аби отримати фінансову допомогу.
Гроші ЄС — це кошти платників податків. Виникає запитання, чому громадяни Німеччини чи Франції мають розплачуватись за проблеми товстосумів на Кіпрі? Але, якщо банки на Кіпрі впадуть, це негативно вплине на ситуацію в ЄС. Там недорахуються 0,2–0,3% зростання ВВП. До того ж негативні очікування псують ділову атмосферу.
Кіпр давно має славу тихої офшорної гавані, куди стікалися фінанси з усього світу. На рахунках місцевих банків зосередилися майже 60 млрд євро. Російському капіталу приписували більше 26 млрд кіпрських депозитів, виявилося — максимум 10 млрд. Українські бізнесмени тримали понад 3,5 млрд євро. Та уряд Кіпру вирішив конфіскувати частину грошей, аби розраховувати на фінансову підтримку, і одержав шалений міжнародний скандал.
Від початку кіпрський фінансовий колапс у Брюсселі намагались розрулити. Саме наявність російського капіталу було названо чи не головною причиною кіпрського зубожіння, а росіяни мали розплатитися за європейську нездатність уладнати власні справи. Але росіяни ставали все упевненішими, а європейці — все знервованішими. З'ясувалося, що вклади російських жирних котів на Кіпрі не такі вже й значні. Оскільки Кіпр — це не фінансовий центр, а щось подібне до нервового вузла.
Гроші в їх матеріальній формі там не затримувались, а тільки перерозподілялися. Крім того, про походження майже половини капіталів, що зберігаються на Кіпрі, відомо. І вони захищені законами від експропріації. Що ж до сірих грошей, на які могли б претендувати у Брюсселі, то їх, очевидно, давно вивели.
Невдалий сценарій
Проблеми на Кіпрі виникли не кілька місяців тому — вони назрівали щонайменше з 2011 р., кажуть експерти. І називають сценарій, запланований кіпрським урядом для виходу з кризи, ненайкращим. Доцільнішим був би негайний вихід з єврозони, введення своєї грошової одиниці, повернення до колишнього фунта з його наступною девальвацією у 25%. Це дало б змогу назбирати 16 млрд євро, необхідних для порятунку острова. При цьому були б політичні втрати, колосальний удар розподілився би на населення та іноземних вкладників. Але рівномірно. До того ж Кіпр не продовжував би накопичувати борги. За нинішнього сценарію борг додасть 10 млрд євро, які позичать європейці, та ще треба самим набрати 5,8 млрд.
За проблеми Кіпру заплатять ті, хто має рахунки на ньому у понад 100 тисяч євро. Кіпрський конфлікт не вирішено, виникають додаткові розклади, пов'язані з тим, що острів неправильно проводив стрес-тестування на стійкість банківської системи. Незрозуміло, чому спочатку говорили про 5 млрд євро, які потрібні для рекапіталізації банківської системи, а потім виникла цифра у 16 млрд.
Це нагадує ситуацію з Аргентиною, коли та в лютому подала неправильну статистику до МВФ, зокрема й інформацію про банківську систему. Експерти зазначають: кіпрська криза засвідчила, що навіть у західних демократичних країнах, до яких належить і Кіпр, приватну власність, яка формувалась сторіччями, вже не поважають. Ніхто не очікував, що у країні, яка є членом ЄС, будуть вилучати у вигляді податків частину банківських вкладів. Навіть власники великих грошей тепер не почуваються захищеними. Тож треба чітко продумувати бізнес-стратегію, плани інвестдіяльності, диверсифікувати ризики.
Кіпр — мала економіка, торік її ВВП становив 12 млрд євро, банківська ж система в рази більша. Це свідчить про те, зауважують експерти, що острів обрали майданчиком для відпрацювання сценаріїв експропріації капіталів. Адже фінансові проблеми мають Іспанія, Португалія, Греція, Аргентина. Чому б і там не конфіскувати зароблене непосильною працею?
Наслідки кіпрських сценаріїв можуть бути негативними. Рядові вкладники навряд чи дуже втратять. Кіпріоти здебільшого віддають перевагу готівці перед банківськими депозитами. А ось іноземці, які останніми роками намагалися покласти свої капітали у фінансову чорну діру, можуть недорахуватися мільярдів. З усіх депозитів в кіпрських банках 40% — іноземні.
Ставлення до острова зміниться, він уже не буде тихим пристанищем для тих, хто мінімізує податки з допомогою офшорів, ховає гроші. Для України можливе зменшення притоку прямих іноземних інвестицій. І не тому, що за останні місяці погіршились умови інвестування, а тому, що апетити на ризиковані інвестиції (а наш ринок є ризикованими) значно зменшилися. Деякі наші товстосуми й офшорні компанії втратять капітал на депозитах. Це ті гроші, які потроху повертаються в Україну у вигляді прямих іноземних інвестицій. Їх буде менше.
Очевидно, зменшаться можливості рефінансування наших боргів, які нині сягають 130 млрд дол. Україна надто залежить від короткострокових боргів, торік їх удавалося непогано рефінансувати. Ситуація на Кіпрі може вплинути на глибину рефінансування. А це зачепить фінансову стабільність, у результаті отримаємо дорожчі кредити, падіння цін на український експорт, насамперед на метал.
Але для України вимальовується шанс. Чому б не заявити світу, що гроші можна зберігати і в нашій країні? У нас чудове законодавство для цього. В інститутах спільного інвестування їх не обкладають податками, як і в усіх цивілізованих країнах. Найбільш грамотні фінансисти тримають гроші саме в Україні, але їх питома вага сягає лише 2–3%. Решта виводиться з країни. Їх можна було б залишити, якби влада зрозуміла вигоду зберігання інвестицій саме у нас і не чіпала їх. Тоді є шанс не втратити, а виграти.
Банківська стабільність
У Нацбанку запевняють, що на стабільність вітчизняної банківської системи події на Кіпрі не вплинуть. Завдяки спільним зусиллям учасників ринку і регуляторних органів перспективи кредитно-фінансових установ, що діють на території України, прогнозовані. Нині в Україні працюють дві фінустанови, створені банками Кіпру. Вони є українськими, працюють під українською юрисдикцією і згідно з вимогами НБУ. Тож права їхніх вкладників захищено українським законодавством. Дія законодавчих рішень урядів інших країн не може поширюватися на учасників банківської системи України.
Торік в Україні був прийнятий Закон «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Його положення передбачають суму компенсації вкладів у 200 тис. грн. До речі, банки зобов'язані повідомляти людей про вклади, кошти на яких не відшкодовує Фонд гарантування. У приміщеннях, де надають банківські послуги, на інформстендах або в залі, де здійснюються операції з приймання вкладів, на сторінці в інтернеті банки мають розміщувати інформацію про розмір гарантованої суми відшкодування за вкладами, включаючи відсотки.
При залученні вкладів, на які не поширюються гарантії Фонду, банк повинен сповістити про це під розпис фізособу, яка хоче розмістити такий вклад, до укладання договору. Це стосується і внесків на умовах отримання відсотків на сприятливіших договірних умовах або з іншими фінпривілеями.
Банківська система поступово відновлюється. Українці і тепер несуть свої заощадження в фінустанови, кількість депозитів зростає. Особливо популярні серед населення вклади у нацвалюті. Бо відсоткові ставки за гривневими депозитами значно вищі за валютні. За три місяці цього року обсяг депозитів зріс на 21,1 млрд грн, майже як за весь минулий рік (25,8 млрд грн). Доларові депозити суттєво не зростають — додали тільки 300 млн у гривневому еквіваленті. Наші співгромадяни конвертують валюту і вкладають гривню в банки.
Зокрема, обсяг депозитів у січні-лютому продовжував зростати. В результаті банки скорочували заборгованість за зовнішніми запозиченнями (за даними платіжного балансу, їх погашення у лютому дорівнювали 437 млн дол.). На жаль, у структурі депозитів населення досі несуттєвою залишається частка довгострокових вкладів (понад 2 роки). На початок березня вона становила лише 2,8% від загального обсягу коштів населення.
Натомість відчутно зросла за останній рік частка середньострокових (1–2 роки) депозитів громадян: до 42,6%, що на 6,6% більше, ніж торік. Понад половину вкладів населення все ще формують кошти на вимогу та депозити до року, хоча їхня питома вага поступово знижується. Основа вкладів підприємств — короткострокові ресурси (частка депозитів терміном до року на початок березня сягала 24,68%; на вимогу — 59,05%).
Головні зусилля банківських установ наразі спрямовуються на залучення середньострокового ресурсу в нацвалюті, зауважують експерти Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Це може позитивно вплинути на структуру ресурсної бази банківської системи в майбутньому. Водночас зниження частки короткострокових ресурсів сприяє скороченню чутливості банківської системи до ризику ліквідності. Позитивна динаміка депозитів клієнтів, які все ще залишаються дорогими, може свідчити про обмежений вплив проблем окремих установ на рівень довіри населення і підприємств до банківської системи.
Відсоткові ставки за депозитами дедалі знижуються. З початку квітня середньоденна ставка за строковими депозитами фізосіб у нацвалюті становила 18,8%, а ставки за депозитами підприємств — 7,9%. Цей рівень є нижчим, ніж на початку року (на 2,9% — за коштами фізосіб та на 5,2% — за гривневими ресурсами підприємств). Середньоденні ставки міжбанківських кредитів у березні коливалися від 2,2% до 5%. У торішньому листопаді максимальні ставки за міжбанківськими кредитами в нацвалюті були 44,1%, у грудні — 19,9%.
Завдяки низьким ставкам на міжбанківському ринку, високому рівню перевкладання депозитів населенням, а також помірній кредитній активності фінустанов процес управління ліквідністю банківської системи майже не потребував втручання регулятора. Так, у березні НБУ надав банкам кредити рефінансування (без урахування кредитів за операціями РЕПО) лише 0,39 млрд грн (у січні — 0,34 млрд, у лютому — 0,25 млрд), тоді як у листопаді та грудні 2012 р. ці показники дорівнювали 7,25 млрд та 4,22 млрд. Обсяг іммобілізації надлишкової ліквідності за рахунок розміщення депозитних сертифікатів НБУ в березні становив 10,2 млрд грн (у січні — 15,1 млрд, лютому — 13,68 млрд). Це свідчить про наявність вільних коштів та попит на низькоризикові інвестиційні інструменти. Обсяг іммобілізації за листопад та грудень — лише 0,37 млрд грн.
На думку експертів НАБУ, нестабільність та невизначеність на зовнішніх фінринках (зокрема, на Кіпрі) має обмежений вплив на банківський сектор України. Банківські депозити залишаються привабливим інструментом інвестування коштів для резидентів країни. А низька активність НБУ свідчить про доступність ринкових джерел ліквідності для банків.
Упродовж лютого наші банки надали кредитів на 111,3 млрд грн, що на 10% більше, ніж у січні, та на 6% більше, ніж торішнього лютого. Суттєву частку кредитів (99,7 млрд грн) було видано підприємствам. Обсяг кредитів, спрямованих на розвиток реального сектора економіки в лютому, перевищив січневий на 15%, а показник аналогічного торішнього періоду — на 3%.
Найдинамічніше зростали обсяги кредитування промислових підприємств (29,9 млрд грн, +26% порівняно із січнем), компаній АПК (4,7 млрд, +12%) і торгівлі (48,8 млрд, +9%). Обсяг кредитів, наданих фізособам, у лютому був 8,8 млрд грн, це на 3% менше, ніж у січні, але на 40% більше за показник лютого 2012-го. При цьому низька активність спостерігалася в кредитування іпотеки: за місяць іпотечних кредитів надано лише на 111 млн грн, 1,3% від загального обсягу нових кредитів фізособам.
Як вважають експерти НАБУ, обсяги кредитування підприємств свідчать про певне посилення тенденції фінансування банками вітчизняних товаровиробників. Разом із тим невеликі обсяги довгострокових кредитів, наданих фізособам, вказують на необхідність активізації держпідтримки в даному сегменті.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»