ЗЕРНОВИЙ ОЛІМП
Торік агропромисловий комплекс був єдиною галуззю вітчизняної економіки, де було сформоване позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Україна продовжує виправдовувати реноме держави-експортера багатьох видів сільгосппродукції, насамперед рослинництва. При цьому вітчизняні аграрії відвойовують дедалі більшу частку внутрішнього ринку. Звичайно, у цій сфері є й «вузькі» місця, де країна має нарощувати свої потуги.
2012 рік видався складним для аграріїв. У деяких південних регіонах лютувала посуха, якої в Україні не знали понад 130 років. Весняні й осінні суховії знімали до 10 см родючих ґрунтів. І все ж, незважаючи на несприятливі погодні умови у степових і лісостепових зонах, зниження валового збору майже з усіх зернових культур удалося зібрати непоганий врожай — 46,2 млн т (це другий результат за двадцять років). На жаль, виробництво пшениці скоротилося на 30%, менше зібрали ячменю. А ось кукурудзяні засіки суттєво повагомішали переважно завдяки запровадженню зрошувальних систем.
Попри скорочення обсягів валового збору зернових, різкого падіння пропозицій на ринку не спостерігалося. Бо на початку сезону в країні були майже рекордні перехідні запаси збіжжя. Адже сільгоспвиробники не могли нормально продати врожай 2011-го через експортні обмеження — спочатку квотування, потім експортні мита на пшеницю і ячмінь. Коли перепони було знято, кон'юнктура світового ринку змінилася. Росія посіла лідируючі позиції в експорті пшениці, тож на українське збіжжя покупців було вже не так багато.
На початку липня 2012 р. запаси зернових у нашій країні на чверть перевищували їхні обсяги у 2011-му. Проте на початок жовтня були на 22% меншими, ніж у 2011 р., бо швидкими темпами розвивався експорт (+64%) — удалося вивезти 5,3 млн т зернових. У листопаді зафіксували експортний рекорд — за кордон продали 3 млн т збіжжя. Нині проекспортовано 14,8 млн т. Аналітики прогнозують, що аграрії зможуть продати 21,9 млн т. Це менше, ніж минулого сезону, але більше за середні обсяги експорту впродовж тривалого часу. Україна виробляє вдвічі більше сільгосппродукції, ніж споживає внутрішній ринок.
Лідируватиме в експорті кукурудза. Згідно з меморандумом між урядом і зернотрейдерами, її дозволено вивезти 12,4 млн т. Пшениці за кордон буде відвантажено більше, ніж у 2011 р., уже продали 5,5 млн. Очевидно, її поставки відновляться навесні після підбиття балансів у лютому і, можливо, вдасться реалізувати ще 1–1,5 млн т. Це не зашкодить внутрішньому ринку. А експорт ячменю скоротиться до 2,4 млн т.
Погода торік зашкодила обсягам урожаю, але поліпшила якість збіжжя. Вперше за двадцять років зібрано понад 80% пшениці другого і третього класу. З'явилася навіть першокласна, котра, як запевняли вітчизняні аграрії, у нас не росла. Це великий плюс для експортерів і українців, адже соціальні сорти хліба будуть якіснішими. Фуражної пшениці менше, тож борошно буде вищого ґатунку.
Що погано для світу, добре для України
Експорт українського збіжжя почав зростати на початку сезону, бо ситуація на світових ринках зернових була напруженою. Все почалося з повідомлення, що у США панує посуха, і втрати кукурудзи у кукурудзяному поясі рекордні за останні 50 років. Потім до цього додалась інформація про те, що в країнах Чорноморського регіону скоротився валовий збір зернових, погіршився врожай у Канаді, деяких європейських країнах, погана якість пшениці в Австралії.
Усе це негативно вплинуло на світовий ринок і давало шанс українським аграріям заробити на ньому. Нині споживання зернових залишається на високому рівні, а їхня пропозиція скорочується. Такий дисбаланс свідчить про те, що ціни на збіжжя зростатимуть. Торік міністерство сільського господарства США спрогнозувало падіння експорту пшениці на 9%, а споживання — лише на 3 відсотки.
Розрив між темпами зростання експорту і споживання на 6% — суттєвий показник, аби ціни прагнули до зростання. Складна ситуація і з кукурудзою. Світові пропозиції різко скоротилися, а її споживання і не думає падати. Адже країни, що розвиваються, потребують зерна для вигодовування худоби. До того ж активно розвивається біоетанольна промисловість, яку у багатьох країнах підтримують на державному рівні й яка вимагає додаткових обсягів кукурудзи.
Торік Японія збільшила закупівлю цієї культури в Україні, активно цікавляться нею й китайці. Експорт до тих країн відтягне значні обсяги золотокачанної з внутрішнього ринку. Це може призвести до ще більшого зростання її вартості. Як відомо, ціни в Україні формуються не стільки балансом внутрішнього ринку, а ситуацією на світових ринках зернових. У принципі світові ціни — визначальні для вітчизняних споживачів. Так, від липня ціни на продовольчу пшеницю на світових біржах зросли на 30% — до 2000–2200 грн, що є рекордним для України, на фуражну пшеницю — на 27%. Кукурудза додала у ціні 27% (пік пропозицій — листопад-грудень), ячмінь — 34 відсотки.
Рушієм були ціни на кукурудзу, які через ціни на сою та інші культури впливали на вартість продовольчої пшениці, й піднімали її. Ціни на ячмінь більшою мірою формувалися не віддаленим попитом, а попитом країн Близького Сходу та Північної Африки, передусім Саудівської Аравії. Суттєві закупівлі ті країни роблять у листопаді перед релігійними святами. Тоді формуються основні контракти, які впливають на внутрішні ціни, що швидко зростають.
Загалом баланс ринку зернових в Україні виглядає стабільно, запевняють експерти. Радикально ситуація до кінця сезону не зміниться, якщо не вийдуть з рівноваги світові ринки. Коли експорт відбуватиметься в рамках меморандуму, то серйозної шкоди внутрішньому ринку він не завдасть. Нинішній меморандум — четверте обмеження експорту в історії незалежної України. І, як зазначають учасники ринку (порівняно з попередніми трьома), — найбільш раціональне, м'яке і прийнятне для всіх підписантів. Хоча цей документ не має законодавчого поля.
Уряд намагається гарантувати продовольчу безпеку країни, зернотрейдери і сільгоспвиробники прагнуть більше продати і отримати прибутки. Бізнес прийняв правила гри, які йому фактично нав'язав уряд, але має передбачувану перспективу, працює спокійно і поки довіряє владі. У гіршій ситуації переробники, на яких, з одного боку, тиснуть високі ціни на зернові, а з іншого — обмежений збут і урядові вимоги тримати вартість хліба.
Експерти передбачають, що внутрішнє споживання зернових скоротиться найперше через негаразди у тваринницькій галузі, яка не зможе купувати дороге збіжжя і зменшуватиме поголів'я. Скоротяться запаси зернових, бо навряд чи сільгоспвиробники за таких високих цін чекатимуть кінця сезону, аби реалізувати зібраний врожай. Поки діє обмеження на експорт пшениці, вони сподіватимуться на кращі пропозиції. Проте коли заборону знімуть, вибір на ринку для них буде не надто великий.
На тлі скорочення рентабельності виробництва ячменю товаровиробники все менше уваги приділяють цій культурі, тож її посіви впродовж останніх семи років суттєво скоротилися. Трейдери пішли з ринку фуражного ячменю, віддаючи перевагу кукурудзі й пшениці. Аналітики прогнозують подальше скорочення виробництва ячменю в Україні, що призведе до стабільного падіння обсягів його експорту.
А ось експорт кукурудзи буде швидко нарощуватися. Валовий збір зростатиме за рахунок розширення посівних площ (на 10–15% щороку) та підвищення врожайності. Аграрії почали активно використовувати агротехнічні новинки та якісне насіння, імпорт якого в Україну зростає. Торік через несприятливу погоду валовий збір кукурудзи скоротився, а в регіонах, які не постраждали від посухи, зафіксоване різке зростання врожайності.
Оптимістичні перспективи
Поки перспективи цьогорічного врожаю виглядають райдужними. Понад 80% посівів у хорошому і задовільному стані. Занепокоєння хіба що викликають Херсонська, Одеська та Луганська області, Крим, де сходи слабкі через нестачу опадів восени. Тож доля врожаю в цих регіонах залежатиме від погоди і технічної готовності аграріїв пересіяти постраждалі площі. Озимими культурами засіяно більш ніж 8 млн га, особливого розширення посівних площ не відбулося (тільки на кілька відсотків). Експерти прогнозують, що продовжуватиме домінувати у виробництві кукурудза. Чимало аграріїв розширює її посіви, переходить до більш коротких систем сівообігу.
Вони й надалі приділятимуть цій культурі особливу увагу. Адже навіть за офіційними даними рентабельність її виробництва в Україні перевищує 30%. Тож коли торік ціни на кукурудзу зросли, чимало господарників говорили, що у 2013 р. більше вирощуватимуть прибуткової золотокачанної. За статистикою, у 2010-му середня рентабельність зернових у нашій країні сягала 21%, у 2011 р. — 26, торік, за експертними оцінками, — 25%. Це великий плюс для товаровиробників.
Експерти прогнозують, що внутрішнє споживання зернових буде стабільним. Щоправда, трохи знизиться попит на фуражне зерно, його менше купуватимуть для відгодівлі свиней та великої рогатої худоби (поголів'я зменшуватиметься через дорожнечу кормів). Птахівники від нього не відмовлятимуться. Хоча підвищуватиметься конверсія кормів за рахунок більшого використання високоефективних кормів.
Тому експортери і внутрішні переробники залишатимуться основними споживачами збіжжя, від їхнього попиту залежатимуть і ціни. Проте зернотрейдери зможуть вивезти стільки зерна, скільки їм дозволять. Навряд чи створиться критична ситуація на внутрішньому ринку і суттєво зростуть ціни на ньому. До їхнього зростання може призвести сезонне скорочення пропозиції зернових, високий експортний попит, світові ціни. Їх пік по кукурудзі та пшениці очікується у березні, коли ціни на пшеницю можуть перевищити 350–360 євро за тонну.
До початку посівної, принаймні на півдні, залишається менш як два місяці. Розмірковуючи над тим, як створити сприятливі умови для аграріїв, глава уряду М. Азаров наголошує, що фінансові й технічні ресурси мають надходити до них у повному обсязі. А урядовці разом із місцевою владою мусять потурбуватися, щоб сільгоспвиробники вчасно і за стабільними цінами отримали пальне, насіння, міндобрива, мали доступ до кредитів. Аби новий врожай цілковито забезпечив Україну продовольчим зерном, дав кормову базу для подальшого збільшення поголів'я худоби, задовольнив експортні контракти.
За сприятливих погодних умов і не без допомоги влади цьогоріч можна буде зібрати значно більший урожай, ніж торік. В аграрному відомстві підрахували, що збір зернових може зрости на 20%. Ціни на хліб цьогоріч залишаться стабільними, запевняють у Мінагропроді. В країні сформовано достатній запас зернових, аби уникнути необґрунтованого подорожчання хліба. Потужності підприємств круп'яної промисловості оцінюються у понад 16 млн т переробки зерна за рік. Це значно більше потреби внутрішнього ринку.
Крім того, Аграрний фонд продовжує інтервенції борошна для хлібопекарських підприємств. Нині АФ має мільйон 500 тис. т зернових, без порушення продовольчого балансу і впливу на продовольчу безпеку може реалізувати 500 тис. т. На торгах 22 січня було продано 25 тис. т пшениці другого і третього класу за ціною 2250–2150 грн за тонну. До деяких лотів було внесено пшеницю першого класу за 2300 грн. Продавали збіжжя не тільки врожаю 2012–2011 рр., а й 2010–2009 рр.
Торги вдалися, вважають в АФ, ціни були на верхній планці. Спочатку сумнівалися, що збіжжя купуватимуть, але виявилося, що вартість оптимальна. Виручені гроші АФ планує спрямувати на додаткові форвардні закупівлі зерна торішнього врожаю. Уряд доручив центральним і місцевим органам виконавчої влади вжити додаткових заходів для контролю і забезпечення стабільної ситуації на ринку хліба.
Захід нам допоможе
Сільське господарство — стратегічна галузь для України, заявляють урядовці. Так вважають і в Європейському банку реконструкції та розвитку й намагаються її підтримати. Торік ЄБРР реалізував у аграрному секторі кілька проектів на 180 млн євро. При цьому фінансували зазвичай середні українські виробники. ЄБРР намагався пропонувати інноваційні продукти, яких на нашому ринку не було. Передовсім середньострокове та синдиковане фінансування. Зокрема, вдалось організувати синдикат із дев'яти країн на понад 125 млн дол. для однієї з вітчизняних сільгоспкомпаній.
Нещодавно ЄБРР підписав угоду з «Райффайзен Банк Аваль» і компанією John Deere про започаткування програми, завдяки якій наші аграрії зможуть отримати кредити і купити джондірівське сільгоспобладнаня. Особливість програми в тому, що три її учасники розділять фінансові ризики, тож будуть створені вигідніші умови кредитування. Середньостроковими позиками зможуть скористатися невеликі фермерські господарства, зокрема і за допомогою фінансового лізингу.
Завдяки використанню сучасної техніки українські аграрії зможуть збільшити врожайність вдвічі-втричі, а втрати вирощеного зменшити на 5—7 млн т і заощаджувати щороку 1,5 млрд дол. Нині понад 70% сільгоспобладнання в Україні застаріле. Це негативно впливає на якість зернових та їхню врожайність. Експерти сподіваються, що виділені в межах програми 50 млн дол. будуть освоєні впродовж двох років.
Мінімальна ставка для валютних кредитів — 1%, максимальна — 8,9, для гривневих — від 12,8 до майже 20%, терміном на п'ять років із мінімальним авансовим платежем у 20%. Це розумні ставки, на яких можна ще й заробити, зазначають банкіри. Вони залежатимуть від термінів кредиту й початкового внеску. Третина портфелю «Райффайзен Банк Аваль» належить агрокредитуванню, позики видають не лише великим агрохолдингам, а й малим і середнім підприємствам, активно використовують механізм фінансового лізингу.
ЄБРР залишається найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Він узяв зобов'язання щодо надання 8,2 млрд євро (10,7 млрд дол.) у рамках 318 проектів. Цьогоріч банк має намір укласти в українські сільгосппроекти близько 180 млн євро.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»